
- •1.Порівняльна політологія як наука, методологічна дисципліна та спосіб практичного впливу на соціальну дійсність.
- •2. Місце порівняльної політології серед інших дисциплін: політології, соціології, права, філософії, психології та ін.
- •Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- •Етапи становлення порівняльної політології.
- •Теоретико-методологічні проблеми порівняльних досліджень.
- •Проблеми:
- •Порівняння як спосіб подолання тенденційності в дослідженні (європоцентризму, етноцентизму, націонал-патріотизму, шовінізму, гегемонізму та ін.)
- •Кроснаціональні порівняння: вибір країн, порівняння подібних та контрастних країн.
- •Інституціональний, біхевіористський, науково-порівняльний, структурний, герменевтичний та структурно-функціональний методи дослідження.
- •Теорія раціонального вибору та неоінституціоналізму.
- •Розробка методології порівняльних досліджень в 60-70-ті рр. Хх ст. Сучасний стан порівняльної методології в сша.
- •Теоретичні засади західноєвропейської політичної думки та основні концепції на початку ххі ст.
- •Теорія груп інтересів (Бентлі – американський)
- •Теорія еліти, правлячого класу (Моска, Парето – італійські)
- •Соціологічна теорія держави (м. Вебер – німецький)
- •Теорія олігархізації суспільства (р. Міхельс – німецький)
- •Психологічна теорія влади (г. Ласуел)
- •Теорія партисипаторної демократії (Макферсон)
- •Концепція держави добробуту
- •Футурологічна концепція єдиної світової держави (Кларк)
- •Концепція постіндустріального суспільства (Арон)
- •Концепція відкритого суспільства (к. Поппер – англійський)
- •Концепція двох рівнів людської поведінки – біологічний і соціальний
- •Концепція конфліктного функціоналізму
- •Концепція демократизації/демократичного транзиту
- •Народницькі, монархічні та державницькі концепції української політології. Роль соціалістичних ідеалів в формуванні української думки.
- •Протистояння зарубіжних політичних стратегій щодо України.
- •Становлення порівняльної політології в Україні на межі третього тисячоліття: проблеми та перспективи.
- •23. Механізм взаємодії елементів політичної системи: держави, політичних партій, змі, громадських організацій та рухів.
- •Алмонд і Пауелл:
- •Типологія політичних систем: тоталітарні, авторитарні і демократичні.
- •Моделі політичної системи.
- •Типології політичних систем е. Шилза, д. Сарторі, с. Ліпгарта.
- •Особливості політичної системи України у контексті світового досвіду.
- •Сучасні територіальні нації-держави та їх конституційний устрій.
- •Унітарні і федеративні держави (Франція, Швейцарія).
- •Унітарні і федеративні держави (Франція, Швейцарія).
- •31. Інститут президентства і різновиди президентського правління (сша, Франція, фрн, Фінляндія).
- •32. Парламентське правління. Представництво, законодавство. Моделі парламентського представництва (делегування і опікунства).
- •33. Порівняльний аналіз різновидів республік.
- •34. Практичне використання досвіду зарубіжних держав у процесі державотворення в Україні.
- •35. Формування теорії парламентаризму, концепції здійснення державної влади. Сучасні теорії народного представництва.
- •36.Структура і організація, зміст, компетенції та головні напрями діяльності представницьких органів.
- •37. Особливості взаємодії між парламентом і органами, що здійснюють функції конституційного контролю. Парламент і судова влада.
- •38. Організація і діяльність зарубіжних виконавчих органів влади. Класифікація.
- •39. Проблеми співвідношень законодавчої і виконавчої влади. Особливості формування уряду в президентській, парламентській, змішаних формах правління.
- •40. Бюрократія, збройні сили, засоби масової інформації: компаративний аналіз.
- •41. Політичний режим як засіб організації і функціонування влади.
- •42. Типології режимів. Режими традиційного, харизматичного і раціонально-правового панування (Вебер).
- •43. Особливості трансформації авторитарних режимів.
- •44. Аналіз форм тоталітаризму: сталінізму та фашизму.
- •45. Порівняння перехідних режимів в посттоталітарних країнах.
- •46. Основні риси політичного режиму в сучасній Україні.
- •47. Організація і політичне представництво інтересів.
- •48. Групи інтересів та їх різновиди. Форми активності груп інтересів. (Шляхтун, Голосов)
- •51. Класифікація і розвиток партійних систем
- •52. Правове регулювання діяльності політ партій
- •56. Сучані вибори, референдуми та плебісцити
- •57. Типи сучасних виборчих систем
- •58. Сучасний електорат і його типи
- •59. Ознаки демократії і класифікація її теорій: колективістські, ліберальні, плюралістичні концепції.
- •60. Сучасні теорії демократії: ліберальна, плюралістична, елітарна, конкурентна.
- •63. Ідеологічний та політичний плюралізм сучасності.
- •64. Типології сучасних політичних ідеологій.
- •67. Суть і структура сучасного політичного процесу.
- •68. Порівняльний аналіз суб'єктів політичного процесу.
- •69. Класифікація політичного процесу.
- •66. Сучасні світові системи в концепціях Істона, Уолерстайна та Галтунга
- •77. Генезис та етапи розвитку глобалістики.
- •78. Структура і теоретичні засади глобалістики як наукової дисципліни
- •79. Методи і напрямки досліджень сучасної глобалістики
- •Місце порівняльної політології серед інших дисциплін: політології, соціології, права, філософії, психології та ін.
57. Типи сучасних виборчих систем
Виборча система - це сукупність правил і прийомів, які забезпечують участь громадян у формуванні представницьких органів влади. Мажоритарна система - система виборів, за якої виборці голосують за конкретних кандидатів, і обраними вважаються ті, хто отримав більшість голосів. Пропорційна - система виборів, за якої виборці голосують за списки кандадатів у дипутати від політичних партій (виборчих блоків партій), а дипутатські мандати у передставницькому органі отримуються партіями (блоками) пропорційно кількості поданих за них голосів. Змішана система є комбінацією мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Вона має різні модифікації. У найпоширенішому варіанті змішаної виборчої системи частина депутатів вибирається за пропорційним, а частина — за мажоритарним принципом до нижньої палати парламенту. При цьому пропорційна і мажоритарна частина можуть мати різні величини. "В ідеалі" змішана виборча система досягає компромісу між реалізацією ідеї справедливого представництва різних політичних сил у парламенті і стабільністю сформованого уряду. Мажоритарна (+) - безпосередній зв'язок між виборцями і кандидатом в депутати; - відсіває з органів влади дрібні по своєму впливу партії; - формує парламентську більшість; -сприяє встановленню стабільної двопартійної системи; - приводить до формування однопартійного, але ефективного і стабільного уряду. Мажоритарна (-)- не відображає реальної розстановки політ сил в країні і не забезпечує їх адекватного представництва в парламенті. В першу чергу це розповсюджується на систему голосування в один тур, коли стороною, що виграла, є кандидат, що набрав менше половини голосів з числа тих, що беруть участь у виборах. Але, навіть якщо одна сторона набирає 52%, проблема зберігається - 48% виборців буде позбавлено представництва; - породжує диспропорції між набраними голосами і отриманими мандатами. - встановлює залежність результатів голосування від нарізки округів, що може породити "спокуса" махінацій з визначенням їх меж і чисельністю виборців для отримання виборчої вигоди; - можливість переважання регіональних (місцевих) інтересів над загальнонац інтересами; - приводить до дорожчання виборчого процесу при необхідності проведення другого туру. Пропорційна (+) - забезпечує більш адекватне представництво політ сил; - скорочує кількості "неврахованих" голосів виборців. Навіть при використовуванні виборчого бар'єру рідко буває, щоб виявилося неврахованим більше 1/4 голосів, і ще рідше це число наближається до 1/2; - дозволяє забезпечити представництво меншинам (наприклад, етнічним, релігійним); - стимулює створення партій і розвиток політ плюралізму. Пропорційна (-) - слабий зв'язок кандидата в депутати з виборцями; - залежність депутата від партійної фракції в парламенті; -породжує велике число фракцій, що змагаються, в парламенті, що негативно впливає на стабільність роботи останнього; - сприяє формуванню (при парламентській і змішаній формах правління) коаліційних урядів, які іноді бувають менш ефективними і стабільними, ніж однопартійні уряди; - потенційно збільшує вплив партійної еліти при формуванні виборчих списків, особливо якщо використовується система із закритим списком. Мажоритарна система має свої різновиди. Система відносної (простої) більшості - 1 тур, переможцем стає кандидат, який зібрав більше голосів, ніж його противники. Система абсолютної більшості - 50 % + 1 голос. Система кваліфікованої більшості - треба набрати 2/3 або 3/4 голосів. Варіанти пропорційної системи: система із загальнонаціональним партійним списком ; система з регіональними партійними списками припускає формування декількох округів; --система із закритим списком: виборець голосує за партію і не може виразити свою перевагу окремим кандидатом, внесеним в партійний список; - система з відкритим списком дозволяє голосувати за партію і виражати перевагу комусь з її кандидатів.