37. Особливості взаємодії між парламентом і органами, що здійснюють функції конституційного контролю. Парламент і судова влада.

Парламент – загальнонац. представницький орган держ влади, що діє постійно і головним призначенням якого є здійснення законотворчості. До осн функцій належать прийняття держ бюджету і контроль за органами виконавчої влади, насамперед уряду. Представницький характер П. полягає у тому, що він повністю або частково формується шляхом прямих виборів. На відміну від іншого загальнонац. представницького органу - конституанти (установ, зборів) - П. діє на постійній основі. Функціон. призначення цих органів також різне. Конституанта, як правило, діє до прийняття осн. закону. На відміну від місц. представницьких органів - муніципалітетів, П. є загальнонац. органом, акти якого чинні на всій тер. д-ви. Якщо муніципалітети є органами місц. самоврядування, то П. - орган держ. влади. П. - представницький орган не тільки тому, що виборний, а й тому, що діє на принципах колегіальності. Політ, представництво через П. ще в кін. 18 ст. набуло назви «народного представництва», оскільки способом його забезпечення були прямі й формально загальні вибори представників, а також - через загальнонаціональний (або вільний) мандат цих представників. У деяких країнах термін «народне представництво» набув офіц. значення. Так, у Великій Британії закони про парлам. вибори названі «законами про народне представництво». Нерідко П. у політ, і наук, колах називають «органом народного представництва». Виборне політ, представництво через П. пов'язане насамперед не з функціонуванням цього органу, а з діяльністю депутатів. Тому представницький характер П. є опосередкованим, у його основу покладено мандати депутатів. Визначаючи П. як представницький орган держ. влади, необхідно застерегти щодо вживання терміна «представницька влада».

Судова влада - відповідно до теорії поділу влади одна з трьох самостійних і незалежних гілок державної влади, яка є сукупністю повноважень зі здійснення правосуддя. Конст-правовий інститут С. в. становить сукупність норм, що закріплюють систему суб'єктів правосуддя та їх повноваження. S-ми правосуддя є суди. Здійснення правосуддя, тобто розгляд і вирішення на основі права кримін, цивіл, адмін та інших категорій справ, є головним повноваженням судів.

Соціальна роль С. в. в демократичному суспільстві полягає в тому, щоб у різних юридичних конфліктах забезпечувати панування права, вираженого в конституціях та інших законах, а також у прирівнених до закону або в підзаконних актах високого рівня - указах, декретах, постановах тощо. С. в. покликана вирішувати конфлікти не тільки між фізичними та юридичними особами, а й між ними і державою. При цьому йдеться не тільки про захист держави від особи (правопорушника), а й про захист особи від держави, якщо визнане державою право є на стороні особи. Забезпечення верховенства права.

Від інших видів державної влади С. в. відрізняється низкою особливостей. До них належить передусім її децентралізований і неполітичний х-р. Якщо закон і викон влада покладаються конституціями на один-два вищих органи держави, то С. в. покладена на всю сукупність судових органів - від найнижчих до найвищих за відсутності відносин підпорядкування між ними. Кожний судовий орган, а не лише верховний суд, є носієм С. в. і вирішує конкретні справи самостійно, керуючись тільки законом і правосвідомістю. Якщо закон і викон гілки влади постійно перебувають під безпосереднім впливом політ сил, то С. в. має бути цілковито деполітизованою. У протилежному разі вона не може бути безпристрасною, і при розгляді й вирішенні справ суди керуватимуться не правом, а політ доцільністю, як це відбувається за авторитарних і тоталітарних політ режимів. У демокр державах судді не можуть належати до політ партій, брати участь у будь-якій політ діяльності. Ще однією особливістю С. в. є джерело її сили. С. в. не спирається на волевиявлення виборців, як закон влада, не має у своєму розпорядженні матер, фін і силових ресурсів, як влада викон. Джерелом сили С. в. є повага сусп-ва і громадян до закону й до суду як його справедливого користувача і проф тлумача. Можливість для будь-якої фіз чи юрид особи захистити свої права шляхом звернення до суду є однією з найважливіших ознак правової демокр держави та показником ефективності С. в. Обсяг конст регулювання С. в. є різним. Про С. в. йдеться, зокрема, в конст положеннях про поділ державної влади, правосуддя, судовий конституційний контроль.