8.4. Різновидності кладок

Особливості кладки із вогнетривкої цегли. Кам'яні конструкції, що експлуатуються в умовах високих температур, наприклад про­мислові печі, димарі, зводять із вогнетривкої цегли (шамотної, магнезитової) на вогнетривкому розчині.

Вогнетривку кладку ведуть на піщано-глинистих розчинах або без розчину. Вогнетривкі розчини повинні бути близькими за хімічним складом, вогнетривкістю, шлако- і газостійкістю до цегли, яку застосовують.

Товщина швів вогнетривкої кладки залежить від температурно­го режиму: чим вища температура, тим тоншим має бути шов.

Кладка із дрібноштучних каменів. Розміри і маса (6...25 кг) природних і штучних каменів правильної форми для дрібноблокової кладки повинні допускати їхню вкладання вручну. Середня тов­щина швів має бути такою ж, як і при цегляній кладці. При кладці стін із дрібних блоків спочатку викладають зовнішню версту, по­тім - забутку і тільки після цього - внутрішню версту.

Кладку з керамічних каменів (250Х120Х138 мм) виконують з перев'язуванням поперечних вертикальних швів тичковими рядами, які вкладають не рідше ніж через три лож­кових ряди за висотою стіни.

Кладку з керамічних каменів можна вести з одночасним облицюванням чільною цеглою.

Кладку з бетонних, шлакобетонних і вапняних каменів (черепашники, туфи, доломіти), суцільних і пустотілих каменів застосовують для зведення стін завтовшки 90, 190, 240, 290, 390 мм і більше з перев'язуванням поперечних вертикаль­них швів (на 1/4 або 1/2) не рідше ніж у кожному 3-му ряду, а при кладці з пиляних вапняків-черепашників і туфів — не рідше ніж у кожному другому.

Тесану кладку (тесову) ведуть вручну або за допомогою кранів. Камінь спочатку наверстують насухо на клинах, потім знімають його, розкладають розчин і укладають камінь на підготовлене міс­це. Після вивірки каменя шви конопатять і залива­ють цементним розчином, тобто заливають розчин у вертикальній поперечний шви таким чином, щоб він заповнив і горизонтальний шов. Для більшої зв'язки між окремими каменями закладають металеві закріпки у вигляді скоб і планок. Металеві закріпки заливають жорстким цементним розчином.

Рис.10.1. Зведення конструкцій підземної частини будівель з бутового каменя і великих бетонних блоків:

а, б— кладка стрічкових фундаментів з бутового каменя під залив; в, г—те ж, з бутобетону; д, е— те ж, під лопатку, відповідно при глибині траншей до 1,25м і більше за 1,25 м; ж— те ж, стін з одночасним облицюванням цеглою; з, і— кладка стін з бутового каменя під скобу, відповідно фасад і план будівлі; к, м — те ж, циклопічна; н, о— зведення фундаментів і стін підвалу з великих бетонних блоків 1,9 - траншеї з вертикальними і похилими стінками; 2 щебінь; 3 бут; 4- цементний розчин; 5-опалубка; 6-робочий настил; 7- упор; 8-підкладка; 10- бутобетон; 11- ящик для розчину; 12- дерев'яний щит для прийому бутового каменя; 13-жолоб для подачі бута; 14, 15- лоток для подачі розчину; 16-гідроізоляція; 17-кладка з лицьової цегли; 18-бетонна підготовка; 19-фундаментний блок; 20-причалка з дроту; 21-постіль з розчину; 22-бетон в примиканні; 23-армований пояс; 24- стінові блоки.