
- •Тема 2. Інформація Основні поняття і визначення інформації
- •Властивості інформації
- •2. Властивості захищеності інформації:
- •3. Властивості, обумовлені носіями інформації:
- •Види інформації
- •1. За способом сприйняття. Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її:
- •2. За формою подання:
- •3. За призначенням:
- •5. За цінністю для користувача:
- •6. За тривалістю життєвого циклу:
- •7. За рівнем захищеності:
- •8. За змістом:
Властивості інформації
Інформація має певні властивості, які можуть бути класифіковані наступним чином:
1. Часові властивості визначають здатність даних передавати динаміку зміни ситуації (динамічність). При цьому можна розглядати або час запізнення появи даних ознаки об'єктів, або розходження реальних ознак об'єкта і тих же ознак, що передаються даними.
Відповідно можна виділити:
а) дві основні форми існування інформації – статична (у вигляді записів на папері, стрічці, диску, фотопапері тощо) та динамічна – під час її передавання.
б) цінність інформації визначається її корисністю та здатністю забезпечити суб'єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети; Інформація може забезпечувати її користувачеві певні переваги: приносити прибуток, зменшити ризик у його діяльності в результаті прийняття більш обґрунтованих рішень та ін. Корисність інформації завжди конкретна. Під користувачами мається на увазі як одна людина або автомат, так і група людей і навіть все людство.
Надзвичайно цінна інформація для одних користувачів може не представляти цінності для інших. Навіть інформація, цінна для всього людства, наприклад, технологія виготовлення ліків від небезпечних хвороб, для конкретного здорової людини може не представляти інтересу. Тому при захисті інформації визначають, насамперед, коло осіб (фірм, держав), зацікавлених в інформації, що захищається, бо ймовірно, що серед них виявляться зловмисники. В інтересах захисту цінної (корисної ) інформації її власник (держава, організація, фізична особа) завдає на носій умовний знак корисності міститься на ньому інформації, - гриф секретності або конфіденційності.
Оскільки інформація може бути для одержувача корисною чи шкідливою, то вона купується і продається, тобто інформацію можна розглядати як товар. Ціна інформації, як будь-якого товару, складається з собівартості і прибутку.
Собівартість інформації визначається витратами власника інформації на її отримання шляхом:
- проведення досліджень в наукових лабораторіях, аналітичних центрах, групах і т.ін.;
- покупки інформації на ринку інформації;
- добування інформації протиправними діями.
Прибуток від інформації з огляду на її особливості може приймати різні форми, причому грошове її вираження не є найпоширенішою формою. У загальному випадку прибуток від інформації може бути отриманий в результаті наступних дій :
- продажу інформації на ринку;
- матеріалізації інформації в продукції з новими властивостями або технології, що приносять прибуток;
- використання інформації для прийняття більш ефективних рішень.
Цінність інформації змінюється в часі, причому характер зміни цінності в часі залежить від виду інформації. Для наукової інформації ця залежність часто має хвилеподібний вигляд. Інформація про відкриття навіть нових законів або явищ природи спочатку належним чином не оцінюється. Наприклад, на початку століття результати досліджень з атомної фізики носили чисто пізнавальний характер і цікавили вузьке коло вчених. Інформація в цій області набула надзвичайно високу цінність, коли з'явилися реальні можливості практичного використання атомної енергії. У міру того, як вичерпуються на певному етапі науково-технічного прогресу можливості практичної реалізації теоретичних результатів, цінність інформації зменшується. Нові технології чи досягнення в суміжних областях можуть збільшити цінність давно отриманих знань. Недарма кажуть, що нове - це добре забуте старе.
Цінність більшості видів інформації, що циркулює в суспільстві, з часом зменшується - інформація старіє. Старіння інформації в першому наближенні можна визначити за виразом:
,
де
- цінність інформації в момент її
виникнення (створення);
-
цінність інформації в момент t;
t - час від моменту виникнення інформації до моменту її використання;
-
тривалість життєвого циклу інформації
(від моменту виникнення до моменту
повного застарівання).
Відповідно з цим виразом час життєвого циклу інформації відповідає часу, коли цінність інформації зменшується до 0,1 початкової величини .
Інформація про закони природи має дуже великий час життєвого циклу. Її старіння проявляється в уточненні законів, наприклад, в обмеженнях законів Ньютона для мікросвіту.
Захист інформації буде раціональним в тому випадку, коли рівень захисту, а отже, витрати, відповідають кількості та якості інформації. Якщо витрати на захист інформації вищі за її ціну, то рівень захисту невиправдано великий, а якщо істотно менші, то підвищується ймовірність знищення, викрадення або зміни інформації. На даний час орієнтовна вартість системи захисту складає 15% від вартості автоматизованої системи обробки інформації;
в) достовірність - здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі. Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити;
г) актуальність - здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду);
д) оперативність - властивість даних, яка полягає в тому, що час їхнього збору та переробки відповідає динаміці зміни ситуації;
е) ідентичність - властивість даних відповідати поточному стану об'єкта.