
- •Тема 1. Механізм сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів в Україні.
- •Література:
- •1. Поняття про процес працевлаштування, основні категорії. Предмет навчальної дисципліни «Технологія працевлаштування».
- •Центр кар’єри вищого навчального закладу як інструмент сприяння працевлаштуванню випускників
- •3. Університетські заходи щодо сприяння працевлаштуванню
- •4. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді
4. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді
На державному рівні підтримка та розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді передбачена Законом України «Про зайнятість населення», який набрав чинності 1-го січня 2013 року багато статей торкається студентів і випускників вищих навчальних закладів, тому вивчення його є нагальним.
Експерти вважають, що новоприйнятий закон сприяє вирішенню трьох основних проблем. По-перше, він дозволить впровадити стимули для роботодавців, щоб їм було вигідно створювати робочі місця. По-друге, вирішити проблему працевлаштування молоді. По-третє, підтримати людей зрілого віку, яким складно конкурувати на ринку праці.
Безперечно, що студенти бажають знати, які статті Закону «Про зайнятість населення» спрямовані на вирішення проблем забезпечення випускників першим місцем роботи. Тому на лекції особлива увага приділяється цим статтям.
У статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що молодий працівник це громадянин України віком до 35 років, випускник професійно-технічного або вищого навчального закладу, який у шестимісячний строк після закінчення навчання працевлаштувався самостійно або за направленням навчального закладу чи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі незалежно від місця першого працевлаштування.
Статею 14 до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, серед інших віднесено молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах (протягом шести місяців після закінчення) і яка вперше приймається на роботу.
Для працевлаштування категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
Значні зміни стосуються працевлаштування молоді і пов’язані вони з державною підтримкою молодих працівників, залучених до роботи в селах і селищах. У статті 28 молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у таких населених пунктах, надається житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за переліком професій (спеціальностей), затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менше десяти років, житло передається йому у власність.
Розширюються можливості для підвищення конкурентоспроможності молоді у статті 29. Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій. Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців. Вперше передбачено внесення роботодавцем запису про проходження стажування до трудової книжки. Керувати таким стажуванням за індивідуальною програмою може тільки працівник підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки. Законом також передбачено, що у разі коли в період стажування вищезазначена особа, виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. З метою якісного проведення керівництва стажуванням, робота керівників стажування призначених з числа працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися підприємством, організацією, установою не за їх рахунок, а за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5 відсотків суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи.
Посилаючись на статтю 34 роботодавець має право укладати з працівниками або іншими особами, які не перебувають з ним у трудових відносинах, за їх згодою договори про направлення їх до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Зазначеним договором на працівника або іншу особу, яка направляється на навчання, може бути покладено обов'язок відпрацювати на посаді відповідно до отриманої кваліфікації в такого роботодавця після закінчення навчання протягом погодженого сторонами строку, який повинен бути порівнянний з обов'язками, що взяв на себе роботодавець щодо оплати та строку навчання, але не більше, ніж три роки.
Стаття 35 передбачає участь роботодавців - замовників кадрів у визначенні змісту навчання, кваліфікаційній атестації безробітних, і зобов’язує їх надавати робочі місця для виробничого навчання, виробничої практики або стажування.
Таким чином, закон "Про зайнятість населення" містить значні зміни, які носять позитивний характер як для роботодавців, так і для випускників. Знання та використання норм Закону України «Про зайнятість населення», дозволить випускникам відчувати себе більш впевнено на ринку праці у пошуку першого місця роботи. Головне, щоб запропоновані норми отримали дієвий механізм їх реалізації.
Особливої актуальності набуває підготовка спеціалістів цільового призначення. Цільова підготовка спеціалістів орієнтується на модель майбутнього фахівця, яка відображає структуру його майбутньої професійної діяльності. ДонНУЕТ має досвід цільової підготовки фахівців для системи Пенсійного Фонду, акціонерного товариства „НОРД”, оптово-роздрібної торгівлі ОП „Шахта імені О.Ф.Засядька”, ВАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич” м. Запоріжжя та інш. Співпраця здійснюється через розробку робочих навчальних програм, програм виробничої практики, навчально-методичної літератури, проведення захисту дипломних робіт, розробки заходів направлених на набуття знань, компетенцій майбутніми спеціалістами, з урахуванням специфіки роботи підприємств що виступають заказниками спеціалістів.
Для вирішення проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів особливої уваги потребує формування спеціального ступеню навчання – стажування. Пошук компаній, які погоджуються брати у штат стажера, є досить актуальним. Для випускників вищих навчальних закладів роботодавці висувають комплекс досить високих вимог, зокрема глибокі теоретичні знання за спеціальністю, навички професійної компетентності, комунікативні навички, розвиток певних здібностей, особистих якостей. Але роботодавці відзначають, що навантаження в університеті не дозволяє сучасним випускникам поєднувати роботу і навчання. І хоча роботодавці цінують глибоку теоретичну підготовку, вони не готові відмовитись від принципу – краща освіта здобувається на практиці. На державному рівні Законом України «Про зайнятість населення» визначено в статті 29. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді
1. Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.
Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України.
Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців.
Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
2. Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.
3. У разі коли в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
4. Робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися підприємством, організацією, установою за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5 відсотків суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи.
5. Вищі та професійно-технічні навчальні заклади разом з роботодавцями сприяють студентам і учням у доступі до інформації про можливість стажування.
Підприємницька діяльність в сучасних умовах розглядається як одна із найбільш ймовірних форм професійного самовизначення. В університеті ряд спеціальних дисциплін спрямовані на підтримку і розвиток комунікативних навичок підприємницької діяльності. В університеті проводяться традиційні конкурси бізнес-проектів, ярмарки ідей, ділова гра „Моя фірма”, майстер класи, де відпрацьовуються особливості створення різних малих підприємств.