Практична робота № 4

Стан та перспективи виробництва та споживання біодизельного палива в Україні та світі.

4.1. Загальні поняття та аспекти виробництва та використання біодизельного палива.

4.2. Переваги та недоліки виробництва та використання біодизеля.

4.3. Світовий досвід виробництва біодизельного палива.

4.4. Сировина для виробництва біодизеля.

4.5. Технології виробництва біодизеля.

4.6. Шляхи використання біодизельного палива.

4.7. Перспективи виробництва біодизельного палива в Україні.

1. Загальні поняття та аспекти виробництва та використання біодизельного палива (біодизеля). Історичний аспект.

Оливкову олію у якості палива почали використовувати тисячі років тому. Її заливали у спеціальні лампи і використовували для освітлення приміщення. В олійні лампи заливали також інші рослинні олії (касторову, ріпакову, арахісову). Пізніше в якості заповнення ламп почали використовувати жир китів, свиней, овець.

Вперше документально використання рослинної олії в якості палива для дизельного двигуна було зафіксоване на Парижській Всесвітній виставці у 1900 році, коли Рудольф Дизель розробив дизельний двигун, який працював на чистій арахісовій олій.

Однак потім, активного впровадження для використання автотранспортною технікою (автовиробників і нафтопереробників) дешевого нафтового палива, зацікавленість до біопалива (а це був біодизель) згасла, відродившись лише у кризисні 70-ті роки ХХ століття.

З перших спроб попасти на ринок біодизель наштовхнувся на жорстоку опозицію автовиробників. Вони знімали всі гарантії на продукцію, якщо власник транспортного засобу хтів залити у бак біодизель замість традиційного палива нафтового походження. Але зі зростанням цін на «чорне золото» та стурбованістю людства щодо екологічних проблем – все уважніше володарі автомобільних гігантів відносилися до використання біопалива.

На комерційну основу біодизельне пальне стає на початку 90-х років ХХ століття, в першу чергу у тих країнах, які оцінили реальні довготривалі вигоди від його застосування і прийняли відповідні державні рішення на його впровадження.

Згідно із ЗУ “Про альтернативні види палива” біодизельне паливо (біодизель) - метилові та/або етилові етери вищих органічних кислот, отриманих з рослинних олій або тваринних жирів, що використовуються як біопаливо або біокомпонент.

2. Переваги та недоліки виробництва та використання біодизеля.

Переваги виробництва та використання біодизеля:

- завдяки природному походженню біодизельне паливо є менше токсичним ніж нафтове, і при потраплянні в ґрунт чи воду не шкодить рослинам, тваринам;

- знижується емісія практично всіх шкідливих речовин;

- біодизель схильний практично повному біологічному розпаду;

- хороші змащувальні властивості, які втрачають традиційне паливо при усуненні з нього сірчаних з'єднань;

- більш високе цетанове число (не менше 51);

- висока температура запалювання (вище 150 °С), що робить біопаливо порівняно безпечним;

- повнота згоряння завдяки присутності до 10% кисню;

- значне (до 60%) збільшення ресурсу двигуна. Так, в Книгу рекордів Гіннеса у 2005 році занесений вантажний автомобіль, що проїхав на біодизелі Б100 без ремонту оригінального двигуна понад 1,25 млн км.

Біодизель має і недоліки, наприклад:

- меншу енергоємність, а також більшу погодинну та питому ефективну витрату в порівнянні з нафтовим паливом. Оскільки теплота згоряння біодизеля нижча, ніж звичайного (37,8 і 42,7 МДж/кг відповідно), за об'ємом його потрібно на 9% більше (або на 15% по масі). В середньому 1 л біодизеля еквівалентний 0,9 л звичайного дизельного палива;

- відносно високу температуру помутніння. В холодну пору року необхідно або підігрівати біопаливо, що йде з паливного бака в паливний насос, або працювати на паливних сумішах із вмістом біодизеля не вище 80%;

- гігроскопічність, тобто здібність до поглинання вологи з атмосфери. Присутність води викликає корозію елементів паливної апаратури, а при низьких температурах – розшаруванню палива та утворенню льоду;

- агресивність по відношенню до гумових деталей.