2.2. Поняття та значення наукового дослідження

Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Термін «аналіз» походить від грецького слова «analisys», о в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Таким чи­ном, аналіз у вузькому розумінні є розчленовуванням явища або предмета на складові частини (елементи) для їх вивчення. На­приклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції, необхід­но знати не тільки те, з яких елементів вона складається, але й від чого залежить її розмір за кожною статтею витрат. Чим деталь­ніше буде диференційований приріст собівартості за елементами і чинниками, тим глибше ми будемо знати економічне явище й більш ефективно управляти процесом формування собівартості продукції.

Сучасна діалектика виходить із єдності аналізу і синтезу як наукових методів пізнання дійсності. Лише ця єдність забезпечує наукове дослідження явищ у всебічному діалектичному зв'язку.

Без глибокого дослідження сьогодні не можлива свідома діяль­ність людей. Характеризуючи історичну межу виникнення аналізу, Ф. Енгельс писав: «Уже розбивання горіха є початком аналізу».

У результаті діяльності люди поступово розширювали взаємо­відносини з природним середовищем і тим самим збагачували свої уявлення про різноманітні об'єкти і явища.

Потрібно розрізняти загальнотеоретичні економічні дослі­дження, які вивчають економічні явища і процеси на макрорівні, і конкретно-економічні на мікрорівні - дослідження фінан­сово-господарської діяльності, які застосовуються у вивченні економіки окремих підприємств.

Сучасний стан економічних досліджень можна охарактеризу­вати як достатньо розроблену в теоретичному плані науку. Вод­ночас наука перебуває в стані розвитку. Проводяться досліджен­ня в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяє оптимізувати управлінські рішення. Відбува­ється процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.

Перспективи розвитку соціально-економічних досліджень в теоретичному напрямку тісно пов'язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку тощо. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. Що стосується перспектив прикладного характеру, то економічний аналіз поступово посідає головне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві.

Відомо, що система управління складається з таких основних взаємозалежних.функцій: планування, обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень.

Методологічна раціональність прийняття рішень покликана шукати такі прийоми розв'язання проблем, котрі б добре „впису­вались” у три вимірники: минуле, сучасне і майбутнє.

Можна погодитися з Зоф'єю Микалайчук [18], що під час розв'язання певних проблем ми звертаємося у минуле, щоб здо­бути відповідну інформацію про ситуацію, у якій виникла та чи інша проблема, а також для з'ясування її причин і джерел. Потім спираючись на готові приклади або на творчий підхід, можна сформулювати варіанти реорганізаційних змін не тільки щодо сучасної діяльності, а й стратегічних, і більше того, програмувати прийоми майбутніх спірних рішень. Осмислення таким чином дій у проблемних ситуаціях приводить нас до прийняття методологі­чно-раціональних рішень, до налагодження процесу переходу від минулого до майбутнього. Тоді можна стверджувати, що вияв­лення причин виникнення проблем і рішень в минулому, а також розуміння можливості виникнення проблем у майбутньому да­дуть нам інформацію, достатню для прийняття ефективних управлінських рішень. Фундаментальним, методичним аспектом таких процесів є можливість підходити до справи креативно, тоб то вести творчий пошук нових шляхів подолання будь-яких мож­ах проблем на всіх фазах житrя певної організації (підприємства­). Але не треба забувати, що «людина не в змозі мислити ані відповідно до апріорної моделі раціональності, ані взагалі за якоюсь абсолютною моделлю, оскільки вона не здатна передба­чити зразу всіх можливих варіантів розв'язання тієї чи іншої проблеми [19] .

Людині властиво шукати не оптимум, а сатисфакцію, тобто вдоволення [61]. Сутність такого методу прийняття рішень ви­пливає з того факту, що у практичній діяльності варіанти «задо­волення» виникають тоді, коли є набір критеріїв, які окреслюють мініімальні умови якої-небудь задовільної альтернативи, в той час коли ця сама альтернатива відповідала б усім критеріям, або на­віть домінувала над ними [62]. Треба пам'ятати, що основним об'єктом управління є людина, від якої, насамперед, залежить функціонування організації і хід усіх подій у ній. А функціону­:взння організації забезпечує стійкий взаємозв'язок між підсистемами , відділами, групами, ланками; між робітниками, задіяни­ми в цьому процесі як всередині системи, так і поза нею.

Система управління виробництвом потребує інформації не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяль­ості, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються у соці­ально-економічному житrі підприємства.

Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомо­гою економічного дослідження. Первинна інформація в процесі аналізу проходить аналітичне опрацювання: проводиться порів­няння досягнутих результатів виробництва з даними за минулі відрізки часу з показниками інших підприємств і середньогалузе­вими; визначається вплив різних чинників на розмір результати­вних показників; виявляються хиби, помилки, невикористані мо­жливості, перспективи тощо.

На основі результатів аналізу розробляються й обrрунтову­ються управлінські рішення. Економічний аналіз передує рішен­ням і діям, обrрунтовує їх і є основою наукового управління ви­робництвом, забезпечує його об'єктивність і ефективність.

Велика роль приділяється аналізу у визначенні і використанні резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню пе­редового досвіду, організації праці, новітньої техніки і технології виробництва, попередженню зайвих витрат, різних хиб у роботі тощо. Результатом цього є зміцнення економіки підприємства, підвищення ефективності виробництва.

Жодний організаційний, технічний і технологічний захід не повинен здійснюватися доти, поки не обґрунтована його еконо­мічна доцільність. Управлінські рішення, дії сьогодні повинні ба­зуватися на точних розрахунках, глибокому і всебічному еконо­мічному аналізі. Вони мають бути науково обґрунтованими.

Недооцінка ролі економічного аналізу, помилки в планах і управлінських діях у сучасних умовах завдають дошкульних ви­трат. І навпаки, ті підприємства, на котрих серйозно ставляться до економічного аналізу, мають високу економічну ефективність.