- •1.“ Сучасне розуміння категорії "культура", її сутність та структура
- •2 Культура як предмет культурології.
- •3. Поняття світової і національної культури
- •4. Структури культури: норми, цінності, інститути, знання, переконання, віра, почуття, світогляд.
- •5. Функції культури.
- •6 Культура та цивілізація
- •9. Міфологія, магія і релігія.
- •10 Походження та періодизація первісного мистецтва.
- •12)Пам'ятники первісної культури й особливості їх атрибуції
- •14. Міфи про сонячних богів: геліопольський, мемфіський, гераклеопольський.
- •15 Місце Осіріса в єгипетському пантеоні. Міфи про Осіріса та Ісіду.
- •17. Космогонічні уявлення шумерів та їх міфи про створення світу.
- •19. 100 Культурних понять шумерів у міфі про Інанну та закони “ме”.
- •20. Епос про Гільгамеша”: ідеї, образи.
- •21 Пантеон грецьких богів та історія його виникнення
- •22. Міфи про створення світу в Стародавній Греції. Старші боги.
- •23 Герої у грецькій міфології! 12 подвигів Геракла
- •24. Місце “Іліади” Гомера у формуванні панеллістичного пантеону та міфології.
- •25. Склад Нового Заповіту
- •26 . Зміст чотирьох євангелій
- •27.Композиція “Євангелія від Матфея” і місце у ній Нагорної проповіді.
- •28 Духовні і моральні проблеми Нагірної проповіді
- •29. Ідея безсмертя та Страшного суду у християнстві.
- •33 Створення світу та людини у „Першій книзі Мойсеєвій. Буття
- •34 Едем біблійний та легенда про рай у шумерів
- •35 Історія “Обраного роду” – праотець Авраам та його нащадки.
- •36 Історія Йосифа
- •37 Десять заповідей
- •38. Образотворче мистецтво Стародавнього Єгипту.
- •40. Грецький вазопис архаїчного періоду.
- •41. Римський скульптурний портрет - "Історія Риму в обличчях"
- •42. Мистецтво етрусків.
- •43. "Книга, мертвих" та уявлення стародавніх єгиптян про смерть та загробний світ.
- •44. Образ Будди в образотворчому мистецтві Стародавньої Індії.
- •46. Архітектура грецького театру
- •47. Творці давньогрецької трагедії: Есхіл, Софокл, Еврипід
- •49. Театральне мистецтво Стародавнього Риму.
- •50. Легендарний Еней та його місце в історії Риму.
- •51. Міфологізація римської історії в “Енеїді” Вергілія
- •52. “Енеїда” в історії української культури: Вергілій і Котляревський.
- •53. Версії механізму будівництва пірамід.
- •54.Легенди пов'язані з Великим Сфінксом
- •55.Архітектура Високого Ренесансу (Італія)
- •56. Поняття homo universale у відношенні до культури Ренессансу
- •58. Художня культура: романський і готичний стилі.
- •61.Легендарний король Артур – лицар Круглого стола
- •62. Головні мотиви та персонажі лицарського роману: артурівський світ
- •63. Ідеал лицарського служіння дамі у романі Крет’єна де Труа “Ланселот або лицар воза”.
- •64. Історія Трістана та Ізольди як архетип непорушного кохання: Готфрід Страсбурзький, прозова французька версія 15 ст.
- •66. Доля середньовічних культурних міфів у сучасній культурі
- •67. Історія написання поеми Данте.
- •68. Композиція "Божественної комедії".
- •69 Середньовіна картина світу в „Божественній комедії” данте Аліг’єрі
12)Пам'ятники первісної культури й особливості їх атрибуції
Невеликі за своїм розміром, але безцінні за значенням шедеври первісної культури – венери, знайдені, зокрема:
у Дордоні (Франція);
у Дольні-Вестонці (Чехія);
- Віллендорфська Венера (Австрія);
- Костьонківська Венера (Росія, Воронеж).
Але вони мають схожі типологічні риси:
гіперболізація певних частин тіла (стегна, груди те, що виконує дітородну функцію);
відсутність рис обличчя (табу на портрет).
Це не портрет (його в палеоліті майже немає), а образ-символ праматері, що дає життя. Найдавніший культ, спільний для різних народів – культ Богині-Матері.
Про те, що музична культура існувала, свідчить, наприклад, найдавнішній музичний комплекс з кісток мамонта: ребро мамонта використовувалося подібно до сучасного ксилофона, череп був своєрідним барабаном. Знайдено цей комплекс на Подніпров’ї, у нас в Україні, на Мізинській сто-янці
Пам’ятки художньої культури первісного суспільства
Палеолітичні венери, розписи печер Ласко і Альтаміра. Розписи печери Капової. “Лучники, що б’ються”, “Жінки, що танцюють”, “Жінка, що збирає дикий мед”, скелетний стиль. Австралійський живопис на корі: дух Вили-Вилья, рентгенографічне зображення риби (наскельний живопис, Австралія).
13)Вірування стародавніх єгиптян та пантеон єгипетських богів.
Вірування єгиптян зумовлені навеолишнім світом. Перш за все, початком життя була водаю Тож в усіх мфах спочатку існувала тільки вода, первісний Океан, хаос, світ темряви. Сонце займає в пантеоні єгипетських богів головне місце, це творець, воно має багато імен: Ра (полуденне), Атум (вечірнє), Хепрі (ранкове), Атон.
Різні єгипетські міфи по різному тлумачать, як було створено світ і богів, але спільне те, що головним був бог сонця, який сотворив інших богів, а також те, що процес створення людини не розглядається як головний, тому що людина в міфологічному світі – лише частка природи.
Атум-Ра>Шу (бог повітря) і Теф нут (богиня вологи)> Геб (бог землі) і Нут (богиня неба).
А вже ці боги дають життя наступному поклінню богів, які стояли ближче до людей: два брати й дві сестри, що одружилися – Ісді, Нефтіда, Осіріс, Сет. Це була еннеада головних богів Єгипту.
Крім них в пантеон входили ще багато богів: кожен ном (42) мав свого бога.
Міфологія Єгипту мала зооморфний характер, тобто боги зображувалися напівлюдиною, напівтвариною або рослиною. Найчастіше зустрічались – Лотос (сакральна квітка), пальма, дерево ішед. Сакральні тварини: птахи – сокіл, жук-скарабей, змій-урей, птах ібіс.
Ра зображувався як сокіл або з головою сокола; Хепрі – з головою жука-скарабея або з дисокм над головою із зобр. скарабея; Анубіс – покровитель померлих – з головою шакала; Тот – бог того світу – з головою ібіса; Хнум – бог , що створив людей з глини на гончарному крузі – з головою барана. Ра – зображувався як сокіл або з головою сокола.
Хепрі (ранкове сонце) – з головою жука-скарабея або з диском над головою із
зображенням скарабея.
Анубіс – покровитель померлих, що готує тіло до бальзамування, тобто витягує
внутрішні органи, – з головою шакала.
Тот – бог того світу, Місяця, що записує результати суду Осіріса, – з головою ібіса
(Бену).
Хнум – бог, що створив людей з глини на гончарному крузі, – з головою барана.
