
- •Тема 9. Особливості виконання кам’яних робіт у зимових умовах
- •9.1. Мурування кладки способом заморожування
- •9.2. Кладка на розчинах із протиморозними добавками
- •9.3. Контроль якості камяних робіт
- •9.4. Охорона праці при виконанні кам'яних робіт
- •Тема 8. Особливості організації виконання камяних робіт
- •8.1. Організація робочого місця і праці мулярів
- •8.2. Методи мурування: потоково-роздільний та потоково-конвеєрний
- •8.3. Кладка з природного каменю неправильної форми
- •8.4. Різновидності кладок
- •Тема 7. Особливості технології бетонування конструкцій в умовах жаркого клімату та відємних температур
- •7.1. Вистоювання бетону і догляд за ним
- •7.2. Виконання бетонних робіт у зимових умовах
- •7.3. Виконання бетонних робіт в умовах сухого жаркого клімату
- •Тема 14. Улаштування захисних покриттів
- •14.1. Улаштування гідроізоляційних покриттів
- •14.2. Улаштування теплоізоляції
- •14.3. Улаштування протикорозійних покриттів
14.3. Улаштування протикорозійних покриттів
Для захисту металевих та залізобетонних конструкцій від корозії найчастіше використовують такі методи:
1 - покриття поверхонь хімічно стійкими фарбами та лаками, бітумними матеріалами, флюатами;
2 - гумування поверхні листами сирої гуми;
3 - нанесення на поверхню порошкоподібних термопластичних матеріалів;
4 - гідрофобізація поверхні силіційорганічними рідинами;
5 - металізація поверхні.
Нанесення хімічно стійких фарб, лаків, бітумінозних матеріалів та флюатів виконують такими самими методами, як і в малярних роботах, застосовуючи такі самі механізми та інструменти У заводських умовах краще всього використовувати метод електростатики.
Гумують поверхню так: поверхню очищають і знежирюють, потім грунтують тонким шаром гумового клею, покривають рулонною сирою гумою і вулканізують. Товщина гумового покриття - 2...4 мм.
Перед нанесенням термопластичних матеріалів поверхню, яку ізолюють, потрібно нагріти до 100 °С. Порошок термопласту за допомогою форсунки наносять через повітряно-ацетиленове полум'я на поверхню, яка ізолюється, стисненим повітрям. Порошок розплавляється і суцільною масою вкриває поверхню. Нанесення роблять тонким шаром (десяті частки міліметра) з інтервалом 20...40 хв.
Гідрофобізацію використовують для захисту бетонних, залізобетонних і оштукатурених поверхонь. Для цього силіційорганічні рідини наносять на поверхні малярними способами.
Металізація полягає в нанесенні на попередньо очищені піскоструминним апаратом поверхні металевих виробів розплавленого цинку за допомогою стисненого повітря.
Цинковий дріт плавлять в електричних апаратах під дією електричної дуги.
При виконанні протикорозійних робіт контролюють товщину покриттів, їхню непроникність, щільність.
Рис. 2.105. Схема влаштування монтажної гідроізоляції:
а — зі сталевих листів; 6 — із пластмасових листів; / — підлога; 2 — сталеві листи; З — анкери; 4 — конструкція, що ізолюється; 5 - металеві кутики; 6 - місця зварювання листів; 7 — цементно-ніщаний розчин; Л - кріплення листів
Рис. 2.106. Збірно-блокова теплоізоляція:
/ — пристрій з дроту для кріплення ізоляції; 2 — ізоляційні блоки; З — закладні деталі; 4 - бандаж; 5 — зшивка; 6 — опорна поличка
Рис. 2.108. Засипна теплоізоляція трубопроводу:
/ - трубопровід; 2 - каркас ізоляції; З — утеплювач; 4 - гідроізоляція
Рис. 2.111. Обвол і кальна теплоізоляція фасаду: / — механічне кріплення; 2 -штукатурна сітка; З — опоряджувальний матеріал; 4 — внрівню-вальниіі і ґрунтувальний розчин; 5 — шар теплоізоляції