4 . Вимоги до оформлення дипломної магістерської роботи

Оформлення дипломної магістерської роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Матеріал дипломної магістерської роботи слід подати у такій послідовності:

- титульна сторінка;

- бланк завдання і календарний план-графік виконання роботи;

- реферат;

- зміст;

- вступ;

- перший розділ;

- другий розділ;

- третій розділ;

- четвертий розділ;

- висновки і пропозиції;

- список використаних джерел;

- додатки.

Завершену і оформлену належним чином роботу обов’язково підписує автор на титульній сторінці та в кінці роботи після висновків і пропозицій.

Мова дипломної магістерської роботи – державна; стиль – науковий, чіткий. У дипломній магістерській роботі не допускається переписування матеріалів із літературних джерел без посилання на автора.

Текст дипломної магістерської роботи повинен бути набраний на комп’ютері й надрукований на одному боці сторінок стандартного білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). У друкованому варіанті текст розташовується через 1,5 міжрядкових інтервали (до тридцяти рядків на сторінці), шрифт текстового редактора – Word Times New Roman, розмір 14 мм, масштаб 100%, звичайний, абзац 1 см. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату А3 (не більше, ніж 40 рядків на сторінку).

Текст дипломної магістерської роботи розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку – 30 мм, з правого – 10 мм, зверху і знизу – 20 мм. Вписувати у друкований текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом, тушшю, пастою лише чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту. Роздруковані програмні документи мають відповідати формату А4, включатися до загальної нумерації сторінок роботи і розміщуватися, як правило, у додатках.

Титульна сторінка оформляється аналогічно зразка, наведеного у додатку Ж. Вона є першою сторінкою дипломної магістерської роботи, яка включається до загальної нумерації, але номер сторінки на ній не ставиться.

Нумерація сторінок дипломної магістерської роботи має бути наскрізною (включаючи ілюстрації) і проставлятися у правому верхньому куті аркуша без крапки.

Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом навпроти кожної складової дипломної магістерської роботи проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин дипломної магістерської роботи («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ») пишуться або друкуються великими літерами, напівжирним шрифтом, симетрично до тексту, по центру сторінки (без крапки).

Структурні частини дипломної магістерської роботи не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» арабськими цифрами, а потім з нового рядка друкують назву розділу великими літерами.

Назви підрозділів пишуться або друкуються маленькими літерами (крім першої великої), напівжирним шрифтом, з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Нумерація кожного підрозділу відбувається в межах розділу, арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою (наприклад, 1.1., 1.2.).

Відстань між заголовком та наступним текстом повинна дорівнювати одному рядку, а між заголовком і попереднім текстом – два рядки. Якщо після заголовка залишається лише один рядок тексту, необхідно перенести сам заголовок на наступну сторінку.

Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, глибше розкривати суть явища, наочно ілюструвати думки автора, тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні матеріали, розміри яких є більші за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті скороченням слів та порядковим номером.

Ілюстрації позначають словом «Рис» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи друкуються напівжирним шрифтом малими літерами (крім першої великої), розміщуються по центру, послідовно під ілюстрацією, відокремлюються крапкою.

Таблиці нумерують арабськими цифрами з наскрізною нумерацією (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, «Таблиця 2.3» (третя таблиця другого розділу). Нижче розміщується назва таблиці, яку друкують симетрично до тексту напівжирним шрифтом малими літерами (крім першої великої). У разі перенесення таблиці на іншу сторінку або сторінки пишуть: «Продовж. табл. ___ » із зазначенням номера таблиці. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. В таблиці використовують шрифт Word Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал – 1.

У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися відповідно до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблицю доцільно розташовувати відразу після тексту, де вона згадується вперше або на наступній сторінці, таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

У тексті роботи слово «таблиця» пишуть скорочено, зокрема «….. у табл. 2.1». У разі повторного посилання вказують скорочено слово «дивись» у скороченому виді – «див. табл. 2.1».

Формули у дипломній магістерській роботі нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: «(3.1)» (перша формула третього розділу).

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Посилання на формули здійснюють порядковим номером формули в дужках, наприклад: «…. у формулі (3.1)».

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі, і кожне з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Посилання в тексті роботи на використані джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадратними дужками, де вказується порядковий номер джерела у списку та відповідна сторінка: наприклад ... у праці [8, с. 104-105] – означає, що використано інформацію з джерела під номером 8 у списку, яка знаходиться на сторінках 104, 105 або … у працях [1-7] – вказуються лише номера використаних джерел.

Загальні вимоги до цитування:

а) текст цитати варто починати і закінчувати лапками та наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи особливості авторського написання. Наукова термінологія, що вживається іншими авторами, не виділяється лапками, крім тієї, яка викликала загальну дискусію. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думки автора;

в) після кожної цитати обов’язково необхідно зробити посилання на джерело;

г) за умови непрямого цитування (переказ, виклад думок інших авторів своїми словами), варто точно викладати думки автора, бути коректним щодо оцінювання його результатів і наводити відповідні посилання на джерела;

д) при необхідності виявлення ставлення автора праці до окремих слів або думок з цитованого тексту варто після них у круглих дужках ставити знак оклику або знак питання.

Список використаних джерел формується одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (див. додаток Д).

Додатки до дипломної магістерської роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дипломної магістерської роботи:

• реальні документи підприємства;

• рекламні матеріали;

• проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач, що розроблені в процесі виконання дипломної магістерської роботи;

• ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформляються як продовження дипломної магістерської роботи і розміщуються в порядку посилань у тексті дипломної магістерської роботи.

Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки.

Симетрично відносно тексту сторінки над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і поряд велика літера, що позначає додаток, наприклад «Додаток А».

Кожен додаток слід починати з нової сторінки. Додатки позначають послідовно великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад додаток А, додаток Б і т. ін.

У разі необхідності текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти (наприклад, А.4.1. – пункт 4.1. додатку А). Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння, які доцільно розмістити в одному додатку, нумерують у межах відповідного додатка: наприклад «рис. Д.2» – другий рисунок додатку Д; «Таблиця Б.2» – друга таблиця додатку Б, «формула (А.1)» – перша формула додатку А.

Якщо зміст додатка не поміщається на одній сторінці, тоді на наступній сторінці зазначають у правому верхньому куті «Продовження додатку…».