3. Властивості, обумовлені носіями інформації:

а) суспільна природа - джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства;

б) мовна природа - інформація виражається за допомогою мови - знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми, а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови).

в) невідривність від мови носія;

г) дискретність - одиницями інформації як засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а у плані змісту - поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо;

д) незалежність від творців;

е) розсіювання - існування у багатьох джерелах.

Якість інформації (Information/Data quality) - сукупність властивостей, що відображають, ступінь придатності конкретної інформації або даних про об’єкти і їхній взаємозв’язок, для досягнення цілей, що стоять перед користувачем.

Іноді якість інформації пов'язують з її корисністю. Але поняття «якість» стосовно до інформації не має самостійного значення, бо воно поглинається поняттям «кількість». Дійсно, кількість інформації, наприклад, у фотографії залежить від її якості. Чим більш різке зображення на фотографії, чим більше в ньому півтонів і відтінків кольору, тим більше інформації вона містить.

Під якістю інформації зазвичай розуміють якість відображення її на носії або її достовірність (відповідність оригіналу). Якість інформації в цьому сенсі можна досить об'єктивно виміряти.

Види інформації

Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:

1. За способом сприйняття. Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її:

• візуальна інформація - сприймається органами зору;

• аудіоінформація - сприймається органами слуху;

• тактильна - сприймається тактильними рецепторами;

• нюхова - сприймається нюховими рецепторами;

• смакова - сприймається смаковими рецепторами.

2. За формою подання:

• символьна - у вигляді символів (літер, цифр, знаків і т. ін..). Ця форма є найбільш простою і практично застосовується тільки для передачі сигналів про різні події;

• текстова - у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови; Ця форпма, як і попередня, використовує символи – літери, цифри, математичні знаки, однак інформація закладена не тільки в цих символах, але й у їх сполученні, порядку проходження;

• числова - у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;

• графічна - у вигляді зображень подій (анімованих зображень), предметів, графіків, карт, креслень. Ця форма є найбільш місткою, але і найбільш складною, є графічна форма подання інформації.

• звукова - усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.

Більш складною є текстова форма подання інформації.

3. За призначенням:

а) масова - містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму;

б) спеціальна - містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація (наприклад, ученим даного фаху, економістам, робітникам якоїсь професії і т. д.). Для сприйняття цієї інформації необхідний початковий запас спеціальних знань і володіння професійною мовою. Назвемо деякі найбільш важливі різновиди спеціальної соціальної інформації, які об’єднуються поняттям «комерційна інформація»:

• наукова інформація – утворюється в результаті науково-дослідної діяльності. Наукову інформацію можна визначити як передане в інформаційному процесі наукове знання.

• технічна інформація – створюється в сфері техніки і призначена для вирішення технічних задач (розробки нових технічних пристроїв, машин, матеріалів і т. п.). Структура і властивості наукової і технічної інформації дуже близькі, тому ці два види часто об'єднують терміном «науково-технічна інформація».

• технологічна інформація – безпосередньо використовується в сфері матеріального виробництва для створення матеріальних благ (продуктів харчування, одягу, машин тощо).

• планово-економічна інформація – наприклад, про стан і перспективи розвитку промислових підприємств – використовується для планування і керування виробництвом.

в) особиста - набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.

4. За рівнем об’єктивності: умовна і безумовна інформація.

Кожне повідомлення містить як умовну, так і безумовну інформацію. Визначити, яка інформація є умовною і яка безумовною, не так просто, як це здається на перший погляд. Тут відіграють роль такі обставини:

• по-перше, умовна інформація має тенденцію до уніфікації, що природно, оскільки цінність її при цьому зростає;

• по-друге, уніфікована умовна інформація часто сприймається як безумовна;

• по-третє, найбільш цікавим і гострим залишається питання про умовність (або безумовність) інформації в природничих науках; прийнято вважати, що, вивчаючи природу, ми одержуємо (рецепіюємо) об'єктивну (тобто безумовну) інформацію.