
- •Основна література:
- •Макросоціологія. "Структура суспільства та тенденції (тренди) його розвитку"
- •Основна література:
- •Галузева соціологія. Теорії середнього рівня.
- •Методологія і технології прикладних
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Социальна экологія. Типи поселеннь та соціально-територіальні спільноти
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Мікросоціологія
- •Тема VI: соціологія первинних груп.
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тема VII.Соціологія особистості.
- •Основна література:
- •Додаткова література:
Мікросоціологія
С Е М І Н А Р № 7
Тема VI: соціологія первинних груп.
Поняття «первинна група», її риси та функції. Типології та структури малих груп. Соціометрія (шкала Богардуса) –метод дослідження груп.
Характер взаємин та внутрігрупова взаємодія : згода, співпраця, конкуренція, лідерство, конфлікти. Відносини «особистість-група». Ролі, статуси, репутація. Способи впливу групи на особистість.
3. Сім’я та шлюб як соціальний інститут та мікрогрупа. Історія та тенденції змін функцій та змісту сім’ї у суспільстві.
4. Типи сім’ї та форми шлюбу у минулому та зараз. Сімейні ролі та стосунки,конфлікти у родині,чинники розпаду сім’ї. Прогнози на майбутнє.
Ціль семінару: дати студентам знання та навики взаємодії у малих групах. Прояснити свою роль та положення у студентської групі ви зможете на семінарі за допомогою вправ та тренінгу. Готовлячись до першого питання, треба звернутися до свого конспекту з матеріалами колоквіуму з історії соціології (семінар№1), а саме до теорій первинної групи Ч.Кулі, Г.Тарда, Ф.Тьоніса, Р.Мертона, а також ознайомитись з теоріями малої групи та внутрігрупових процесів Дж. Морено, Е.Гофмана, В.Поніото та інших. З їх можна аналізувати особливості «первинної групи», її ознаки та сутність як соціально – психологічної спільноти, яка грає важливу роль у житті кожного з нас. Зверніть увагу на функції «первинної» і «референтної» групи та їх важливість для розвитку особистості і її самореалізації. Вивчання другого питання помагає зрозуміти не тільки різноманітність та багатозначність цих груп, в які ми включені одночасно, а і усвідомити ступінь впливу і автономії індивіда у групі, мотиви участі та поєднання у групи. Обговорюючи різні форми групової взаємодії, бажано приводити приклади з загальної соціальної практики а не свого життєвого досвіду. Вплив групи залежіть від різній мірі включення індивідів у внутрігрупову динаміку, мірі ідентичності з групою,- звідси різні можливості впливу на зміни поведінки та думки (є групи більш гомогенні та одностайні, там вплив вище, є гетерогенні, з більшою автономією індивідів). Питання ролей, статусів і позицій індивідів у групі, розкриває та доповнює тему 4 та тему 6, де вже це обговорювалось на макро та мезорівнях стосунків. Головне - це можливості прояву індивідуальності та самостійності рішень, механізми формування репутації та її зміни. Все ці питання виводять нас на рівень міжособистісних стосунків, що завжди визиває цікавість студентів, але при цьому краще спиратись на наукові доказані соціологічні теорії: теорія обміну (Хофман), рівності (Хетфілд, Хьюманс) теорія міжкультурного інтеракціонізму (Мід), управління враженнями (Гофман), теорія психоаналізу (Фрейд). Їх краще законспектувати разом з методами впливу групи на особистість.
Також дана тема дає знання про важливіші та найдревніші соціальні інститути: родину та шлюб, їх сутність та роль у суспільстві та житті окремої людини, познайомитись з напрямками сімейної соціальної політики України що допоможе сформувати реальні настанови та чекання, замість ідеалізованих, готуючи студентів к сімейним ролям.
Визначення сім’ї й шлюбу пояснює, кого можна віднести до «членів родини» і зрозуміти, що шлюб та сім’я це не тільки взаємна любов та порозуміння, а також взаємна відповідальність та піклування один про одного. Конспектуючи функції сім’ї треба розкрити їх зміст й показати як вони змінювались в історії людства і які проблеми з їх виконанням є сьогодення, що саме і слугує підтвердженням кризи сімейно-шлюбних стосунків (див. четверте питання Л.9. посібника Чернової). Завдяки даної темі знання студентів про шлюб та родини розширюються й крім традиційних уявлень, на яких виховувалось більшість і які досі домінують у сучасної української культурі та масової свідомості з гендерними стереотипами минулого, вони знайомляться зі всіма формами сімейно-шлюбних відносин, які існують на карті світу сьогодні та підбирають адекватну модель для себе. На основі набору соціологічних показників, які використовуються соціологами, можна аналізувати та порівнювати ці форми. Останнє питання розкриває різноманіття сімейних ролей формальних та неформальних, складність їх поєднання у житті однієї особи, можливі конфлікти з їх виконанням, та їх природну парність взаємодоповнюваність: батьки-діти, внуки – дідусі, жінка-чоловік тощо й краще усвідомлювати свої ролі у родині, важливість збігу очікувань та виконань у рольовій взаємодії.
Вивчання даної теми курсу сприяє усвідомленню своїх стосунків та ролей і більш відповідальному ставленню до родини та стосунків с оточенням. Допомагає урозуміти від чого залежить «сімейне щастя», показує зв'язок між макро- та мікропроцесами, індивідуальної, сімейною та національною культурою і всій системою виховання у суспільстві. Ми отримаємо у спадок не тільки прізвище та власність, а й традиції побуту, спілкування, розподілу ролей, звички тощо. Також треба враховувати такі фактори риску як – гендерна нерівність або змішані шлюби (в широкому смислі, не тільки етнічному, а в цілому як вихованці різних субкультур та спільнот (територіальних, професійних, соціальних тощо).
Теми рефератів і доповідей:
Теорія управління враженнями Е.Гофмана.
Група і особистість - включенність та відособлення.
Гендерні роли в сім’ї и та гендерне виховання.
Вплив етнонаціональної культури і батьківської родини на модель сім’ї молодих.
Соціометрія - метод вивчання структури та стосунків й ролей у первинної групі.
Основні поняття теми: «згуртованість», «мала група», «формальні і неформальні роли в групі», «санкції», «групові норми», «первинна група», «вторинна група», «референтна група», «сім’я», «брак», «гражданський брак», «репродуктивна функція сім’ї», «опустіле гніздо», «діти розводу», «модель сім’ї», «нуклеарна сім’я», «егалітарна сім’я», «сім’я в кризі», «перехідний тип сім’ї», «традиційна сім’я», «нестандартні шлюби», «дисфункціональна сім’я», «неблагополучна сім’я», «сімейні ролі».