- •1.2. Стан охорони праці підлітків у сільськогосподарському виробництві
- •1.3. Загальновиробничі вимоги з охорони праці у сільськогосподарському виробництві
- •2.1. Ергономічні вимоги до робочих місиь механізаторів
- •Органи керування
- •2.2. Метеорологічні (мікрокліматичні) умови
- •Ґрунтовий пил
- •Зерновий пил
- •Хронічний пиловий бронхіт
- •Бісиноз
- •2.5. Основні джерела вібрації в сільськогосподарському виробництві
- •Вібрація на тракторах
- •Вібраційна хвороба
- •2.6. Шкідливі речовини
- •Професійні дерматози
- •2.7. Особливості умов праці при обслуговуванні тракторів та сільськогосподарських машин Трактори
- •3.1. Вимоги до технічних засобів виробництва
- •Вимоги до двигуна
- •Вимоги до кабіни
- •Вимоги до гальмівної системи
- •Вимоги до органів керування
- •Вимоги до електрообладнання
- •3.2. Вимоги охорони праці до виробничих технологічних процесів
- •Вимоги до виробництва картоплі
- •Вимоги піл час дератизації
- •Безпека при протру0 нні насіння
- •Охоронні роботи
- •4.1 • Вимоги пожежної безпеки ло генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •4.2. Вимоги пожежної безпеки до будівель споруд для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту
- •Опалення і вентиляція
- •Збирання зернових
- •Зерносклади, зерносушарні
- •Склади хімічних речовин
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
- •3. Вимоги безпеки праиі під час роботи
- •4. Вимоги охорони праці після закінчення роботи
- •5. Дії в аварійних ситуаціях
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •2.4. Збирання овочевих і баштанних культур (помідори, огір ки, перець, капуста, кавуни, дині, кабачки тощо)
- •2.5. Збирання моркви, столових буряків, цибулі, часнику
- •2.6. Збирання цукрових та кормових бурщов
- •З. Вимоги безпеки під час роботи
- •3.6. Збирання цукрових та кормових буряків
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •2.2. Ручне обприскування рослин
- •2.3. Приготування та застосування отруєних принад
- •3. Вимоги безпеки під час роботи
- •3.2. Ручне обприскування рослин
- •3.4. Протруєння та зберігання протруєного насіння
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
4.2. Вимоги пожежної безпеки до будівель споруд для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту
Будівлі та споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин ДБН В.2.2-7-98
Ці норми поширюються на проектування нових, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння агрохімкомплексів, баз хімізації, прирейкових, пристанційних (портових) і складських будівель і споруд, призначених для зберігання сухих та рідких мінеральних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин, хімічних і біологічних засобів захисту рослин1.
1 Далі за текстом мінеральні добрива, хімічні меліоранти і регулятори росту рос лин іменуються добривами, хімічні та біологічні засоби захисту рослин - пести цидами. •
Норми встановлюють вимоги: до проектування генеральних планів розміщення складських будівель і споруд, їх об'ємно-планувальних конструктивних рішень; до проектування інженерного обладнання, електропостачання; до розроблення розділів проектів за оцінкою впливу на навколишнє середовище, організації будівельного виробництва, а також до безпечної експлуатації будівель і споруд,
Для зберігання добрив (насипом і в тарі) належить проектувати складські будівлі за дотриманням ВНТП-СГіП-46-15. У складах допускається передбачати зберігання незлежуваних добрив (фосфоритного, вапнякового чи доломітового борошна) у кількості не більше 1000 т в окремому приміщенні складської будівлі.
Для зберігання аміачної селітри слід проектувати одноповер-хові будівлі І, II, Ша ступенів вогнестійкості. Допускається складські приміщення для аміачної селітри розміщувати в будівлях для інших добрив чи пестицидів.
Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення
Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати одноповерховими, прямокутної форми з паралельно розміщеними прольотами однакових ширини та висоти.
Багатоповерхові складські будівлі допускається проектувати при техніко-економічному обґрунтуванні.
Висота від підлоги приміщень (або площадок, містків і т.ін.) до низу несучих конструкцій покриття, підвішеного обладнання та комунікацій повинна бути не менше 2 м у місцях регулярного проходу людей і не менше 1,8 м у місцях нерегулярного проходу людей.
Найбільшу допустиму площу поверху між протипожежними стінами складських будівель для добрив і пестицидів слід вибирати затабл. 4.4 (див. також СНІП 2.11.01).
Забезпечення евакуації людей із складських будівель (кількість і розміщення евакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей, маршів і площадок сходів, тамбурів і т. ін.) слід передбачати відповідно до розділу СНІП 2.09.02.
Робочі місця комірників, обліковців і операторів допускається, за вимогами технології зберігання добрив і пестицидів, розміщувати безпосередньо в складських приміщеннях і за необхідності огороджувати скляними перегородками заввишки 1,8 м.
Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати переважно каркасними із застосуванням збірних традиційних
несучих і огороджувальних конструкцій, а також конструкцій та виробів з склопластику.
Неопалювані складські будівлі для добрив слід проектувати, як правило, із застосуванням дерев'яних клеєних несучих конструкцій.
* Несучі конструкції складських будівель для аміачної селітри слід проектувати залізобетонними. Застосування дерев'яних конструкцій в складських будівлях для аміачної селітри не допускається, а в будівлях для кальцієвої та натрієвої селітри може бути допущено, якщо виключається безпосередній контакт дерев'яних конструкцій з цими добривами.
Перегородки, що відокремлюють складські приміщення для зберігання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних пестицидів від інших приміщень, повинні бути неспалимими з межею вогнестійкості не менше 0,75 год; двері в цих перегородках повинні бути з межею вогнестійкості не менше 0,6 год.
Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати переважно каркасними, із застосуванням збірних традиційних несучих і огород-жувальних конструкцій, а також конструкцій і виробів з склопластику.
Неопалювані складські будівлі для добрив слід проектувати, як правило, із застосуванням дерев'яних клеєних несучих конс трукцій. V
Складські приміщення для зберігання аміачної селітри (за винятком водостійкої селітри) у кількості не більше 1200 т повинні бути відокремлені від інших приміщень, у тому числі від складських приміщень для добрив і пестицидів, суцільними (без прорізів) неспалимими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.
Підлоги в складських будівлях для добрив і пестицидів слід проектувати відповідно до СНІП 2.03.13.
Підлоги у складських приміщеннях для добрив (за винятком аміачної селітри) слід проектувати асфальтобетонними, а при відсутності впливу розчинів кислот - бетонними. У складських приміщеннях для аміачної селітри слід передбачати безіскрові підлоги з кислотостійкими покриттями.
Підлоги у складських приміщеннях для пестицидів повинні бути стійкими до дії кислот і лугів, а в приміщеннях для вибухонебезпечних речовин - також і безіскровими; у приміщеннях для пестицидів допускається застосування асфальтобетонних підлог, а за відсутності впливу розчинів кислот - бетонних підлог.
У складських приміщеннях для аміачної селітри не допуска ється улаштування приямків, каналів, лотків та інших заглиб лень в підлозі. . ' '
Ворота складських будівель для добрив і пестицидів слід брати типовими - двостулковими або розсувними. Для евакуації людей слід передбачати у двостулкових чи розсувних воротах для автомобільного транспорту хвіртки (без порогів чи з порогами заввишки не більше 0,1 м), що відчиняються в напрямку виходу з будівлі. Розміри воріт для пропускання безрейкового транспорту повинні перевищувати габаритні розміри завантажених транспортних засобів за висотою на 0,2 м і за шириною на 0,6 м.
Вікна у складських будівлях для добрив (переважно при застосуванні в будівлях наземної пересувної механізації) слід розміщувати у верхній частині зовнішніх стін, а в складських будівлях і приміщеннях для пестицидів - з урахуванням освітлення проходів (проїздів) між стелажами.
Коефіцієнт природної освітленості (к.п.о.) при боковому освітленні слід брати 0,1. У складських приміщеннях для пестицидів не менше 20% вікон слід проектувати із стулками рам, що відчиняються.
Складські будівлі та приміщення для добрив допускається проектувати без світлових прорізів.
Вводи залізничних колій у складські приміщення для добрив, вантажні платформи (рампи), пандуси для проїзду транспортних засобів слід проектувати відповідно до розділу СНІП 2.11.01. У складські приміщення для аміачної селітри вводи залізничних колій не допускаються.
У проектах складських будівель і споруд для добрив повинні бути вказівки щодо нанесення на стіни яскравих ліній і написів, що обмежують гранично допустиму висоту насипу добрив, а також вимоги щодо догляду, експлуатації й організації високого рівня механізації навантажувально-розвантажувальних робіт.
Водопровід і каналізація
Водопровід і каналізацію складів добрив і пестицидів слід проектувати відповідно до розділів СНІП 2.04.02, СНІП 2.04.03, СНШ 2.04.01 і ВНТП-СГШ-46-15.
За відсутності в складі бази мережі гарячого водопостачання необхідно передбачати електричні водонагрівальні установки, розміщуючи їх у спеціальному приміщенні. Підлоги, стіни та покриття цього приміщення повинні бути неспалимими.
Перелік приміщень для зберігання добрив і пестицидів, що підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежною сигналізацією, наведений в табл. 4.5.
Вибір засобів пожежогасіння і необхідність обладнання скла дів рідких засобів хімізації системою автоматичного дожежога^ сіння визначається проектом залежно від вогнестійкості, місце вих умов, кількості і пожежонебезпечних властивостей речовин на складі (крім рідкого аміаку). /
