
- •2. Асортимент продукції
- •3. Приймання розміщення зерна і порядок передачі його на переробку
- •Режими сушіння партій зерна в прямоточних зерносушарках
- •Режими сушіння партій зернаі в рециркуляційних зерносушарках з нагріванням зерна в камерах з падаючим шаром
- •Значення висоти насипу зерна різних культур при його вентилюванні
- •Режими вентилювання зерна з використанням аерожолобів
- •4. Організація і ведення технологічного процесу
- •5. Пакування, розміщення, зберігання та відпускання продукції
- •Терміни зберігання продукції круп'яного виробництва (місяці)
- •6. Контроль технологічного процесу, якості сировини і готової продукції
- •Необхідна ефективність роботи зерноочисних машин
- •Показники якості партій зерна, які подають на першу лущильну систему
- •7. Облік зерна, продуктів переробки і тари
- •8. Вимоги до санітарії, охорони праці та пожежної безпеки
- •9. Технологія виробництва рисових круп
- •Зерноочисне відділення
- •Рекомендовані розміри отворів пробивних сит сепараторів для очищення рису довгастої форми
- •Лущильне відділення
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Характеристики домішок рисових круп
- •Порядок розрахунку виходу
- •10. Технологія виробництва гречаних круп
- •Зерноочисне відділення
- •Рекомендована кількість розсійників аі-бру для остаточного сортування зерна гречки на фракції
- •Допустимий вміст зерен інших фракцій в розсортованих фракціях гречки
- •Лущильне відділення
- •Мінімальна кількість (%) лущених зерен фракцій гречки після пропуску крізь вальцьодекові верстати
- •Кількість розсійників а1-бру для поділу продуктів лущення фракцій зерна гречки
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Базисні норми виходу гречаних круп і відходів
- •Види і сорти круп гречаних
- •Вимоги і норми якості круп гречаних
- •Порядок розрахунку виходу
- •Норми зміни виходу (%) круп гречаних мучки кормової при зміні кількості ядра в зерні на 1%
- •Норми зміни виходу (%) лузги і мучки кормової при зміні лузги в зерні на 1%
- •11. Технологія виробництва круп і пластівців з вівса
- •Крупи вівсяні неподрібнені Зерноочисне відділення
- •Лущильне відділення
- •Крупи вівсяні плющені
- •Пластівці „Геркулес"
- •Пластівці пелюсткові
- •Толокно
- •Пластівці "Екстра"
- •Асортимент, норми виходу та якість продукції
- •Базисні норми виходу продукції при переробці вівса
- •Види і сорти вівсяних круп
- •Вимоги і норми якості вівсяних круп
- •Характеристика домішок у вівсяних крупах
- •Вимоги і норми якості вівсяних пластівців
- •Характеристика домішок вівсяних пластівців
- •Вимоги і норми якості вівсяного толокна
- •Порядок розрахунку виходу круп неподрібнених, плющених, пластівців „Геркулес"
- •Порядок розрахунку виходу пластівців "Екстра"
- •12. Технологія виробництва пшона
- •Зерноочисне відділення
- •Рекомендовані розміри отворів пробивних сит машин для очищення проса
- •Лущильне відділення
- •Характеристика вальців вальцьодекових верстатів систем для лущення проса
- •Параметри просіювальних машин на операціях контролю пшона
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Базисні норми виходу круп і відходів при переробці проса
- •Вимоги і норми якості сортів пшона
- •Найменування і характеристика домішок у пшоні
- •Порядок розрахунку виходу
- •13. Технологія виробництва круп з ячменю
- •Крупи ячмінні перлові Зерноочисне відділення
- •Рекомендовані розміри отворів пробивних сит машин для очищення ячменю
- •Лущильне відділення
- •Параметри робочих органів машин а1-зшн на шліфуванні й поліруванні пенсака
- •Крупи ячмінні ячні
- •Параметри робочих органів вальцьових, верстатів для подрібнення пенсака в крупи ячмінні ячні
- •Розміри отворів пробивних сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами круп ячних
- •Види і номери круп ячмінних
- •Характеристика номерів круп ячмінних перлових
- •Характеристика номерів круп ячмінних ячних
- •Вимоги до якості круп ячмінних
- •Домішки в крупах ячмінних перлових і ячних
- •Порядок розрахунку виходу
- •14. Технологія виробництва пшеничних шліфованих круп
- •Зерноочисне відділення
- •Параметри робочих органів оббивальних машин для лущення зерна пшениці
- •Лущильне відділення
- •Параметри робочих органів машин аі-зшн на шліфуванні та поліруванні лущеної пшениці
- •Розмір отворів пробивних сит для сортування пшеничних круп за крупністю
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Базисні норми виходу круп, побічних продуктів і відходів при переробці пшениці в крупи
- •Характеристика видів пшеничних круп
- •Вимоги щодо якості пшеничних круп
- •Характеристика круп пшеничних за крупністю
- •Характеристика домішок у пшеничних крупах
- •Порядок розрахунку виходу
- •15. Технологія виробництва круп з гороху
- •Зерноочисне відділення
- •Лущильне відділення
- •Склад абразивних дисків машин а1-зшн при лущенні та шліфуванні гороху
- •Асортимент, норми виходу та якість круп
- •Базисні норми виходу горохових круп
- •Види і сорти гороху шліфованого полірованого
- •Найменування і характеристика домішок у крупах горохових шліфованих полірованих
- •Порядок розрахунку виходу
- •Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту смітної домішки у зерні гороху
- •Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту зернових домішок у зерні гороху
- •Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту дрібного гороху в зерні
- •Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при переробці дрібного гороху понад базисну норму
- •Норми зменшення виходу продукції при переробці гороху з вмістом понад норму зерна гороху II типу
- •16. Технологія виробництва круп з кукурудзи
- •Крупи шліфовані п'ятиномерні
- •Розміри отворів пробивних сит в сепараторах систем очищення зерна кукурудзи
- •Рекомендовані розміри пробивних сит для сортування круп кукурудзяних
- •Крупні крупи для виробництва пластівців і дрібні для кукурудзяних паличок
- •Дрібні крупи для виробництва паличок
- •Крупи кукурудзяні подрібнені.
- •Асортимент, норми виходу і якість продукції
- •Базисні норми виходу круп, побічних продуктів і відходів при переробці зерна кукурудзи
- •Види і характеристика кукурудзяних круп
- •Показники якості кукурудзяного борошна
- •Порядок розрахунку виходу
- •17. Технологія виробництва швидкорозварюваних круп (ячмінної, пшеничної, горохової)
- •Номери швидкорозварюваних круп
- •Найменування і характеристика домішок у швидкорозварюваних крупах
- •18. Технологія виробництва круп підвищеної поживної цінності
- •Підготовче відділення
- •Пресувально-сушильне відділення
- •Асортимент, норми виходу та якість круп підвищеної поживної цінності
- •19. Технологія виробництва круп, які не потребують варіння
- •Норми виходу і якість продукції
- •Норми виходу продукції при виробництві круп, які не потребують варіння
- •20. Технологія виробництва окремих видів круп Крупи із м'якої пшениці
- •Характеристика робочих органів машин а1-зшн
- •Крупи горохові подрібнені
- •20.19. Порядок розрахунку виходу
- •Норми зміни виходу продукції та побічних продуктів при зміні вмісту смітної домішки у зерні гороху
- •Норми зміни виходу продукції та побічних продуктів при зміні вмісту зернової домішки у зерні гороху
- •20.20. Крупи спеціального призначення
- •Додатки
- •Навантаження на робочі органи основних машин лущильного відділення
- •Питомі навантаження на просіюючу поверхню та її розподіл на етапах технологічного процесу
- •Рекомендації по застосуванню розсійника а1-бру на різних операціях сепарування
- •Основні характеристики схем розсійника а1-бру стосовно різних операцій на заводі по виробництву гречаних круп
- •Технічні норми продуктивності технологічного обладнання, за якими визначають виробничу потужність крупозаводів
- •Полотна решітні. Технічні умови (ту 5.897-111722-95)
- •Нумерація шовкової полегшеної тканини для борошняних сит за гост 4403 (переплетення ниток тканини з № 7 по № 32 — ажурне, з № 35 по № 76 — змішане)
- •Сітки ткані дротяні з нержавіючої і з малим вмістом вуглецю сталі
- •Технічна характеристика аспіраторів із замкненим циклом повітря
- •Технічна характеристика
- •Фізико-механічні властивості зерна рису із супутніми домішками, яке надходить на елеватор (для сорту Краснодарський 424)
- •Фізико-механічні властивості зерна рису із супутніми домішками, яке надходить в зерноочисне відділення рисозаводу (для сорту Краснодарський 424)
- •Фізична характеристика зерна круп'яних культур і продуктів його переробки
- •Загальні вказівки щодо установлення постійних магнітів
- •Основні умови експлуатації
- •Організація догляду за магнітними загородженнями
- •Класифікація
- •Технічні вимоги
- •1. Зернова суміш
- •2. Мучка кормова
- •4. Зародок пшеничний харчовий
- •5. Дрібка кормова вівсяна і просяна
- •6. Січка горохова
- •7. Подрібнене зерно кукурудзи
- •Перелік нтд, які застосовують в круп'яній промисловості
Рекомендовані розміри отворів пробивних сит сепараторів для очищення рису довгастої форми
Машини |
Розміри отворів сит, мм |
|
сортувального |
Підсівного |
|
Сепаратори: 1-а система 2-а система 3-а система |
3,0-3,5×20 2,5-2,8×20 ǿ5,5 |
1,7-1,8×20 1,8×20 ǿ3,2 |
Під час переробки зерна рису довгастої форми продуктивність обладнання зменшується на 15-20%.
Лущильне відділення
9.4: Після очищення рис-зерно пофракційно крупне, середнє, дрібне і недозріле потоками подають на лущильні машини.
Крупне та середнє зерно лущать на машинах У1-БШВ, а дрібне і недозріле — у лущильних посадах.
Лущення зерна сортів рису довгастої форми слід проводити тільки при використанні лущильників з обгумованими валками при режимах, які забезпечують найменше подрібнення ядра. Навантаження на верстат повинно бути знижено на 15—20% порівняно з навантаженням при переробці округлого зерна рису.
Технологічний режим роботи лущильників встановлюють так, щоб коефіцієнт лущення за один пропуск зерна крізь верстат становив не менше 85%, а збільшення кількості подрібнених зерен - до 2%.
9.5. Після лущення крупного, середнього і дрібного зерна суміш продуктів спрямовують у розсійник А1-БРУ (схема 4), у якому одержують три сходові фракції і одну проходову. Всі три сходи (із сит з отворами ǿ5 мм, ǿ3,8 мм і ǿ1,5 мм) окремо й послідовно двічі провіюють у дуоаспіраторах. Прохід сита з отворами 1,5 мм спрямовують у відходи 1 — II категорій. Відноси дуоаспіраторів первинного провіювання подають у лузгу; відноси дуоаспіраторів вторинного провіювання — на контрольний дуоаспіратор, де з них одержують легке зерно і частки ядра.
Вміст у луззі битого і недозрілого ядра (схід із сита з отворами ǿ1,5 мм) не повинен перевищувати 1,5% від її маси.
9.6. Крупний продукт (схід із сита з отворами ǿ5 мм) після_дворазового провіювання піддають повторному лущенню. Середній продукт (схід із сита з отворами ǿ3,8 мм) після дворазового провіювання спрямовують на падді -машину для відокремлення ядра. Дрібний продукт (схід із сита з отворами ǿ1,5 мм) після дворазового провіювання спрямовують на шліфування.
9.7. Недозріле зерно рису після лущення спрямовують на сортування у розсійник А1-БРУ. Сходи із сит з отворами ǿ5 мм і ǿ3,8 мм після спільного дворазового провіювання подають у падді-машину для відокремлення ядра, яке транспортують на шліфування або відбирають для помелу на борошно. Схід із сита з отворами ǿ1,5 мм (чисте ядро) суміщають з потоком ядра, одержаного нижнім сходом падді-машини. Прохід сита з отворами ǿ1,5 мм спрямовують у відходи І—II категорій.
9.8. Одержані після лущення три потоки ядра (крупне, дрібне, недозріле) не змішуючи спрямовують на шліфування. Кожен з цих продуктів повинен містити нелущених зерен рису до 1%.
Шліфування здійснюють шляхом три-чотириразової послідовної обробки ядра: на І системі — у рисошліфувальних машинах типу А1-БШМ, на подальших двох-трьох системах — у посадах типу РС-І25 або СГ-1250. Кількість шліфувальних систем залежить від сортових особливостей зерна рису та наявності у партіях червоного зерна рису.
Допускається на всіх чотирьох системах використання рисошліфувальних машин РС-125 або СГ-1250.
Характеристика робочих органів шліфувальних машин наведена в табл. 17.
Таблиця 17
Характеристика робочих органів шліфувальних машин
Шліфувальні машини та номер систем |
Колова швидкість абразивного барабана, м/с |
Зазор між |
Склад абразивного матеріалу, % |
||||
Абразивом і ситом обичайки, мм |
Абразивним конусом і гальмовими колодками, мм |
Номер зернистості |
|||||
100 |
80 |
63 |
|||||
Шліфувальний посад РС-125, СГ-1250 Система шліфування 1-а 2-а 3-а 4-а |
12,7* 11,5* 16-17* 14-15* |
20-22** 18-19** 16** 17** |
3 3 3 3 |
40 40 20 20 |
30 30 20 20 |
30 30 60 60 |
|
Шліфувальні машини типу А1-БШМ-2,5 на 1-й системі шліфування |
15,4 |
10 |
|
20 |
20 |
60 |
*— Колона швидкість по великому діаметру конусного барабана.
**— Сита пробивні, з яких виготовлена обичайка, мають отвори діаметром І мм при товщині листової сталі не менше 1мм.
Шліфування зерна рису сортів довгастої форми слід проводити тільки на верстатах з вертикальним конічним барабаном типу РС-125 або СГ-1250 за скороченим шліфувальним процесом на одну систему. Колова швидкість абразивного барабана повинна бути знижена на 10— 15%.
9.9. Рисові крупи після кожної шліфувальної системи провіюють для відокремлення мучки і після останньої системи спрямовують на розсійник для видалення подрібнених ядер. При цьому просіюючу поверхню розсійників для видалення подрібнених ядер необхідно збільшити на 20—25%, а частоту коливань кузова знизити до 180 обертів за хвилину.
9.10. Рисові крупи (сходи сит з металевої сітки № 3,2, 2,8) додатково провіюють у дуоаспіраторі, просіюють у крупосортувалці А1-БКГ, оснащеній пробивними ситами з отворами 2,4x20 мм та ǿ3,8 мм, контролюють у падді-машині, дуоаспіраторі й після проходження магнітів спрямовують на набивання. Перед бункером-нагромаджувачем круп передбачають установку пробовідбірників.
При наявності сепаратора за кольором готові крупи перед набиванням очищають від крупинок небілого кольору.
9.11. Відокремлений розсійниками подрібнений рис додатково двічі шліфують, після чого просівають у розсійниках для відокремлення мучки і частинок лузги.
Контролюють подрібнений рис шляхом дворазового перепуску через каменевідбірну машину.
9.12. Відиоси аспіраторів після шліфувальних машин і мучку, одержану з шліфувальних машин та із розсійників після шліфувальних систем, спрямовують на розсійник для контролю мучки.
Вміст цілого і подрібненого ядра (схід із пробивного сита з отворами діаметром 1,5 мм) в мучці не повинен перевищувати 0,5% від її маси.