Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пістун І.П. Охорона праці в галузі сільського г...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.57 Mб
Скачать

Зерновий пил

Утворюється під час післязбиральної обробки продовольчого і насіннєвого зерна на зерноочисних і сушильних пунктах, на зер­носкладах, елеваторах і млинах.

Усі етапи очищення і сортування зерна супроводжуються ви­діленням великої кількості пилу. У даному випадку пилоутворен­ня слід розглядати не як супутній чинник, а як необхідний еле­мент технологічного процесу.

Зерновий пил за складом є змішаним і буває різним залежно від виду зерна, способу прибирання, транспортування та інших

умов. Так, пил, що виділяється із зерна, зібраного прямим ком­байнуванням, містить значно менше мінеральних домішок, гриб­ків і бактерій порівняно із зерном, яке дозріває у валках. У пилу, що виділяється при молотьбі, більше рослинних частинок, ніж у пилу від зерна, що надходить на хлібоприймальні пункти і елева­тори. Ячмінний і вівсяний пил більше містить поліморфних рос­линних волокон, мінеральних частинок і крохмальних зерен; у пшеничному та житньому пилу переважають рослинні частинки, що мають форму остюків і крюків.

Зерновий пил на всіх етапах обробки зерна на 60-70% склада­ється з рослинних залишків і лише на 30-40% - з мінеральних домішок. Органічна частина зернового пилу складається з улам­ків зерен, колосків, соломи, остюків, насіння різних трав, пилку рослин, залишків комах та інших домішок рослинного і тварин­ного походження. У зерновому пилу містяться також у великій кількості яйця глистів, спори грибів і бактерій.

Мінеральна частина пилу на 8Q% складається з ґрунтових ча­стинок розміром по 5 мкм. Залежно від складу зернового пилу в ній міститься від 2,5 до 13% вільного двоокису кремнію.

Зерновий і борошняний пил при дії на працівників може ви­кликати риніти, фарингіти, трахеїти, бронхіти, пневмоконіо-зи, кон'юнктивіти, блефарити, виразки рогової оболонки, дер­матити, піодерміти. Деякі з'цих захворювань мають сезонний характер і зникають з припиненням сільськогосподарських робіт. Рсновною особливістю ураження легенів, що розвиваєть­ся під впливом зернового пилу, є не тільки пневмоконіоз і хро­нічний пиловий бронхіт, але й «зернова лихоманка» і мікотич-ний бронхіт.

Хронічний пиловий бронхіт

Неорганічний пил викликає в основному запальні захворювання бронхолегеневого апарата, зокрема хронічний пиловий бронхіт. Деякі види пилу як органічного, так і неорганічного походження мають алергенні властивості і можуть зумовити розвиток захво­рювання алергічної природи (бронхіт, бронхіальна астма). Не ви­ключається можливість грибкових захворювань органів дихання в працівників сільського господарства.

Найпоширенішою формою патології органів дихання в праців­ників сільського господарства є хронічний пиловий бронхіт, який спостерігається в механізаторів, працівників тваринницьких ком­плексів, працівників виробництва комбікормів і зайнятих пере­робкою технічних культур (льон, бавовна, хміль).

Серед випадків захворювань бронхолегеневого апарата, що призводять до інвалідності механізаторів сільського господарст­ва, хронічний пиловий бронхіт займає близько 12%.

Поширеність, терміни розвитку і вираженість клінічних про­явів пилового бронхіту залежать в основному від характеру пилу (хімічний склад, дисперсність), вмісту його в повітрі робочої зони, а також від тривалості роботи в «пиловій» професії.

Загальні принципи лікування пилових бронхітів мало відріз­няється від лікування бронхітів іншої етіології. На початкових неускладнених стадіях захворювання лікувальні заходи повинні бути спрямовані на підвищення загальної опірності організму (дихальна гімнастика, загартувальні процедури) і нормалізацію стану слизистої оболонки бронхів (тепловологі, лужні та масля­ні аерозолі). При більш виражених формах захворювання комп­лекс лікувальних заходів повинен застосовувати також бронхо-літичні та десенсибілізуючі препарати, оксигенотерапію, серце­ві засоби. Серед профілактичних заходів важливе значення ма­ють обезпилювання процесів виробництва, використання інди­відуальних засобів захисту органів дихання від попадання пилу, правильний професійний відбір працівників у «пилові» профе­сії, систематичне загартування організму, інгаляції (вологі та лужні).