60. Сучасні теорії демократії: ліберальна, плюралістична, елітарна, конкурентна.

Ліберальна концепція демократії грунтується на ліберальній ідеї суверенітету особистості, тобто пріоритету індивіда стосовно суспільства і держави. Відповідно до цієї концепції не народ у цілому, а окрема особистість є первинним джерелом влади. Звідси - визнання верховенства прав індивіда над законами держави. Права індивіда з метою захисту закріплюються в конституції, дотримання якої контролює незалежний суд. Основний зміст політичної демократії зводиться до того, щоб вона забезпечувала захист громадян як від сваволі влади, так і від беззаконних дій приватних осіб, а також надавала гарантії управління в загальних цілях. Звідси – дещо утилітарний підхід до розуміння демократії, що із погляду ліберальної концепції в основному виконує інструментальні функції по захисту прав і свобод кожної конкретної особистості. Типове ліберальне визначення демократії дав сороковий президент США Р. Рейган: "Демократія - не стільки засіб правління, скільки засіб обмежити уряд, щоб він не заважав розвитку в людині головних цінностей, що дають сім'я і віра".

Концепція плюралістичної демократії виросла з ліберальної, успадкувавши від її такі основні цінності, як індивідуальна свобода, права людини і т.п. Водночас концепція плюралістичної демократії відрізняється від ліберальної. Основна відмінність складається в тому, що, відповідно до плюралістичної концепції, не особистість і тим більше не народ є центральні елементом демократичної політичної системи, а соціальна група, що являє собою головного суб'єкта політики. Індивід без групи - нежива абстракція. Саме в групі, а також у міжгрупових відносинах формується особистість, визначаються її інтереси, ціннісні орієнтації і мотиви політичної діяльності. За допомогою групи індивід одержує можливість вираження і захисту своїх інтересів. Народ із позиції плюралістичної концепції демократії також не може виступати основним суб'єктом політики, оскільки являє собою складне, внутрішньо суперечливе утворення, що складається з різноманітних груп, що суперничають за владу.

Теоретики плюралістичної демократії вважають, що справді демократичне суспільство по своїй суті є плюралістичним, що складається із сукупності незліченних малих груп, кожна з яких переслідує свої власні цілі й інтереси. У сфері політики ці групи організовані в політичні партії і рухи, групи тиску, підприємницькі асоціації, профспілки і т.п.

Концепція елітарної демократії базується на ідеї обмеженої участі народних мас в управлінні державою. Один з основоположників елітарної теорії демократії Й. Шумпетер доказував, що народні маси дуже байдужі до будь-яких процесів, що безпосередньо не пов'язані з їхнім повсякденним життям. Здебільшого маса пасивна і некомпетентна в питаннях політики, а тому легко піддається маніпуляціям професіональних політиків. Громадянин, як вважав Шумпетер, будучи дилетантом у політиці, навряд чи може раціонально формулювати загальну волю, спрямовану на досягнення загального блага. Насправді загальна воля - це результат діяльності досвідчених професіоналів-політиків, що у ній зацікавлені. Тому народ варто переконати в тому, що відстоювання своїх інтересів і прийняття політичних рішень варто цілком передоручити професіональної меншості - еліті, що у стані раціонально використовувати демократичні механізми.

Відповідно до концепції елітарної демократії еліти повинні боротися між собою за право здійснювати владу в суспільстві, а участь народу обмежується правом віддати перевагу складу правлячої еліти, а також правом періодичного контролю за владними елітами за допомогою механізму виборів. Таким чином, демократія, із погляду елітарної концепції, покликана виконувати чисто технічну роль. Її призначення зводиться до методу добору найбільш обдарованої і компетентної пануючої еліти, спроможної взяти на себе відповідальність по управлінню державою.

Конкурентна модель демократії виходить із визнання розходження інтересів у суспільстві і боротьби цих інтересів, що відбувається у відкритому суперництві різноманітних політичних сил, що борються за владу. Ідеал конкурентної демократії - це вільне суперництво політичних сил. Концепції конкурентної моделі демократії передбачають наявність органів представницької влади, що мають право самостійно формувати волю народу, а в разі потреби діяти всупереч їй під свою відповідальність. Ці концепції виходять із розуміння демократії як компетентного і відповідального перед народом правління; основою виробітки загальної волі інститутами представницької демократії є принцип більшості. Проте при цьому не повинна правити "диктатура" більшості, що порушує демократичні правила гри і торкається невід'ємні права людини. Тому концепції репрезентативної демократії передбачають механізми захисту меншості від можливості встановлення тиранії більшості.