3.Контрабанда.

Контрабанда (ст. 201 КК). Безпосередній об’єкт злочину — сус­пільні відносини у сфері державного регулювання переміщення това­рів та інших предметів через митний кордон України і внесення до бюджету мита та інших платежів. Додатковими об’єктами можуть ви­ступати громадська безпека та здоров’я населення.

Предмети контрабанди, зазначені у ст. 201 КК, можна поділити на дві групи, що має значення для кваліфікації цього злочину. Перша група — це товари, тобто будь-яке рухоме майно (у тому числі валют­ні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також тран­спортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використову­ються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України. Друга група — це історичні і культурні цінності, отруйні, сильнодіючі або вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя і боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойо­вих припасів до неї), а також стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлені відповідні правила вивезення за межі України.

Об ’єктивна сторона злочину виражається: 1) у незаконному пере­міщенні товарів (що належать до першої групи предметів контрабанди) через митний кордон України поза митним контролем або з прихову­ванням від митного контролю, вчиненому у великих розмірах, тобто коли їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (згідно з приміткою до ст. 201 КК); 2) у не­законному переміщенні через митний кордон України предметів контра­банди другої групи незалежно від способу переміщення, вартості чи розміру предмета злочину (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»¹).

Під переміщенням слід розуміти ввезення товарів на митну тери­торію України, вивезення з цієї території чи переміщення їх митною територією України транзитом.

Митний кордон — це межі митної території України. Митний кордон збігається з державним кордоном України або з межами територій спе­ціальних митних зон. Поняття митної території, митного контролю та спеціальних митних зон визначені у Митному кодексі (МК) України.

Переміщення предметів поза митним контролем означає: 1) поза місцем розташування митного органу; 2) поза часом здійснення митного оформлення; 3) з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем службовими особами митного органу (ст. 351 МК України).

Переміщення предметів з приховуванням від митного контролю здійснюється: 1) з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів; 2) шляхом надання одним товарам вигляду інших; 3) із поданням митному органу як підстави для переміщення товарів під­роблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані (ст. 352 МК України).

Злочин вважається закінченим з моменту незаконного переміщен­ня предметів через митний кордон України.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб’єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку.

Частина 2 ст. 201 КК передбачає відповідальність за контрабанду, вчинену за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше су­димою за контрабанду.

Кримінальна відповідальність за незаконне переміщення через мит­ний кордон України деяких предметів може наставати лише за спеціаль­ними нормами, передбаченими статтями 199, 300, 301, 305 КК.