МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра паразитології,

ветсанекспертизи та зоогігієни

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

до проведення лабораторних занять на тему:

для студентів 2 і 3 курсів з фаху

“Ветеринарна медицина”

Житомир-2010

Укладачі: кандидат ветеринарних наук,

доцент Олійник Г.П.,

асистент Фещенко Д.В.

У методичних порадах викладена методика санітарно-гігієнічної оцінки якості різних видів кормів, що здійснюється за допомогою органолептичних і лабораторних методів досліджень.

Рецензенти: кандидат біологічних наук,

доцент Солодка Л.О.

кандидат біологічних наук,

доцент Семененко О.Б.

Розглянуті і схвалені на засіданні кафедри паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни:

протокол № від 2010 року.

Завідувач кафедрою, професор Ю.Ю. Довгій

Схвалені та рекомендовані до використання у навчальному процесі методичною комісією факультету ветеринарної медицини ЖНАЕУ:

протокол № від 2010 року.

Голова методичної комісії,

доктор, вет. наук, професор Ю.Ю. Довгій

Зміст

	Передмова………………………………………….	2
1.	Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів..	3
	Правила відбору середньої проби грубих кормів........	3
	1.2. Санітарно-гігієнічна оцінка якості грубих кормів……	5
2.	Зоогігієнічний контроль якості концентрованих кормів…………………………..	15
	Відбір середньої проби концентрованих кормів………	16
	Органолептичні методи досліджень……...…………….	17
	Визначення механічних домішок……………………….	22
	Визначення пошкодження зерна комірними шкідниками……………………………………………..	23
	Мікотоксикологічне дослідження концентрованих кормів…………………………………………………...	25
	Хімічні методи дослідження якості концентрованих кормів…………………………………………………...	27
3.	Зоогігієнічний контроль якості соковитих кормів……………………………………………….	30
	3.1. Відбір середньої проби соковитих кормів для аналізу…………………………………………………...	32
	3.2. Органолептичні методи дослідження соковитих кормів…………………………………………………...	34
	3.3 Хімічні методи дослідження соковитих кормів………..	36
	Питання для контролю знань студентів………	41
	Література…………………………………………	42

Передмова

“Я вірю у гігієну. Ось де знаходиться істинний прогрес нашої науки. Ця наука … без сумніву принесе користь людству”.

М.І. Пирогов (1810–1881).

Корми для сільськогосподарських тварин повинні бути доброякісними і бездоганними у санітарному відношенні.

Повноцінна нормована годівля поголів’я у тваринницьких господарствах сприяє здоров’ю, високій продуктивності та відтворювальній здатності тварин, забезпечує успішний ріст і розвиток молодняку, а також запобігає виникненню захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин або із незадовільною якістю кормів.

Недотримання правил заготівлі й зберігання призводить до розвитку у кормах небажаних процесів і накопичення токсичних продуктів. При цьому створюються сприятливі умови для розвитку бактеріальної флори й грибів. Усе це знижує біологічну цінність кормів. При згодовуванні зіпсованих кормів у тварин послаблюється резистентність, знижується продуктивність і погіршується якість їхньої продукції.

Корми, які утримують механічні домішки, отруйні рослини, пестициди, токсини грибів і мікроорганізмів спричиняють токсикози і отруєння тварин, неплідність або народження нежиттєздатного приплоду.

Через корми, механічним шляхом, можуть передаватися збудники інфекційних (сибірка, емфізематозний карбункул, туберкульоз, бруцельоз, ботулізм, мит, сап, ящур, чума тощо) та інвазійних (фасціольоз, аскароз, стронгілоїдози та ін.) хвороб.

Таким чином, санітарно-гігієнічний контроль за якістю кормів – це важливий захід для профілактики захворювань тварин і зниження їх продуктивності.

1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів

Мета заняття:

1. ознайомитися з правилами відбору середньої проби грубих кормів;

2. набути навичок санітарно-гігієнічної оцінки кормів органолептичними та лабораторними методами досліджень;

3. вивчити основні нормативи якості грубих кормів.

Грубі корми – це сіно, солома, полова, стрижні кукурудзяних початків тощо. Вони мають підвищений вміст клітковини (30–40 %). Недоброякісність цих кормів може бути спричинена порушенням технології при заготівлі й збереженні (наприклад, закладання вологого сіна в подальшому спричиняє його самозігрівання з подальшим розвитком мікробної та грибкової мікрофлори), а також наявними в них отруйними рослинами.

1.1. Правила відбору середньої проби грубих кормів

Проби кормів відбирають безпосередньо в місцях зберігання або заготівлі згідно ДСТу 4808–75. Спочатку оглядають всю партію кормів, досліджують умови їх зберігання, а після відбирають виїмки кормів з 20 різних місць (по поверхні і глибині), змішують їх, створюючи вихідний зразок, з якого відбирають середній зразок вагою 1 кг. Якщо при огляді виявляють явні зміни якості корму в окремих місцях, то проби з них беруть окремо. Із пресованого сіна проби беруть з 3 %-ів кіп різних пластів.

Середні проби упаковують так, щоб не допустити утворення потерті й відправляють у лабораторію поштою чи посильним.

Партією корму вважають будь-яку кількість однорідного корму, наприклад, сіна одного виду і класу, призначеного до одночасного приймання, відвантаження, продажу чи зберігання.

Виїмка або разова проба – це кількість корму, взятого з одного місця на певній глибині залягання маси або відбір від партії для складання вихідного зразка.

Вихідний зразок (загальна проба) – це сукупність усіх виїмок від однієї партії корму, взятих у різних місцях сховища, скирти тощо.

Середню пробу або зразок відбирають із загальної проби після ретельного її перемішування. Для невеликих партій корму загальна проба є одночасно і середньою.

На кожний відібраний зразок (пробу) корму, призначеного для відправлення до лабораторії з метою визначення його якості та поживності, заповнюють супровідний паспорт такої форми: