МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет ____Кредитно-економічний______________________

Кафедра ___________філософії______________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково –

педагогічної роботи

____________________ А.М.Колот

“____”__________________2014 р.

Методичні матеріали

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни

____________________Культурологія ________________________

для всіх галузей знань та напрямів підготовки

(крім напряму підготовки «6.030101 «Соціологія»)

Завідувач кафедри _______________ проф. Вільчинський Ю. М.

“_____”_______________20__р.

Начальник навчально-

методичного відділу

______________Т.В. Гуть

“_____”_______________20__р.

Київ кнеу 2014

Укладачі: канд. філос. наук, доц. Мачульський Б.Г.,

канд. філос. наук, доц. Дерев’янко Т. М.

ст. викл. Пітякова Т. С.

1. ВСТУП

Курс “Культурології” належить до вибіркових дисциплін циклу гуманітарної підготовки, виконує гуманітарно-гуманістичні функції, а дисципліна інтегрує в собі систему гуманітарного знання (філософія, етика, естетика, педагогіка, психологія, історія України, українська мова, історія держави і права тощо) під кутом зору з’ясування духовно-екзистенціальних передумов та соціально-історичних чинників становлення культурної ідентичності, культури людських взаємин.

Програма розроблена з урахуванням освітніх пріоритетів, спрямованих на індивідуалізацію навчального процесу, зростання значення самостійної та індивідуально-консультативної роботи в процесі освоєння курсу «Культурологія».

У контексті глобалізаційних процесів, переходу до інформаційного суспільства здійснюються пошуки модернізації освіти, посилюється значення гуманітарної освіти. Сучасна ситуація потребує створення нового покоління освітньо-професійних програм, котрі б забезпечували універсальність, фундаментальність освіти та її практичне спрямування. Культурологія є базовою дисципліною, яка формує уявлення про світ, людину, світову і національну культуру, вчить жити в гармонії з природою і всім світом.

Культурологія намагається вирішувати непрості завдання теоретико-методологічного синтезу різних галузей гуманітарного знання, фахового забезпечення відповідних навчальних курсів. Концептуальними засадами, що визначили логіку, структуру, зміст курсу «Культурологія» є методологія «онтологічної антропології», завдяки якій забезпечується поєднання антропологічної та онтологічної перспективи в дослідженні культури, виокремлення типів культури з погляду її тривання в часі як цілого та увиразнення архетипно-традиційного, міфічного і символічного як універсальних модусів буття культури в знаку й, зокрема, збереження «трансісторичного» образу культури – синтетичної візії культури як внутрішньо-діалогічної, дискурсивно-текстуальної цілості. Метафізичні та деонтологічні припущення в пізнанні феномену культури, як тривалості-тривання висхідного прагнення творити, як виявлення людського в людині уможливлюють угледіти глибоку й рухливу перспективу ­­культ – культура – цивілізація, а також споконвічних і завжди унікальних феноменів культури.

1.2. Мета вивчення дисципліни: ознайомлення студентів з історією становлення предмету культурології – основними універсальними рубрикаціями предметного поля культури, головними концептуальними інтерпретаціями культури та понятійним апаратом, історичними типами культур та їх особливостями. Введення в коло культурологічних проблем та навчання застосуванню культурологічного аналізу до конкретних явищ історії культури та сучасності, навчання мистецтву інтерпретації та розуміння Іншого, допомога у відкритті власної культурної ідентичності.

1.3. Завдання вивчення дисципліни:

• цілеспрямоване осмислення загальнотеоретичних засад культурології;

• джерелознавче ознайомлення студентів з основними пам’ятками (текстами) світової і вітчизняної культурологічної думки;

• вироблення навичок самостійного гуманітарного аналізу текстів (в процесі написання письмових робіт, підготовки до семінарських занять, самостійної та індивідуально-консультативної роботи);

• сприяння відкриванню студентами власної культурної ідентичності, становленню морально-естетичної культури міжособових взаємин;

• ініціація гуманітарного, гуманістичного мислення та культурологічної компетентності.

ПРЕДМЕТ КУРСУ: культура як модальність людського буття.

На завершення вивчення дисципліни студент має

ЗНАТИ:

• основні терміни та поняття культурології на рівні відтворення, тлумачення та використання в повсякденному житті;

• сутність, функції культури та її складові елементи;

• методологічні засади культурологічного аналізу суспільного і культурного життя;

• зміст основних сучасних концепцій виникнення і розвитку культури;

• основні механізми та напрямки соціокультурної динаміки, шляхи вирішення існуючих проблем у розвитку сучасної культури та цивілізації;

• провідні тенденції в розвитку сучасної культури; сутність, характерні риси та динаміку розвитку української культури;

• механізми залучення людини до культури, характерні риси буття особистості в різних історичних та регіональних типах культури.

ВМІТИ:

• оперувати понятійним та категоріальним апаратом дисципліни;

• застосовувати знання з культурології для аналізу інтеграційних процесів у глобалізованому світі,

• застосовувати знання з культурології для аналізу сучасних соціокультурних процесів та політики держав в сфері культури, науки, мистецтва та освіти;

• розуміти особливості діалогу культур та сучасних змін в українському суспільстві,

• активно залучатися до комунікативних процесів в сучасному світі, застосовувати вербальні і невербальні засоби для покращення власної і корпоративної культури;

• визначати основні цінності та традиції, що складають основу національної та регіональних культур;

• розвивати свій внутрішній світ та моральні якості людини і майбутнього фахівця.

• визначати лінію особистісної поведінки в умовах розмаїття культур і субкультур та реалізовувати набуті знання в майбутній професії.

В результаті вивчення дисципліни «Культурологія» студенти та слухачі у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

• формування культури професійної діяльності, розвиток духовності, соціальної відповідальності майбутніх економістів (юристів), усвідомлення ними творчого та інноваційного характеру власної спеціалізації;

• розвиток культурологічних знань, моральної та естетичної свідомості, філософської культури, світоглядної орієнтації, успішності, творчого та особистісно-орієнтованого образу майбутнього економіста (юриста);

• вміння розвивати творчий потенціал, що спрямований на досягнення успіху в професійній діяльності, підтримувати прагнення до самовдосконалення та найвищої професійної майстерності.

• опанування філософсько-методологічним змістом категоріально- понятійного апарату навчальної дисципліни з метою його застосування у власній життєдіяльності та в професійній діяльності.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічну діяльність:

• здатність орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної культурології, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини;

• визначити шляхи розв’язання життєвих та професійних питань, орієнтуючись на загальнокультурні стандарти, норми, цінності;

організаційно-управлінська діяльність:

• формування у студентів та слухачів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у професійній діяльності, з урахуванням її особливостей, а також досягнень науково-технічного прогресу;

• формування у студентів та слухачів здатності ефективно застосовувати: професійні знання різних типів, принципів і закономірностей професійної діяльності, найзагальніших її підстав; знання культурологічної специфіки людських відносин, та професійної діяльності;

• виховання у студентів та слухачів вищої духовної культури з відчуттям соціального партнерства, відповідальності майбутніх фахівців-економістів (юристів);

• формування в особистості економіста (юриста) оптимального, творчого потенціалу, найвищої продуктивності праці, здатності працювати в складних і конкурентних умовах.

• вміння створювати комфортний морально-естетичний клімат заради здійснення ефективної професійної діяльності та попередження виникнення конфліктних ситуацій, усунення їх наслідків;

педагогічно-консультативна діяльність:

• обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед колег з питань підвищення їх інтелектуальної культури;

• вміння надавати консультації працівникам та підлеглим в тих видах діяльності, яки є дотичними до історії, теорії та філософії культури;

контрольно-консультативна діяльність:

• вміти практично застосовувати культурологічні знання у науковій та консультативній роботі.