Тема 8. Особливості організації виконання камяних робіт

8.1. Організація робочого місця і праці мулярів

8.2. Методи мурування: потоково-роздільний та потоково-конвеєрний

8.3. Кладка з природного каменю неправильної форми

8.4. Різновидності кладок

8.1. Організація робочого місця і праці мулярів

Робоче місце муляра є частиною загального фронту робіт ланки, в межах якої розташовані елементи конструкцій, матеріали й інструмент та пристосування і переміщуються робітники. Робоче місце складається з трьох зон - робочої, матеріалів і допоміжної. У робочій зоні - смузі 0,6...0,7 м завширшки між кладкою і матеріалами - працюють муляри. Зона, у якій розміщені матеріали (пакети цегли і дрібних блоків, ящики з розчином тощо), займає смугу 1,3...1,5 м завширшки, а зона проходу робітників - допоміжна зона - 0,5...0,6 м. Загальна ширина робочого місця муляра становить 2,4...2,8 м. Розміщення матеріалу має сприяти ефективному виконанню операцій.

Розчин і стінові матеріали для глухих стін розкладають уздовж фронту робіт почергово. Якщо стіна з прорізами, цеглу і дрібні блоки розміщують проти простінків, а розчин - проти прорізів. Для кладки стовпів цеглу розміщують по один бік стовпа, а розчин - по другий. Під час кладки полегшених конструкцій стінові матеріали розміщують по черзі з пакетами легкобетонних вкладишів або ящиками з легким сипким заповнювачем. Якщо стіни зводять з одночасним облицьовуванням, ширину зони матеріалів збільшують до 1,5 м, оскільки останні слід розміщувати у два ряди: у першому - камені й розчин, у другому - лицювальний матеріал. Стінові матеріали слід подавати на робоче місце заздалегідь (на 2...4 год роботи), а розчин - перед початком кладки.

Продуктивність праці муляра великою мірою залежить від висоти рівня кладки. Муляри досягають найвищої продуктивності при укладанні каменів на висоті 0,5...0,6 м від рівня робочого місця; на початку кладки та із зростанням її висоти продуктивність знижується. Тому стіну по висоті поділяють на яруси. Висота ярусу кладки має дорівнювати 1,2 м, якщо товщина стіни до 2¹/₄ цеглини, та 0,9 м, якщо товщина у 3 цеглини.

Організація праці бригади мулярів полягає у визначенні рівня спеціалізації окремих ланок, їхнього кваліфікаційного і чисельного складу. Робочі операції, що становлять процес кам'яної кладки, не рівноцінні за складністю. Викладувати маяки, кріпити порядовки, встановлювати причалку, класти верстові ряди, облицьовувати стіни і контролювати їхню якість повинен муляр високої кваліфікації, а подавати розчин, камені й класти забутку можуть менш кваліфіковані муляри (підручні).

8.2. Методи мурування: потоково-роздільний та потоково-конвеєрний

Процес кам'яної кладки можна організувати потоково-роздільнимим або потоково-конвеєрним (кільцевим) методом.

Потоково-роздільний метод. Бригада мулярів займає частину поверху будівлі - захватку, яку розбивають на ділянки за кількістю ланок і закріплюють за кожною з них. Довжину ділянки визначають за умови, що ланка за зміну викладає по всій її довжині стіну на висоту ярусу (0,9...1,2 м). Довжина ділянки залежно від товщини стіни і складу ланки може становити 13...40 м.

При потоково-роздільному методі роботи ведуть ланками “двійка”, “трійка”, “четвірка” і “п'ятірка”.

У процесі кладки стін з великою кількістю прорізів або архітектурних деталей, стовпів товщиною у 1 і 1¹/₂ цеглини, а перегородок у ¹/₂ цеглини роботи виконує ланка “двійка”. Муляр IV (V) розряду викладає маяки, встановлює порядовки, натягує причалку, а муляр II розряду подає і розстилає розчин, розкладає цеглу і дрібні блоки, допомагає встановлювати контрольні пристрої і веде кладку забутки.

Кладку суцільних стін більше ніж у 2 цеглини завтовшки при однорядному перев'язуванні і більше ніж у 1¹/₂ цеглини при багаторядній доцільно вести ланкою “трійка”. У такій ланці муляр IV (V) розряду натягує причалку, кладе версти і контролює правильність кладки; один із мулярів II розряду подає і розстилає розчин, розкладає цеглу, а другий кладе забутку.

Стіни простої і середньої складності товщиною у 2 цеглини і більше виконуються ланкою “п'ятірка”. Муляри V (VI) і III розрядів кладуть зовнішню версту, муляр IV (V) і III розрядів - внутрішню версту, а третій муляр III розряду - забутку.

Під час виконання полегшеної кладки із заповненням із шлакобетону працює ланка ”трійка”: муляр IV (V) розряду й один із мулярів II роз­ряду кладуть зовнішню і внутрішню версти, другий муляр II розряду заповнює порожнини шлакобетоном з пошаровим ущільненням його.

Колодязну кладку із засипкою порожнин виконує ланка “четвірка”: перший муляр IV (V) розряду й один із мулярів II розряду кладуть черговий ряд зовнішньої версти, а другий муляр IV (V) розряду з другим муляром II розряду кладуть внутрішній верстовий ряд і поперечні стінки. У межах ділянки стіни кладуть на висоту шести рядів, потім спеціальна ланка робітників виконує засипку порожнин з пошаровим ущільненням.

Ланки ”четвірки” ефективні при кладці стін не менше ніж у 2 цег­лини завтовшки з одночасним їхнім облицьовуванням. Муляр IV (V) розряду разом з муляром II розряду встановлюють елементи обли­цювання, закладні та інші плити, що закріплюють скобами, гаками, дротом, а муляри IV і III розрядів, що переміщуються за ними, кладуть стіни.

Кладку стін і перегородок із дрібних блоків виконує ланка ”двійка”, а стін з облицюванням цеглою – ”трійка” або дві ланки ”двійка”. У процесі кладки стін з облицюванням ланкою ”трійка” муляр IV (V) розряду кладе зовнішню версту з цегли, а внутрішню - з блоків. Перший муляр II розряду виконує обов'язки підручного, другий укладає блоки в забутку. При роботі двох ланок перша ”двійка” кладе зовнішню лицьову версту з цегли, друга, що йде за нею - внутрішню частину стіни з блоків.

Потоково-конвеєрний (кільцевий) метод ефективний під час зведення будівель нескладної форми у плані, із стінами простої і середньої складності у 2 -3 цеглини завтовшки з прорізністю до 40 % і малим об'ємом кладки внутрішніх стін. За кільцевим методом ділянки не визначають, а ланки “шістка” переміщуються по захватці вздовж стіни, що зводиться, і кожна ланка кладе один ряд. У кожній ланці “шістка” працює “двійками”, які рухаються безперервно по периметру захватки. Перша “двійка” викладає зовнішню версту, друга - внутрішню, третя - забутку.