Тема 1. Культурологія: предметність та моделі дослідження

Історія та логіка становлення культурологічного знання. Неокантіанська інтелектуальна традиція: науки про природу та науки про дух. М. Шелер про різновиди знання та ціннісні орієнтації. Культурологія (наукове знання про культуру) і культурфілософія (філософське знання про культуру).

Філософія культури як культурна самосвідомість європейської людини. Культурфілософія як соціальна та культурна антропологія.

Соціальна і гуманітарна культурологія. Культурологія як інтегративна галузь соціально-гуманітарного знання про культуру.

Культура як цілісний об’єкт культурології. Предметне поле культурології. Онтологічні, гносеологічні, телеологічні, етико-естетичні, педагогічні аспекти культури.

Філософія культури як методологія культурологічного пізнання. Методи дослідження культури: дескриптивні, компаративні (порівняльні), психоаналітичні, статистичні та віртуальне моделювання.

Класичні, некласичні, постмодерністські моделі сучасних культурологічних досліджень. Культурологія як іншологія: концепт Іншого в культурфілософській рефлексії (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі).

Місце навчальної дисципліни «Культурології » в системі сучасного знання, зокрема, компетентісної моделі економічної освіти.

Основні поняття: культура, культурологія, соціальна культурологія, гуманітарна культурологія, філософія культури, історія культури, соціологія культури, культурантропологія, методологія, класичні моделі, некласичні моделі, постмодерністські моделі, дескриптивні методи, компаративні методи, статистичні методи, віртуальне моделювання, концепт Іншого, компетентісна модель освіти.

Тема 2. Культура як феномен

Поняття “культура” та її інтерпретації. Культура в антропологічній перспективі. Метафізичні та деонтологічні припущення в пізнанні феномену культури. Культура як онтологічно-антропологічний феномен. Гра як першоджерело культури в концепції Й. Гейзінга. Архетипно-традиційне, міфічне і символічне як універсальні модуси буттєвості культури.

«Архетипи» («універсалії», або «інваріанти») культури як схеми духу. З. Фройд про походження і витоки культури. Неофрейдистські концепції культури (Е. Фромм, Г. Маркузе, К. Г. Юнг, Е. Нойманн). Статус традиції як особливої реалії культури. Феномен традиції крізь призму «вживання» та «дистанціювання», «розриву» та «повернення».

Феномен культури в контексті універсального еволюціонізму. Класичний еволюціонізм (Г. Спенсер, Е. Б. Тайлор, Л. Г. Морган). Культура як особливий біосоціальний організм: вчення В. І. Вернадського про ноосферу, синергетична парадигма.

Аксіологічні концепції культури. Культурні норми і цінності: різновиди та механізми взаємодії.

Культура як знаково-символічна система. Знак, символ та образ в культурі. «Філософія символічних форм» Е. Касирера. Сутність символу як найважливішого механізму пам’яті культури. Символізм і проблема візуалізації культури.

Феноменолого-герменевтичні тлумачення культури. Поняття «мови культури». Мова культури (жест, слово, малюнок, танок, предмет, що має символічне значення). Природні, штучні, вторинні мови.

Герменевтика як метод розуміння культурних феноменів (В. Дільтей, Г.-Г. Гадамер, П. Рікер). Проект герменевтики як онтології в концепціях Ю. Габермаса і К. Апеля. Культура як семіотична проблема (Ф. де Соссюр). Культура як текст (Р. Барт, Ю. Лотман).

Проблема культури як діалогу культур (Р. Барт, М. Бахтін, М. Бубер, Г.-Г. Гадамер, Ю. Габермас, К. Ясперс). Концепт Іншого (Е. Левінас, П. Рікер, Дж. Г.Мід), діалог як спосіб існування культури.

Структуралістсько-антропологічне осягнення світу культури. “Надраціоналізм” К. Леві-Строса: «гарячі» й «холодні» культури.

Постструктуралістські концепції культури (Ж. Дельоз, Ж. Дерріда, Ю. Крістєва, Ж. Ф. Ліотар, М. Фуко та інші). Універсум культури як інтертекст. Гіпертекст і «постгутенбергова доба».

Основні поняття : Аксіологія, антропологія, артефакт, архетип, герменевтика, дискурс, знак, інтерпретація, інтертекст, мова, «мови культури», ноосфера, норма, семіотика, символ, текст, традиція, структуралізм, цінність.