- •1.“ Сучасне розуміння категорії "культура", її сутність та структура
- •2 Культура як предмет культурології.
- •3. Поняття світової і національної культури
- •4. Структури культури: норми, цінності, інститути, знання, переконання, віра, почуття, світогляд.
- •5. Функції культури.
- •6 Культура та цивілізація
- •9. Міфологія, магія і релігія.
- •10 Походження та періодизація первісного мистецтва.
- •12)Пам'ятники первісної культури й особливості їх атрибуції
- •14. Міфи про сонячних богів: геліопольський, мемфіський, гераклеопольський.
- •15 Місце Осіріса в єгипетському пантеоні. Міфи про Осіріса та Ісіду.
- •17. Космогонічні уявлення шумерів та їх міфи про створення світу.
- •19. 100 Культурних понять шумерів у міфі про Інанну та закони “ме”.
- •20. Епос про Гільгамеша”: ідеї, образи.
- •21 Пантеон грецьких богів та історія його виникнення
- •22. Міфи про створення світу в Стародавній Греції. Старші боги.
- •23 Герої у грецькій міфології! 12 подвигів Геракла
- •24. Місце “Іліади” Гомера у формуванні панеллістичного пантеону та міфології.
- •25. Склад Нового Заповіту
- •26 . Зміст чотирьох євангелій
- •27.Композиція “Євангелія від Матфея” і місце у ній Нагорної проповіді.
- •28 Духовні і моральні проблеми Нагірної проповіді
- •29. Ідея безсмертя та Страшного суду у християнстві.
- •33 Створення світу та людини у „Першій книзі Мойсеєвій. Буття
- •34 Едем біблійний та легенда про рай у шумерів
- •35 Історія “Обраного роду” – праотець Авраам та його нащадки.
- •36 Історія Йосифа
- •37 Десять заповідей
- •38. Образотворче мистецтво Стародавнього Єгипту.
- •40. Грецький вазопис архаїчного періоду.
- •41. Римський скульптурний портрет - "Історія Риму в обличчях"
- •42. Мистецтво етрусків.
- •43. "Книга, мертвих" та уявлення стародавніх єгиптян про смерть та загробний світ.
- •44. Образ Будди в образотворчому мистецтві Стародавньої Індії.
- •46. Архітектура грецького театру
- •47. Творці давньогрецької трагедії: Есхіл, Софокл, Еврипід
- •49. Театральне мистецтво Стародавнього Риму.
- •50. Легендарний Еней та його місце в історії Риму.
- •51. Міфологізація римської історії в “Енеїді” Вергілія
- •52. “Енеїда” в історії української культури: Вергілій і Котляревський.
- •53. Версії механізму будівництва пірамід.
- •54.Легенди пов'язані з Великим Сфінксом
- •55.Архітектура Високого Ренесансу (Італія)
- •56. Поняття homo universale у відношенні до культури Ренессансу
- •58. Художня культура: романський і готичний стилі.
- •61.Легендарний король Артур – лицар Круглого стола
- •62. Головні мотиви та персонажі лицарського роману: артурівський світ
- •63. Ідеал лицарського служіння дамі у романі Крет’єна де Труа “Ланселот або лицар воза”.
- •64. Історія Трістана та Ізольди як архетип непорушного кохання: Готфрід Страсбурзький, прозова французька версія 15 ст.
- •66. Доля середньовічних культурних міфів у сучасній культурі
- •67. Історія написання поеми Данте.
- •68. Композиція "Божественної комедії".
- •69 Середньовіна картина світу в „Божественній комедії” данте Аліг’єрі
24. Місце “Іліади” Гомера у формуванні панеллістичного пантеону та міфології.
Поема "Іліада" є неперевершеною енциклопедією воєнних дій, соціального життя Давньої Греції, моральних засад, звичаїв, культури античного світу. Головною рушійною силою сюжету "Іліади" є гнів Ахілла внаслідок його сварки з воєначальником греків — Агамемноном. поеми Гомера “Іліада” (про Троянську війну) і “Одіссея” – про повернення з Трої до рідної Ітаки одного з учасників війни. Поеми були записані тільки в VI ст. до н. е. і тому й досі йдуть дискусії, хто був автором поеми. Вважають, що створив їх у IX ст. до н. е. сліпий оповідач Гомер, який мандрував з одного міста в інше, і нині сім міст змагаються за право називатися батьківщиною Гомера.
25. Склад Нового Заповіту
Новий Заповіт — друга частина Біблії, що містить у собі 27 книг. У Новому Заповіті розповідається про прихід на землю Месії (Христа) від Бога, Сина Божого, щоби він помер за людей і таким чином відкупив їх від успадкованого ними від першого чоловіка Адама, та його дружини, Єви гріха (про що розповідається і у Старому Заповіті). Будучи на землі, і проповідуючи про Небесне Царство Боже, Ісус (Месія) вибрав дванадцять апостолів (один з яких зрадив його) і доручив їм поширювати його вчення по цілому (знаному в той час) світі.
26 . Зміст чотирьох євангелій
Євангеліє - життєпис Ісуса Христа; книги, в яких розповідається про його божественну природу, народження, життя, смерть, воскресіння і вознесіння.
Євангеліє у християнстві — головна частина Нового Заповіту, який, в свою чергу, є частиною Біблії. Євангеліє містить розповіді про Ісуса Христа, його життя, вчення, смерть і воскресіння. Християнською церквою канонізовано (оголошено священними і включено до Нового заповіту) чотири Євангелії:Євангелія від Матвія.Євангелія від Марка.Євангелія від Луки.Євангелія від Іоанна
Євангеліє від Матвія — перше з чотирьох канонічних Євангелій — головних книг Нового Заповіту, у яких описано благовіщення та життя Ісуса Христа.Євангелія від Марка описано благовіщення та життя Ісуса Христа. Автором вважається святий Євангелист Марко.Євангеліє від Луки охоплює останні дні Ісуса в Єрусалимі, перший та другий суд над Ісусом у Понтія Пілата, представлення Ісуса перед Іродом, розп'яття та похорон Ісуса.Євангеліє від Івана Як і Марко, він розпочинає опис земного шляху Христа не з дитинства, а з початку Його дорослого служіння, а саме — з Його хрещення в Івана Христителя.
27.Композиція “Євангелія від Матфея” і місце у ній Нагорної проповіді.
Нагірна проповідь - збори висловів Ісуса Христа в євангелії від Матвія,
переважно відображають моральне вчення Христа. У розділах з 5 по 7
євангелія від Матфея розповідається про те, що Ісус промовив цю проповідь
(близько 30 року н. е..) на схилі гори своїм учням і натовпі людей. Матвій
ділить вчення Ісуса на 5 частин, Нагірна проповідь з них перша.Інші
стосуються учнів Христа, церкви, Царства Небесного, а також жорстке
засудження книжників і фарисеїв .Найвідоміша частина Нагірної проповіді - Заповіді Блаженства,
поміщені на початку Нагірній проповіді. Також в Нагірну проповідь входять
молитва Отче наш, заповідь "не противитися злому" Мф. 5:39), "підставити
іншу щоку", а також Золоте правило. Також часто цитуються слова про " солі
землі "," світло світу ", і" не судіть, та не судимі будете ".
Нагірна проповідь впроваджує суворі етичні принципи, часто загострюючи і поглиблюючи моральні закони, які існували перед тим.
