Словосполучення. Просте речення Виконайте контрольно-тренувальні вправи

1. Утворіть словосполучення, додавши до поданих слів залежні. Визначте тип підрядного зв’язку (узгодження повне,неповне, керування посереднє, безпосереднє, прилягання), граматичне значення словосполучення (атрибутивне, об’єктне, обставинне).

Ходити, захоплюватися, сонце, мати, стояти, спостерігати, космос, система, прилади, експедиція, вивчення, майбутнє, організовані, п’ять, зерно, пролежати, станція, діяч, вивих, їздити, уламок, окраєць, вдало.

2. У поданих реченнях підкресліть підмети, вкажіть їх тип (простий, складений), якою частиною мови вони виражені.

1.Культура мови починається з самоусвідомлення мовної особистості. (І. Вихованець). 2. ХХ сторіччя принесло нашій мові високі злети й найскладніші випробування. 3. Життя прожити – не поле перейти (Народна творчість). 4. Це мій народ (Б. Олійник). 5. Ми з дитинства навчаємося мови. Світ мови оточує нас від народження (І. Вихованець). 6. Ми з Іваном Миколайовичем у Старобільську придбали з десяток поетичних новинок і привезли їх Дмитрові (І. Савич). 7. Велика зграя журавлів кружляла невисоко і плавно над землею (М. Рильський). 8. І кожний з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко). 9. Найбільше мов серед українців знав Агатангел Кримський (В. Шевчук). 10. Чумацький Шлях оперізував небо велетенським миготливим поясом (І. Цюпа).

3. У поданому тексті підкресліть присудки, визначте їх тип та способи морфологічного вираження (частина мови, її граматичні категорії).

Водити машину в тутешніх горах ой нелегко. Треба справді бути віртуозом. Мати залізні нерви. А ще вміти не дивитися вниз, де Ядран-море. Думаю, якби я сидів за кермом і хоч раз зиркнув униз, у ту безодню блакитну, то вже нікуди ми б не доїхали. Уявіть собі стежину, ніким не захищену, а на краю стежини – прірва, глибиною з кілометр, а то й більше. А прірва та – ось вона, просто під ногами. Не десь там, а під тобою. Збочив на метр, посковзнулися колеса і – замакітриться голова. «Отож не дивись» – наказує розум (В. Большак).

4. Дайте по кілька відповідей на поставлені питання, побудувавши їх у формі речень, у яких між підметом і присудком ставиться тире (користуйтесь енциклопедією, тлумачним словником, збірками прислів’їв та приказок).

1.Хто такий Михайло Грушевський? 2. Що таке диспут? 3. Що називається звертанням? 4. Що таке метеорит? 5. Хто такий Григорій Сковорода? 6. Яку людину ми називаємо другом? 7. Що таке аквамарин?

5. Поширте подані речення узгодженими означеннями, поясніть їх морфологічне вираження.

Надійшла осінь. Іде дощ. Птахи відлітають на південь. Із моря налітає вітер. Дуби стоять у задумі. Керівництво компанії ухвалило.

6. Перекладіть словосполучення українською мовою. Складіть і запишіть із ними речення, підкресліть другорядні члени речення.

Арендный договор. Личное дело. Оптовая торговля. Открытый счет. Текущий счет. Внутренняя стоимость экспортного товара. Прибавочная стоимость. Беглый обзор.

7. За поданим початком напишіть невеличке оповідання на тему «Літня ніч», вводячи у текст узгоджені й неузгоджені означення, прямі й непрямі додатки. Підкресліть їх, вкажіть спосіб їх вираження (частина мови, рід, число, відмінок).

Ніч ступає нечутно, як зорна пісня без слів. Ніч коротка й чарівна, як перше кохання. Стане у вербах і слухає, про що гомонить струмок…

8. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова виступали б в одному випадку підметами, в іншому – означеннями.

Знайомий, минуле, майбутнє, молоді, учений, старий.

9. Зі словами бартер, податок, попит, реалізація, інцидент, патент складіть по два речення, в яких вони виступали б у першому випадку підметами, а в другому – додатками; визначте відміну й відмінок цих слів.

10. Із художніх творів доберіть або складіть самостійно кілька речень, у яких додаток виражений: 1) дієсловом-інфінітивом; 2) кількісним числівником; 3) фразеологічним словосполученням. Підкресліть слова, від яких вони залежать.

11. Доберіть із художніх текстів 5 речень з обставинами допусту, вираженими такими типами прийменникових конструкцій: незважаючи на + іменник у місцевому відмінку; при + іменник у місцевому відмінку; всупереч + іменник у давальному відмінку; наперекір + іменник у давальному відмінку.

12. Доповніть незакінчені речення обставинами. Визначте типи обставин за значенням та способи їх морфологічного вираження.

1.Телефон дзвонив… 2. Річка протікає… 3. Село не спало… 4. Промовець увійшов… 5. Було холодно… 6. Ялинки росли… 7. Ставити на порядок денний….

13. Випишіть із періодичної преси вісім речень з обставинами, які відповідали на питання Де? Куди? Звідки? Коли? Чому? З якою метою? Якою мірою? За якої умови?

14. Перетворіть подані двоскладні речення в односкладні означено-особові. Запишіть парами.

1.Ми любим дивитись на зорі, на їх неосяжну сім’ю, шукаєм в буремному морі по зорях дорогу свою (П. Воронько). 2. Я візьму шматочок літа, кину в воду і зварю чистим золотом сповиту, не розбризкану зорю (В. Бичко). 3. Молоденькі сади ми посадим на кручі, яворами прикрасим дорогу по ходу (А. Малишко). 4. Як я люблю оці години праці (Леся Українка).

15. Із поданими дієсловами складіть і запишіть означено-особові речення, в яких головний член виражений дієсловом у різних можливих формах.

Оберігати, прикрашати, перетворити, стримувати, оподаткувати, реалізувати, ратифікувати, протестувати, фінансувати, орендувати, постачати, страхувати.

16. Запишіть окремо означено-особові, неозначено-особові й узагальнено-особові речення. Назвіть способи вираження в них головного члена.

1.Розвалену хату не білять на свято. 2.Краденого верблюда крадькома ходити не змусиш. 3.Сонце пилюкою не закидаєш. (З кн. «Українські народні прислів’я і приказки»). 4.Доберемось до озера, обійдемо його й за річкою повернемо на північ (В. Кул.). 5.Приносили в приплющених очах своє блакитно-зеленаве небо (О. Ольжич). 6.Увечері стомлені, але приємно збуджені, повертаємось додому. (С. Борт). 7.Уночі його вели на розстріл (Є.П.). 8.По цій вечері обдаровували дітей дрібними грішми, яблуками, горіхами, насінням та цукерками (С. Кил.). 9.Прощаючись, поклянемося честю ніколи і ні в чому не зраджувати своїй землі, як добрі люди не зраджують свою матір (Ф.Р.). 10.Господа зневажають – людей запрягають в тяжкі ярма (Т.Ш.).