10. Бюджетне відшкодування пдв: сутність та механізм здійснення

Бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п. 1.8).

Бюджетне відшкодування – відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу (пп. 14.1.18). 

Бюджетне відшкодування може здійснюватися двома способами:

1) повернення коштів на банківський рахунок платника;

2) у рахунок податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Спосіб відшкодування платник обирає самостійно, результат вибору відображається в декларації того періоду, за підсумками якого платник набуває права на відшкодування. Рішення має прийматися щодо всієї (повної) суми бюджетного відшкодування, тобто ділити її не можна.

Якщо платник податків обирає перший спосіб відшкодування (на банківський рахунок), платнику податків, крім подання відповідної заяви до ДПІ, необхідно пройти податкову перевірку і подати необхідні документи до Держказначейства (пп.7.7.4 Закону про ПДВ).

Якщо платник податків обирає другий спосіб відшкодування (у рахунок майбутніх ПЗ), то зазначена сума відшкодування не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп.7.7.3 Закону про ПДВ). Інакше кажучи, зазначена сума втрачає "статус" бюджетного відшкодування і надалі не відображається в деклараціях з ПДВ. Разом із тим, ця сума до повного її погашення продовжує зменшувати податкові зобов'язання наступних податкових періодів. Механізм такого зменшення відображається не в декларації з ПДВ, а в додатку 2 до декларації.

Максимальний строк грошового відшкодування, відлік якого ведеться від дня подання декларації до ДПІ, становить 40 днів. Це 30 днів перевірки (податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання декларації з ПДВ, проводить документальну невиїзну (камеральну) або, в певних випадках, - позапланову виїзну (документальну) перевірку (пп.7.7.5 Закону про ПДВ)) + 5 днів на подання висновку (податковий орган протягом 5 днів після закінчення перевірки надає Держказначейству висновок щодо сум, що підлягають відшкодуванню (лист ДПАУ від 06.08.2005р. № 7497/6/15-2315)) + 5 операційних днів перерахування грошей на банківський рахунок.

Необхідно зауважити, що з 01.01.2006 р. набув чинності пп.7.7.8 Закону про ПДВ, згідно з яким сума бюджетного відшкодування, не повернена платнику у строк, вважається бюджетною заборгованістю. Там же зазначено, що на суму бюджетної заборгованості нараховується пеня, розмір якої визначається згідно з пп.16.4.1 Закону № 2181. У свою чергу, у цьому підпункті зазначено, що розмір пені визначається з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу або на день його (або частини) погашення, залежно від того, яка з величин більша, за кожний календарний день прострочення сплати. Зазначена пеня розраховується органом Держказначейства і перераховується платнику податків разом із сумою бюджетного відшкодування.

Відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється за процедурою, визначеною ст. 200 ПК, і має багато спільного з чинною раніше системою.

Однак задекларований у цьому пункті механізм визначення суми бюджетного відшкодування (за підсумками одного звітного періоду), насправді застосовується тільки підприємствами суднобу­дування та літакобудування (п. 14 підрозд. 2розд. XX ПКУ). В усіх інших платників право на бюджет­не відшкодування виникає тільки в тому випадку, коли два періоди підряд декларується від'ємне значення ПДВ.

Так, згідно з п. 200.3 ПК, При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як бачимо, за підсумками того самого подат­кового періоду, в якому виникла від'ємна різниця, бюджетне відшкодування отримати неможли­во.

Якщо ж від'ємне значення виникло і в наступ­ному періоді (сформовано ряд. 22 декларації), то в цьому випадку платник має право на бюджетне відшкодування. При цьому слід мати на увазі, що розраховувати можна на відшкодування далеко не всієї суми від'ємного значення попереднього періоду, а тільки тієї частини, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем то­варів/послуг у попередніх податкових періо­дах постачальникам таких товарів/послуг або до держбюджету. У разі отримання від нерези­дента послуг на митній території України — сумі податкового зобов'язання, уключеного до подат­кової декларації за попередній період за отри­мані від нерезидента послуги (абз. «а» п. 200.4 ПК).

При цьому платник податків має заповнити додаток 2 до декларації з ПДВ, де розшифровується від'ємне значення за періодами його ви­никнення і відстежується його фактична сплачена в минулих періодах частина.

Розрахунок бюджетного відшкодування прово­диться в додатку 3 до декларації з ПДВ, результат якого відображається в ряд. 23 декларації.

Як і раніше, відшкодуванню підлягає лише оплачена в попередніх періодах частина від'ємного залишку попереднього періоду, а неоплачена частина переноситься далі (абз. «б» п. 200.4 ПКУ).

Рис.1. Алгоритм бюджетного відшкодування

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації/Державного казначейства України від 20.12.2010року № 960/495 «Про затвердження форм документів, які використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість» (далі - Наказ № 960/495) визначено форми документів, які використовуються у процесі відшкодування сум ПДВ ( Рис.2.):

Рис. 2. Форми документів, які використовуються у процесі відшкодування сум ПДВ