6. Контроль технологічного процесу, якості сировини і готової продукції

6.1. Контроль технологічного процесу, якості сировини і готової продукції ведеться з метою виявлення і налагодження режимів переробки зерна відповідно до умов, які забезпечують одержання продукції найвищої якості з високим виходом, а також найповніше використання сировини та обладнання.

6.2. Контроль ведеться ВТЛ шляхом лабораторного аналізу зерна, яке надходить, проміжних продуктів, готових круп і відходів, відібраних у контрольних точках технологічного процесу, та обслуговуючим персоналом на робочих місцях.

Виробничо-технологічна лабораторія здійснює контроль на основі "Типового положення о про-изводственной (технологической) лаборатории предприятия Министерства заготовок СССР". — М., 1977 і "Инструкции о работе производственньїх (технологических) лаборатории предприятий Министерства заготовок СССР № 9-5-79". — М., 1979.

6.3. Начальник виробничо-технологічної лабораторії, його заступник, помічники, лаборанти ве­дуть систематичний контроль за правильним розміщенням, зберіганням, очищенням, сушінням і формуванням партій зерна, за технологічною ефективністю роботи обладнання та цеху в цілому, за якістю одержаної продукції та відходів, приймають заходи щодо недопущення виробництва неякісної або нестандартної продукції, вчасно розраховують та складають звітність по виходах та якості.

6.4. Контроль технологічного процесу здійснюється за графіками контролю виробництва і роботи технологічного обладнання, які визначають:

об’єкти контролю;

місця і засоби відбирання проб;

найменування контрольних показників;

регламентований норматив (за чинним НТД);

періодичність контролю;

здійснюють контроль

Об'єктами контролю виробництва обов'язково повинні бути: зерно під час надходження у зерно­очисне відділення круп'яного цеху; зерно після очищення та водотеплової обробки, яке надходить на першу лущильну систему; продукти лущення та шліфування; побічні продукти; крупи; відходи.

Графіки розробляє начальник ВТЛ і начальник круп'яного цеху (старший майстер), а затверджує головний інженер підприємства.

Результати контролю фіксуються у спеціальних журналах. На основі цих результатів старший майстер і його змінні помічники вживають заходи щодо усунення виявлених недоліків і поліпшення технологічного процесу.

6.5. Під час контролю технологічного обладнання по очищенню слід керуватися даними, наве­деними в табл. 10.

Таблиця 10

Необхідна ефективність роботи зерноочисних машин

Обладнання	Ефективність роботи
Сепаратори, аспіратори із замкнутим циклом повітря (після усіх послідовних пропусків) Трієри Каменевідбірники	Повне відокремленнякрупного сміття. Відокремлення дрібного і легкого сміття не меньше 95% Відокремлення куколю та коротких домішок не меньше 90% Відокремлення вівсюга, вівса, ячменю не меньше 80% Відокремлення мінеральних домішок не меньше 95%

Ефективність роботи магнітного устаткування наведено в додатку 25 "Магнітна сепарація зерна та продуктів його переробки".

Періодичність контролю зерноочисного обладнання визначають за графіком. Становить вона не менше двох разів на місяць.

Оцінку технологічної ефективності роботи сепараторів, аспіраторів, трієрів дають на основі по­рівняння показників якості проб зерна, яке надійшло в машину, і проб основного зерна після машини.

Загальну оцінку технологічного ефекту роботи зерноочисного відділення дають на основі "по­рівняння показників якості проб зерна, яке надходить на очищення і яке подають для переробки на першу лущильну систему.

6.6. Особливу увагу приділяють контролю водотеплової обробки зерна (пропарюванню та про­сушуванню).

Способи та режими водотеплоюї обробки стосовно окремих видів круп'яного зерна наведені в табл. 11.

Таблиця 11

Культура

Способи та режими водотеплової обробки

Гречка* Овес під час переробки в крупи та пластівці "Геркулес"* Овес лід час переробки в плас­тівці "Екстра"* Горох* Кукурудза: під час виробництва п'ятино-мерних круп під час виробництва крупних круп для пластівців і дрібних для кукурудзяних паличок Пшениця Крупи перлові, пшеничні, горохові під час виробництва швидкорозва-рюваних круп

Пропарювання зерна під тиском 0,25—0,30 МПа (2,5— 3,0 атн) протягом 5 хв. з подальшим сушінням до вологості не вище 13,5% Пропарювання зерна під тиском 0,05—0,1 МПа з подальшим сушінням до вологості не, більше: 10% при лущенні зерна в посадах; 13,5— 14% — в оббивальних машинах; 12— 13% — у відцентрових лущильниках Пропарювання вівсяного ядра під тиском пари 0,7 МПа з подальшим сушінням до вологості не нижче 11,5% Пропарювання під тиском 0,10—0,15 МПа протягом 2,0—2,5 хв.; допу­скається замість пропарювання зерна проводити зволожування на 2,0-2,5% з подальшим відволожуваншм: прртягом 20-30 хв. Горох висушують до вологості 14— 15%. Витрата води на зволожування 1 т зерна становить 40 л Зволожування до вологості 15— 16% водою температурою 40 °С або про­парювання під тиском 0,07—0,1 МПа протягом 3—5 хв. Після зволо­жування (або пропарювання) кукурудзу відволожують протягом 2— 3 год. Зволожування до вологості 19—22% водою температурою 35—40 °С з подальшим відволожуванням протягом 2 год Зволожування до вологості 14,5— 15,0% з подальшим відволожуванням (залежно від скловидності зерна і ступеня зволожування) від 30 хв. до 2 год. Витрата води на зволожування 1 т зерна становить 25 л Зволожування до 25— 27% з подальшим відволожуванням протягом 40 хв. Пропарювання під тиском 0,10 МПа протягом 3 хв. Висушування зерна після пропарювання.

.

* — Температура зерна після висушування не повинна перевищувати температуру повітря у виробничому приміщенні більше ніж на б—8 °С.

Періодичність контролю режимів водотешювої обробки визначають за графіком. Вона повинна бути не менше двох разів на місяць. Періодичність контролю вологості зерна після сушіння повинні проводити кожних дві години.

6.7. Якість партій зерна, які подають на першу лущильну систему після очищення і водотеплової і, повинна відповідати показникам, наведеним у табл. 12.

Таблиця 12