2. Особливості провадження у справах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом та процесом референдуму (ви­борчі спори).

Особливості провадження у виборчих справах, визначені нормами ст.ст. 172 – 176, 177 – 179 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на їх пра­вову природу та наслідки є складними та надзвичайно важли­вими.

Адже в процесі розгляду виборчих справ дається правова оцінка діяльності учасників виборчого процесу.

Кодексом ад­міністративного судочинства України визначаються особли­вості розгляду і вирішення таких справ:

• щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих ко­місій, комісій з референдуму, членів цих комісій (ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України);

• щодо уточнення списку виборців (ст. 173 Кодексу адміністративного судочинства України);

• щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їх поса­дових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та рефе­рендум (ст. 174 Кодексу адміністративного судочинства України);

• щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їх посадових та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініцію­вання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів ви­борчого процесу (ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України);

• щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президен­та України (ст. 176 Кодексу адміністративного судочинства України)

Аналіз особливостей розгляду і вирішення зазначених справ дозволяє певним чином узагальнити їх та здійснити відповідну систематизацію:

• встановлено нетривалі строки розгляду у цих справах (в основному це п'ятиденний строк (ч.ч. 6, 7, 11 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України), триденний строк (ч. 4 ст. 173, ч. 2 ст. 176 Кодексу адміністративного судочинства України) та дводенний строк (ч. 8 ст. 172, ч. 3 ст. 173 Кодексу адміністративного судочинства України));

• встановлено нетривалі строки апеляційного перегляду судових рішень (в основному це дводенний строк або не пізні­ше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосуван­ня чи не пізніше ніж за дві години до початку голосування (ч.ч. 5, 7, ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України));

• визначено судові рішення, які взагалі не підлягають ос­карженню (ч. 4 ст. 177 КАСУ) (це судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначе­них статтями 172, 174, 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування, набирають законної сили з моменту проголо­шення і не можуть бути оскаржені, а також рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені (п. 1 ч. 4 ст. 18, ч. 3 ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України));

• визначено порядок апеляційного перегляду судових рі­шень, який не передбачає направлення справи на новий роз­гляд (ч. 9 ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України) (суд апеляційної інстанції за наслідка­ми апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним);

• встановлено, що у всіх випадках неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті чи апеляційному розгляду справи, що унеможливлює зволікання судового розгляду чи уникнення від розгляду спра­ви шляхом неявки навіть за поважних причин;

• встановлено, що особа, яка відповідно до закону зареє­стрована як уповноважена особа або як довірена особа чи як уповноважений представник, діє як представник відповідного кандидата, відповідної партії, ініційованої групи тощо, без додаткового уповноваження (ст. 178 Кодексу адміністративного судочинства України);

• визначено порядок обчислення строків (ст. 179 Кодексу адміністративного судочинства України) та встановлено, що порушені строки подання позовних заяв і апе­ляційних скарг не можуть бути поновлені, а позовні заяви, апе­ляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд зали­шає без розгляду.

Динамічність законодавства про вибори і референдуми (практика свідчить, що до кожних виборів приймається новий закон, в який теж вноситься ціла низка змін, доповнень навіть напередодні виборів і призводить до появи колізій норм ма­теріального і процесуального права, до встановлення різних процесуальних норм, що регулюють порядок оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів виборчого процесу, до дисбалансу єдності розуміння термінів та проблем практичного застосу­вання Кодексу адміністративного судочинства України.

Виборчі закони містять різні терміни для означення процесуальної форми звернення учасників виборчого процесу до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.