- •2. Асортимент продукції
- •3. Приймання розміщення зерна і порядок передачі його на переробку
- •Режими сушіння партій зерна в прямоточних зерносушарках
- •Режими сушіння партій зернаі в рециркуляційних зерносушарках з нагріванням зерна в камерах з падаючим шаром
- •Значення висоти насипу зерна різних культур при його вентилюванні
- •Режими вентилювання зерна з використанням аерожолобів
- •4. Організація і ведення технологічного процесу
- •5. Пакування, розміщення, зберігання та відпускання продукції
- •Терміни зберігання продукції круп'яного виробництва (місяці)
- •6. Контроль технологічного процесу, якості сировини і готової продукції
- •Необхідна ефективність роботи зерноочисних машин
- •Показники якості партій зерна, які подають на першу лущильну систему
- •7. Облік зерна, продуктів переробки і тари
- •8. Вимоги до санітарії, охорони праці та пожежної безпеки
- •9. Технологія виробництва рисових круп
- •Зерноочисне відділення
- •Рекомендовані розміри отворів пробивних сит сепараторів для очищення рису довгастої форми
- •Лущильне відділення
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Характеристики домішок рисових круп
- •Порядок розрахунку виходу
- •10. Технологія виробництва гречаних круп
- •Зерноочисне відділення
- •Рекомендована кількість розсійників аі-бру для остаточного сортування зерна гречки на фракції
- •Допустимий вміст зерен інших фракцій в розсортованих фракціях гречки
- •Лущильне відділення
- •Мінімальна кількість (%) лущених зерен фракцій гречки після пропуску крізь вальцьодекові верстати
- •Кількість розсійників а1-бру для поділу продуктів лущення фракцій зерна гречки
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Базисні норми виходу гречаних круп і відходів
- •Види і сорти круп гречаних
- •Вимоги і норми якості круп гречаних
- •Порядок розрахунку виходу
- •Норми зміни виходу (%) круп гречаних мучки кормової при зміні кількості ядра в зерні на 1%
- •Норми зміни виходу (%) лузги і мучки кормової при зміні лузги в зерні на 1%
- •11. Технологія виробництва круп і пластівців з вівса
- •Крупи вівсяні неподрібнені Зерноочисне відділення
- •Лущильне відділення
- •Крупи вівсяні плющені
- •Пластівці „Геркулес"
- •Пластівці пелюсткові
- •Толокно
- •Пластівці "Екстра"
- •Асортимент, норми виходу та якість продукції
- •Базисні норми виходу продукції при переробці вівса
- •Види і сорти вівсяних круп
- •Вимоги і норми якості вівсяних круп
- •Характеристика домішок у вівсяних крупах
- •Вимоги і норми якості вівсяних пластівців
- •Характеристика домішок вівсяних пластівців
- •Вимоги і норми якості вівсяного толокна
- •Порядок розрахунку виходу круп неподрібнених, плющених, пластівців „Геркулес"
- •Порядок розрахунку виходу пластівців "Екстра"
- •12. Технологія виробництва пшона
- •Зерноочисне відділення
- •Рекомендовані розміри отворів пробивних сит машин для очищення проса
- •Лущильне відділення
- •Характеристика вальців вальцьодекових верстатів систем для лущення проса
- •Параметри просіювальних машин на операціях контролю пшона
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Базисні норми виходу круп і відходів при переробці проса
- •Вимоги і норми якості сортів пшона
- •Найменування і характеристика домішок у пшоні
- •Порядок розрахунку виходу
- •13. Технологія виробництва круп з ячменю
- •Крупи ячмінні перлові Зерноочисне відділення
- •Рекомендовані розміри отворів пробивних сит машин для очищення ячменю
- •Лущильне відділення
- •Параметри робочих органів машин а1-зшн на шліфуванні й поліруванні пенсака
- •Крупи ячмінні ячні
- •Параметри робочих органів вальцьових, верстатів для подрібнення пенсака в крупи ячмінні ячні
- •Розміри отворів пробивних сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами круп ячних
- •Види і номери круп ячмінних
- •Характеристика номерів круп ячмінних перлових
- •Характеристика номерів круп ячмінних ячних
- •Вимоги до якості круп ячмінних
- •Домішки в крупах ячмінних перлових і ячних
- •Порядок розрахунку виходу
- •14. Технологія виробництва пшеничних шліфованих круп
- •Зерноочисне відділення
- •Параметри робочих органів оббивальних машин для лущення зерна пшениці
- •Лущильне відділення
- •Параметри робочих органів машин аі-зшн на шліфуванні та поліруванні лущеної пшениці
- •Розмір отворів пробивних сит для сортування пшеничних круп за крупністю
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Базисні норми виходу круп, побічних продуктів і відходів при переробці пшениці в крупи
- •Характеристика видів пшеничних круп
- •Вимоги щодо якості пшеничних круп
- •Характеристика круп пшеничних за крупністю
- •Характеристика домішок у пшеничних крупах
- •Порядок розрахунку виходу
- •15. Технологія виробництва круп з гороху
- •Зерноочисне відділення
- •Лущильне відділення
- •Склад абразивних дисків машин а1-зшн при лущенні та шліфуванні гороху
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Базисні норми виходу горохових круп
- •Види і сорти гороху шліфованого полірованого
- •Найменування і характеристика домішок у крупах горохових шліфованих полірованих
- •Порядок розрахунку виходу
- •Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту смітної домішки у зерні гороху
- •Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту зернових домішок у зерні гороху
- •Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту дрібного гороху в зерні
- •Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при переробці дрібного гороху понад базисну норму
- •Норми зменшення виходу продукції при переробці гороху з вмістом понад норму зерна гороху II типу
- •16. Технологія виробництва круп з кукурудзи
- •Крупи шліфовані п'ятиномерні
- •Розміри отворів пробивних сит в сепараторах систем очищення зерна кукурудзи
- •Рекомендовані розміри пробивних сит для сортування круп кукурудзяних
- •Крупні крупи для виробництва пластівців і дрібні для кукурудзяних паличок
- •Дрібні крупи для виробництва паличок
- •Крупи кукурудзяні подрібнені.
- •Асортимент, норми виходу і якість продукції
- •Базисні норми виходу круп, побічних продуктів і відходів при переробці зерна кукурудзи
- •Види і характеристика кукурудзяних круп
- •Показники якості кукурудзяного борошна
- •Порядок розрахунку виходу
- •17. Технологія виробництва швидкорозварюваних круп (ячмінної, пшеничної, горохової)
- •Номери швидкорозварюваних круп
- •Найменування і характеристика домішок у швидкорозварюваних крупах
- •18. Технологія виробництва круп підвищеної поживної цінності
- •Підготовче відділення
- •Пресувально-сушильне відділення
- •Асортимент, норми виходу та якість круп підвищеної поживної цінності
- •19. Технологія виробництва круп, які не потребують варіння
- •Норми виходу і якість продукції
- •Норми виходу продукції при виробництві круп, які не потребують варіння
- •20. Технологія виробництва окремих видів круп Крупи із м'якої пшениці
- •Характеристика робочих органів машин а1-зшн
- •Крупи горохові подрібнені
- •20.19. Порядок розрахунку виходу
- •Норми зміни виходу продукції та побічних продуктів при зміні вмісту смітної домішки у зерні гороху
- •Норми зміни виходу продукції та побічних продуктів при зміні вмісту зернової домішки у зерні гороху
- •20.20. Крупи спеціального призначення
- •Додатки
- •Навантаження на робочі органи основних машин лущильного відділення
- •Питомі навантаження на просіюючу поверхню та її розподіл на етапах технологічного процесу
- •Рекомендації по застосуванню розсійника а1-бру на різних операціях сепарування
- •Основні характеристики схем розсійника а1-бру стосовно різних операцій на заводі по виробництву гречаних круп
- •Технічні норми продуктивності технологічного обладнання, за якими визначають виробничу потужність крупозаводів
- •Полотна решітні. Технічні умови (ту 5.897-111722-95)
- •Нумерація шовкової полегшеної тканини для борошняних сит за гост 4403 (переплетення ниток тканини з № 7 по № 32 — ажурне, з № 35 по № 76 — змішане)
- •Сітки ткані дротяні з нержавіючої і з малим вмістом вуглецю сталі
- •Технічна характеристика аспіраторів із замкненим циклом повітря
- •Технічна характеристика
- •Фізико-механічні властивості зерна рису із супутніми домішками, яке надходить на елеватор (для сорту Краснодарський 424)
- •Фізико-механічні властивості зерна рису із супутніми домішками, яке надходить в зерноочисне відділення рисозаводу (для сорту Краснодарський 424)
- •Фізична характеристика зерна круп'яних культур і продуктів його переробки
- •Загальні вказівки щодо установлення постійних магнітів
- •Основні умови експлуатації
- •Організація догляду за магнітними загородженнями
- •Класифікація
- •Технічні вимоги
- •1. Зернова суміш
- •2. Мучка кормова
- •4. Зародок пшеничний харчовий
- •5. Дрібка кормова вівсяна і просяна
- •6. Січка горохова
- •7. Подрібнене зерно кукурудзи
- •Перелік нтд, які застосовують в круп'яній промисловості
Крупи вівсяні плющені
11.10. Крупи вівсяні плющені виробляють з цілих шліфованих круп вищого або першого сорту. Перед плющенням крупи пропарюють під тиском 0,05—0,10 МПа (0,5— 1,0 атн).
Плющення круп здійснюють у вальцьовому верстаті (кількість рифлів на 1 см - 6-8; ухил - З %, співвідношення швидкостей — І; колова швидкість — 2,5 м/с).
Після плющення поверхня ядра повинна з обох боків мати відтиск рифлів.
Плющені крупи просіюють для відділення подрібненого ядра (проходом крізь сито з отворами діаметром 2,0 мм), двічі провіюють в аспіраційних колонках і після магнітного контролю спрямовують у засік.
Пластівці „Геркулес"
11.11. Пластівці "Геркулес" виробляють з вівсяних круп вищого сорту.
Підготовлюють крупи до плющення на пластівці шляхом:
дворазового контрольного пропуску їх крізь падді-машини для вилучення необрушених зерен;
додаткового очищення круп у крупосортувалках для відокремлення крупних домішок (схід із сита з отворами 2,5 х 20 мм) і для виділення подрібнених частинок ядра (прохід крізь сито з отворами діаметром 2,0 мм);
пропарювання для додаткового зволожування на 2,0— 3,0% з подальшим відволожуванням.
Плющення круп на пластівці здійснюють у плющильному верстаті з гладкими вальцями при відношенні швидкостей 1,0 та коловій швидкості 2,0—2,5 м/с. Товщина плющеного ядра не повинна перевищувати 0,5 мм.
Одержані пластівці висушують, провіюють в аспіраційній колонці і після магнітного контролю спрямовують у фасувальний цех для пакування. Температура пластівців не повинна перевищувати температуру виробничого приміщення більше ніж на 6— 8 °С.
Пластівці пелюсткові
11.12. При виробництві пелюсткових пластівців вівсяні крупи першого або вищого сортів після дворазового контрольного очищення на падді-машинах додатково шліфують з подальшим відсіванням мучки на ситі з дротяної сітки № 08.
Одержані крупи сортують для поділу на два номери за крупігістю: № 1 прохід крізь сито з отворами 2,5x20 мм і схід із сита з отворами 1,8x20 мм; № 2 — прохід крізь сито з отворами 1,8x20 мм і схід із сита № 08.
Крупи кожного номера провіюють в аспіраторі.
Наступні операції (пропарювання, плющення тощо) здійснюють окремо по крупах № 1 і 2 за технологічною схемою, аналогічно виробництву пластівців "Геркулес".
Толокно
11.13. Для вироблення толокна використовують овес, очищений від смітних домішок, щуплих і недорозвинених зерен.
Овес замочують водою, нагрітою, до 35 °С, і тримають у чанах 2 години для доведення його вологості до 30%.
Вологий овес спрямовують у варильні апарати і після томління протягом 1,5—2 год. під тиском пари 0,15—0,20 МПа (1,5—2,0 атн) пропускають крізь парову сушарку для висушування до вологості 5 - 6%, а потім охолоджують до температури, яка не перевищує температуру повітря виробничого приміщення більше як на 6—8 °С.
Лущення вівса здійснюють у лущильному посаді (колова швидкість 19—20 м/с) або відцентровому лущильнику.
Продукти лущення спрямовують на просіювання (сито пробивне з отворами діаметром 2,0 мм) для виділення мучки та дрібки, а потім в аспіратор для відокремлення лузги.
Відділення лущених зерен від нелущених здійснюють у падді-машинах. Нелущені зерна спрямовують на повторне лущення, а лущені після провіювання в аспіраторі — на розмелювання.
Лущений овес розмелюють на вальцьових верстатах з такою характеристикою вальців:
1-а система — число рифлів на 1 см — 8—10, ухил 6—8%;
2-а система — число рифлів на 1 см — 10— 12, ухил 8— 10%.
Співвідношення швидкостей для обох систем — 2,5, колова швидкість вальців — 3,5 м/с, розміщення рифлів — "вістря по вістрю".
Продукти розмелу просіюють на ситі з дротяної сітки № 1,2 і шовкових № 27 і 29 або поліамідних ситах № 27 ПА-120 і 29 ПА-120. Схід із сита № 1,2 першої системи повертають на вальцьовий верстат 1-ї системи. Схід з інших сит спрямовують на вальцьовий верстат 2-ї системи прохід крізь сита № 27 ПА-120 і 29 ПА-120 двох систем — на контрольне просіювання.
Борошно (толокно) піддають магнітному контролю після просіювання крізь сито № 27 ПА-120 і 29 ПА-120 і спрямовують у фасувальний цех для пакування.
