3.2. Вимоги охорони праці до виробничих технологічних процесів

Вимоги ло технологічних процесів у рослинництві

Вимоги безпеки до технологічних процесів повинні відповідати чинним державним стандартам, технологічній та експлуатацій­ній документації, регламентам, інструкціям, іншим документам з вимог безпеки.

Під час розроблення та впровадження нових технологій, тех­нологічних процесів, матеріалів та речовин розробник повинен здійснювати оцінку їх безпечності та передбачати заходи щодо охорони праці, охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення» Забороняється виготовлення та впрова­дження нових технологій без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці.

Безпека виробничих і технологічних процесів досягається:

• запобіганням небезпечним та аварійним ситуаціям;

• упорядкуванням території підприємств;

• упорядкуванням будівель та споруд;

• використанням безпечних технологічних матеріалів і засобів технологічного забезпечення. У разі неможливості виконан­ня цієї вимоги слід вжити заходів, що б забезпечували безпе­ку виробничого процесу й захист обслуговуючого персоналу;

• урахуванням стану навколишнього середовища;

• використанням виробничого обладнання, яке не є джерелом травматизму і професійних захворювань; дотриманням вимог його експлуатації;

• використанням надійно діючих контрольно-вимірювальних приладів, пристроїв протиаварійного захисту, засобів одер­жання, обробки й передачі інформації;

• використанням електронно-обчислювальної техніки й мікро­ процесорів для управління виробничими процесами й систе­ мами протиаварійного захисту;

• використанням швидкодіючої відсічної арматури й засобів локалізації небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

• раціональним розміщенням виробничого обладнання та орга­нізацією робочих місць;

• розподіленням функцій між людиною та машиною (обладнан­ням) з метою запобігання фізичним і нервово-психічним пере­напруженням працівників;

• застосуванням безпечних методів використання, зберігання й транспортування технологічних матеріалів;

• професійним підбором і навчанням працівників, перевіркою їхніх знань і навичок з безпеки праці;

• використанням засобів захисту працівників відповідно до ха­рактеру можливих небезпечних і шкідливих виробничих фак­торів;

• здійсненням технічних і організаційних заходів щодо запобі­гання пожежі (відповідно до Правил пожежної безпеки в Укра­їні) або вибуху (згідно з ГОСТ 12.1.010);

• позначенням небезпечних зон виконання робіт;

• внесенням вимог безпеки до технологічної документації;

• застосуванням методів і засобів контролю параметрів небезпеч­них і шкідливих виробничих факторів за допомогою вимірю­вальних приладів;

• дотриманням установленого порядку, високої виробничої, тех­нологічної та трудової дисципліни на кожному робочому місці.

Вимоги безпеки до конкретних виробничих процесів або ви­дів робіт розробляють на основі законодавства України про пра­цю, на основі санітарних та екологічних вимог, норм і правил, з урахуванням аналізу виробничого травматизму та професій­них захворювань. Ураховують також можливість запобігання виникненню небезпечних і шкідливих виробничих факторів під час розроблення або модернізації технологічних процесів, зок­рема, таких, що передбачають використання нових технічних засобів.

Виробничі процеси не повинні супроводжуватися забруднен­ням навколишнього природного середовища й поширенням шкід­ливих речовин вище допустимих норм, установлених відповідни­ми стандартами та іншими нормативними документами.

Технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002 щодо забезпечення безпеки праці та мати сертифікати відповідності, видані у встано­вленому порядку, що засвідчують безпеку їх використання.

Нові технології, виробничі й технологічні процеси та технологічні операції впроваджуються за затвердженою документацією,погодженою розробником у встановленому порядку з відповідними органами та організаціями.

Забезпечення реалізації заходів щодо безпеки праці, охорони навколишнього середовища та збереження здоров'я працівників під час виконання технологічних процесів покладається на власника.

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про охорону праці» не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин, на що не розроблені гранично допустимі нормативи (кон­центрації), методика, засоби метрологічного контролю і що не пройшли токсикологічної експертизи.

Пестициди та агрохімікати, що використовуватимуться під час упровадження технологічних процесів, підлягають державній реєстрації, а технічні засоби для їх застосування - сертифікації у встановленому порядку.

При використанні в технологічному процесі нових небезпеч­них і шкідливих матеріалів та речовин працівників вчасно

інформують про виробничі небезпеки, навчають безпечних мето­дів роботи з цими матеріалами та забезпечують потрібними засо­бами захисту.

Документація з упровадження нових технологій, технологіч­них процесів, матеріалів і речовин (зокрема придбаних за кордо­ном) підлягає державній екологічній та санітарно-гігієнічній екс­пертизам, експертизі з охорони праці й пожежної безпеки.

Проектування та розміщення виробництв і об'єктів слід здій­снювати з урахуванням можливого впливу несприятливих при­родних факторів і погодиих умов.

Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих місць

Улаштування, розміщення й експлуатація обладнання повинні від­повідати вимогам ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 12.2.049, ГОСТ 12.2.124, ГОСТ 28693, правил і но£>м, затверджених в установленому поряд­ку, експлуатаційної документації заврдів-виготовлювачів.

Приймання в експлуатацію всіх видів технологічного облад­нання слід проводити відповідно до СНІП 3.05.05.

При отриманні обладнання від постачальників перевіряється наявність і справність усіх передбачених захисних засобів і пристро­їв. У разі потреби власник зобов'язаний вжити заходів щодо вигото­влення й установлення допоміжних захисних засобів і пристроїв.

При розміщенні обладнання слід забезпечити зручність обслу­говування і безпеку евакуації працівників в аварійних ситуаціях.

Пульти керування стаціонарними машинами і технологічни­ми лініями повинні розміщуватися так, щоб органи керування знаходилися у зручному й безпечному місці і оператор через пульт міг спостерігати за ходом технологічного процесу.

Пускові пристрої стаціонарних машин повинні мати чіткі на­писи, що зазначють:

• місце розміщення загального вимикача;

• вид і номер керованої машини;

• порядок запуску й зупинення машини.

Написи наносять на кришки магнітних пускачів або на окремі таблички над ними.

Обладнання, що обслуговується кількома працівниками, з метою попередження про його запуск, устатковують звуковою й світловою сигналізаціями. Світлова сигналізація технологічних ліній (включити-виключити, відкрити-закрити) повинна розріз­нятися за кольором. Засоби звукової сигналізації встановлюють­ся на пульті керування відповідно до ГОСТ 21786.

Попереджувальна сигналізація повинна бути зблокована з системою пуску машин так, щоб тривалість передпускового сиг­налу (звукового чи світлового) становила 5-15 с, після чого сиг­налізація має автоматично відключатися.

Великогабаритні машини, під час обслуговування яких опе­ратор переміщується, а також конвеєри (транспортери) і рольган­ги, що мають довжину більше ніж 10 м, повинні мати аварійні кнопки «Стоп». Кількість аварійних кнопок має бути такою, щоб відстань між ними була не більше 10 м і був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місця перебування обслуговуючого пе­рсоналу.

При розміщенні обладнання в суміжних приміщеннях ава­рійні кнопки «Стоп» повинні бути в кожному приміщенні.

Комунікації виробничого обладнання повинні бути виконані та розміщені з таким розрахунком, щоб унеможливити травму­вання працівників. Пускові кнопки, рукоятки, вимикачі слід установлювати так, щоб виключалась можливість довільного їх включення.

Трубопроводи над робочими місцями й проходами слід розмі­щувати на висоті не менше 2,2 м від рівня підлоги або площадки.

Усі Стики й з'єднання трубопроводів мають забезпечувати на­дійну герметизацію.

Усі засувки, вентилі, крани, розміщені вище ніж 2 м від рівня підлоги (площадки) або заглиблені, повинні мати пристрої (ва­жільні, штангові та ін.) для їх відкривання і закривання з робочо­го місця або стаціонарної площадки.

Відстань між огорожами стаціонарних машин і конструкцій­ними елементами будівель (стіни, колони тощо), а також ширина постійних проходів, вільних від обладнання й комунікацій, по­винна бути не менше ніж 1,1 м.

Робочі місця, розміщені на висоті не менше ніж 1 м від рівня підлоги або перекриття, повинні мати огородження заввишки не менше 1 м з перилами або поручнями і з бортовою дошкою знизу огородження. Дошка має бути завширшки не менше ніж 15 см. Площадки й містки повинні мати суцільний неслизьк'ий настил.

Виробниче обладнання з кількома приводними двигунами слід обладнувати пристроями одночасної негайної зупинення приводів.

Транспортери довжиною понад 45 м слід обладнати перехід­ними містками з перилами. Кількість і місце їх установлення ви­значаються вимогами безпеки та виробничою потребою.

Стаціонарні транспортери, розміщені нижче рівня підлоги, в усіх місцях, де обслуговуючий персонал може їх перетинати,

повинні мати міцні перекриття, що витримують сумарне наван­таження до 150 кг.

Приміщення, де розміщені робочі місця для приготування робочих розчинів пестицидів, змішування чи подрібнення добрив, протруювання насіння або встановлені машинні агрегати й лінії, під час роботи яких можливе виділення в приміщення пилу чи газу, повинні обладнуватися витяжною вентиляцією.

Місця приготування розчинів пестицидів і заправлення ними машин повинні бути забезпечені аптечкою першої допомоги, пит­ною водою, умивальниками або душовою установкою.

На робочих місцях, де за умов технологічного процесу підлога постійно мокра або холодна, встановлюють стійкі підніжні реші­тки, виготовлені з матеріалів, що виключають ковзання і легко піддаються санітарній обробці.

Пневматичні системи, що забезпечують пневмотранспорт і вентиляцію зони пиловидалення, мають бути герметичні в місцях з'єднань.

Електроприводи та електрообладнання стаціонарних устано­вок слід установлювати й експлуатувати відповідно до ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.21.

Струмопідвідні проводи до електрифікованих машин і уста­новок на робочих площадкаах і у виробничих приміщеннях повин­ні бути ізольовані та захищені від механічних пошкоджень.

У виробничих приміщеннях слід позначати маршрут та швид­кість руху транспортних засобів.

Додаткове змінне обладнання, інструмент та інвентар повинні бути розміщені в спеціально відведеному місці виробничого при­міщення так, щоб не захаращувати проходи для людей і підступи до машин.

Під час обслуговування агрегатів групою працівників серед операторів призначається старший, що відповідає за організацію й безпеку виконуваних робіт.

Роботи на приставних драбинах допускається проводити на висоті не більше ніж 5 м. Драбини повинні мати гострі металеві наконечники при установленні на ґрунт, а якщо на твердішу ос­нову - гумові башмаки. Допустимий нахил драбини відносно вер­тикальної площини має бути не менше ніж 30°.

Вимоги до комплектування агрегатів

Нові машини, а також машини після ремонту або тривалої стоян­ки перед роботою обкатують під керівництвом бригадира або механіка з дотриманням технічних умов і заходів безпеки.

Перевіряють їх комплектність і технічну справність. Машини по­винні бути повністю укомплектовані, відрегульовані, обладнані необхідними пристроями та захисним огородженням. Технічний стан машин перевіряють відповідно до вимог чинних норматив­них документів.

Комплектування та налагодження машинно-тракторних агре­гатів здійснює тракторист-машиніст, за необхідності - з допоміж­ним працівником під керівництвом одного із спеціалістів: брига­дира, механіка дільниці, агронома. Змінювати склад агрегатів можна тільки з дозволу цих же спеціалістів. Агрегатувати сільсь­когосподарські машини слід з тими тракторами, що рекомендо­вані заводом-виготівником.

Причіпні машини, знаряддя, причепи з'єднують жорстким причіпним пристроєм, щоб не допустити їх наїзду на трактор. Під час руху назад пристрій для повороту причепів надійно фіксують.

Для безпечного з'єднання трактора з начіпним знаряддям слід під'їхати заднім ходом так, щоб кульові втулки нижніх тяг розмістилися проти відповідних пальців на рамі плуга. За допо­могою важеля гідророзподільника підводять втулки до стикан­ня з пальцями, з'єднують кульові шарніри тяг з пальцями плуга і зашплінтовують. Після цього приєднують центральну тягу і також зашплінтовують. Якщо машинно-тракторний агрегат об­ладнаний автоматичним зчепленням, її опускають разом з начіп­ним механізмом.

Трактор подають назад, стежачи, щоб рамка автозчеплення ввійшла в замок знаряддя і після включення гідросистеми на « Під­німання» знаряддя приєднують до трактора.

Для надійного включення автозчеплення не допускається від­хилення знаряддя в бік від осі трактора понад 120 мм, а їх замків вперед чи в бік більш як на 15°.

Заправляти трактори й самохідні машини паливом і мастиль­ними матеріалами рекомендується за допомогою механізованих заправних агрегатів. Приблизна інструкція з охорони праці під час приймання, зберігання та видачі пально-мастильних матеріа­лів та заправлення ними машин наведена в додатку 1.

Вимоги ао підготовки полів і проведення меліоративних та земляних робіт

Підготовка поля. У кожному підприємстві повинна бути проведе­на паспортизація земельних угідь із зазначенням крутості поздо­вжніх і поперечних схилів, земельних ділянок, перешкод, небез­печних місць та ін.

Вивідні й глибокі поливні борозни, перемички та інші нерів­ності поля перед роботами повинні бути засипані й вирівняні.

Земельні ділянки для роботи машинно-тракторних агрегатів мають бути завчасно підготовлені:

• прибране каміння, солома, засипані ями та ліквідовані інші перешкоди;

_/ • виставлені віхи біля великих каменів, розмитих ділянок та інших перешкод;

• поля розбиті на загінки, обкошені та підготовлені прокоси;

• проведені контрольні розори;

• відбиті поворотні смуги; під час роботи на схилах і поблизу ярів ширина поворотної смуги має бути не менше величини, що дорівнює подвійному мінімальному радіусу розвороту комбай­на чи машинно-тракторного агрегату;

• позначені місця для відпочинку.

Робота машин на непідготовлеиих полях не дозволяється.

Місця, призначені для короткочасного відпочинку та вживан­ня їжі, повинні позначатися добре видимими віхами заввишки 2,5-3,0 м і включеними в нічний час ліхтарями, а також обладну­ватися вагончиками, наметами чи навісом і блискавкозахистом. Не допускається обладнувати місця відпочинку працівників в охо­ронній зоні ЛЕП.

Ділянка, що підлягає поливанню, повинна бути ретельно огля­нута, спланована, в особливо небезпечних місцях слід установи­ти віхи висотою 2,5-3,0 м.

Підготовка полів до роботи на них сільськогосподарської тех­ніки має проводитися тільки в світлу пору доби.

Перед початком польових робіт на полях, над якими проходять повітряні ЛЕП, власник організовує перевірку спеціалізованими ор­ганізаціями величини провисання проводів із тим, щоб відстань по ' вертикалі від найвищої точки машини (вантажу) до електричних про­водів була не менше значень: 1 м - до кВ; 1,5 м -110 кВ; 2 м -150 кВ; 2,5 м - 220 кВ; 3,5 м - 330 кВ; 4,5 м - 400-500 кВ; 6 м - 750 кВ.

Схили для улаштування терас повинні бути попередньо обсте­жені спеціалізованою проектною організацією на придатність їх для посадки відповідних сільськогосподарських культур та має бути складений проект улаштування терас.

Терасування схилів слід проводити, починаючи зверху вниз по схилу. Нарізка терас знизу вверх не допускається.

Забороняється виконання роботи з улаштування терас у ніч­ний час, у туман, дощову погоду, під час ожеледиці, за наявності сніжного покриву, при сильному вітрі.

Під час робіт на скреперах забороняється переміщати ґрунт на схилах більше 35°, а також розвантажувати його під час руху заднім ходом.

При улаштуванні високих насипів і розробленні глибоких ви­їмок для руху завантаженого скрепера повинні бути підготовлені в'їзди і з'їзди з ухилами відповідно до вимог експлуатаційної до­кументації.

Не дозволяється робота скреперів на мокрих глинистих ґрун­тах і в дощову погоду.

Під час виконання робіт бульдозером не дозволяється:

• переміщати ґрунт на підйом, під схил і на поперечному схилі крутістю більшою, ніж передбачено в експлуатаційній доку­ментації машини;

• повертати бульдозер із завантаженим або заглибленим від­валом;

• робота бульдозера в межах призми завалювання ґрунту;

• висувати відвал за брівку схилу виїмки при скиданні ґрунту;

• робота у воді при глибині понад 0,6 м на будь-якому ґрунті, а також на глинистому ґрунті в дощову погоду;

• перебування людей між трактором і рамою бульдозера або тра­ктором і відвалом до повної зупинення двигуна.

Під час виконання планувальних робіт інтервал між бульдо­зерами повинен бути не менше 2 м, а дистанція - 20 м.

До початку роботи екскаватора керівник землерийних робіт повинен ознайомитися з технічною документацією. За її відсут­ності слід довідатись про наявність на ділянці підземних комуні­кацій і споруд.

Розробка ґрунту за наявності в ньому діючих підземних кому­нікацій проводиться з дозволу і в присутності представника орга­нізації, яка відповідає за їх експлуатацію, та керівника робіт.

Земляні роботи в безпосередній близькості до підземних ліній і комунікацій виконуються за нарядом-допуском уручну і тільки лопатою. Не дозволяється застосовувати ломи та пневматичний інструмент.

При виникненні небезпечних умов (зсув ґрунту, обрив прово­дів тощо) роботи слід припинити, людей вивести з небезпечної зони, а саму зону огородити.

Виконання землерийних робіт у темний час доби дозволяєть­ся тільки на щільних ґрунтах при освітленні фронту робіт і при­леглої до нього ділянки відповідно до СНШ П-4.

У ґрунтах природної вологості з непорушеною структурою за відсутності ґрунтових вод і розміщених поблизу підземних споруд

копати котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріп­лення дозволяється на глибину не більше:

• у піщаних (гравійних ґрунтах) -їм;

• у супісках ~ 1,25 м;

• у суглинках, глині та сухих лесоподібних ґрунтах -1,5 м;

• в особливо щільних ґрунтах-2 м.

Кріплення вертикальних стінок котлованів і траншей глибиною до 3 м слід проводити інвентарними щитами. За їх відсутності в ґру: нтах з природною вологістю (крім піщаних) дозволяється викорис­товувати дошки товщиною не менше ніж 40 мм, а в ґрунтах піща­них і підвищеної вологості - не менше ніж 50 мм. Дошки заклада­ються за вертикальні стійки, встановлені на відстані не більше ніж 1,5 м одна від одної. Розпірки кріплень розміщують на відстані одна від одної по вертикалі не більше ніж 1 м, на кінцях розпірок (зверху та знизу) прибивають бобишки. Верхні дошки кріплення повинні перевищувати бровку виїмки не менше ніж на 0,15 м.

Розбирання дощатих кріплень виконують при засипанні тран­шеї у напрямку знизу вверх за присутності керівника робіт. Кіль­кість дощок, що одночасно знімаються за висотою, не повинна перевищувати трьох, а в сипких ґрунтах - однієї. При зніманні дощок слід відповідно переставляти розпірки. У сипких або наси­чених водою ґрунтах (пливунах) кріплення слід частково або по­вністю залишати в ґрунті.

Розробляти траншеї і котловани в перезволожених піщаних, „лесоподібних та насипних ґрунтах без кріплення вертикальних стінок не дозволяється.

Крутість нахилу стін котлованів і траншей у глинистих ґрун­тах, перезволожених дощовими, сніговими (талими) та іншими водами, слід зменшити до 1:1.(45°) порівняно із зазаначеною в табл. 3.1. Про зменшення крутості нахилу стін виконавець пови­нен скласти відповідний акт.

При глибині понад 5 м крутість схилів установлюється розра­хунком.

Розроблення котлованів та траншей без кріплення на велику глибину в ґрунтах природної вологості та за відсутності ґрунто­вих вод слід вести із схилами з урахуванням установлених норм.

При розробленні виїмок уступами ширина кожного уступу повинна бути не менше ніж 3,5 м; при слабких ґрунтах ширина уступу збільшується.

Одночасна робота екскаваторів на двох уступах, розміщених один над одним, дозволяється лише в разі, якщо інтервал між екс­каваторами становить не менше ніж 20 м.

При одночасній роботі екскаватора і бульдозера слід організу­вати роботу так, щоб бульдозер не перебував у зоні дії стріли екс­каватора.

При розпушуванні мерзлого ґрунту ударними пристроями люди повинні знаходитися від місця роботи на відстані не менше ніж ЗО м.

Під час розпушування мерзлого ґрунту клином чи шар-баба-ми (кулями) у радіусі 50 м від екскаватора повинні бути встанов­лені заборонні знаки з пояснювальним надписом «Забороняється заходити в зону роботи екскаватора» відповідно до ГОСТ 12.4.026.

На ділянці радіусом 50 м не допускається одночасна робота двох екскаваторів, один з яких руйнує мерзлий ґрунт.

Екскаватор повинен бути забезпечений звуковим сигналом. Сигнали подають за встановленою системою, яку повинен знати персонал, що обслуговує екскаватор і транспортні засоби.

Роботи із застосуванням екскаватора, якщо будь-яка його ча­стина може потрапити в межі охоронної зони діючої лінії елект­ропередачі, повинні виконуватися згідно з вимогами Правил охо- -рони електричних мереж з оформленням наряду-допуску.

При роботі в межах охоронної зони лінії, що перебуває під напругою, екскаватор повинен бути заземлений за допомогою переносного заземлення. Заземлення не потрібне, якщо

використовується екскаватор на гусеничному ходу та роботи про­водяться під відключеною лінією електропередачі.

Під час проїзду під лінією електропередачі, що перебуває під напругою, стріла екскаватора має бути в транспортному поло­женні. Проїзд екскаватора поза дорогами під проводами лінії, що знаходиться під напругою, слід виконувати ближче до опори. Пе­реїзд екскаватора під проводами ЛЕП слід виконувати під безпо­середнім керівництвом відповідального працівника.

На крутих спусках і підйомах із поздовжнім ухилом, що пере­вищує встановлені паспортні дані екскаватора, переміщення його дозволяється тільки на буксирі трактором або лебідкою за допо­могою сталевого троса і в присутності особи, відповідальної за проведення роботи.

Проїзд великогабаритних екскаваторів та інших важких зем­лерийних машин самоходом по дорогах, містках, через трубопро­води, греблі, дамби та інші штучні споруди, а також залізнични­ми переїздами проводиться під керівництвом відповідальної осо­би, призначеної власником із дозволу організації, до відання якої належать споруди.

При механізованому розчищенні водойм та річищ глибина води в місцях роботи екскаватора не повинна перевищувати нор­мативів, передбачених експлуатаційною документацією.

Ручний інструмент, що застосовується на землерийних робо­тах, має бути справним.

Землерийні роботи. Перед початком земляних робіт слід під­готовити робочу площадку, щоб забезпечити стійке положен­ня машин, гарну видимість з урахуванням спільної роботи різ­них машин слід перевірити стан ланцюгів та канатів, вибраку­вати і замінити канат, якщо виявлено понад 10% обірваних дро­тин на 1 м його довжини. Перевіряти стан стальних канатів слід через кожні 10 днів роботи, а результати огляду фіксувати в спе­ціальному журналі. Раз на шість місяців слід випробовувати на міцність всі канати і ланцюги землерийних машин. Результа­ти випробувань записати в паспорті машини. Перевірити стан та надійність кріплення механізмів, роботу системи гальмуван­ня та фрикціонів, справність освітлення, звукової сигналізації, наявність та надійність кріплення всіх огороджень; перевіри­ти надійність з'єднання канатів, не допускати з'єднання кана­тів вузлами.

Розробку ґрунту екскаватором дозволяється проводити при по­здовжньому нахилі місцевості не більше ніж 10° і поперечному не більше ніж 8°. При русі на підйом бульдозером поздовжній нахил не

повинен перевищувати 25°, а зі схилу - 35°; поперечний - не пере­вищувати 30°.

Транспортувати причіпні землерийні машини дорогами з по­здовжнім нахилом більше 10° дозволяється, якщо вони обладнані справним гальмовим пристроєм.

Під час руху вздовж траншеї агрегат повинен знаходитись на відстані від краю бровки до гусениці або колеса не менше ніж 1 м.

Проїжджати екскаватором насипом та поблизу схилу виїмки ґрунту дозволяється, якщо відстань від гусениць до бровки схилу становить не менше ніж 5 м.

При вимушеній зупинці бульдозера на підйомі його слід загаль­мувати, підкласти під гусениці підкладки і опустити відвал на землю.

Не дозволяється виймати ґрунт, якщо екскаватор стоїть на поперечному схилі, змінювати кут нахилу стріли із заповненим ковшом. Під час заповнення ковша забороняється користуватися механізмами повороту та переміщатися, бо це може призвести до перекидання машини.

Під час повороту верхньої частини екскаватора для розванта­жування ковша, а також прй переміщенні його слід стежити, щоб ківш не торкався ґрунту. При розробленні сипких ґрунтів екска­ватор слід встановити на дерев'яні щити або настили.

Якщо під час роботи розірветься шланг гідросистеми, слід не­гайно виключити насос та переключити рукоятку керування роз­подільника в положення «Замкнено» й виключити двигун.

Повертати верхню частину екскаватора для розвантажування ковша, а також переміщати його дозволяється тільки після того, як ківш буде піднятий над ґрунтом.

Забороняється вирівнювати площадку під час роботи екска­ ватора. ,

Якщо під час розроблення ґрунту буде виявлено кабель або трубу, роботу слід негайно припинити й доповісти про це керів­никові робіт.

Роботу на заболочених і багнистих місцях починають тільки при наявності показників небезпечних місць, за відсутності цих показників працювати забороняється. Слід стежити, щоб при роз­чищенні бульдозером русел рік і водойм глибина води не переви­щувала 60 см.

Забороняється перебувати в зоні роботи екскаватора, перево­зити людей в ковшах, на стрілах, відвалах та ін. Під час роботи машиніст повинен перебувати тільки в кабіні. Перед транспорту­ванням екскаватора та переїздом з одного місця роботи на інше ківш і відвали слід жорстко закріпити.

Працювати в нічний час та при поганій видимості дозволяєть­ся тільки при гарному освітленні робочої зони та при ввімкнених габаритних ліхтарях.

Після роботи кабіну слід замкнути.

Багатоковпіовий екскаватор для копання траншей під дре­нажні труби обслуговує бригада працівників, тому перед почат­ком роботи слід чітко визначити умовні сигнали, а екскаватор об­ладнати звуковою сигналізацією.Перед включенням робочих ор­ганів машиніст повинен подати звуковий сигнал і переконатись в тому, що біля робочих органів і транспортера немає людей.

Очищати робочі органи від ґрунту, каміння, регулювати ков-шові ланцюги дозволяється тільки при виключеній передачі.

Вимоги безпеки піл час підготовки тракторного агрегату до роботи та при переїздах до місця роботи

Перед роботою перевіряють відсутність тріщин, налипань сторон­ніх предметів тощо на лопатях вентилятора двигуна та на шківу пускового двигуна.

Забороняється запускати двигун за наявності зазначених не­доліків. Не можна стояти в площині обертання шківів, вентиля­торів тощо.

Слід впевнитися в тому, що важелі керування коробкою Змі­ни передач, гідросистемою, валом відбору потужності, важелі ке­рування іншими робочими органами знаходяться в нейтрально­му чи виключеному положенні, трактор загальмований. Необхід­но перевірити справність деталей і цілісність проводів пристрою, що запобігає запуску двигуна на ввімкненій передачі.

Забороняється проводити запуск двигуна з несправним або вимкнутим пристроєм, що запобігає запуску двигуна на ввімкне­ній передачі.

До заправного пункту пально-мастильними матеріалами слід під'їжджати так, щоб вихлопна труба знаходилась з протилежно­го боку від пункту, потім загальмувати агрегат, вимкнути двигун.

Заправляється трактор лише закритим способом, за допомо­гою насоса та шланга через лійку з мідною сіткою. У темну пору доби при виникненні необхідності проводити заправку пально-мастильними матеріалами місце заправки слід освітлювати світ­лом фар іншого трактора (автомобіля) або електричним ліхтарем. Не використовувати для освітлення відкритий вогонь.

Слід ознайомитись з дозволеним маршрутом переїзду до міс­ця роботи і визначити небезпечні місця та відповідність габаритів агрегатованого знаряддя існуючим на маршруті перешкодам.

Знаряддя переводиться в транспортне положення з дотриман­ням вимог безпеки.

Слід перевірити справність стоп-сигналів, показників поворо­тів трактора та відповідних пристроїв на агрегатованому знарядді.

До місця проведення робіт виїжджають після проходження пе-редрейсовогб медичного огляду, за наявності посвідчення і шляхо­вого листа (наряду), підписаного відповідальним за проведення робіт.

Під час переїзду до місця роботи і назад слід дотримува­тись « Правил дорожнього руху України ».

Перед початком руху подається сигнал, і тільки після цього можна рухатись. Перебування в кабіні сторонніх осіб і предметів не допускається.

Швидкість руху агрегату задається з урахуванням маси, габа­ритів і інерційного впливу агрегатованого знаряддя на поворотах, слизькій поверхні доріг, схилах тощо.

На залізничних переїздах не зупиняються, не вимикають зче­плення, не перемикають передачі. Ділянки шляху з крутими схи­лами та підйомами проїжджають на першій чи другій передачі, не перемикаючи їх у цей час.

При буксуванні (сповзанні) агрегату на схилі трактор загаль­мується, двигун вимикається, під колеса підкладаються гальмівні упори. Необхідно сповістити керівника робіт, дочекатисд прихо­ду іншого трактора і за його допомогою відбуксирувати агрегат на рівне місце.

При зупинках не залишають без нагляду трактор (агрегат) із працюючим двигуном, надійно загальмують, опускають робочий орган (знаряддя). Проїзд агрегату на ділянках полів та шляхів, над якими проходять лінії електропередач, дозволяється за умови до­тримання відповідних відстаней від найвищої точки агрегату до найнижчого проводу залежно від напруги лінії електропередачі. Під час руху агрегату греблями, насипами і їм подібними шляхо­вими спорудами слід дотримуватися відстані від зовнішніх країв коліс (гусениць) агрегату до початку схилу не менше ніж їм.

Слід дотримуватись обережності при переїздах крутими схи­лами, ровами, глибокими вибоїнами, поворотами і особливо піс­ля дощу. При транспортних переїздах не допускається знаходжен­ня працюючих на причіпних (начіпних) машинах (знаряддях), у тому числі й на спеціально обладнаних сидіннях.

При русі агрегату в темну пору доби вмикають світло фар.

Під час руху освітленими вулицями і переїздами користують­ся тільки ближнім світлом фар або підфарників. При осліпленні світлом зустрічного транспорту і втраті видимості негайно

зменшується швидкість руху, агрегат зупиняється. При зупинці агрегату в дорозі на неосвітлених ділянках і шляхах вмикаються підфарники або ближнє світло і габаритні ліхтарі.

На залізничному переїзді при закритому положенні шлагбаума або миготливому сигналі світлофора слід зупинитись на відстані 5 м від шлагбаума або світлофора. За їх відсутності - не ближче ніж 10 м від ближньої рейки. Транспортування агрегатів, заправ­лених отрутохімікатами, територією населених пунктів та біля во­доймищ забороняється.

Вимоги до розміщення і режимів руху машин та агрегатів

Розміщення машин, машинно-тракторних агрегатів, збиральних і транспортних засобів на полях, де проводяться сільськогоспо­дарські роботи, повинно здійснюватися відповідно до технологіч­них карт.

Режими руху сільськогосподарських машин і машинно-трак­торних агрегатів під час виконання технологічних операцій по­винні відповідати технологічним картам та експлуатаційній до­кументації і не допускати їх зіткнення та наїздів на працівників і відпочиваючих.

У темну пору доби машини повинні працювати із включени­ми джерелами світла, передбаченими конструкцією машини, або із штучним освітленням території.

При груповому методі роботи дистанція повинна бути між:

•" орними, посівними, садильними і збиральними - не менше ніж 30 м;

• агрегатами з роторними (крім контурного обрізування гілок) робочими органами - не менше ніж 50 м;

• машинами для контурного обрізування гілок плодових дерев - не менше ніж 75 м.

При зустрічному вітрі дистанція має бути збільшена до зна­чень, за яких був би відсутній взаємний вплив шкідливих і небез­печних виробничих факторів.

Під час вивантаження технологічного продукту на ходу інтер­вал між збиральним агрегатом і транспортним засобом повинен бути не менше ніж 1,5 м.

Відстань між копицями соломи має бути на 1,5 м більше від ширини транспортних засобів, що використовуються для відве­зення зерна.

Відкриті площадки для стоянки машин під час проведення масових польових робіт повинні бути віддалені не менше, ніж на:

• ЗО м - від місць тимчасового зберігання пально-мастильних матеріалів;

• 100 м - від хлібних масивів, скирт соломи, сіна, токів;

• 50 м - від будівель.

Площадка повинна бути очищена від стерні та сухої трави й оборана смугою завширшки не менше ніж 4 м. При цьому машини повинні стояти на площадці в один ряд на відстані, яка б забезпе­чувала вільний проїзд із боків засобів технічного обслуговування і безпечну евакуацію машин на випадок виникнення пожежі.

Машини загального призначення використовуються при про­веденні робіт на полях із нахилом до 9° (16%).

Причіпні сільськогосподарські машини, обладнані постійними ро­бочими місцями, повинні мати справну двосторонню сигналізацію.

Пересування машин і агрегатів до місця роботи і під час вико­нання робіт повинно здійснюватися відповідно до розроблених маршрутів і технологій.

Виконання сільськогосподарських робіт і переїзди машин і агрегатів по територією господарства слід проводити відповідно до наперед розроблених технологій і маршрутів руху, затвердже­них керівником або головним спеціалістом господарства, підпри­ємства. Крім того, рух транспортних засобів територією господар­ства регулюють знаками дорожнього руху. На під'їзних дорогах і проїздах швидкість руху машин не повинна перевищувати 2,8 м/с (10 км/год), а у виробничих приміщеннях і спорудах - 0,55 м/с (2 км/год). На території господарства та у виробничих приміщен­нях вивішуюгь знаки, що назначають дозволені та заборонені на­прямки руху, в'їздів, виїздів та поворотів. У небезпечних місцях установлюють попереджувальні знаки.

Вимоги безпеки під час обробітку рунту

Перед початком роботи перевіряють справність і комплектність агре­гату. На рівній горизонтальній площадці встановлюють корпуси плу­га на задану глибину оранки, підтягують гайки кріплення лемешів, полиць до корпусів плуга і передплужника, а корпусів до рами плуга.

На робочому місці обслуговуючого персоналу повинно бути сидіння із запобіжним поясом, підніжна дошка або упор для ніг.

Важелі керування причіпною (начіпною) машиною повинні мати справні та надійні фіксатори. Керування причіпним плугом слід здійснювати з кабіни трактора.

Робочі органи фрез і ротаційних культиваторів обладнують закритими захисними кожухами.

Працівників, що обслуговують ґрунтообробні машини, слід забезпечити засобами індивідуального захисту, чистками та ло­патками для очищення робочих органів.

Працювати на нескладних сільськогосподарських причіп­них машинах і знарядді, якщо є права на керування ними, до­зволяється особам не молодше 16 років, що вивчили будову ма­шини, вміють її відрегулювати та пройшли інструктажі з тех­ніки безпеки.

Керувати складними і спеціалізованими причіпними та начіпними машинами дозволяється особам не молодше 17 ро­ків, що пройшли спеціальне навчання і отримали права на ке­рування даною машиною, а також пройшли інструктаж з тех­ніки безпеки.

Машинно-тракторний агрегат, який, крім тракториста, обслу­говують допоміжні працівники, повинен бути обладнаний двосто­ронньою сигналізацією.

Підготовляючи до роботи дискові борони і лущильники, пе­ревіряють кріплення, регулюють положення чисток, змащують підшипники і встановлюють необхідний кут атаки дискових ба­тарей, щільно підтягують і стопорять гайки на осях батарей. За­зор між чисткою і поверхнею диска встановлюють у межах 2-4 мм. Під час регулювання положення дисків слід користува­тись рукавицями.

Зуби зубових борін слід установлювати скошеними гранями під кутом до напрямку руху агрегату, що зменшує забивання і сприяє їх самоочищенню.

Для регулювання або заміни робочих органів начіпних куль­тиваторів слід підкласти під опорні колеса дерев'яні бруски, тов­щиною на 1-2 см (величина заглиблення коліс у ґрунт) менше від глибини обробітку поля. Регулювання виконують на рівній твер­дій площадці. Перевіряють стан культиваторів, кріплення гряди-лів, штанги, стояків робочих органів і вилок для їх піднімання. Осьове переміщення коліс не повинно перевищувати 2 мм.

Якщо робочі органи заглиблені в ґрунт, не можна робити кру­тих поворотів, бо це призводить до поломок і аварій. Перед поворо­том робочі органи витягують, а на початку прямолінійного руху знову заглиблюють. Для заміни лемешів плуга чи лап культивато­ра в польових умовах слід від'єднати машину від трактора або вим­кнути його двигун, під раму начіпної машини підставляють надій­ні підставки. Якщо ці роботи тракторист виконує з помічником, то після їх закінчення і перед початком руху слід переконатись, що помічник перебуває на безпечній відстані від агрегату.

При роботі в умовах надмірної запиленості, під час заправки туковисівних апаратів, а також при заточуванні робочих органів ґрунтообробних машин слід користуватись протипиловим респі­ратором, захисними окулярами та рукавицями.

Не допускається перебування на агрегаті, а також на полі, де проводиться обробіток ґрунту, людей, що не беруть участі у вико­нанні технологічного процесу.

Регулювання та очищення робочих органів від сторонніх пред­метів, налиплого ґрунту і рослинних залишків слід проводити тільки спеціальними чистками в рукавицях при зупиненому, за­гальмованому агрегаті з виключеним двигуном.

Зубові органи очищаються на ходу за допомогою помічника, який повинен підіймати їх почергово гаком з довгим держаком.

Плуги, культиватори та дискові борони очищаються лише при повністю зупиненому агрегаті, а ґрунтообробні машини з актив­ними робочими органами - при виключеному ВВП.

При намерзанні на робочих органах агрегату ґрунту та рослин -них решток роботу припиняють і очищають робочі органи. Міня­ючи лемеші корпусів плуга чи лапи культиватора в польових умо­вах, від'єднують причіпну машину від трактора, а під раму начіп-ної підставляють надійні підставки. Заміну слід проводити обе­режно та в рукавицях.

Перевіряється наявність первинних засобів пожежогасіння та їх розміщення в місцях, спеціально передбачених для цих цілей.

Забороняється працювати в спецодязі, просоченому паливом і мастилами. Це пожежонебезпечно.

Пожежний інвентар використовується тільки за призначенням.

Будь-які предмети на засоби пожежогасіння не дозволяється захаращувати.

Вимоги безпеки під час виконання робіт при сівбі, посадці

Механізовані роботи з посіву, посадки та догляду за посівами слід проводити відповідно до вимог технологічних (операційних) карт і експлуатаційної документації.

Перед початком роботи слід перевірити комплектність і надій­ність кріплення всіх механізмів і вузлів, стан підніжної дошки, поручнів, підтягнути різьбові з'єднання, змастити тертьові по­верхні, переконатись у наявності та справності захисних огоро­джень та відсутності сторонніх предметів у зернотукових ящиках, банках, бункерах й живильних ковшах. Оглядають механізми передач, автомати, регулюють сошники, перевіряють надійність їх кріплення, заміряють прогин неробочих віток ланцюгів.

Рух причіпного агрегату можна починати після подачі сигна­лу трактористом і одержання сигналу у відповідь від старшого на посівному агрегаті. При завантажуванні зерна відкриті кришки ставлять на запобіжники. Слід стежити за сигналами сіяча, зупи-_ч няти агрегат для прочищення сошників, насіннєпроводів, в інших випадках для усунення неполадок.

Не дозволяйється сіячу розрівнювати та перемішувати насін­ня і добрива в ящиках сівалок, брати зі стелажів ящики з розса­дою на ходу агрегату, сідати на насіннєві ящики, на підніжну до­шку, інші, не призначені для цього місця. Це загрожує втратою рівноваги і падінням.

Категорично забороняється перебування сіячів на сівалках при транспортних переїздах. Під час завантажування сухих порош­коподібних добрив слід стояти з навітряного боку, надівши про-типиловий респіратор. Завантаження сівалок і садильних машин насінням, посадковим матеріалом та добривами повинно прово­дитися за допомогою засобів механізації. Ручне завантаження дозволяється тільки при зупиненому посівному або садильному агрегаті, заглушеному двигуні трактора, із застосуванням засо­бів індивідуального захисту і дотриманням гранично допустимих навантажень при переміщенні вантажів уручну.

Заправку сівалок (саджалок) технологічним продуктом, ящи­ками з розсадою та добривами виконують виключно після повно­го зупинення агрегату і автомобіля (трактора) з насіннєвим мате- " ріалом. Слід стежити, щоб до цього часу сіяч перебував на своєму робочому місці. Після завантаження зерна й туків слід щільно за­крити кришки ящиків.

Періодично протягом робочого дня слід очищати бункери са­джалки, живильні ковші, ложечки, сошники, тукопроводи й борбзнозакривачі від ґрунту, рослинних решток та інших сто­ронніх предметів й усувати виявлені несправності. Усувати не­справності та очищати машину дозволяється після зупинення агрегату. Забороняється під час руху переходити з однієї сівал­ки на іншу.

Перед поворотом агрегату сошники сівалки піднімають, а по­ворот виконують на знижених швидкостях. Широкозахватними агрегатами не слід робити крутих поворотів, бо це може призвес­ти до набігання однієї сівалки на іншу. Піднімати і опускати сош­ники можна тільки при прямолінійному русі вперед.

Під час роботи стежать за роботою механізму передач. Ослаблі ланцюги підтягують натяжними зірочками. Надмірний натяг ла­нцюгів не допускається.

Періодично перевіряють стан пневматичних коліс, легкість обертання.

Перед роботою в темний час доби перевіряють справність елек­тричного освітлення.

Отвори висівних апаратів очищають спеціальними чистками, гачками. Розрівнюють насіння тільки лопатками.

Перед сівбою протруєного насіння працівники обов'язково проходять інструктаж з техніки безпеки. Агроном повинен попе­редити сівачів про отруйні властивості насіння, перевірити наяв­ність в них справних засобів індивідуального захисту відповідно до санітарних правил.

Слід упевнитися, що протруєне насіння затароване відповід­но до вимог нормативних актів про охорону праці, відмовитись від заправки сівалок протруєним насінням, доставленим насипом або в нещільних мішках. Прямий контакт сівачів з протруєним насінням не дозволяється. Під час сівби слід стежити, щоб криш­ки сівалок були щільно закриті, а пил не виходив назовні та не забруднював навколишнього середовища.

Забороняється сидіти на мішках з протруєним насінням, пе­ревозити його з іншими продуктами і залишати без догляду.

Після закінчення роботи підняті в транспортує положення гі-дромаркери фіксують засувками і гачками, а рукоятку розподіль­ника встановлюють у положення « Нейтральне ». Посівні машини очищають, а висівний механізм змащують солідолом. Працівни­ки, що працювали з протруєним насінням, повинні зняти спец­одяг, здати його для знезаражування, старанно вимити руки з милом, прийняти душ.

При наближенні грози припиняють всі види польових робіт.

З наближенням грозових розрядів слід відійти не менше ніж за 40 м від машин, транспортних засобів, скирт, копиць, пооди­ноких дерев, інших споруд, що здіймаються над навколишньою місцевістю, накритися від дощу і присісти. Не слід ховатися від грози в кабінах машин, під причепами тощо.

Посівні та садильні машини, що допускаються до експлуатації, повинні мати:

• справне сидіння сівача, площадку або підніжну дошку та по­ручні; ширина підніжної дошки має бути не менше ніж 350 мм, обладнана запобіжним бортиком заввишки 100 мм; по­ручні мають бути гладкими і надійно закріпленими на висоті 1 м (якщо конструкцією передбачено робоче місце);

• захисні огородження рухомих деталей приводних передач;

• підключені пристрої двосторонньої сигналізації;

• надійне кріплення маркерів у транспортному положенні;

• надійне з'єднання насіннєпроводів з коробками висівних апаратів.

Вимоги до збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур

За допомогою загального огляду слід упевнитися, що збиральний комбайн, жатка, причіп не пошкоджені, знаходяться у стійкому положенні, не загрожують перекиданням чи наїздом при рапто­вому русі під час виконання підготовчих робіт.

Необхідно оглянути стан кріплення східців до кабіни, переві­рити справність інструменту. Перевірте:

• наявність пристосувань (дерев' яні підставки під домкрат про-тивідкатні упори, чистки робочих органів і дерев'яна лопата для проштовхування зерна в бункері);

• наявність захисних огороджень обертових і рухомих вузлів та механізмів (карданні, зубчасті, ланцюгові й пасові передачі та інші рухомі деталі), їх справність та надійність закріплення.

Зняті для обслуговування агрегати слід встановлюватина міц­ні підставки, має бути перевірена надійність кріплення вузлів, що обслуговуються безпосередньо на комбайні.

Обслуговуючи вузли комбайна на висоті більше 2 м, слід ко­ристуватися переносною драбиною або пересувною площадкою. Надівання ланцюгів (пасів) на зірочки (шківи), а також транспо­ртерних стрічок, з'єднання і роз'єднання гусениць комбайна не­обхідно проводити за допомогою пристосувань.

Величини натягу ланцюгів, пасів і регулювання запобіжних муфт повинні відповідати вимогам заводу-виготовлювача. Не мо­жна допускати повної затяжки пружин запобіжних муфт.

Прокручуючи механізми комбайна за паси, слід братися за них таким чином, щоб при разовому переміщенні руки не діставали до шківів.

Прокручуючи робочі органи комбайна монтажним ломиком за вал барабана, необхідно стежити, щоб деталі робочих органів, що обертаються, не торкалися корпусних та нерухомих деталей. Під час перевірки роботи механізмів копнувача поблизу заднього клапана не повинно бути людей. При ручному зчепленні (розчеп­ленні) причепа комбайна не можна ставити ноги в зону можливо­го падіння дишла причіпного пристрою.

Не можна стояти між комбайном і причепом. Слід остерігати­ся накочування його на комбайн.

При проведенні регулювальних або ремонтних робіт під жаткою комбайна «Дон» попередньо виконують таку підготовчу роботу:

• піднімають жатку в верхнє положення і на штоці лівого гідро­циліндра підйому опускають запобіжний упор, а потім трохи опускають жатку до збігання упору з корпусом гідроциліндра;

• установлюють гвинтові домкрати в робоче положення, для чого їх переставляють з трубчастої балки корпусу на упори поздов­жніх балок і фіксують штирями (на жатці із захватом 8,6 м домкрати не переставляють, а тільки розвертають їх донизу та фіксують штирями);

• при регулюванні або ремонті жатки з піднятим мотовилом уста­новлюють попереджувальні упори, що є на гідроциліндрах;

• у тих випадках, коли необхідно зняти мотовило, праву підтримку попередньо слід закріпити в опущеному стані стра-ховим ланцюгом підтримки;

• при від'єднанні (приєднанні) жатки з приставкою від похилої камери, а також при від'єднанні пожнивної частини від мото­вила необхідно зафіксувати механізм зрівноваження на жат­ці, як при підготовці до транспортування її на візку, встанови­ти штирі у вирізах важелів і при монтажу (демонтажу) похи­лої камери з жаткою. Замінюючи ніж різального апарата, слід одягнути рукавиці та спрямувати його в пальцевий брус тіль­ки дерев'яною оправкою.

При виконанні робіт, лежачи під комбайном, слід покласти на землю дошки, лист фанери, мати або дерев'яний лежак з під­голівником.

Не можна проводити роботи під комбайном чи жаткою до пе­рекриття крана гідроциліндра підйому жатки та встановлення її на підставку.

Монтаж і демонтаж кільця, що закріплює центральну пружи­ ну верхнього шківа варіатора мотовила, дозволяється проводити тільки після того, як пружина стиснута під пресом. >

Акумуляторну батарею слід знімати (встановлювати) таким чи­ном, щоб електроліт не пролився на відкриті частини тіла або одяг.

Переміщуючи комбайн на буксирі, можна застосовувати тіль­ки жорсткий буксир. Довжина його не повинна перевищува;ги 4 м. Не можна підтримувати і не підштовхувати при цьому руками чи ногами предмети, підкладені під колеса.

Необхідно перевірити:

• чи надійно закріплений заземлюючий ланцюг на передньому мосту збиральної машини і чи забезпечує його довжина, щоб 15-20 ланок торкалися землі;

• наявність засобів пожежогасіння: на зерновому комбайні:

- двох вогнегасників, штикової лопати, двох швабр, вил, кош­ ми розміром 2 х 2 м, двох мітел, ящика з піском та бочки з водою, переносної електролампи;

на кукурудзозбиральному комбайні:

- вогнегасника, лопати та мітли;

на начіпній фронтальній універсальній жатці:

- штикової лопати та двох швабр.

При проведенні ремонту машин з використанням електрога-зозварювання вузли і агрегати слід попередньо очистити від рос­линних решток, мастил і бруду та промити водою, дотримувати­ся правил протипожежної безпеки.

Необхідно перевірити наявність та справність інструменту й пристосувань, необхідних для проведення монтування коліс.

Не можна проводити розбортування коліс при накачаних ши­нах. При монтуванні коліс збиральних машин або транспортних засобів не дозволяється накачувати шини, доки не буде проведе­на повна затяжка всіх болтів кріплення дисків обода.

При накачуванні глин слід періодично перевіряти в них тиск повітря. Тиск у шинах повинен відповідати зазначеному в інстру­кції заводу-виготовлювача. Забороняється встановлювати шини з тріщинами, розривами та повним зносом протектора.

Слід упевнитися в тому, що переднє, заднє та бокове скло не мають тріщин та забруднень і забезпечують повний огляд робо­чих органів з кабіни. Склоочисники легко переміщаються, забез­печуючи повне очищення скла.

Необхідно перевіряти технічний стан рульового керування. Не можна допускати послаблення кріплення рульової колонки, рульо­вої сошки на її валу, несправності поздовжньої і поперечної рульо­вих тяг (вигину, тріщин, пошкодження різьби, відсутність шплін­тів). Люфт руля не повинен перевищувати 15 мм. Забороняється працювати з несправним механізмом рульового керування. Пере­вірте надійність кріплення та відсутність пошкоджень на педалях ч гальма, зубчастому фіксаторі, тязі гальмівної педалі, важелі галь­мівного вала. Вільний хід педалі гальма повинен бути в межах 15-20 мм. Гальмівний шлях при русі твердим ґрунтом із максималь­ною швидкістю повинен бути не більше 8 м. Забороняється працю­вати на комбайнах із несправною гальмівною системою. Слід перевірити плавність і легкість переміщення та надійність фікса­ції важелів та педалей керування, дієвість блокувального механіз­му перемикання передач, кут сходження коліс. Він не повинен

перевищувати 1 mm. He можна допускати осьового коливання ке­рованих коліс.

Обов'язково має бути перевірена справність гідравлічної системи.

Перед запуском двигуна необхідно закрити копнувач, упевни­тися у відсутності людей на комбайні, подати звуковий сигнал і запустити двигун.

Забороняється запускати основний двигун зернового комбай­на буксируванням або скочуванням із гори.

Рух заднім ходом, розвороти і повороти роблять на малій швид­кості. Необхідно подати звуковий сигнал і впевнитися у відсутно­сті людей на шляху комбайна. При русі заднім ходом ногу слід тримати на педалі гальма. Не можна допускати знаходження сто­ронніх осіб на працюючому комбайні та поблизу нього.

необхідно перевірити:

• щоб сходинки, площадки обслуговування, доручні були справ­ними та чистими;

• наявність справного інструменту й пристосувань;

• надійність кріплення огороджень.

Під час перевірки роботи комбайна не дозволяється регулювати робочі органи та механізми, надівати та натягувати паси, ланцюги, ліквідовувати несправності, змащувати комбайн, очищати різаль­ний апарат, молотильний барабан, копнувач. Ці роботи слід вико­нувати тільки при зупиненому двигуні. На рульовому колесі необ­хідно вивішувати табличку «Не включати! Працюють люди!»

Перевіряючи рівень води в радіаторі, дозволяється відкрива­ти кришку в рукавицях та після деякого охолодження рідини в системі. Слід ставати від радіатора на відстані витягнутої руки, щоб бризки гарячої води з парою не потрапили на обличчя.

Необхідно перевірити справність електрообладнання комбайна, впевнитися, що воно забезпечує нормальну роботу стартера, прила­дів освітлення, сигналізації та контрольних приладів, виключає мо­жливість іскроутворення та втрати струму з проводів і клем. За не­обхідності слід очистити електропроводку від залишків мастил і па­льного, ізолювати від нагрітих частин двигуна, попередити її меха­нічні пошкодження. Необхідно обов'язково упевнитися в тому, що:

• акумуляторна батарея надійно закріплена на комбайні і має кришку. Пробки загвинчені до кінця, вентиляційні отвори в пробках чисті, а клеми покриті тонким шаром технічного ва­зеліну і міцно затиснуті;

• на клемах генератора, стартера, іншого електрообладнання є ізолюючі ковпачки, запобіжники не перегоріли й відповіда­ють нормативним вимогам.

Перед заправкою комбайна слід очистити паливний бак від пилу, бруду та пожнивних решток, перевірити справність іскро­гасників випускної труби двигуна, металевих щитків на колекто­рі випускної та всмоктувальних труб.

Під'їжджати до заправного пункту пально-мастильними ма­теріалами слід так, щоб випускна труба знаходилась із протиле­жного боку від пункту. Забороняється заправляти Паливний бак при працюючому двигуні.

Для відгвинчування пробок бака слід використовувати тільки спеціальний ключ. Не можна відкривати пробки ударом металевих предметів, їх слід відгвинчувати повільно, без ривків і ударів. При заправці комбайна пальне дозволяється наливати лише за допомо­гою насоса та шланга через лійку з мідною сіткою. Слід стежити за чистотою спецодягу: замаслений, просочений пальним і мастилами спецодяг може легко загорітися. Не можна встановлювати на ком­байні додаткові ємності з паливно-мастильними матеріалами (навіть тимчасово). Промаслене ганчір'я, клоччя слід зберігати в металевих ящиках із кришкою. Обов'язково має бути перевірена чистота дви­гуна, отворів та місць для контролю рівня масла.

Виїзд агрегату до місця проведення робіт дозволяється тільки після проходження передрейсового медичного огляду, за наявнос­ті посвідчення, наряду на виконання робіт. Слід ознайомитися із маршрутом пересування до місця роботи, рельєфом поля, схемою руху по ньому, місцем для короткочасного відпочинку.

Шляхи руху машин та агрегатів повинні виключати випадки їх зіткнення.

Необхідно установити на жатці світлоповертачі. Для руху в світ* лу пору доби на кінцях жатки комбайна встановлюють габаритні по­переджувальні червоні прапорці, а в темну - червоні сигнальні ліх­тарі. Слід перевірити дію електрообладнання візка (перевезення жат­ки на транспортному візку). При натисненні на педалі гальма повинні засвітитися червоні ліхтарі стоп-сигналів. Під час включення габа­ритів мають засвітитися червоні габаритні ліхтарі. При включенні поворотів повинен миготіти оранжевий ліхтар поворотів.

При перегоні кількох комбайнів необхідно обрати старшого ко­лони. Перед виїздом на шляхи загального призначення на кукуруд­зозбиральному комбайні КСКУ-6 слід включитиверхній габарит­ний ліхтар і встановити дефлектор силосної труби в транспортне положення. Для цього ручку встановлюють у крайнє положення до загорання зеленої лампочки (не менше 3 с). Якщо лампочка не загорається, слід вимкнути двигун, перевірити справність системи сигналізації та механізму виключення і усунути несправності.

Під час руху дорогами та населеними пунктами необхідно до­тримуватися правил дорожнього руху. Керувати комбайном мож­на тільки сидячи за кермом. Забороняється передавати керування комбайном особам, що не закріплені за ним, перевозити на ком­байні людей та вантажі, допускати перебування сторонніх осіб.

Не можна обганяти транспортні засоби в темну пору доби та засоби, швидкість руху яких перевищує 10 км/год. При русі ком­байнів один за одним чи за колісним трактором слід дотримува­тися інтервалу між ними не менше ЗО м. Під час спуску або підйо­му інтервал збільшують до 50 м.

Перед переїздом шосейних доріг необхідно зупинитися і впев­нитися в тому, що на основній дорозі немає транспорту. При роз'їз­дах слід дотримуватися правого боку та стежити за тим, щоб від­стань між зустрічними машинами і крайньою виступною точкою комбайна була не менше ніж 2 м.

При наближенні до залізничного переїзду необхідно звернути увагу на попереджувальні знаки «Залізничний переїзд», «Бере­жись потягу», покажчик світлофора, звукові сигнали та положен­ня шлагбаума. При закритому положенні шлагбаума або мигот­ливому сигналі світлофора слід зупинитися на відстані 5 м від шлагбаума або світлофора, за їх відсутності - не ближче 10 м від ближньої рейки, та впевнитися у відсутності потягу, що може на­ближатися до переїзду.

Переїздити через переїзд можна зі швидкістю 3-4 км/год. На переїзді в жодному разі не можно зупинятися, вимикати зчеплен­ня, перемикати передачі. Особливо уважним слід бути при пере­їздах у темну пору доби.

У разі вимушеної зупинки на переїзді необхідно вживати всіх заходів до звільнення переїзду. Крім цього, слід направити двох осіб уздовж колії в обидва боки на 1000 м назустріч потягам, що можуть наближатися, пояснивши їм, як подавати сигнали, щоб машиніст зупинив потяг. У разі відсутності людей при появі потягу слід бігти йому назустріч і подавати сигнал зупинення рухом руки (удень - шматком яскравої червоної тканини, вночі - факелом або ліхтарем).

При буксируванні комбайнів, дозволяється застосовувати тіль­ки жорсткий буксир. Довжина буксира не повинна перевищува­ти 1 м. При вимушеній зупинці комбайна в дорозі, слід поставити його на узбіччя, забезпечити достатню ширину дороги для проїз­ду іншого транспорту. У тумані, а також під час дощу, коли види­мість недостатня (менше 20 м), необхідно включати світло та пе­ріодично подавати звукові сигнали.

Слід перевірити справність та роботу гальм і звукової сигналі- ^ зації. .

Рух заднім ходом, а також розвороти і повороти можна роби­ти на малій швидкості, при цьому подавати звукові сигнали, пе­ревіряти відсутність людей на шляху комбайна. При русі заднім ходом нога має бути на педалі гальма.

Забороняється проїжджати під лініями електропередач, якщо відстань від найвищої точки комбайна до найнижчого електро­проводу менше ніж 2 м.

Слід підготувати комбайн до транспортування.

При дальніх переїздах, проїзді шляхами загального користу­вання жатка і візок мають бути підготовлені для транспортування.

Необхідно перевести в транспортне положення днище нако-* пичувача (перед переїздом з нерівним рельєфом, а також при транспортуванні жатки на візку за комбайном).

Переїжджати комбайном через перешкоди дозволяється тіль­ки на першій передачі та малій частоті обертання двигуна. При цьому слід стежити, щоб не пошкодити кожух вентилятора та зерновий шнек.

Не можна працювати і переганяти комбайн на схилах більше 9°, а кукурудзозбиральний комбайн КСКУ-6 - більше 8° (15-16%). Спуск і підйом слід проводити на першій передачі, на мінімальних обертах двигуна. Під час спуску чи підйому нагору не можна виклю­чати муфту зчеплення і переключати передачі. При вимушеній зу­пинці слід включити гальма та зафіксувати положення зубчастим важелем, а під колеса підкласти упори. Двобічний рух високими на­сипами міжгосподарських і польових доріг, валами іригаційних си­стем забороняється. Через брід можна переїжджати тільки у винят­кових випадках за умови наявності відповідно підготовленого спус­ку, у місцях із кам'янистим чи піщаним дном. Рівень води в місці переїзду не повинен перевищувати 0,5м. Слід рухайтися через брід на першій передачі з постійною швидкістю, без гальмування, зупи­нок і різких змін кількості обертів двигуна.

При переїздах через мости необхідно звертати увагу на вста­новлені знаки вантажопідйомності та ширину між його перилами.

На слизькій дорозі слід дотримуватися особливої обережнос­ті. Забороняється різке гальмування та зміна напрямку руху. Галь­мувати слід плавно з включеною муфтою зчеплення та однією з передач повільного руху.

Круті схили необхідно переїжджати, гальмуючи комбайн двигу­ном, додатково користуючись ручним гальмом. Не зупиняйте комбайн навіть на короткий час поблизу крутих схилів і урвищ.

У випадку вимушеної зупинки слід заглушити двигун, надій­но загальмувати комбайн, підкласти упори під колеса. У разі бук­сування комбайна на схилі необхідно його зупинити, заглушити двигун і надійно загальмувати. На рівне місце буксирують ком­байн за допомогою трактора.

Слід перевірити, щоб біля ярів і крутих схилів зернового масиву була відорана контрольна борозна на відстані 10м від їх краю та вста­новлені попереджувальні віхи. Такими самими віхами позначаються інші перешкоди, що можуть загрожувати безпечній роботі комбайна.

При роботі на крутих схилах на початку кожної зміни має бути перевірений технічний стан машини, справність гальм, рульового керування, ходової частини та муфти зчеплення. Не допускається зниження рівня масла нижче норми в картері двигуна, гідравліч­ній системі та гідросистемі коробки зміни передач.

Під час роботи комбайна слід систематично перевіряти надій­ність роботи гальм та рульового керування. Не можна користува­тися гальмами при невиведеній рукоятці керування гідростатом у положення «0».

Слід постійно стежтити за жаткою і барабаном, на який намо­тується солома, та своєчасно очищати їх за допомогою спеціаль­них гаків і в рукавицях. При цьому попередньо необхідно зупи­нитися, загальмувати комбайн та вимкнути двигун.

При підготовці комбайна для роботи в нічний час необхідно пере­вірити справність освітлення та відрегулювати його так, щоб була за­безпечена гарна видимість фронту робіт та робочих органів, перевіри­ти освітлення на щитку приладів. При груповій роботі комбайнів слід визначити старшого групи, домовитися про умовні сигнали.

Під час роботи не допускається перебування людей поблизу комбайна і особливо поблизу накопичувача та попереду різально­го апарата. При під'їзді до лінії першого проходу слід опустити жатку в робоче положення, прокрутити механізми вхолосту, піс­ля чого подати звуковий сигнал і включити комбайн до роботи. Обов'язково необхідно піднімати жатку під час виїзду із загінки.

При включенні (виключенні) робочих органів не можна опус­кати важіль управління муфтою до припинення звукових сигна­лів (для уникнення самовільного включення робочих органів). Ва­жіль переключення діапазонів швидкостей і гальма управління гідромотором повинні знаходитись у нейтральному положенні.

Забороняється включати на ходу муфту зчеплення і робочі ор­гани, не впевнившись у тому, що рух комбайна і робота механіз­мів жатки нікому не загрожують. Перед початком руху і роботи жатки слід подати тривалий звуковий сигнал.

Під час роботи комбайна не можна допускати перебування лю­дей у кузові автомобіля та на причепі.

Забороняється залишати комбайн з працюючим двигуном без нагляду.

Слід перевірити наявність захисних огороджень обертових і рухомих вузлів та механізмів (карданні, зубчасті, ланцюгові та пасові передачі), їх справність, надійність закріплення.

Не можна допускатироботи комбайна зі знятим або пошкодже­ним огородженням, несправними драбинами, попереджувальни­ми і сигнальними пристроями. Слід дотримуватись обережності при перебуванні біля неогороджених шківів, валів, ланцюгових і пасових передач, що обертаються.

Під час роботи комбайна не можна перевіряти і регулювати робочі органи та механізми, надівати та натягувати паси, ланцю­ги, ліквідовувати несправності, змащувати комбайн, очищати різальний апарат, молотильний барабан, копнувач. Ці роботи слід виконувати тільки при зупиненому двигуні. Забороняється тор­катися деталей машин чи вузлів жатки під час роботи. При зби­ранні вологих або дуже засмічених культур перевірку і очищення дек від налиплої маси виконують обережно за допомогою монту­вальні через люк над молотильним апаратом, а також через боко­ві люки в панелях молотарки за допомогою спеціального гака, що повинен бути в комплекті інструментів комбайна. При роботі ви­вантажувального шнека не можна прочищати вихідний отвір. Під час розвантаження зерна забороняється залазити в бункер ком­байна і проштовхувати зерно у вивантажувальний шнек ногою, руками або металевими предметами. Для прискорення подачі зер­на до горловини використовують дерев'яну лопату.

При спрацюванні аварійної сигналізації або запобіжної муф­ти слід негайно зупинити комбайн та молотарку, виключити дви­гун і тільки після цього розпочинати з'ясування причин несправ­ності та їх усунення.

Для усунення несправностей у польових умовах необхідно ви­вести комбайн на відстань не менше ніж ЗО м від хлібного масиву. Дозволяється користуватися тільки справними інструментами та пристосуваннями. Не можна проводити роботи під комбайном чи жаткою до перекриття крана гідроциліндра підйому жатки та встановлення її на підставку. У даному випадку слід попередньо загальмувати машину, а під колеса підкласти упори. Місця вста­новлення підставок помічені на комбайні особливими знаками. Під час роботи комбайна не можна допускати перебування людей у кузові автомобіля, на візку або в зоні повітряного потоку з труби

подрібнювана/ Випадковий обрив ножа подрібнювача або болта його кріплення може призвести до тяжкої травми.

Слід ознайомитися з умовами, створеними на тимчасовому польо­вому стані. Він повинен знаходитись не ближче 100 м від хлібних ма­сивів, токів, скирт. Площа повинна бути очищена від стерні, сухої трави, оборана смугою шириною не менше ніж 4 м та обладнана про­типожежним щитом з усіма засобами первинного пожежогасіння.

До початку збирання слід обкосити поле, розбити хлібний ма­сив на ділянки денного виробітку (30-50 га) поздовжніми та по­перечними прокосами (у світлу пору доби) шириною не менше ніж 8 м, скошений хліб зберіть із прокосів.

Роботу можна розпочинатилише після того, як прокоси будуть проорані (шириною не менше 4 м) по їх середині.

На полі повинен знаходитись трактор із плугом для швидкого відорювання хлібного масиву від вогню у випадку пожежі.

Необхідно стежити за паливом, яке витікає з дренажних труб. Не допускається попадання його на деталі комбайна. Очищення засмічених трубопроводів слід проводити тільки при охолодже­ному двигуні після того, як перекрили пальне. Заправку палив­них баків проводять тільки на зораному полі або на дорозі і тіль­ки у світлу пору доби при заглушеному двигуні за допомогою аг­регату для заправки пально-мастильними матеріалами.

Слід вимагати, щоб пункт заправки та місце стоянки комбай­нового агрегату були зорані та забезпечені засобами пожежогасін­ня, щоб заправний агрегат під'їжджав до комбайна із швидкістю не більше ніж 5 км/год і не ближче 3 м. Не можна заправляти па­ливні баки відрами.

При сильному вітрі, коли складаються умови для виникнен­ня та розповсюдження пожежі, слід припинити роботу комбайна.

При збиранні врожаю забороняється:

• спалювати стерню, пожнивні рештки та розводити вогнище;

• допускати роботу машин без капотів (захисних щитів) або з від­критими капотами;

• застосовувати відкритий вогонь при заправці машин паливом, перевірці його рівня в баці, перевірці рівня електроліту в аку­муляторних батареях;

• очищати радіатори двигунів, стінки бункерів від звисаючих волокон, намоток на робочі органи за допомогою паяльних ламп та відкритого вогню;

• спалювати відходи в одязі, забрудненому пально-мастильни­ми матеріалами;

• залишати без нагляду та покидати непогашене вогнище.

При проведенні ремонту машин із використанням електрога-зозварювання вузли й агрегати попередньо слід очистити і про­мити водою від рослинних решток, мастил і бруду. Зварювання можно проводити тільки на зораних ділянках поля.

Не допускається на валкових жатках пробуксовування транс­портерних стрічок, це може призвести до загорання хлібної маси та стрічок. Періодично слід перевіряти кріплення барабана та від­бійного бітера на валах і величину відстані між частинами ком-байна, що обертаються, та його каркасом, щоб запобігти тертю між ними. Необхідно стежити за справністю вимикача «маса».

Підготовка до роботи полягає у складанні комбайна, виконанні операцій технічного обслуговування, обкатки. З пунктів обслугову­вання до господарств комбайни транспортують своїм ходом. Це слід доручати досвідченим механізаторам, що пройшли певну підготов­ку і мають посвідчення на право керування даним комбайном. Пе­ред транспортуванням комбайна слід провести часткове складання, яке полягає у встановленні на нього тих вузлів і деталей, що були зняті перед транспортуванням залізницею. Після заправки двигуна і проведення обслуговування агрегатів ходової частини та гідросис­теми пускають двигун і обкатують його на холостому ходу 30-40 хв, починаючи з низької частоти обертання колінчастого вала. Роблять загальну перевірку комбайна, звертаючи особливу увагу на кріплен­ня дисків коліс, дію гальм, вільний хід педалі зчеплення ходової ча­стини, наявність і справність освітлення та сигналізації. Транспор­тування комбайнів на буксирі дозволяється тільки в аварійних ви­падках . При цьому швидкість руху на прямолінійних відрізках шля­ху не повинна перевищувати 1,9 м/с, а на поворотах - 0,8 м/с.

У господарствах проводиться остаточне складання комбайнів, після якого виконують технічне обслуговування.

Щодня перед початком роботи слід перевірити й усунути під­тікання масла, палива, охолодної та гальмівної рідини; переві­рити зовнішнім оглядом стан і надійність кріплення повітроочи­сника двигуна, всмоктувальних трубопроводів двигуна, різаль­ного апарата, гвинтового конвейєра жатки і мотовила (підбира­ча); перевірити рівень і за необхідності долити масло в картер двигуна, охолодну рідину в радіатор, паливо в баки основного і пускового двигуна; змастити маточини верхнього і нижнього шківів варіатора частоти обертання мотовила, сферичний шар­нір шатуна, щічки з'єднувальної ланки ножа; пустити двигун і на холостому ходу перевірити роботу двигуна, механізмів керу­вання вузлів гідросистеми жатки, молотарки, ходової частини та показання приладів; після зупинення двигуна - механізмів

керування вузлів гідросистеми жатки, молотарки, ходової час­тини і показання приладів; після зупинення двигуна перевірити на слух роботу центрифуги та турбокомпресора; під час роботи при підвищенні температури охолодної рідини до 90 °С включи­ти механізм гідравлічного привода очищення сітки повітрозабі-рника радіатора. Очищати комбайн від пилу, бруду та післяжни­вних решток краще відразу після роботи. При прямому комбай­нуванні (особливо забур'янених площ) іноді на пальці та сегмен­ти налипає ґрунт. Це пов'язано з тим, що сік бур'янів, як прави­ло, клейкий. У таких випадках слід після роботи полити різаль­ний апарат водою, а вранці (перед початком роботи) очистити пальці та сегменти.

Перед початком збиральних робіт власниками (керівниками підприємств) повинні бути проведені такі організаційні заходи:

® закінчена підготовка збирально-транспортних агрегатів;

• закріплена техніка за працівниками;

• організовані ланки технічного обслуговування машин;

• на відведених ділянках обладнані польові стани й місця для ^у відпочинку працівників, площадки для зберігання техніки та

пально-мастильних матеріалів;

• підготовлені поля та перевірене провисання проводів ліній електропередач;

• проведений інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.

Під час збирання зернових, зернобобових та круп'яних куль­тур слід дотримуватися правил пожежної безпеки, викладених у розділі 7.9.1 ДНАОП 0.01-1.01.

При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці слід ураховувати: стан культури, що збирається; погодні умови; стан збиральної техніки та транспортних засобів; кількість та ква­ліфікацію працівників, а також інформацію про виробничі небез­пеки та випадки травмування під час збирання врожаю.

Персонал, який обслуговує збиральні агрегати, слід комплек­тувати працівниками з урахуванням їх кваліфікації.

Під час проведення технічного обслуговування збиральних машин і транспортних агрегатів у темний період доби має бути забезпечене штучне освітлення площадок. Освітленість повер­хні в будь-якому місці робочої зони має бути не менше 50 люкс.

При виборі способу збирання зернових, зернобобових та кру­п'яних культур перевагу слід надавати технологіям, що мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.

Вимоги до післязбиральної доробки та зберігання зернових, зернобобових і круп'яних культур

Післязбиральну доробку зерна слід здійснювати у виробничих при­міщеннях і на виробничих площадках, що відповідають нормам технологічного проектування підприємств сільського господар­ства, вимогам санітарних та будівельних норм і правил.

Дозволяється проводити післязбиральну обробку зерна в при­міщеннях зерносховищ, що мають окремі спеціальні відділення для протруєння, очищення, сушіння.та зберігання зерна, оснащені системою аспірації та протипожежним інвентарем.

Безпека виробничих процесів післязбиральної доробки зерна повинна бути забезпечена:

• вибором технологічних процесів, прийомів, режимів роботи й порядку обслуговування виробничого устаткування;

• вибором виробничих приміщень та площадок;

• вибором виробничого обладнання;

• розміщенням виробничого обладнання й організацією робочих місць;

• застосуванням колективних та індивідуальних засобів захис­ту працівників;

• виконанням діючих норм і правил, визначених вимогами до конструкції будівель, споруд, машин.

Технічний стан обладнання зернових токів, зерноочисних аг­регатів , зерно-очисно-сушильних комплексів спеціалізованих на­сіннєочисних підприємств, цехів і дільниць має відповідати ви­могам експлуатаційної документації.

Організація технологічних процесів і застосовуваня в них ма­шин і обладнання повинні виключати прямий контакт обслуго­вуючого персоналу з оброблюваним продуктом, особливо у заваль­них ямах і бункерах.

При розміщенні обладнання на виробничий площадці (у зе­рносховищі) слід забезпечити зручність і безпеку обслуговуван­ня та можливість евакуації працівників в аварійних ситуаці­ях. Інтервал між обладнанням у зоні обслуговування має бути 0,8-1,0 м.

Ширина проїзду в зерносховищах повинна бути на 1,4 м біль­ша від ширини навантажувальних засобів (прохід для людей -0,7 м з кожного боку).

Не дозволяється використовувати для протруювання насін­ ня обладнання агрегатів, комплексів і токів, що призначене для післязбиральної доробки й зберігання продовольчого й фураж­ ного зерна. '».''■

Протруювання насіння слід проводити згідно з ДНАОП 0.03-1.12.

Безпека використання та технічного обслуговування облад­нання післязбиральної доробки та зберігання зернових. Під час

проведення технічного обслуговування зерноочисних машин й обладнання слід зупинити їх і відключити напругу. На рубиль­никах і пускачах вивісити плакат «Не вмикати! Працюють люди».

Захисні огородження після закінчення технологічних регулю­вань і технічного обслуговування машин і обладнання повинні бути встановлені на свої місця. Експлуатувати машини й облад­нання без захисних огороджень не дозволяється.

При монтажі зернового навантажувача, щоб уникнути поздовжнього перекидання, спочатку слід установити живильни­ки, а потім завантажувальний транспортер. Демонтаж проводять у зворотному порядку.

Технічне обслуговування сушарок проводять після зупинен­ня їх роботи й охолодження до 45 °С.

При технічному обслуговуванні сушарок слід прибрати пил і бруд з повітропроводів і шахт, перевірити стан топки. Виявлені тріщини та нещільності слід усунути.

Під час проведення технічного обслуговування внутрішньої поверхні сушильного агрегату або бункерів засувки для впускан­ня і випускання зерна повинні бути щільно зачинені. З пускових пристроїв електродвигунів слід зняти напругу та вивісити на них і засувках бункерів плакати «Не вмикати! Працюють люди», «Не відкривати! Працюють люди». Знімати плакат допускається лише з дозволу особи, яка проводила обслуговування.

Вимоги безпеки праці, що висувають до електроустановок, ре­гламентуються ДНАОП 0.00-1.21, документами з експлуатації.

Світильники повинні бути герметично виконані, а електродви­гуни - вибухобезпечні, з відповідним захистом.

На розподільному щиті зернотоку, агрегату, комплексу слід установлювати загальні апарати, що відключають живлення всіх електроустановок.

Переміщення електрифікованих машин на інше робоче місце слід проводити при вимкненому рубильнику або автоматі та ві­д'єднаному живильному проводі.

Живильний кабель самохідних машин за довжиною повинен перевищувати максимально можливий шлях переміщення маши­ни. Не можна допускати, щоб він був на шляху руху машин.

Працівники не повинні перебувати в зоні переміщення машин.

Не дозволяється підключення двох і більше мащин до одного рубильника.

При експлуатації повітряних ліній електропередач напругою до 1000 В на зернотоках необхідно, щоб відстань від нижнього проводу до поверхні землі при найбільшій стрілі провисання (най­вища температура повітря, ожеледь) була не менше ніж 6 м для будь-якої місцевості.

Машини і обладнання зернових токів можуть викликати трав­ми рухомими деталями, опіки при контакті з нагрітими стінками зерносушарок, ураження електричним струмом, засипання зер­ном в ямах і бункерах.'

Відповідальним за безпеку праці при виконанні всіх робіт з обробки зерна після збирання є головний агроном; за технічний стан машин і механізмів відповідає головний інженер; за безпеч­ний стан електрообладнання - інженер-електрик, а, за безпеку пра­ці на механізованому току — завідувач току.

До обслуговування машин, установлених на току, допускають осіб, що досягли 18 років, пройшли навчання й інструктаж з тех­ніки безпеки.

Перед початком роботи завідувач току зобов'язаний переко­натись у відсутності сторонніх осіб на робочих місцях, особливо дітей, перевірити справність і надійність кріплення захисного за­землення, наявність захисного огородження та ізоляції від теп­лового випромінювання.

Усі особи, що працюють на зерноочисних машинах і зерносу­шильних агрегатах, повинні бути забезпечені засобами індивіду­ального захисту: протипиловими респіраторами, захисними оку­лярами, а при обслуговуванні топки -окулярами з темним склом і рукавицями.

Машини й обладнання слід так розміщувати на зерновому току, щоб забезпечити вільні проїзди для транспорту та проходи для пра­цівників. У нічний час площадка току слід добре освітлювати.

Переміщення машин на току проводять під керівництвом стар­шого по агрегату, з дозволу завідувача зернотоку або його поміч­ника; відповідальних за стан техніки безпеки. Перед початком переміщення машини слід відключити електродвигун і силовий кабель від електромережі. Силовий кабель має бути захищений від механічних пошкоджень.

Машиніст зерноочисної машини виконує одночасно обов'яз­ки бригадира і відповідає за роботу машини і безпеку всієї брига­ди. Перед початком роботи він повинен провести інструктаж та ознайомити працівників з правилами безпеки.

Очисні машини слід утримувати в справному стані, щоденно оглядати і перевіряти всі вузли; особливо уважно стежити за ста­ном підшипників, болтових кріплень і передач. Перед пуском машини слід перевірити відсутність сторонніх предметів, інстру­менту тощо в машині. Пускати і зупиняти машини слід за сигна­лом, з яким повинні бути ознайомлені всі працівники.

Зерно дозволяється підгрібати до завантажувального транспорте­ ра тільки дерев'яною лопатою. Не можна переступати через заван­ тажувальний транспортер. Очищати сита і решета слід спеціальною щіткою. Якщо решета очищаються механічним способом за допо­ могою спеціальних щіток, регулювати їх дозволяється тільки після зупинення машини. ' Для згрібання зерна і відходів зі скатних дощок і лотків слід

користуватись спеціальними скребками з довгими держаками.

Очищати норію від зернових завалів слід скребком після від­ключення електроструму. Розчищати завали зерна руками не до­зволяється, бо транспортер може дати зворотний хід і травмувати робітника.

Після усунення забивання слід перевірити надійність кріплен­ня ковшів до стрічки і за необхідності закріпити їх.

Усі труби, ковпаки головок і оглядові люки в місцях з'єднан­ня повинні щільно прилягати і надійно кріпитися, щоб не пропу­скати пилу.

Очищати норію в приямках слід тільки вдвох.

Завальні ями, бункери й лазові люки повинні бути закриті металевими решітками з отворами не більше ніж 250 х 75 мм і замкнені на замок. Забороняється влізати в бункер-нагромаджу-вач та в бункер активного вентилювання для виконання будь-яких робіт. Спуск у бункери дозволяється тільки в крайньому випадку і обов'язково під контролем завідувача току або його заступника.

Якщо зерно зависне в бункері-нагромаджувачі, то ворушити його слід довгим шестом через запобіжну решітку люка або про­бивати дротом через випускний патрубок.

Зберігати зерно в засипних ямах та бункерах дозволяється не більше ніж 7 год.

До обслуговуваная зерносушарок допускають осіб, що вивчи­ли їх будову і пройшли інструктаж з техніки безпеки.

Перед початком роботи слід перевірити справність машин, під­тягнути кріплення всіх механізмів, трубопроводів, дифузорів, вентиляторів і огороджень, звернути увагу на герметичність з'єд­нання повітропроводів, перевірити справність контрольно-вимі­рювальних приладів. Виявлені недоліки слід усунути, а несправні

прилади замінити. Не дозволяється вмикати зерносушарки при несправності приладів для дистанційного контролю температури сушіння та нагрівання зерна.

Під час роботи сушарки слід стежити, щоб двері охолоджуваль­ної камери були закриті, а на відкриті кінці всмоктувальних пат­рубків, що подають повітря в камери, були встановлені запобіжні сітки з розміром вічок не більш ніж 25 х 25 мм.

Для захисту працівників від теплового випромінювання всі гарячі частини зерносушарки слід укривати термоізоляційним матеріалом, огороджувати запобіжними екранами та стінками. Температура нагрітих поверхонь обладнання та огороджень на робочих місцях не повинна перевищувати 45 °С.

Ремонтувати зерносушарки, перевіряти стан топки, міцність цегляної кладки, усувати тріщини та нещільності дозволяється тіль­ки після їх зупинення та охолодження. Шлаки з топки зерносушар­ки слід збирати і охолоджувати в металевих ящиках з кришками.

При виконанні робіт у зерносушильному апараті або нижньо­му бункері слід щільно закривати засувки для впускання й випу­скання зерна і обов'язково вивісити попереджувальні знаки: «Не відкривати! Працюють люди!», «Не вмикати! У сушильному апа­раті працюють люди!».

Під час обслуговування топки слід працювати в запобіжних окулярах і рукавицях.

На зернотоку повинні бути всі необхідні засоби пожежогасіння. Проходи до протипожежних засобів мають бути завжди вільними.

Забороняється зберігати паливо і мастильні матеріали біля сушильних агрегатів і на території зернотоку.

Після роботи слід виключити електрообладнання і очистити всі машини на зернотоку від пилу.

Вимоги до хімічного консервування вологого фуражного зер­на. Кожна партія хімічних консервантів при надходженні на під­приємство і під час транспортування повинна супроводжуватися документами, де зазначені назва, якість і маса продукції.

Місця розміщення складу консервантів, а також окремі цис­терни з рідкими органічними кислотами для тимчасового збері­гання повинні бути віддалені не менш ніж на 300 м від водойм, житлових приміщень і тваринницьких ферм, огороджені й уком­плектовані первинними засобами пожежогасіння.

Консервування зерна слід проводити на бетонованій (асфаль­тованій) площадці згідно з Інструкцією з хімічного консервуван­ня зелених кормів і вологого фуражного зерна. Обробку зерна слід проводити механізованим способом.

Працівники, що безпосередньо беруть участь в роботі з консер­вантами, повинні мати спецодяг, призначений для роботи з пес­тицидами при обпилюванні й обприскуванні, гумові чоботи, ру­кавички, захисні окуляри, респіратори або фільтрувальні проти­гази з коробками марки В.

У місцях роботи з хімічними консервантами повинні бути ап­течки першої допомоги з антидотами, бачки з чистою водою, мило і рушник.

На території зберігання хімічних консервантів і в місцях про­ведення робіт з консервування зерна не дозволяється вживати їжу, палити і користуватися відкритим вогнем.

У разі попадання на шкіру хімічного консерванту це місце слід терміново промити водою з милом, при попаданні в очі - промити водою і потерпілого терміново відправити до лікаря.

Знешкодження обладнання, апаратури, тари, приміщень і спецодягу від консервантів необхідно проводити згідно з ДНАОП 0.03-1.12.

Тривалість роботіїчЗ консервантами І та II класів небезпеки не повинна перевищувати 4 год, з іншими - б год на добу (решту часу робочого дня слід працювати на операціях, не пов'язаних із за­стосуванням пестицидів).

Вимоги до збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу та силосу

Безпека використання агрегатів для заготівлі грубих кормів. Тех­нологія збирання соломи та сіна має бути узгоджена з вибраною технологією збирання зернових і трав'яних культур.

Слід перевірити наявність, справність і надійність установлення та фіксування захисних огороджень і кожухів карданних, пасових, зубчастих передач, а також рухомих вузлів, деталей та механізмів.

Захисний кожух карданного вала має бути закріплений до не­рухомих частин машини й трактора. Не можна допускати обер­тання захисного кожуха разом із карданним валом.

Слід переконайтися, що на захисних огородженнях, а також біля вузлів машин, небезпечних для обслуговування, є надписи, що попереджують обслуговуючий персонал про небезпеку.

Необхідно бути обережними і не перебувати поблизу неогородже-них рухомих вузлів і деталей. Не можна розпочинатироботу, якщо зняті огородження на рухомих механізмах, вузлах, деталях тракто­ра, машини й агрегатів. Слід постійно контролюватинаявність, спра­вність, надійність кріплення й фіксування захисних огороджень на рухомих вузлах і механізмах трактора й агрегатованих машинах для заготівлі сіна. Усі огородження повинні бути закріплені деталями, .,

передбаченими конструкцією машини. Не можна працювати на ма­шині при ослабленому кріпленні вузлів і агрегатів. Слід постійно стежити за тим, щоб не було самовключення вала відбору потужно­сті як під час руху трактора, так і під час його зупинки.

Під час роботи машини не дозволяється перевіряти й регулю­вати робочі органи та механізми, надівати та не натягувати лан­цюги, паси, усувати несправності, змащувати машину. Ці робо­ти виконують тільки при заглушеному двигуні.

Заміну ножа різального апарата слід проводити вдвох у рука­вицях, під час демонтажу (монтажу) утримують і тягнуть ніж за п'ятку, а заїдання ножа в пальцевому брусі усувають дерев'яним бруском довжиною не менше ніж 400 мм.

Після зупинення машини обов'язково необхідно перевести ва­жіль коробки передач у нейтральне Положення і виключити ВВП.

Слід перевірити справність сидіння, драбинки й підніжки трактора, переконатися, що вони надійно закріплені. Не можна допускати тріщин у зварних з'єднаннях або послаблення болто­вих з'єднань. Драбинки, підніжки від болота, стебла рослин ма­ють бути очищені і насухо витертими.

У кабіні трактора (комбайна) можна працювати лише у чисто­му взутті.

Слід обов'язково перевірити справність, комплектність машин й обладнання для косіння, перевертання, згрібання і копичення трав на сіно, переконатися у наявності інструментів і пристроїв для очи­щення робочих органів. Перед початком ремонтних робіт необхідно перевірити справність інструменту, наявність підставок (опор), га­льмових башмаків, площадок для ремонту, регулювань і технічного обслуговування машин для заготівлі сіна, технічний стан машин і машинно-тракторних агрегатів для заготівлі сіна. Слід переконай-тися в їх справності, наявності та справності інструментів, пристро­їв для усунення несправностей і забивання робочих органів машин і агрегатів. Необхідно оглянути різальний апарат машин, перекона­тися в надійності кріплення пальців, а на роторних косарках - плас­тинчастих ножів, поламані сегменти і пластинчасті ножі замінити.

Необхідно відрегулювати різальний апарат косарки так, щоб ніж і шатун складали одну пряму лінію, а зазори між сегментами і при­тискними лапками ножа були не більше 0,5мм. Зазор має бути від* регульований прокладками, які вставляють під лапки. Замінювати різальний апарат косарки можна тільки до того, як косарка буде при­чеплена до трактора. Слід перевити на граблях стан опорних пнев­матичних коліс, справність і надійність кріплення брусів з рамою та опорною трубою, болтів, укручених у вісь робочих пальцьових коліс,

болтових з'єднань хомутиків з трубою механізму пінімання робочих коліс. На підбирачах-копичниках необхідно перевірити:

• кріплення та стан підбираючих пальців (поламані та зігнуті пальці замініть);

• натяг втулково-роликових ланцюгів (за необхідності підтяг­нути);

• стан площадки для обслуговування, драбин і перил, підніжка повинна бути чистою, не захаращеною сторонніми предметами;

• на вході мають бути запобіжний ланцюжок або планка;

• справність сигналізатора і механізму автоматичного виванта­ження копиці.

Забороняється проводити ремонт або регулювання вузлів ма­шини при працюючому двигуні трактора, розпочинати ремонт з несправним інструментом.

Усі види регулювань і технічного обслуговування проводять тільки після остаточного зупинення машини і при заглушенному двигуні трактора. Не можна проводити будь-які роботи під маши­ною, якщо під її колеса не поставлені гальмові бапімаки. До поча­тку робіт під агрегатом слід загальмувати його, під колеса поста­вити гальмові бапімаки. Якщо машина піднята домкратом, то в місцях піддомкрачування мають бути спеціальні підставки, що забезпечували б стійке положення машини. Не можна викорис­товувати для опор (підставок) ящики, каміння, цеглу, деталі ма­шин тощо. При піддомкрачуванні машини, у разі пухкої землі, під домкрат слід підкласти міцну дошку, але в жодному разі не можна використовувати підставку з крихкого матеріалу.

Необхідно очищати та регулювати робочі органи, усувати не­справності , оглядати машини тільки при зупиненому агрегаті, за­глушеному двигуні та повністю зупинених робочих органах.

Не можна залишати на машинах інструменти й пристосуван­ня після проведення ремонту й регулювань. Для очищення грабе­льних барабанів слід обов'язково зупинити машину і виключити храпові муфти коробок. При очищенні зубців від сіна не можна ставити ноги під піднятий грабельний апарат.

Слід перевірити надійність роботи гальм, рульового управлін­ня й освітлення, упевнитися, що на відведеній ділянці заготівлі сіна відсутні сторонні особи.

Агрегат має бути приєднаний до трактора. Необхідно просте­жити, щоб при під'їзді трактора до агрегату заднім ходом між ними не було людей. Зчеплення агрегату з трактором дозволяєть­ся проводити тільки при повній зупинці трактора. Перед почат­ком руху (включенням) машин і агрегатів слід переконайтися

в тому, що з транспортерів, різальних апаратів та інших вузлів прибрано інструмент і деталі.

Перед пуском двигуна, включенням привода робочих органів, ко­робки передач для руху машини обов' язково слді переконатися в тому, що рух агрегату і робота механізмів машини нікому не загрожують, і обов'язково подати тривалий попереджувальний звуковий сигнал.

Кожний раз перед тим як рушити з місця, необхідно давати попе­реджувальний сигнал, а при зупинці не забувайте переводити важіль зміни передач трактора у нейтральне положення і виключати вал від­бору потужності. З метою уникнення випадкового зрушення машини з місця перед виходом із кабіни при працюючому двигуні машина має стояти на стоянковому гальмі. Не можна залишати без догляду ма­шини з працюючим двигуном трактора. При тривалій зупинці агре­гату слід загальмувати трактор та заглушити двигун, при зупинці ко­лісного трактора - підкласти гальмові башмаки під колеса. Необхід­но постійно перевіряти надійність роботи гальм і рульового керування.

Колісні трактори слід переставити на максимальну ширину ко­лії. Необхідно ознайомитися із дозволеним маршрутом переїзду до місця і з місця роботи.

Слід визначити небезпечні місця й відповідність габаритів ма­шин для заготівлі сіна існуючим на маршруті перешкодам.

Має бути перевірена справність стоп-сигналів, покажчиків по­воротів на тракторі та на машинах для заготівлі.сіна. Необхідно переконайтися, що поле для заготівлі сіна розбите на загінки, очи­щене від зайвих предметів, канави та вимивини загорнуті, пере­шкоди, яких не можна усунути, позначені віхами висотою 2 м, межа поля оборана контрольною смугою на відстані 10 м від краю ярів і крутих схилів. Ширина поворотної смути повинна дорівню­вати двократній довжині агрегату. У кабіні дозволяється перебу­вати тільки одному трактористу, щоб при виникненні небезпеки він міг без перешкод залишити її.

Швидкість руху машини слід вибирати з урахуванням маси, габаритів і інерційного впливу агрегатованої машини на поворо­тах, слизькій поверхні доріг, схилах тощо.

Ділянки шляху з крутими схилами та підйомами дозволяєть­ся проїжджати на першій чи другій передачі, не переключаючи її у цей час.

Під час руху агрегату греблями, насипами і подібними шля­ховими спорудами слід дотримуватися відстані від зовнішніх країв коліс (гусениць) агрегату до початку схилу не менше ніж їм. Слід бути обережними при переїздах крутими схилами, ровами, вибо­їнами, поворотами, особливо після дощу.

Необхідно перевіряти наявність первинних засобів пожежо­гасіння та їх розміщення в місцях, спеціально передбачених для цих цілей, ознайомитися з правилами користування ними, забез­печити до них вільний доступ.

Забороняється використовувати пожежний інвентар не за при­значенням.

Не можна допускати, а в разі виникнення слід усувати пробук-совку приводних пасів, торкання робочими органами захисного кожуха, намотування трави т^ інших матеріалів на вали й інші обертові вузли й деталі.

Слід постійно стежити за справністю електропроводки і не допускати забруднення її маслом і пилом. Машина, двигун, кар­данні вали, захисна сітка радіатора мають бути своєчасно очище­ні від рослинних решток, вихлопна труба й колектор - від нагару.

Паливопроводи дозволяється очищати на охолодженому дви­гуні після перекриття подачі палива.

Безпека працівників при збиранні та скиртуванні сіна і соломи. При збиранні та заготівлі соломи, сіна, сінажу і силосу слід дотриму­ватися правил пожежної безпеки, викладених у ДНАОП 0.01-1.01.

При збиранні зернових з одночасним подрібненням і збиран­ням полови та соломи в причіпні транспортні засоби безпеку пра­цівників слід забезпечити таким чином:

• обладнанням зернозбиральних комбайнів і транспортних за­собів автоматичним зчіпленням, що дозволяє здійснювати ві­д'єднання наповненого причепа і приєднання тюрожнього під час руху агрегату без участі допоміжного працівника;

• погодженням траєкторії та швидкостей руху трактора й ком­байна під час заміни причепа на ходу.

Безпека працівників при збиранні сіна та соломи, що передба­чає стягування або зіштовхування копиць та укладання їх у ски­рту, повинна забезпечуватися шляхом:

• комплектування машинно-тракторних агрегатів для стягуван­ня копиць тросовими волокушами двома тракторами однако­вого типу та класу тяги (колісними або гусеничними);

• використання справних тросових волокуш із сталевими тро­сами діаметром не менше 18 мм. У разі потреби подовження тросів волокуші, слід застосовувати сталеві троси такого са­мого діаметра, що й троси волокуші; зрощування тросів зв'я­зуванням вузлами не дозволяється. Кінці тягових тросів воло­куш, а також місця зрощування повинні бути ретельно з'єд­нані на довжину не менше 0,5 м та обшиті брезентом або ін­шим цупким матеріалом жовтого кольору;

• проведення щозмінних оглядів і вибракування тягових тро­сів у випадках виявлення обірваних дротів: більше 12 шт. при хрестоподібному і б шт. - при односторонньому спле­тенні;

• виставлення тракторів на максимальну ширину колії й обладнання їх зрівноважувальними вантажами на передній частині рами або на навісній системі (залежно від розміщен-

. * - ня навісного обладнання). Не дозволяється використання вузькогабаритних гусеничних та колісних тракторів на вузь­кій колії;

• призначення допоміжного працівника для погодження дій трактористів при розчепленні волокуші з трактором і початку руху машин після розчеплення. Працівник має бути попереду агрегату в зоні видимості обох трактористів. Трактористи по­винні починати рух тільки після сигналу допоміжного праців­ника (свистком, прапорцем тощо);

• регламентацію швидкісних режимів руху тракторів під час транспортування волока, від'їзду машин від волока і під час транспортування порожньої волокуші.

Перебування людей на копицях, що переміщують, не дозво­ ляється. V

До скиртування сіна або соломи допускаються особи, що ма­ють дозвіл для робіт на висоті.

Під час скиртування працівників забезпечують справними вилами, страхувальним знаряддям (приставні або мотузяні дра­бини,, страхувальні мотузки для утримання драбини, металевий стрижень діаметром не менше 14 мм і завдовжки не менше 2 м), засобами сигналізації (свисток, прапорець) та індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.00-3.01.

Скиртування дозволяється проводити тільки у світлий час доби і при швидкості вітру не більше 6 м/с. Не дозволяється скир­тувати під час грози.

Під час скиртування слід дотримуватися таких вимог:

• скиртоправами можуть працювати особи, що пройшли інструктаж, медичний огляд і мають дозвіл лікаря працюва­ти на висоті. До скиртування не допускають підлітків і вагіт­них жінок;

• кількість скиртоправів, що одночасно перебувають на скирті, не повинна перевищувати шістьох, і розміщуватися вони мо­жуть не ближче ніж за 1,5 м від краю скирти;

• при досягненні скиртою висоти 2 м навколо неї слід вистелити шар соломи шириною 2 м і висотою 1 м (для пом'якшення уда­ру при падінні працівника зі скирти);

• скиртоправи не повинні перебувати на скирті під час перерви в роботі;

• не дозволяється використовувати стогокопнувач для підніман­ня на скирту та спускання з неї;

• при завершенні формування скирти на ній має залишитися не більше двох скиртоправів;

• скиртоправи не повинні перебувати ближче 3 м від грабельної решітки під час подавання соломи (сіна) стогокопнувачем на скирту;

• при підніманні й спусканні працівників зі скирти слід застосо­вувати приставні або мотузяні драбини, що у верхній частині повинні кріпитися страхувальними мотузками, з'єднаними з ме­талевим стрижнем, введеним перпендикулярно до вертикальної площини у нижню частину скирти зі зворотного боку на глиби­ну не менше 1 м. Слід оглянути драбини і впевнитися в їх справ­ності: сходинки драбин мають бути врізані в тятиви: через кожні 2 м і на кінцях драбин повинні бути стяжні болти. Нижні кінці драбин слід обладнувати гострими металевими башмаками для запобігання сковзанню драбин. З напису на бирці слід впевнити­ся в тому, що термін чергового випробування драбини не минув (деревлян! драбини випробовуються через 6 місяців, металеві -через 1 рік). Мотузяні драбини повинні бути сухими, цілими, без порваних витків, східці міцно зрощені з тятивами.

До початку скиртування керівник робіт повинен вибрати пло­щадку для скиртування, скласти схему розміщення скирт, а та­кож відвести місце для відпочинку та вживання їжі.

В умовах гористої місцевості допускається укладання невели­ких за розміром скирт, при цьому площадку для маневрування транспортних засобів слід розміщувати схилом вище скирти.

Схил площадки для маневрування транспортних засобів біля скирти не повинен перевищувати 6° (11%).

Допустима швидкість руху транспортних засобів на цій пло­щадці має бути не вищою ніж 5 км/год, протипожежні розриви між скиртами (копицями) і штабелями - не меншими 20 м.

Відстань від скирт, штабелів грубих кормів повинна бути не менше 15 м- від ліній електропередач, 20 м - від доріг, 50 м - від будівель та споруд.

Скирти та штабелі дозволяється розміщувати попарно. При цьому розриви між скиртами та штабелями в одній парі мають бути не менше ніж 6 м, між сусідніми парами - не менше ніж ЗО м. Протипожежні розриви між двома парами повинні бути про­орані смугою не менше ніж 4 м завширшки на відстані 5 м від ос­нови скирти (копиці) або штабеля.

До роботи на агрегатах для підбирання, транспортування та скиртування соломи або сіна призначають досвідчених тракторис­тів-машиністів зі стажем роботи не менше одного року.

Для підвищення поперечної стійкості навантажувачів-стого-копнувачів колеса слід установити на максимальну ширину, а поздовжню стійкість збільшують закріпленням додаткового ван­тажу масою 500-600 кг.

Щоб не допустити самовільного опускання стогокопнувачів, перед початком роботи слід перевірити надійність з'єднання мас­лопроводів гідросистеми.

Під час руху не дозволяється піднімати навантажені соломою грабельні решітки вище 1,5 м від поверхні землі. Робота стогокоп­нувачів допускається на схилах, крутизна яких не перевищує 3-6°. При швидкості вітру понад 10 м/с працювати забороняється.

Забороняється стогокопнувачами перевозити солому на великі відстані і піднімати вантажі масою, що перевищує їх вантажопідйом­ність, а також піднімати людей на скирту або опускати їх з неї. Трак­торист повинен стежити, щоб ніхто не проходив під грабельною решіт­кою, оскільки вона може самовільно опуститись і завдати травму.

Під час розрізання скирт скирторізом призначається сигналь­ ник, який повинен знаходитися за межами зони можливого па­ діння пиляльного ланцюга при поломках. .

При використанні машин для навантаження соломи та сіна із скирт з одночасним подрібненням і пневматичним завантаженням у транспортні засоби не допускається перебування людей поблизу робочих органів машини, біля транспортних засобів і потоку по­дрібненої маси. Не дозволяється починати роботу в присутності сторонніх осіб.

При розбиранні скирт не допускається утворення нависаючих козирків. У разі утворення козирків працювати під ними не до­зволяється.

Переміщення нерозібраних скирт волокушею на ферму про­водиться за завчасно вибраним маршрутом під керівництвом від­повідальної особи, призначеної власником. Перебування людей на скиртах (копицях), що переміщують, не допускається.

Пресування сіна (соломи). Безпека працівників під час зби­рання соломи і сіна з валків механізованим способом з викорис­танням прес-підбирачів та підбирачів-копнувачів повинна бути забезпечена завдяки:

• збігу ширини валків з шириною захвату підбиральних машин;

• контролюванню наявності та справності на карданних валах трактора і агрегатованих машин захисних засобів.

Перед початком робіт з пресування сіна (соломи) слід переві­рити справність вузлів прес-підбирача прокручуванням махови­ка вручну.

Під час роботи прес-підбирача не допускається:

• перебувати на прес-підбирачі;

• заглядати в пресувальну камеру;

• поправляти руками в'язальний шпагат у в'язальному апараті;

• знаходитися в зоні обертання маховика;

• проштовхувати руками масу в приймальну камеру.

Під час використання прес-підбирача в стаціонарних умовах власник зобов'язаний:

• організувати подачу маси до приймальної камери з відстані не ближче 1,5 м справними вилами, що при подаванні маси не повинні доходити до приймальної камери ближче ніж 0,5 м;

• установити додаткові переносні огородження, запобігаючи доступу працівників до приймальної камери і зони обертання маховика карданного вала.

Укладання тюків у скирту або кузов транспортного засобу має здійснюватися в перев'язку. При цьому тюки слід подавати узго­джено, укладачі не повинні наближатися до краю скирти (кузо­ва) ближче ніж 1,5 м. Рулони слід укладати механізованим спосо- ^ бом вертикально в шаховому порядку.

При укладанні рулонів і тюків не допускається нахил штабе­ля. Похилений штабель слід закріпити упорами, відтяжками тощо і не прибирати їх до повного розбирання штабеля.

При укладанні рулонів, тюків за допомогою кранів або наван­тажувачів перебування працівників під піднятими рулонами, тюками і в радіусі дії стріли не допускається.

У процесі роботи тюкоукладача слід бути обережним, перебу­ваючи біля робочих ланцюгів підбирача і поперечного конвеєра.

Приймаючи тюки, необхідно стежити за роботою поперечно­го транспортера, тюки примати і перекладатитільки в рукави­цях. Не можна проштовхувати тюки в підбирач тюкоукладача на ходу.

Перекладання зв' язу вал ьного ряду та ручне укладання тюків, що впали, здійснюють тільки при зупиненому агрегаті та виклю­ченому валі відбору потужності трактора*

Під час роботи тюкоукладача обслуговуючий персонал не по­винен перебувати ближче 1 м від робочих ланцюгів підбирача і поперечного транспортера та проштовхувати тюки в підбирач під час його руху.

Ручне докладання тюків, що обвалилися, дозволяється здійс­нювати тільки після зупинення агрегату.

Перед вивантаженням штабеля на землю слід упевнитися, що в небезпечній зоні немає людей. Під час розвантаження поправ­ляти штабель вручну не допускається.

Працівники, що вкладають тюки в кузов транспортного засо­бу вручну, повинні перебувати в кузові не ближче 1 м від бортів. Тюки слід подавати узгоджено.

Для піднімання в кузов транспортного засобу і спускання з нього працівникам слід використовувати приставні драбини.

Під час пресування соломи (сіна) не допускається перебуван­ня обслуговуючого персоналу і сторонніх осіб:

• біля штабеля тюків під час його стиснення;

• у робочій зоні машини при підніманні й опусканні штабеля;

• у кузові транспортного засобу, завантаженого тюками, під час їх транспортування;

• під платформою.

Закладання сіна яа зберігання. Обов'язково слід оглянути укла­дач грубих кормів у складі для сіна та впевніться в справності приво-да, тросів, монорейки, упора, візка, кріплення грейфера і противаг.

При вкладанні кормів у склад сіна за допомогою стрічкових або пневмотранспортерів слід упевнитися в їх справності згідно з інструкцією завЬду-виготовлювача, а. також перевірити наявність огороджень на рухомих частинах, цілісність кабелю, правильність натягу стрічки, відсутність на них сторонніх предметів тощо.

Необхідно оглянути разом з електротехнічним персоналом об­ладнання сіносховищ, що вентилюються, і впевнитися у:

• справності та правильному встановленні повітророзподільної системи та вентилятора;

• справності електричного кабелю, що живить вентиляційні установки й інше обладнання, а також що він захищений від пошкоджень або підвішений на висоту, недосяжну для доти­ку машин і людей. Не допускається знаходження кабелю у вологій землі без укладання його в трубу;

• наявності огороджень на рухомих частинах електродвигуна, вентилятора та передавального механізму, а також решітки з вічками 50 х 50 мм на вхідному отворі вентилятора;

• тому, що_к пускова (рубильники, вимикачі, магнітні пускачі тощо) і запобіжна апаратура в установках і механізмах закри­того типу, електродвигуни, корпуси пускової, захисної та ре­гулювальної апаратури, силових шаф, розподільчих щитів тощо заземлені (занулені).

Огляд і очищення вентиляційних каналів сіносховищ з при­мусовим вентилюванням проводять під наглядом допоміжного працівника.

У разі виявлення несправностей в електрообладнанні необхід­но відключити обладнання і викати електрика.

При укладанні кормів у сіносховища слід дотримуватися пра­вил безпеки:

• попереджати працівників про включення пневмотранспорте-ра (транспортера), укладача грубих кормів світловим або зву­ковим сигналом;

• завантажу вати транспортер, завантажувальний бункер, грей­фер рівномірно, не допускати їх перевантаження;

• не класти і не залишати після ремонту на транспортері, у за­вантажувальному бункері, на грейфері інструмент і сторонні предмети;

• не торкатись руками натяжних роликів, стрічок транспорте­рів, електродвигунів та інших рухомих частин під час роботи обладнання сіносховищ;

• не поправляти на ходу вантаж на стрічці транспортера;

• проводити видалення предметів, що застряли, після повного зупинення робочих органів машин і обладнання, електродви­гунів і вентилятора;

• під час навантаження кормів у сіносховища чи вивантаження їх звідти під монорейкою подавати транспорт з боку привода;

• проводити очищення пневмотранспортера через спеціально призначені люки;

• під час роботи на укладачі грубих кормів працівник, що керує приводом візка і механізмом грейфера, повинен стежити за сигналами працівника, який перебуває в кузові транспорту і забезпечує захват вантажу грейфером.

Під час розбирання скирти та вивантаження кормів із сіносхо­вищ не допускається утворення нависаючих козирків.

Штучне сушіння сіна. Вентиляційні установки для досушуван­ня сіна в скиртах і приміщеннях активним вентилюванням атмо­сферного або підігрітого повітря повинні монтуватися й експлуа­туватися згідно з експлуатаційною документацією.

Пускова (рубильники, вимикачі, магнітні пускачі тощо) і за­побіжна апаратура в установках і механізмах повинна бути в за­критому виконанні, а електродвигуни, корпуси пускової, захис­ної та регулювальної апаратури силових шаф, розподільних щи­тів тощо заземлені або занулені.

На вхідному отворі вентилятора має бути установлена решіт­ка з вічками 50 х 50 мм.

Вентиляційні установки, обладнані повітронагрівачем, по­винні розміщуватися на відстані не менше ніж 5 м від місця збе­рігання сіна.

Підігріте повітря в повітропровідний канал повинно подава­тися металевим повітропроводом або брезентовим рукавом.

Не дозволяється залишати без нагляду працюючу вентиляцій­ну установку з повітронагрівачем, неприпустимим є накопичен* ня поблизу нього рослинних решток.

Огляд і очищення повітророзподільних каналів системи повіт-ророзподілу мають проводити не менше двох працівників, один з них - спостерігач.

Пуск вентиляційних установок слід здійснювати послідов­но. Не дозволяється запускати одночасно більше двох уста* новок*

Включення пневмотранспортера і транспортера укладання кормів проводиться після подачі попереджувального (світлового або звукового) сигналу.

До робіт з досушування сіна допускаються працівники, що мають право на обслуговування електроустановок.

При досушуванні сіна слід дотримуватись таких вимог:

• перевіряти наявність та справність вентилятора, захисних ого­роджень, повітронагрівача, електродвигуна, оглянути мета­левий повітропровід та брезентовий рукав;

• перевірити цілісність силового кабелю, заземлення корпусу еле­ктродвигуна, приладів для включення і відключення установки від електромережі, наявність діелектричних гумових рукавичок;

• перевірити справність нагрівальних елементів, наявність та справність термометрів, наявність та справність засобів поже­жогасіння;

• оглянути робоче місце. Підходи до обс лугову вальних агрега­тів повинні бути рівними, не захаращеними сторонніми пред­метами;

• не включати в електричну мережу установку з несправною ізо­ляцією, зі знятими захисними кришками;

* не доторкуватись до обірваних проводів або кабелів;

• не усувати несправності під час роботи установки, не торка­тись до рухомих частин. Технічне обслуговування та ремонт вентилятора виконують при повній його зупинці і відключенні від електромережі згідно з інструкцією заводу-виготовлюча;

• заміну нагрівальних елементів виконувати при відключеній від електромережі установці;

• регулярно перевіряти температуру у скирті, яка повинна бути не більше Зб°С. Не допускати перегріву установки.

Установку з повітронагрівачем розміщують від скирти на відстані не менше 5 м.

Силосування та закладання сінажу в траншеї. До обслугову­вання обладнання баштових сховищ допускаються особи не мо­лодше 18 років, що мають дозвіл на виконання робіт на висоті від­повідно до НАОП 6.1.00-2.13.

Місця закладання силосу не повинні розміщуватися біля колодязів і водойм із питною водою та під лініями електропе­редач.

Роботи, пов'язані із закладанням силосу, дозволяється прово­дити тільки у світлий час доби. У траншеях заглибленого типу допускається трамбувати силосну (сінажну) масу в темний час доби одним трактором за відсутності в траншеї допоміжних пра­цівників і при стаціонарному освітленні всієї поверхні робочої зони не менше 50 люкс.

Траншеї, що не використовуються, мають бути огороджені, а ті, що не підлягають подальшому використанню, - засипані.

Траншейні сховища наземного й напівзаглибленого типу по­винні мати обвалування бокових стін із кутом нахилу не більше 9° (16%) при ширині не менше ніж 6 м. Обвалування повинно почи­натися на 0,2 м нижче верхнього краю бокової стінки.

На відстані 1 м від краю траншеї з боку розвантаження транс­портних засобів має бути встановлений запобіжний брус.

Кут нахилу площадки для маневрування транспортних засо­бів біля траншеї не повинен перевищувати 6° (11%). Швидкість руху транспортних засобів на цій площадці не повинна переви­щувати 5 км/год.

З боку в'їзду й виїзду з траншеї і буртів, а також по периметру курганів повинні бути підготовлені під'їзні шляхи і рівні площад­ки, достатні для маневрування транспортних засобів.

При використанні обв'язувального троса з кілками кінці його повинні досягати тягового гака трактора на відстані 3-4 м від транспортного засобу.

При застосуванні бруса або сітки на кінці тросів закріплюють гаки, що після заповнення транспортних засобів силосною масою повинні знаходитися біля заднього борту кузова і при незначно-, му зусиллі зводитися один з одним без перекосу.

Кінці додаткового троса повинні мати кільця відповідно до розміру гаків стягувального пристрою й трактора.

Обв'язувальний трос на обох кінцях повинен мати кільця. Кріплення обв'язувальних тросів штирями і за допомогою пере­хідних пристроїв не допускається.

Тросові пристрої,повинні утримуватися у справному стані та забезпечувати розвантажування маси із транспортних засобів без заїзду в траншею. Кінці тросів мають бути зароблені й обшиті бре­зентом на кінцях на довжину не менше ніж 0,5 м, а несучі зчіпні деталі - пофарбовані у жовтий колір.

Для трамбування маси використовуються тільки гусеничні трактори загального призначення. При цьому дверці кабіни по­винні бути закріплені у відкритому положенні.

На гусеничному тракторі, призначеному для трамбування маси, для зручності з'єднання з тросом при стягуванні маси з транспортних засобів слід замість сережки на задній причіпній скобі встановлювати гак.

Дозволяється використовувати трактори тільки з передньою навіскою розрівнювального пристрою.

На кургані, бурті або в траншеї дозволяється робота тільки одного трактора. У траншейних сховищах шириною 12 м і більше допускається одночасна робота не більше двох гусеничних трак­ торів загального призначення. ,

Розміри силосних траншей, курганів та буртів повинні відпо­відати проектно-технічній документації. Необхідно стежити, щоб кут нахилу трактора при в'їзді у траншею й виїзді з неї, а також кут піднімання на бурт і спускання з нього був не більше ніж 20°. Під час руху силосною масою допускається короткочасний нахил трактора на підйом 26°, а при спуску переднім ходом - 22°.

Слід стежити, щоб не було одночасного крену трактора в по­здовжньому й поперечному напрямках. На силосній масі слід уни­кати крутих поворотів. Рух схилом здійснюють тільки з включе­ною передачею.

На виступаючі скупчення свіжої маси дозволяється наїжджа­ти тільки двома гусеницями.

На роботи з внесення хімічних консервантів направляють не менше двох працівників.

Закладання силосу або сінажу в силосні (сінажні) башти. Ро­боти із закладання в баніту силосу (сінажу) проводяться за наря-дом-допуском.

Слід оглянути стан площадки обслуговування, внутрішніх і зов­нішніх поверхонь башти (стан штукатурки), стяжних кілець, драбин з огорожею, механізмів, кріплення тросів, люків, дверцят купола.

Необхідно перевірити дату випробовування на міцність запо­біжних канатів, справність спецодягу, спецвзуття, засобів інди­відуального захисту - рятівних поясів, касок, протигазів, запобі­жних канатів, справність і працездатність вентиляції в башті.

Слід перевірити надійність кріплення пневмотранспортера до завантажувальної труби башти.

Перед закладкою сінажу в башту необхідно переконатись у від­сутності людей у багаті.

Перед підніманням завантажувача під купол башти необхід­но підняти його над підлогою на достатню висоту і перевірити стан лебідки, триноги, блоків, відрегулювати натяг запобіжного троса триноги. Під час піднімання проводять нагляд з верхньої площад­ки обслуговування.

При баштовому методі закладання силосу не можна перебува­ти в башті при перервах подачі маси більше ніж 2 години. Після таких перерв і після знаходження башти в неробочому стані від­новлення робіт можна проводити тільки після провітрювання ба­шти протягом 2 годин, а потім - після періодичного провітрюван­ня протягом 15-20 хв.

При закладанні силосу або сінажі/ у силосні (сінажні) баш­ти слід:

• вивісити табличку: «Провітрюйте башту до початку робіт»;

• впевнитися у відсутності людей в башті;

• перевірити надійність кріплення завантажувача до завантажу­вального трубопроводу;

• перевірити стан пневмотранспортера й розподілювача маси і провести їх пробне включення;

• призупинити роботу при виявленні несправностей в момент запуску машин, обладнання;

• дозволяти виконання робіт з герметизації маси в башті і об­слуговуванню її внутрішнього обладнання за умови, якщо розвантажувач знаходиться на висоті 0,4-0,6 м від поверх­ні маси;

• контролювати примусове провітрювання заповненої башти протягом 1 год перед входом в неї працівників для гермети­зації маси плівкою, а потім періодичне провітрювання протя­гом 15-20 хв через кожні 30 хв роботи;

• призупинити роботи під час грози та відвести працівників від башти на відстань не менше ніж 50 м.

Вимоги безпеки під час навантажування кормів (соломи, си­лосу). Для збирання і навішування фуражира слід підготувати площадку. Вона має бути рівною і очищеною від трави, сторонніх предметів. Перед навішуванням фуражира спочатку виконують демонтаж деяких деталей трактора, знімають:

• поздовжні тяги навісної системи трактора;

• центральну тягу;

• додатковий вантаж з правого заднього колеса; установлюють колію передніх коліс трактора на 1400 мм, а колію задніх ко­ ліс-на 1500мм.

Для виявлення можливих дефектів проведеного збирання, наві­шування і притирання всіх тертьових частин фуражира слід прокру­тити і випробувати його на холостому ходу протягом години, а потім під час навантаження соломи зі скирти - протягом 2 год. Під час випробування через кожні 10 хв відключають робочі органи, переві­ряють нагрівання підшипників і роботу окремих механізмів. Перед випробуванням (прокручуванням) слід оглянути та перевірити:

• кріплення корпусів підшипників і кріплення запобіжних щит­ків на обертових механізмах;

• затяжку гайок на всіх болтових з'єднаннях;

• кріплення сегментів на подрібнювальному барабані;

• натяг приводних пасів;

• правильність кріплення та розклинювання валика роликів механізму підйому;

• правильність кріплення q надійність з'єднань шлангів і тру­бок гідросистеми, та підтіканя масла.

Перед виїздом у поле слід оглянути ділянку, де розміщені ски­рти або кургани силосу, і визначити найбільш прийнятний пілях, яким буде здійснюватися транспортування соломи чи силосу. У зимовий час, якщо скирта занесена снігом, попередньо бульдозе­ром розчищують сніг для вільного проїзду фуражира. Залежно від щільності соломи чи силосу відрегульовують швидкість опускан­ня трубопроводу з барабаном за допомогою гідрорегулятора. Усі роботи з регулювання, ремонту, знімання та надівання пасів про­водять тільки при заглушеному двигуні.

Перед пуском агрегату в роботу слід:

• перевірити надійність кріплення секцій напрямних кутників трубопроводів, за необхідності відрегулюти їх у поперечному напрямку, щоб ролики механізму підйому вільно перекрива­лись вздовж кутників;

• перевірити кріплення приводного шківа, відсікального диска;

• оглянути навісне обладнання фуражира;

• перевірити, чи правильно розміщений контрпривід на опорі та чи немає перекосів;

• перевірити гідросистему, чи немає підтікання масла через ущільнення фланцевих з'єднань.

Щоразу при черговому під'їзді фуражира до скирти необхідно регулювати величину заглиблення барабана переміщенням трак-

тора. У процесі роботи слід стежити за натягом клинових пасів і кріпленням шківів пасової передачі. Забороняється перебувати під піднятим трубопроводом з барабаном. У процесі роботи не можна відволікайтися сторонніми розмовами, слід виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт.

У випадку повного або часткового забивання всмоктувальної щілини приймального патрубка соломою трохи піднімають тру­бопровід з барабаном і дають можливість повітряному потоку втяг­нути солому, яка застрягла. При завантаженні із бурту силосу, що має велику об'ємну вагу, слід підвищувати швидкість повіт­ряного потоку на вході шляхом зменшення вхідного отвору. Не­обхідно стежити за тим, щоб не було перевантаження двигуна че­рез малу щілину між шариком і гніздом у гідрорегуляторі. При заляганні силосної маси в трубопроводі, особливо високої вологос­ті (до 60% ), у результаті перевантаження двигуна слід зменшити швидкість опускання барабана і глибину його врізання в масу.

Вимоги безпеки при заготівлі соковитих кормів

Безпека збирання соковитих кормів. Підготовку самохідного чи причіпного комбайна до роботи, а також проведення операцій з технічного обслуговування, усунення несправностей, очищення від бруду слід проводити тільки, при непрацюючому двигуні, а педалі гальм повинні бути встановлені на защіпку, у загальмова­ному стані.

Не можна допускати сторонніх осіб, що не мають відношення до роботи, до комбайна. Забороняється перебування сторонніх осіб у кабіні комбайна під час його технічного обслуговування. Слід перевіряти наявність захисних огороджень на ланцюгових, пасо­вих і карданних передачах на комбайні. Починати роботу з неого-родженими ланцюговими пасовими та карданними передачами за­бороняється.

Має бути візуально перевірений стан робочого інструменту та пристроїв. Інструмент і пристрої для технічного обслуговування та ремонту повинні бути справними, відповідати своєму призна­ченню та забезпечувати безпечне виконання робіт.

Перед виконанням будь-якої операції з технічного обслугову­вання попередньо слід підготувати необхідний інструмент, пере­конатися, що виконання цієї операції буде безпечним для працю­ючих і сторонніх осіб, добре ознайомити із послідовністю вико­нання операції і тільки після цього розпочинати її виконання.

Навішування жатки на комбайн та самохідний подрібнювач, а також зчеплення комбайна з трактором проводять на рівній

горизонтальній площадці. Слід користуватись допомогою поміч­ника при проведенні навішування.

Необхідно установити візуальний контакт із помічником і від­разу припинити рух комбайна при втраті контакту з помічником.

Слід стежити, щоб сторонні особи не перебували між комбайном і змінними робочими органами при навішуванні чи зчепленні. Для з'єднання комбайна з трактором телескопічним карданним валом необхідно вимкнути двигун, провести операцію зі з'єднання, закрі­пити захисний кожух карданного вала за допомогою ланцюга.

Слід ознайомитися з маршрутом руху до місця роботи. Упев­нитися, що на комбайні, перед ним і біля нього немає людей, і тіль­ки після цього включають робочі органи комбайна.

Далі подають звуковий сигнал і плавно починають рух. На пово­ротах і розворотах швидкість агрегату має бути зменшена до 3 км/ год.

Слід стежити за роботою комбайна. При появі стуку в подріб-нювачі або несправності в іншому вузлі комбайна агрегат пови­нен бути зупинений. Під час роботи з подрібнювачем необхідно застопорити подрібнювальний барабан спеціальним пальцем-фік-сатором для запобігання провертанню барабана при заміні ножів і підтягуванні їх кріплень.

Під час зупинення комбайна слід впевнитися, що важіль пере­ключення передач і педалі управління швидкістю руху встановлені в нейтральне положення, а важіль механізму ВПП надійно зафіксо­ваний у виключеному положенні, після чого включають стоянкове гальмо; на схилах підкладають під колеса упори. Не можна залиша­ти жатку в піднятому положенні при зупинці комбайна. Роботу про­водять під піднятою жаткою, якщо вона поставлена на надійні під­ставки, а під колеса агрегату підставлені упори.'Забороняється від­кривати оглядовий люк на стінці подрібнювача до повної зупинення барабана. Під час очищення різального апарата від трави слід корис­туватися чисткою. Проводячи роботи з очищення різального апара­та, заміни ножів, перевірки кріплень, ножів, не можна торкатися руками різальних кромок сегментів і пальців. Перед заточуванням ножів подрібнювального барабана слід перевірити надійність кріп­лення заточувального пристрою і абразивного круга* Необхідно сте­жити, щоб на заточувальному пристрої не було сторонніх речей. Під час заточування слід користуватися захисними окулярами.

Необхідно стежити за інтенсивністю завантаження техноло­гічним продуктом жатки комбайна.

Слід вибирати такі режими роботи комбайна (швидкість руху, використання ширини захвату жатки 1/2, 2/3), за яких виклю­чається забивання шнека жатки і приймальної камери. Під час

очищення від зеленої маси шнека та приймальної камери корис­туйтесь спеціальними чистками. Обов'язково слід глушити дви-тун під час виконання цих операцій.

Необхідно перевірити наявність огороджень на карданних, па­сових, ланцюгових передачах. Спецодяг працюючих повинен бути заправлений, не мати звисаючих частин.

Забороняється працювати на комбайні, де відсутні огороджен­ня передач приводу вузлів агрегату. Під час зупинок для регулю­вання, усунення несправностей на комбайні обов'язково слід глу­шити двигун комбайна та виключати ВПП, підкладати упори під колеса комбайна. Забороняється перебування в кабіні сторонніх людей, знайомих.

Вимоги безпеки під час транспортування (роздавання) соко­витих кормів. Слід переконайтися, що причіп установлений на го­ризонтальній площадці, під колеса поставлені упори. Перед виїз­дом у поле кормороздавачем типу КТУ - 10К необхідно перевіри­ти технічний стан кормороздавача (відрегулювати гальмівну сис­тему, підключити електрообладнання). Слід перевірити комплек­тність і справність причіпних пристроїв трактора і кормороздава­ча. Тягово-зчіпний пристрій кормороздавача повинен мати спра­вну опору, що регулюється, і ресору для утримання дишла в тако­му положенні. Особливу увагу слід звернути на планки транспор­тера і ланцюги приводу транспортера. Не можна працювати на кормороздавачі, де погнуті або перекошені планки транспортера, витягнуті, перекошені або зношені ланцюги привода.

Під час під'їзду до комбайна слід додержуватись визначеного маршруту. Під час навантажування маси необхідно стежити, щоб причіп завантажувався не більше його вантажопідйомності. Забо­роняється рух навпростець через поле. Не можна під'їжджати близько до ярів, схилів, урвищ, виконувати круті повороти на схи­лах і на високій швидкості. Слід знижувати швидкість на поворо­тах. Рух із завантаженим причепом поперек схилу виконують При крутизні схилу не більше 10 °.

Кожен раз на зупинках необхідно загальмовувати агрегат для за­побігання наїздам і аваріям. Під'їжджаючи до комбайна, слід впев­нитися, що біля нього немає людей, установити з водієм комбайна ві­зуальний контакт і тільки потім подавати причіп (кормороздавач) під завантаження. Не дозволяється сідати, залазити на причіп (корморо­здавач) як під час руху, так і під час завантаження зеленою масою.

Не можна залишати довго завантажений причіп (корморозда­вач), тому що це може призвести до зависання маси під час розван­тажування.

Розвантажування проводять тільки на кормовому дворі. При цьому слід впевнитися, що на ньому достатньо місця для маневру. Перед підніманням платформи необхідно відкрити борт причепа. При цьому слід знаходитися збоку з метою запобігання травмування.

Забороняється проводити розвантаження причепа при від'єдна­ному ланцюгу крана обмеження підйому платформи. Слід впевни­тися, що в зоні розвантаження немає людей, подати сигнал перед початком розвантаження. Не можна опускати платформу, не впев­нившись, що вона повністю вивільнилася від подрібненої маси і бор­ти при закриванні не зачепляться за вивантажену масу. За необхід­ності слід проїхати вперед до повного очищення платформи. Не мо­жна знаходитись між відкритим бортом-клапаном і платформою і дозволяти робити це іншим.

Забороняється працювати на кормороздавачі, де відсутні ого­родження карданної передачі та інших передач і приводів агрега­ту, проводити роботи з регулювання і ремонту механізмів кормо­роздавача під час його роботи. Слід перевірити роботу кормороз­давача на холостому ходу в такій послідовності:

• упевнитися у відсутності поблизу агрегату сторонніх осіб і тварин;

• подати звуковий сигнал і плавно включити вал відбору потуж­ності, поступово збільшуючи частоту обертання колінчастого вала двигуна до номінальної.

При в'їзді у тваринницьке приміщення і при виїзді з нього слід упевнитися, що брама повністю відкрита і зафіксована, на шляху руху агрегату немає людей, тварин і сторонніх предметів.

Приєднувати карданний вал кормороздавача до вала відбору по­тужності трактора можна тільки безпосередньо перед вивантажен­ням корму, щоб не допустити поломки на крутих поворотах. При під'їзді до місця роздавання корму необхідно включити першу пере­дачу трактора і, як тільки кормороздавач зрівняється з годівницею, починати роздавання. Під час роздавання слід стежити, щоб двигун трактора працював на постійних обертах, швидкість руху була рів­номірною і корм попадав у годівниці. Особливо уважним слід бути при поворотах з кормороздавачам.

Безпека збирання цукрових буряків

Безпека процесів вирощування та збирання цукрових буряків забезпечується виконанням заходів, розроблених згідно з ГОСТ 12.3.002.

Роботи з вирощування та збирання цукрових буряків на підпри­ємствах повинні виконуватися відповідно до технологічних карт.

Вимоги безпеки під час вбирання гички цукрових (кормових) буряків. Слід перевірити наявність, справність та надійність вста­новлення й фіксування захисних огороджень і кожухів кардан­них, пасових, зубчастих передач.

Необхідно переконатись, що яй захисних огородженнях, а та­кож біля вузлів машин, небезпечних при обслуговуванні, є над­писи, які попереджують обслуговуючий персонал про небезпеку.

Слід бути обережним і не знаходитись поблизу неогороджених ру­хомих вузлів і деталей. Не можна розпочинати роботу, якщо зняті ого­родження на обертових і рухомих механізмах, вузлах, деталях трак­тора, машини й агрегатів. Постійно слід контролювати наявність, спра­вність, надійність кріплення й фіксування захисних огороджень на рухомих вузлах і механізмах трактора й агрегатованих машинах для збирання гички цукрових буряків. Усі огородження повинні бути за­кріплені деталями, передбаченими конструкцією мапшни.

Забороняється працювати на машині при ослабленому кріп­ленні вузлів і агрегатів. Слід постійно стежити за тим, щоб не було самовключення вала відбору потужності як під час руху тракто­ра, так і під час його зупинки.

Під час роботи машини не можна перевіряти і регулювати робочі органи та механізми, надівати та натягувати ланцюги, паси, ліквідовувати несправності, змащувати машину. Ці роботи вико­нують тільки при заглушеному двигуні.

При спрацюванні запобіжної муфти або появі сторонніх зву­ків в агрегаті слід негайно зупинити машину, заглушити дви­гун і тільки після цього розпочинати з'ясовувати причини не­справностей та усувати їх. Після зупинення машини обов'яз­ково переводять важіль коробки передач у нейтральне положен­ня і виключають ВВП.

Під час роботи агрегату слід сидіти тільки на спеціально обла­днаному сидінні, передбаченому конструкцією машини.

Забороняється проводити ремонт або регулювання вузлів під час руху машини, висовуватися із кабіни, стрибати на землю з ка­біни та інших місць агрегату, ставати на підніжку збирального агрегату для огляду робочих органів. Починають збирання гички цукрових буряків після подання звукового сигналу.

Слід перевірити стан шлангів гідросистеми, приєднання ма­шини до трактора. Не можна прокручувати машину, не приєдна­ну до трактора.

При перевірці роботи гідравлічної системи та напівнавісного пристрою не залишайте навісне знаряддя в піднятому стані та не усувайте дефекти у гідросистемі за наявності в ній тиску.

Не дозволяється торкатися руками робочих органів машини під час роботи, ставити ноги в зону можливого падіння (опускан­ня) робочих органів машини.

Перед початком ремонтних робіт слід перевірити наявність та справність інструменту, підставок (опор), гальмових бапімаків, наявність спеціальних чисток і гачків для очищення вузлів ма­шини для збирання гички цукрових буряків від бадилля, листя й інших предметів.

Не можна проводити жодних робіт під машиною, якщо гич­коріз і очищувач із дообрізувачем не зафіксовані в транспортно­му положенні. Очищення механізмів машини від бадилля, гич­ки, стебел, рослин, землі й інших предметів здійснюють при за­глушеному двигуні і повністю зупинених робочих органах спеціальними чистками, гачками і в рукавицях.

Слід перевірити справність, надійність робо-ґи рульового управління й гальм, забезпечити гарну оглядовість з усіх боків із кабіни.

Перед переїздом до місця роботи необхідно встановлювати ро­бочі органи машини в транспортне положення.

Слід контролювати розміщення транспортного засобу (трак­тора з причепом, автомобіля тощо) відносно машини при під'їзді, завантаженні й від'їзді його від машини на ходу.

Роботи в темну пору доби при несправному освітленні робочої зони мають бути зупинені.

Необхідно перевіритите надійність роботи гальм, рульового управління й освітлення, упевнитися, що на відведеній ділянці збирання гички цукрових буряків відсутні сторонні особи.

Забороняється перебування на полі, де йде збирання гички цукрових буряків, людей, що не беруть участі у виконанні техно­логічного процесу. Перед пуском двигуна, включенням привода , робочих органів, коробки передач для руху машини обов'язково слід подавати тривалий звуковий сигнал. З метою уникнення ви­падкового рушення машини з місця перед виходом із кабіни при працюючому двигуні слід ставити машину на стоянкове гальмо.

Не можна працювати на машині в нічний час без електрично­го освітлення, залишати без догляду агрегат з працюючим двигу­ном трактора. При тривалій зупинці агрегату необхідно загаль­мувати трактор, опустити робочі органи та заглушити двигун. При зупинці колісного трактора - підкласти башмаки під колеса.

Обов'язково слід переконатися, що поле, виділене для збиран­ня гички цукрових буряків, розбите на загінки, очищене від зай­вих предметів, канави та вимивини загорнуті, перешкоди, яких

не можна усунути, позначені віхами висотою 2 м, межа поля обо­рана контрольною смугою на відстані 10 м від краю ярів і крутих схилів, ширина поворотної смуги повинна дорівнювати двократ­ній довжині агрегату.

У кабіні дозволяється перебувати тільки одному трактористу, щоб при виникненні небезпеки він міг без перешкод залишити її.

Швидкість руху агрегату слід вибирати з урахуванням маси, габаритів і інерційного впливу агрегатованої машини на поворо­тах, слизькій поверхні доріг, схилах тощо.

Необхідно перевірити наявність первинних засобів пожежо­гасіння та їх розміщення в місцях, спеціально передбачених для цих цілей, ознайомитися з правилами користування ними, забезпечити вільний доступ до них. Не можна використовувати пожежний інвентар не за призначенням.

Слід постійно стежити за справністю електропроводки і не допу­скати забруднення її маслом і пилом, своєчасно очищати машину, двигун, карданні вали, захисну сітку радіатора від рослинних реш­ток, вихлопну трубу й колектор - від нагару. Паливопроводи очи­щують на охолодженому двигуні після перекриття подачі палива.

Вимоги безпеки під час збирання цукрових (кормових) буря­ків. Слід перевірити наявність, справність і надійність установки захисних огороджень і кожухів карданних, ланцюгових, пасових, зубчастих передач та рухомих частин. На захисних огороджен­нях, а також біля вузлів машин, небезпечних для обслуговуван­ня, мають бути надписи, що попереджують обслуговуючий персо­нал про небезпеку.

Слід дотримуватися обережності і не знаходитись поблизу неогороджених рухомих вузлів і деталей. Забороняється розпо­чинати роботу, якщо зняті огородження на обертових і рухомих механізмах, вузлах, деталях трактора й машини.

Заміну ножів підкопувальних механізмів, установлення зазо­рів між дисками копачів і зазорів у конічних підшипниках копа­чів проводять в рукавицях після надійної фіксації робочих орга­нів і деталей від провертання при заглушеному двигуні.

Необхідно перевірити наявність спеціальних чисток і гачків для очищення вузлів комбайна від бадилля, листя, землі й інших предметів.

Очищення механізмів комбайна від гички, бур'янів, землі й інших предметів здійснюють при заглушеному двигуні і зупине­них робочих органах спеціальними чистками і в рукавицях.

На відведеній для збирання ділянці буряків не дозволяється присутність сторонніх осіб.

При виконанні робіт за участю обслуговуючого персоналу слід перевірити дієвість сигналізації між трактором і комбайном, на­дійність роботи гальм і рульового управління.

Не допускається знаходження на полі, де йде збирання буряків, людей, які не беруть участі у виконанні технологічного процесу.

Під'їзд транспортного засобу для навантаження його корене­плодами проводять за сигналом тракториста причіпного комбай­на або комбайнера самохідної машини.

З метою уникнення зіткнення між збиральним агрегатом (ком­байном), автомобілем та іншим транспортним засобом при заван­таженні цукровими буряками під час руху відстань між бортом транспортного засобу і комбайном повинна бути 1,5-2 м.

Не можна працювати в прогонах високовольтної лінії з обірва­ними проводами і не наближайтеся до них і опор ближче ніж на 20 м. Необхідно припинити роботи і відійти за межі охоронної зони високовольтної лінії на відстань не менше ніж 40 м при сильному вітрі, у грозу, дощ.

Забороняється приймати самостійні рішення щодо зняття обір­ваного дроту з машини вручну або за допомогою будь-яких інших предметів, торкайтися опор високовольтної лінії електропередач.

Не можна зупинятися, ремонтувати і обслуговувати агрегат під лініями електропередач високої напруги, торкайтися обірва­них проводів ЛЕП.