Визначення неїстівних домішок

До неїстівних частин сіна належать грубі механічні частинки (пісок, земля), зіпсоване сіно та бур’яни. Вміст землі та неїстівних домішок визначають візуальним оглядом перед згодовуванням кормів або у лабораторії. Для цього наважку 100–300 г, зважену з точністю до 1 г, струшують над брезентом або папером. Частинки розміром 2–3 см відбирають руками. Все, що залишилося на брезенті або папері, пересівають через сито з круглими отворами діаметром 3 мм. Пересіяну частину і частинки, відібрані вручну, зважують з точністю до 0,1 г та виражають у процентах до маси всього зразка.

Визначення ботанічного складу сіна

І з майже 16 тис. видів рослин, які ростуть на території України, 1,5 тис. видів негативно впливають на стан здоров’я тварин і якість їхньої продукції. Серед них майже 800 видів отруйних.

Д

Рис. 2 – Дурман

ослідження ботанічного складу сіна проводять згідно стандарту ГОСТ 4808–75.

Д

Рис. 3. – Блекота чорна

ля цього зразок корму, що залишився після вилучення бур’янів (100–300 г), ділять на групи: злакові рослини, бобові, неїстівні і отруйні трави. Потім зважують і визначають % їхнього вмісту.

Д о неїстівних рослин відносять колючі види рослин (будяк), очерет, цибулю, часник, папороть, щавель, осоку, хвощі.

Отруйні рослини групують за клінічними ознаками хвороб, зумовлених ними (рис. 2–8).

Рослини, які збуджують центральну нервову систему (ЦНС): блекота чорна, дурман, цикута отруйна.

Р

Рис. 4. – Цикута отруйна

ослини, які збуджують ЦНС, спричиняють розлади серцевої діяльності, нирок і кишкового тракту: полин таврійський, жовтець гострий та їдкий, калюжниця болотна, анемона.

Рослини, які пригнічують ЦНС: мак польовий, пажитниця, чистотіл великий, болиголов плямистий, хвощі.

Рослини, які діють переважно на органи травлення: молочай звичайний та кіпарисовий, кукіль, звіробій, проліска, березка, паслін.

Р

Рис. 5. – Болиголов

ослини, які впливають на функцію печінки: люпин, жовтозілля, гірчак, чистець, собача петрушка.

Рослини, які діють на серце – конвалія, горицвіт, наперстянка, вороняче око та ін.

Рослини, які порушують сольовий обмін речовин в організмі: щавель малий, кислиця звичайна.

Р ослини, які впливають на тканинне дихання: сорго, суданська трава, конюшина, льон, вика.

Сенсибілізуючі властивості мають люцерна, конюшина, гречка (солома, полова), звіробій.

В

Рис. 6. Вороняче око

міст отруйних трав не повинен перевищувати 1 %.

Л ише у свіжому стані отруйні болиголов, жовтеці, собача петрушка, калюжниця.

Як у свіжому, так і у висушеному вигляді отруйні чемериця, цикута отруйна, блекота, дурман звичайний, аконіт, конвалія, молочай, вороняче око, полин.

Отруйне насіння мають пажитниця, кукіль, гірчиця, молочай.

У

Рис. 7. Кукіль звичайний

лактуючих тварин, які споживають велику кількість таких рослин, як гірчиця біла, дикий часник, різні види цибулі, полин, пижмо, хрінниця молоко набуває неприємного запаху та смаку. При поїданні цибулі, молочаю їхнє молоко набуває рожевого кольору, хвощів – синього, а м'ясо – неприємного запаху й смаку.

Для профілактики отруєнь тварин небезпечними рослинами потрібно контролювати якість насіннєвого матеріалу, правильно

організовувати сівозміни, попереджати занесенню насіння буряну та отруйних рослин зі свіжим гноєм, боротися із бур’яном на узбіччях доріг. Велике значення має сінокіс у ранні терміни, коли у рослинах ще не накопичилися отруйні речовини.