1. Роль ораторського мистецтва (риторики) у проф. Діяльності юриста

Ораторське мистецтво є прикладною дисципліною, яка являє собою комплекс знань, умінь і навичок оратора сто­совно підготовки й проголошення переконуючої промови. Іншими словами, ораторське мистецтво — не діяльність, спрямована на переконання аудиторії засобами живого слова.

Так, риторика — це теорія ораторського мистецтва, красномовство — вміння говорити красиво. М.М. Сперанський визначай красномовність як «дар потря­сати душі». А.Ф. Коні розрізняв поняття «красномовність» і «ораторське мистецтво». Перше він розумів як «дар слова, що хвилює й притягує слухача красотою форми, яскравістю образів і силою точних висловів», тобто як уміння говорити грамотно, переконливо». Сучасні словники теж визначають красномовство як здатність уміння говорити красиво, пере­конливо, як ораторський талант. Це мова, побудована на ораторських прийомах, це саме ораторське мистецтво, на­самкінець — це наука, яка вивчає ораторське мистецтво; риторика.

Сьогодні неможливо виконувати жоден вид юридичної діяльності без знання та розуміння особливостей спілку­вання та механізмів впливу однієї людини на іншу. Адже юрист протягом одного дня вступає в спілкування з десят­ками осіб, різними за віком, інтелектом, за їх соціальним станом, інтересами та потребами. Саме ця діяльність по­требує використання знань ораторського мистецтва для впливу як на людей, які, наприклад, потрапили у сферу судочинства (свідок, підозрюваний, обвинувачений, по­терпілий та ін.), на осіб, що безпосередньо здійснюють цей вид діяльності (слідчий, прокурор, суддя, адвокат), так і для здійснення більш загальних цілей: утвердження прав і свобод людини і громадянина, які визначають зміст і за­стосування законів, діяльність органів законодавчої, ви­конавчої, судової влади, місцевого самоврядування.

2. Використання прокурором репліки як полемічного прийому

Репліка прокурора, як правило, носить полемічний характер. Це відповідь, зауваження, заперечення прокурора на промову захисни­ка. В репліках відбувається змагання процесуальних супротивників, в якому кожний відстоює свої погляди. Прокурору необхідно оволодіти засобами полеміки і вміти вправно використовувати їх в репліці. Спро­стовуючи доводи захисника, прокурору доцільно:

— не залишати без зауваження сильні доводи противника, але, заперечуючи, не повторювати міркувань, раніше висловлених в обвинувальній промові;

— відповідати фактами на слова;

— не заперечувати безсумнівних доказів і правильних міркувань противника;

— не заперечувати неймовірного.

Неприпустимо використовувати репліки для особистих випадів про­ти захисника, з другорядних, неістотних, непринципових положень.

На відміну від обвинувальної промови репліка не має структури, розділів. Її побудова визначається змістом заперечення на промову, виголошену захисником; необхідністю скоректувати і доповнити деякі положення обвинувальної промови після виступу в дебатах захисни­ка. Прокурор стримано, коректно звертається до суддів та інших учасників процесу і роз'яснює причини, що спонукали його виго­лосити репліку. Після цього він коротко перераховує питання, з якими не згоден в промові захисника, заперечує йому, викладає суть своїх зауважень, висновків. Репліку можна використати лише один раз.

Прокурор буде виголошувати репліку впевнено і переконливо, якщо буде дотримуватись таких правил.

Перше — не перебивайте промову захисника, навіть якщо вона для Вас образлива, уважно слухайте її і обмірковуйте зміст відповіді у репліці;

друге — скориставшись реплікою, не кричіть, не підвищуйте інтонацію, а висловлюйтесь підкреслено спокійно і стримано;

третє — володійте собою, будьте поблажливі і коректні;

четверте — говоріть коротко і лише про те, що має суттєве та принципове значення;

п'яте — якщо не знаєте, про що казати в репліці, не допускайте марнослів'я, краще відмовтесь від неї;

шосте — не повторюйте в репліці положень, висновків, заува­жень, які раніше були проголошені в обвинувальній промові;

сьоме — кожне речення, слово і промову в цілому виголошуйте грамотно, переконливо, без пафосу та зарозумілості.

Якщо в розгляді кримінальної справи про злочини, вчинені гру­пою осіб, бере участь декілька захисників, то в репліці прокурор може наводити заперечення проти будь-яких положень, висловле­них захисниками в цілому, або окремими з них. При цьому потрібно конкретизувати, з приводу виступу якого саме захисника виголо­шується репліка.

Закон надає прокуророві право після проголошення промов усіма учасниками судових дебатів виступити з реплікою (ч.7ст. 364 КПК України).

Репліка — не обов'язкова частина судових дебатів. Вирішити, чи слід її брати, прокурор може лише після виступу всіх учасників судових дебатів. Державний обвинувач, як правило, виступає з реплікою, коли учасниками судових дебатів:

• висловлені помилкові твердження;

• неправильно тлумачаться норми права;

• перекручені фактичні обставини справи, які мають

суттєве значення;

• допущено грубу поведінку щодо учасників судового

розгляду;

• допущено домисли та принципово неправильні судження;

• явно перекручено позицію прокурора, громадського обвинувача, цивільного позивача;

• дано юридичне неправильну оцінка скоєного тощо.

Репліка, як правило, — гостро полемічний виступ. Вона повинна бути короткою, чіткою і зрозумілою. Але її не слід перетворювати на гру слів, використовуючи обмовки інших учасників. Недопустимі нервозність, грубість, нетактовність. Прокурор готується до репліки під час виступів інших учасників судових дебатів. Але якщо прокурору необхідний додатковий час, він може просити суд зробити перерву для підготовки до репліки.