Професійні дерматози

Дерматози, що розвиваються в працівників сільського господарс­тва, можуть бути обумовлені дією хімічних речовин, рослин, фі­зичних чинників, інфекційних агентів, а також укусами ектопа­разитів та інших комах. Відомі шкірні ураження типу дермати­ту, алергічного дерматиту, екземи, кропив'янки від дії гексахлор-циклогексану, гексахлорбутадієну, цираму, полікарбацину, мер-каптофосу, трихлорметафосу-3, хлорофосу та інших пестицидів,

мінеральних добрив. Не виключена можливість комбінованого впливу різних препаратів на шкіру. Шкірні ураження виникають переважно на відкритих, не захищених одягом ділянках тіла при недотриманні заходів профілактики.

Серед захворювань шкіри, що виявляються в працівників сіль­ського господарства, слід виділити також професійні дерматити від дії мастил, гасу, бензину. Захворювання може виявлятися ура­женням фолікулярного апарата шкіри, у вигляді банального дер­матиту, алергічного дерматиту, екземи.

Разом із дерматозами, що виникають в результаті дії хімічних речовин, у працівників сільського господарства часто спостеріга­ються ураження шкіри, викликані впливом рослин, лугових трав. Рослини і одержувані з них продукти при потраплянні на шкіру можуть викликати ушкодження внаслідок механічної дії - уко­лів шипами, введення в шкіру гострих волосків. При цьому пору­шується цілісність рогового шару епідермісу, що обумовлює шкід­ливий вплив речовин, які містять рослини (алкалоїди, глюкози­ди, ефірні олії). При виконанні сільськогосподарська^ робіт нерід­ко спостерігаються дерматози в результаті контакту з такими ро­слинами, як первоцвіт, тютюн, борщовик, рододендрон, кукуру­дза, печіночник, ясенець, пастернак, ломонос, лілейні, молочайні, амарилові, отруйні су махи.

Відомі контактні дерматити в працівників, зайнятих приби­ранням льону і його переробкою внаслідок подразнювальної дії трести та льону. Найчастіше ці ураження загострюються в літній час при підвищеній температурі навколишнього середовища. Йдеться про прості дерматити верхніх кінцівок. Під час збирання помідорів ураження шкіри в окремих осіб можуть розвиватися в результаті контакту з листям і стеблами цієї рослини, причому найбільш виражені зміни шкіри при збиранні плодів з густих і вологих від роси кущів.

Ураження професійної етіології можуть спостерігатися в пра­цівників бригад овочівників, агрономів. Алергічний дерматит спостерігається в працівників, які вирощували і переробляли хміль. Найбільший контакт з шишками хмелю відбувається під час збирання плодів у хмільниках і на хмілефабриках при ручно­му завантаженні та вивантаженні. Професійні дерматози в людей, що працюють з хмелем, можуть виникати за наявності таких мо­ментів: перебування на сонці, підвищена пітливість, пошкоджен­ня шкіри колючками і стеблами хмелю.

Контактний дерматит викликають деякі квіти, зокрема нарциси, проліски, тюльпани, гіацинти. Ураження шкіри

професійної етіології від названих квітів можуть виникати в осіб, які займаються їх вирощуванням.

Значна роль в розвитку алергічних захворювань шкіри нале­жить пилковим алергенам, особливо в період цвітіння таких рос­лин, як ліщина, вільха, тополя, береза, клен, в'яз, ясен, дуб, бук, тимофіївка, мятлик, пирій, амброзія, полин, лобода, кульбаба, бавовна тощо.

В умовах сільськогосподарського виробництва можливі про­фесійні ураження шкіри під час переробки продукції. Описані професійні дерматити в працівників, що консервували яблука, з наявністю сенсибілізації до фруктових кислот. Часті професійні контактні дерматити в працівників під час обробки таких харчо­вих продуктів, як риба, м'ясо, молоко.

Шкірні форми патології можуть бути проявом інфекційних і паразитарних захворювань, що передаються від тварин до люди­ни. Слід сказати про шкірний бруцельоз, щурячий рикетсіоз, ли­хоманку, шкірну форму сибірської язви, паравакцину, інфекцій­ну мікоплазму, овечу віспу, токсоплазмоз, еризипелоїд, актино­мікоз, сап.

Професійні захворювання шкіри виявляються в доярів овець унаслідок частого дотику до вовни тварин, а також у працівни­ ків, задіяних у переробці молочної продукції, від дії сичуга, при контакті з прополісом у бджолярів, в осіб, що готують кормові су­ міші для птахів і тварин. _v ■

Останнім часом велика увага приділяється грибковим захво­рюванням шкіри, які у сільськогосподарських працівників мо­жуть мати професійний характер. Джерелами зараження людей є хворі коні, в яких дерматомікози, що мають легкий перебіг, при­ймають за піодермію, потертості від сідла або ураження личинка­ми шершнів і своєчасно не діагностуються. Заразливі грибкові захворювання (професійна трихофітія та мікроспорія) передають­ся великою рогатою худобою, кішками, собаками, кроликами та багатьма дикими тваринами. З гноєм спори грибів заносяться на пасовища і луги, а звідти з соломою знову потрапляють у хлів. Перенесення дерматофітів до людей і тварин здійснюється також мухами. З професійного погляду найбільшу небезпеку становить глибока трихофітія. Вона нерідко діагностується в доярок, скота­рів, пастухів, телятників, свинарок, зоотехніків, ветеринарних працівників, конюхів, наїзників, візників та інших працівників, що контактують з тваринами або з їх шкурами, та ін. Збудниками інфільтративно-нагнивальної трихофітії вважаються зоофільні гриби, причому носіями захворювання частіше є телята, корови,

коні, вівці, буйволи, а гіпсоподібної форми трихофітії - миші, щури та інші гризуни.

В окремих випадках причиною професійних уражень шкіри можуть бути ектопаразити (кліщі, волосатик). Кровоссальні ко­махи нападають на людину під час виконання робіт у лісових і польових умовах, при догляді за тваринами.

У працівників сільського господарства нерідко спостерігають­ся шкірні форми патології після укусу бджіл, ос, мурашок та ін., при цьому часто розвиваються алергічні й анафілактичні реакції. Отрута бджіл, ос, шершнів містить протеїни та гістаміноподібні речовини, серотонін, ацетилхолін. Антигени можуть проникати в організм через верхні шари шкіри. У відповідь алергічні реакції можуть мати негайний та сповільнений характер.

Умови праці сільськогосподарських працівників можуть спри­яти розвитку фотодерматозів. До групи професійних фотодерма-тозів входять захворювання шкіри, у виникненні яких вирішаль­ним чинником є вплив сонячного світла.

Тривале перебування на сонці в період посівної кампанії і до збирання врожаю є вирішальним чинником у розвитку фотодер­матозів при певних станах організму.

У рільників і тваринників частою формою професійної пато­логії шкіри є холодові нейроваскуліти. Йдеться в даному випад­ку про нейроваскулярні зміни й ураження шкіри, характерні для дерматозів у результаті тривалої дії низьких температур.

Іншою формою патології шкіри, часто тією, що спостерігаєть­ся в рільників і тваринників, є дерматит від дії вітру та підвище­ної вологості на відкриті ділянки тіла. Шкіра рук при цьому гі-перемована, лущиться, іноді інфільтровані. .