Організація догляду за магнітними загородженнями

Постійні магніти повинні контролюватися приладом "Вимірник магнітної індукції ИМИ-МС" (Мілітесламетр), керуючись інструкцією, яка додається до прилада.

2. Магніти, які мають розмір магнітної індукції 90-100 мТл і менше, підлягають перемагнічуванню з підвищенням магнітної індукції до величини, яка відповідає нормі. Кращі зразки магнітів намагнічуються до 150— 170 мТл і більше.

Якщо після повторного перемагнічування магніт має індукцію менше 90—100 мТл, то він вважається непридатним.

3. Контроль магнітів за магнітною індукцією повинен проводитись не рідше одного разу на 6 місяців при обов'язковій участі працівників виробничої технологічної лабораторії.

4. Черговість і періодичність очищення магнітів у магнітних загородженнях установлює головний інженер підприємства за умовами роботи окремих загороджень, але не рідше одного-двох разів за зміну.

5. Зібрані металомагнітні домішки зважують в лабораторії (із записом у журналі) і складають в ящик, який замикають на замок. Порядок вивільнення ящиків від зібраного металу (не рідше одного разу на декаду) встановлює директор підприємства.

6. Для обліку даних про магніти підприємства повинні мати і вести журнал установленої форми. Відповідальний за правильне внесення даних — -начальник виробничої технологічної лабораторії.

Додаток 26

Класифікація

продуктів, які одержують при очищенні, переробці зерна і калібруванні кукурудзи на підприємствах хлібопродуктів

(затверджені Головхлібопродуктом Мінсільгосппроду України 30.03.95 р.)

Одержані при очищенні, переробці зерна і калібруванні кукурудзи на підприємствах хлібопродуктів продукти і відходи поділяються на:

I. Основні продукти:

а) зерно продовольче, фуражне (в тому числі природні суміші зерна різних культур) і насіннєве;

б) борошно;

в) крупи.

II. Побічні продукти:

а) зернова суміш від первинної обробки, яка містить більш як 50—70% (включно) зерна продовольчих, у тому числі круп'яних, фуражних і бобових культур, котрі відносять за стандартами до основного зерна або зернових домішок;

б) зернова суміш від первинної обробки, яка містить більш як 70—85% зерна продовольчих, у тому числі круп'яних, фуражних і бобових культур, котрі відносять за стандартами до основного зерна або зернової домішки;

в) мучка кормова, яку одержують при виробництві борошна і круп;

г) висівки;

д) дрібка кормова — просяна і вівсяна, січка горохова, одержані при виробництві круп, а також подрібнене зерно кукурудзи, яке проходить крізь сито з отворами діаметром 2,5 мм;

е) зародок, який відбирають при переробці зерна в борошно або крупи.

111. Відходи: першої категорії

а) зернові відходи з вмістом зерна більше 30— 50% (включно);

б) зернові відходи з вмістом зерна більше 10—30% (включно);

в) борошняні витруски і борошняні змітки;

г) пил оббивний білий.

другої категорії:

а) зернові відходи з вмістом зерна більше 2— 10%;

б) стрижні качанів кукурудзи, кукурудзяна плівка, лузга горохова, лузга м'яка вівсяна і ячмінна, полова;

в) пил оббивний сірий.

третьої категорії:

а) відходи очищення зерна (схід з приймального сита сепаратора, прохід через нижнє сито сепаратора), які містять зерна не більше 2%, частини соломи;

б) лузга рисова, просяна, гречана, жорстка — вівсяна і ячмінна, пил аспіраційний та оббивний чорний;

в) кукурудзяні обгортки.

Примітки: 1. Зерном у зерновій суміші від первинної обробки та у відходах вважається: зерно продовольчих, у тому числі круп'яних, фуражних і бобових культур, які відносять за стандартами до основного зерна або до зернових домішок.

При наявності в побічному продукті зернових домішок від первинної обробки, а також у відходах більше 10% зерна пшениці, жита або більше 20% зерна інших культур, які відносять за стандартами до основного зерна, згадані зернові суміші та відходи додатково обробляють з метою вилучення

з них основного зерна.

2. До оббивного пилу належить зерновий пил, який утворюється при очищенні зерна на щіткових та інших машинах, аналогічний за якістю оббивному пилу (білому, сірому, чорному).

З. Передбачені класифікацією основні та побічні продукти повинні за якістю відповідати вимогам діючих державних стандартів, технічних умов або вимог.