3.6. Збирання цукрових та кормових буряків

1. Ручне підбирання коренеплодів, їхнє доочищення й за-тарювання проводьте на ділянках полів, де не ведуться механізо­вані роботи.

2. При ручному доочищенні коренеплодів розмістіться в зручному місці відносно перероблюваної продукції. За наявності контейнерів (тари) для очищеної продукції поставте їх на відстані витягнутої руки.

3. Очищення коренеплодів від гички вручну проводьте в такій послідовності: надіньте на ліву руку рукавичку, візьміть коренеплод так, щоб гичка розміщалась з правого боку. Після огляду точним рухом ножа від себе обріжте гичку на відстані 1-2 см від голівки і киньте коренеплід у тару, контейнер або на пло­щадку.

4. При груповій роботі на доочищенні, перебиранні коре­неплодів із кагатів витримуйте відстань між працівниками не менше ніж 2 м.

5. Вкладайте коренеплоди в кагати, а також вибирайте їх звідти, не допускаючи утворення порожнин і козирків, що можуть обпалитися й травмувати. /

3.7. Збирання картоплі

1. Ручне підбирання картоплі і її затарювання в ящики про-водьте на ділянках, де не ведуться механізовані роботи.

2. При завантаженні навалом знаходьтесь з одного боку на відстані не менше ніж 1 м від борту транспорту, що завантажуєть­ся, з таким розрахунком, щоб не опинитись на шляху транспор­ту, що рухається.

3. При завантаженні затареної продукції знаходьтесь збо­ку вантажу, що подається, при цьому один або два працівники повинні перебувати в кузові транспортного засобу і приймати ва­нтаж. Ящики беріть тільки під дно або за спеціальні ручки.

4. Ручне навантаження картоплі здійснюйте в транспортні засоби, що знаходяться в загальмованому стані із заглушеним двигуном.

5. Не навантажуйте на автомобіль, причіп картоплю по­над габарити кузова.

6. Не розрівнюйте вручну картоплю в кузові транспортно­го засобу під час його руху.

7. Не прискорюйте роботу за рахунок порушення вимог без­пеки.

8. Не знаходьтесь у радіусі дії вивантажувального транс­портера.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Здайте робочий інструмент та інвентар на зберігання.

2. Зніміть і приведіть у порядок спецодяг і засоби індивідуа­льного захисту та здайте їх на зберігання.

3. Помийте руки й обличчя з милом.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. Будьте обережні при виявленні вибухонебезпечних пред­метів (гранат, снарядів, мін тощо). При їх виявленні роботу зупи­ніть, виведіть людей на безпечну відстань, організуйте охорону цих предметів і повідомте керівника робіт.

2. При появі на. комбайні диму, запаху горілого, полум'я, незвичайного шуму або вібрації включіть звукову сигналізацію. Сповістіть тракториста (комбайнера). У подальшому виконуйте вказівки тракториста.

3. Припиніть усі види польових робіт під час грози, зливи, урагану.

4. При травмуванні працівників припиніть роботу, по можли­вості усуньте або нейтралізуйте джерело небезпеки та надайте долі­карську допомогу, повідомте медичний заклад і керівника робіт.

До даток З

Основні положення конвенції 184 v «Про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві»

Безпечне використання хімічних речовин у сільському господарстві

Головними чинниками хімічної небезпеки в умовах сільськогос­подарського виробництва, безумовно, слід вважати використан­ня хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив. Як правило, поряд з цими чинниками потенційно шкідливий вплив на здоров'я працівників можуть справити такі «звичайні» хімічні речовини, як пально-мастильні матеріали, аміак та сечовина, ор­ганічний і неорганічний пил тощо, але з погляду токсикологіч­них то еколого-гігієнічних властивостей пестициди і мінеральні добрива є найбільш небезпечними. Унаслідок їх шкідливого впли­ву може серйозно погіршитися здоров'я людини і навіть настати смерть.

Використання пестицидів в Україні від часів радянського ми­нулого, з одного боку, має і цілком позитивні сторони, що заслу­говує на увагу, подальший розвиток і удосконалення. Це рівень агрохімічної науки, розвиток санітарно-гігієнічних досліджень та гігієнічного нормування, система технічного забезпечення та за­стосування пестицидів, система державного контролю за умова­ми використання пестицидів і вмістом пестицидів у сільськогос­подарській сировині та продуктах харчування тощо. З іншого боку, негативними наслідками цього минулого, безперечно, є не­дбале, майже злочинне ставлення до зберігання та накопичення пестицидів, що призвело до формування великої маси непридат­них до застосування залишків пестицидів, небезпечних для здо­ров'я людей та довкілля через зміну їх хімічного складу та токси­кологічних властивостей, що відбулися за цей час.

Сьогодні забезпеченість пестицидами та їх застосування регу­люються цілою низкою законів та підзаконних актів, що випли­вають з цих. Це передусім закони «Про захист рослин» (1998), «Про пестициди та агрохімікати» (1995), «Про забезпечення са­нітарного та епідемічного благополуччя населення» (1994), «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (2000). За­стосування пестицидів у сільському господарстві дозволяється тільки за рішенням Управління безпеки хімічних речовин Міне-коресурсів за погодженням з Головним державним санітарним епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я. Прийняттю цих рішень передує ретельна експертиза матеріалів на пестициди з боку представників аграрної науки, екологів та санітарно-епідеміологічної служби. Такі експертизи охоплюють усі можливі напрямки використання пестицидів і контролю за умовами праці під час їх застосування та вмістом залишкової кі­лькості у виробничому та навколишньому середовищі - повітрі, поверхневих та ґрунтових водах і питній воді, сільськогосподар­ській сировині та харчових продуктах.

Зі зміною форм господарювання в сільському господарстві виникли деякі питання, що стосуються забезпечення пестицида­ми. За існуючими правилами зареєстровані та дозволені до засто­сування пестициди розподіляються на дві групи. Перша, найбільш значна, - це пестициди, призначені для застосування у виробни­чому секторі господарювання, куди за радянських часів входили колгоспні та радгоспні господарства, а в наш час - великі сільсько­господарські об'єднання. До цієї групи входить практично весь перелік зареєстрованих пестицидів, у тому числі небезпечних і навіть особливо небезпечних пестицидів для здоров'я людини й довкілля. До другої, значно меншої групи, належать пестициди, застосування яких дозволене також і в індивідуальних підсобних господарствах. Ці пестициди є в роздрібному продажу.

З появою нових форм господарювання, у першу чергу-~ фер­мерських господарств, розподіл пестицидів за призначенням (ви­робничий сектор та індивідуальні господарства) суттєво змінив­ся. Послід фермерського (індивідуального) господарства у пести­цидах часто є не меншим, ніж невеликого сільськогосподарсько­го об'єднання (виробничого сектору); при цьому виникає загроза використання небезпечних пестицидів некваліфікованими фахів­цями і реальна загроза здоров'ю людей при порушеннях (незнанні) правил поводження з пестицидами.

Практичним вирішенням цих питань може стати ліцензу­вання користувачів пестицидів незалежно від того, якою є їхня

форма власності на землю, та продаж пестицидів користувачам за наявності таких ліцензій (посвідчень з техніки безпеки та основ агрохімічних знань).

На законодавчому рівні створено систему встановлення особ­ливих критеріїв імпорту, класифікації, упаковки, маркування й обмеження використання та заборони пестицидів, що застосову­ються в сільському господарстві.

Питання випробувань, державної реєстрації та застосуван­ня пестицидів урегульовані Законом «Про пестициди і агрохі-мікати» та Кодексом України про адміністративні правопору­шення, якими визначені права та обов'язки юридичних і фізич­них осіб, що виробляють, постачають і використовують засоби захисту рослин.

Проектом закону « Про внесення змін до деяких законів Укра­їни» визначено функції у цій сфері Мінагрополітики, Мінекоре-сурсів та Міністерства охорони здоров'я.

В Україні виробництво пестицидів здійснюють вісім хімічних підприємств, діяльність яких регулюється відповідними норма­тивними документами. Поставляють і реалізують пестициди сіль­госппідприємствам за імпортом майже 20 іноземних фірм через 120 дистриб'юторських організацій, що мають ліцензії, видані Мінпромполітики відповідно до Закону «Про ліцензування пев­них видів господарської діяльності».

Знищення хімічних речовин (заборонених і непридатних пес­тицидів) через відсутність промислових технологій та потуждос-тей не проводиться. Процедура виконання цього виду робіт визна- f чена Постановою Кабінету Міністрів від 27 березня 1996 р. № 354 «Про затвердження порядку вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них». З метою виконання вимог зазначеної Постанови Кабінет Міністрів прийняв розпоря­дження від 1 червня 2002 р. № 294-р «Про створення промисло­вої інфраструктури із знищення заборонених і непридатних пес­тицидів», яким зобов'язав обласні держадміністрації вжити прак­тичних заходів щодо екологічно безпечного зберігання забороне­них і непридатних пестицидів та контейнеризації тих, що не мо­жуть бути знищені в місцях їх зберігання, у тому числі методом біологічного розпаду, а також сприяти створенню спеціалізова­них підприємств для знищення пестицидів.

Додаток 4

Примірна інструкція з охорони

праці під час виконання робіт

із пестицидами та агрохімікатами