- •2. Будова переднього мозку
 - •3 . А. Борозни та звивини бокової поверхні півкуль (мал. 7)
 - •4. Будова та функції лімбічної системи
 - •5. Будова кори головного мозку
 - •Лекція №5
 - •2.Анатомія підкоркових (базальних) ядер
 - •3. Анатомія проміжного мозку
 - •Анатомія середнього мозку
 - •Лекція №6 Тема: відділи головного мозку і їх функції
 - •1. Анатомія заднього мозку.
 - •Анатомія мозочка
 - •3. Анатомія довгастого мозку
 - •4.Оболонки головного мозку
 
Лекція №5
Тема. Будова і функції відділів головного мозку людини.
Локалізація функцій у корі головного мозку.
Анатомія підкоркових базальних ядер.
Анатомія проміжного мозку.
Анатомія середнього мозку.
1. Локалізація функцій у корі головного мозку
Результати експериментальних досліджень свідчать про те, що при руйнуванні певних ділянок кори півкуль у тварин порушуються певні функції. Ці факти підтверджуються спостереженнями за хворими людьми при різних ураженнях деяких ділянок кори великих півкуль мозку. Все це дозволило зробити висновок про наявність у корі великого мозку центрів, розташованих у певному порядку, що регулюють виконання тих чи інших функцій. Морфологічним підтвердженням даних фізіології і клініки є відмінна будова кори на різних її ділянках (особливості цито- та мієлоархітектоніки).
Чималий вклад у дослідження цито- та мієлоархітектоніки кори головного мозку здійснив київський анатом В.А. Бец, іменем якого названі великі пірамідні клітини у корі головного мозку.
І.П. Павлов розглядав кору головного мозку як суцільну сприймаючу поверхню, сукупність коркових аналізаторів.
Під терміном «аналізатор», на його думку, слід розуміти складний нервовий механізм, що складається з рецепторного сприймаючого апарату, провідників нервових імпульсів і мозкового центру, де проходить аналіз всіх подразнень, що поступають з навколишнього середовища та з організму людини.
У корі головного мозку здійснюються аналіз і синтез, вироблення реакцій-відповідей, що регулюють будь-які види діяльності організму.
Локалізація функцій в корі головного мозку є динамічною. Цю концепцію сформулював І.П. Павлов. Корковий кінець аналізаторів - це не яка-небудь строго окреслена зона. В корі головного мозку розрізняють ядро і розсіяні елементи. Ядро - це місце концентрації нервових клітин, що складають точну проекцію всіх елементів певного периферичного рецептора, де проходить виший аналіз, синтез та інтеграція функцій.
Розсіяні елементи можуть розташовуватися як по периферії ядра, так і на значній віддалі від нього. У них здійснюються більш прості аналіз і синтез.
Наявність розсіяних елементів при руйнуванні ядра в деякій мірі дозволяє компенсувати порушену функцію. Ділянки, що займають розсіяні елементи, можуть нашаровуватися одна на одну. Таким чином, кору півкуль схематично можна уявити як сукупність ядер різних аналізаторів, між яким є розсіяні елементи, що належать до різних (суміжних) аналізаторів.
Схематично деякі коркові кінці аналізаторів можна розглядати стосовно звивин та часток півкуль головного мозку (у відповідності з картами цитоархітектонічних полів) (див. нижченаведену таблицю і мал. 13).
Локалізація  | 
			
  | 
			
  | 
			
  | 
		||
коркового  | 
			Функції  | 
			Особливості аналізатора  | 
			
  | 
		||
аналізатора  | 
			
  | 
			
  | 
			
  | 
		||
Кора  | 
			Загальна  | 
			Провідні шляхи перехрещуються на  | 
			
  | 
		||
постцентральної  | 
			чутливість  | 
			рівні спинного мозку (загальна  | 
			
  | 
		||
звивини,верхня  | 
			(температурна,  | 
			чутливість) або довгастого мозку  | 
			
  | 
		||
частина тім'яної  | 
			больова,  | 
			(глибока чутливість), тобто корковий  | 
			
  | 
		||
частки (поля  | 
			дотикова),  | 
			аналізатор кожної з півкуль  | 
			
  | 
		||
1,2,3,5,7) (мал.  | 
			глибока  | 
			пов'язаний з протилежною половиною  | 
			
  | 
		||
13).  | 
			чутливість (тиск,  | 
			тіла.  | 
			
  | 
		||
  | 
			вібрація)  | 
			У верхніх відділах постцентральної  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			звивини розташовані рецепторні поля  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			чутливості нижніх кінцівок та нижніх  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			відділів тулуба, у нижніх відділах -  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			верхніх кінцівок, Tv.Tvoa і голови (мал. п).  | 
			
  | 
		||
Передцентральна  | 
			Рухові функції  | 
			У верхніх відділах звивини - центри,  | 
			
  | 
		||
звивина(поля  | 
			Глибока  | 
			що регулюють рухи нижніх і верхніх  | 
			
  | 
		||
4,6)  | 
			чутливість  | 
			кінцівок, тулуба; у нижніх відділах -  | 
			
  | 
		||
  | 
			(положення тіла  | 
			центри регулювання діяльності м'язів  | 
			
  | 
		||
  | 
			у просторі)  | 
			голови, шиї тощо (мал. 12).  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			В результаті перехрещування  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			провідних шляхів, рухові центри  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			кожної з півкуль пов"язакі з  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			протилежними частинами тіла.  | 
			
  | 
		||
Задні відділи  | 
			Поєднаний  | 
			Ця функція здійснюється при  | 
			
  | 
		||
лобної звивини  | 
			поворот голови і  | 
			поступленні в кору лобної звивини  | 
			
  | 
		||
(поле 8)  | 
			очей в  | 
			імпульсів від м'язів очних яблук та від  | 
			
  | 
		||
  | 
			протилежні  | 
			сітківки (через поле І"7 в потиличній  | 
			
  | 
		||
  | 
			сторону.  | 
			частки).  | 
			
  | 
		||
Нижня частина  | 
			Руховий  | 
			У праворуких ядро знаходиться у лівій  | 
			
  | 
		||
тім'яної частки  | 
			аналізатор.  | 
			півкулі, у ліворуких - у правій.  | 
			
  | 
		||
(поле 40)  | 
			Здійснення  | 
			Функціонування цього ядра полягає в  | 
			
  | 
		||
  | 
			синтезу всіх  | 
			утворенні тимчасових зв'язків між  | 
			
  | 
		||
  | 
			цілеспрямованих  | 
			клітинами цієї зони та перед  | 
			
  | 
		||
  | 
			комбінованих  | 
			центральної звивини. Ураження кори  | 
			
  | 
		||
  | 
			рухів.  | 
			в області даної зони приззодить не до  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			паралічу, а до втрати здатності  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			здійснювати складні координовані  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			рухи.  | 
			
  | 
		||
Верхня частина  | 
			Шкірний  | 
			Парне ядро. Для правої кінцівки - у  | 
			
  | 
		||
тім'яної частки  | 
			аналізатор -  | 
			лівій півкулі, для лівої - у правій.  | 
			
  | 
		||
(поле 7)  | 
			функція  | 
			Ураження веде до відсутності  | 
			
  | 
		||
  | 
			
  | 
			23  | 
		|||
  | 
			впізнавання предмета на дотик.  | 
			впізнавання предмета на дотик.  | 
		|||
Глибинні шари бокової борозни, середня частина верхньої скроневої звивини (поля 41,42, 52,22,38, 21)  | 
			Слуховий аналізатор  | 
			До клітин в цій області проходять провідні шляхи від рецепторів з обох сторін. Тому ураження тільки однієї сторони викличе часткову втрату слуху. Ураження обох сторін викликає повну коркову глухоту.  | 
		|||
Внутрішня (серединна) поверхня потиличної частки, шпорна борозна (поля 17, 18,19)  | 
			Зоровий аналізатор  | 
			Провідними шляхами пов'язаний з сітківкою очних яблук, причому ядро правої півкулі пов'язане з внутрішньою поверхнею лівої сітківки і зовнішньою поверхнею правої сітківки; ядро лівої півкулі - навпаки. Двостороннє ураження всіх трьох полів призводить до повної коркової сліпоти. Ізольоване ураження поля 18 призводить до втрати зорової пам'яті без втрати зору. Ізольоване ураження поля 19 призводить до втрати здатності орієнтування у незнайомій обстановці.  | 
		|||
Нижня поверхня скроневої частки, область гіппокампа (поле 11,20,21)  | 
			Ядро нюхового аналізатора.  | 
			Ядра нюхового та смакового аналізатора тісно пов'язані між собою.  | 
		|||
Нижня частина постцентральної звивини (поле 43)  | 
			Ядро смакового аналізатора  | 
		||||
Вищеописані ядра спеціалізуються на сприйнятті, аналізі і синтезі сигналів, що поступають із зовнішнього та внутрішнього середовища. Вони складають, за визначенням І.П. Павлова, першу сигнальну систему.
Друга сигнальна система обумовлена розвитком мови.
Виділяють такі мовні аналізатори:
			
 
  | 
	||||||||||
			
 
  | 
	
