- •Передмова
- •1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •1.1. Правила відбору середньої проби грубих кормів
- •Паспорт на корм
- •1.2. Санітарно-гігієнічна оцінка якості грубих кормів
- •Визначення неїстівних домішок
- •Визначення ботанічного складу сіна
- •Визначення алкалоїдів у отруйних рослинах
- •Визначення ураженості кормів грибом Stachybotris alternans
- •Зразок протоколу дослідження сіна
- •2. Зоогігієнічний контроль якості концентрованих кормів
- •2.1. Відбір середньої проби концентрованих кормів
- •2.2. Органолептичні методи досліджень
- •Визначення вологості
- •Визначення натури зерна
- •2.3. Визначення механічних домішок
- •2.4. Визначення пошкодження зерна комірними шкідниками
- •Визначення борошнистих кліщів, жуків, молі, довгоносика та отруйних домішок
- •2.5. Мікотоксикологічне дослідження концентрованих кормів
- •2.6. Хімічні методи дослідження якості концентрованих кормів Визначення кислотності зерна
- •Визначення наявності в зерні сполук ртуті
- •Визначення синильної кислоти у льняній макусі
- •Визначення маточних ріжків у зерні або комбікормі
- •Визначення вмісту повареної солі в комбікормах
- •Зразок протоколу дослідження концентрованих кормів
- •3. Зоогігієнічний контроль якості соковитих кормів
- •3.1. Відбір середньої проби соковитих кормів для аналізу
- •3.2. Органолептичні методи дослідження соковитих кормів
- •3.3. Хімічні методи дослідження соковитих кормів Визначення кислотності силосованого корму
- •Визначення концентрації водневих іонів (рН) в силосі
- •Визначення загальної титрованої кислотності силосу
- •Визначення кількості масляної кислоти
- •Визначення процесів гниття силосу
- •Визначення нітратів і нітритів у буряках
- •3. Загальні висновки ________________________________
- •4. Рекомендації _____________________________________
- •Література
2.6. Хімічні методи дослідження якості концентрованих кормів Визначення кислотності зерна
При псуванні зерна відбувається розкладання органічних речовин з утворенням вільних кислот (жирних, оцтової, масляної, щавлевої, амінокислот). Чим більше зіпсоване зерно, тим більше у нього кислот. За кислотністю судять про доброякісність зерна.
Кислотність виражають у градусах:
3,5 – 4,5° – початок процесу псування зерна;
5,5° – зерно не придатне для зберігання;
7,5° – зерно, не витримує зберігання;
9,5° – зерно зіпсоване.
Хід визначення. До 5 г розмеленого або розтертого у ступці зерна додають 40 мл дистильованої води, перемішують, вносять п’ять крапель 1 %-го спиртового розчину фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином NaOH до рожевого кольору. Розрахунок здійснюють за формулою:
Х = (Н х 20) / 10, де
Х – кислотність зерна, 0;
Н – к-ть 0,1 н р-ну NaOH, витраченого на титрування, мл;
20 – множник для перерахунку на 100 г зерна;
10 – множник для переведення 0,1 н р-ну їдкого натру в 1 н.
Визначення наявності в зерні сполук ртуті
Посівне насіння протруюють фунгіцидами, найчастіше препаратами ртуті (гранозан, радозан, меркуран), залишки яких у кормі можуть призвести до отруєння тварин.
Хід визначення. У пробірку насипати 2–3 г досліджуваного зерна, залити його 5 мл суміші (5 % розчин їдкого калію та 25 % розчин гіпосульфіту натрію – 1:1), помістити туди ж начищену до блиску алюмінієву пластинку або гранули, нагріти суміш до кипіння і дати охолонути. Після цього вийняти пластинку, промити її водою і ацетоном та покласти на скло. При наявності у зерні сполук ртуті остання реагує з алюмінієм, внаслідок чого на ньому з’являється сірий наліт у вигляді інею.
Визначення синильної кислоти у льняній макусі
1–2 г макухи насипати в пробірку, змочити теплою дистильованою водою до утворення тістоподібної маси, закрити корком, затиснувши між стінками пробірки і корком стрічку реактивного папірця, поставити у термостат або водяну баню з температурою 35–38 °С.
За наявності синильної кислоти жовтий колір реактивного папірця змінюється на червоний, оранжевий або коричневий.
Реактивний папірець готують так: фільтрувальний папір змочують 1 % р-ном пікринової кислоти, висушують, ще раз змочують 10 % р-ном вуглекислого натрію і знову висушують.
Визначення маточних ріжків у зерні або комбікормі
Маточні ріжки містять отруйні алкалоїди – ерготоксин, ерготамін, ергометрин та ін.
Наважку корму 1 г залити 4 мл суміші спирту із HCL (на 10 мл спирту 0,5 мл концентрованої HCL), нагріти до кипіння. За наявності ріжків відстояна рідина буде слабо-червоного кольору. Якщо додати соди (на кінчику скальпеля), рідина стає фіолетовою. Допустимий вміст ріжків – 0,05 %.
Для кількісного визначення маточних ріжків до 1 г корму додають 7 мл хлороформу і 12 мл 95 %-го спирту. Суміш вимішують і залишають для відстоювання. Підраховують кількість часточок чорного і сірого кольорів, що сплили на поверхню (табл. 3).
Табл. 3. – Підрахунок вмісту маточних ріжків
Вміст ріжків, % |
Кількість частинок |
Вміст ріжків, % |
Кількість Частинок |
до 1,0 |
30 |
до 0,12 |
4–6 |
до 0,5 |
15–18 |
до 0,6 |
2–3 |
до 0,25 |
8–10 |
|
|
