7.3. Виконання бетонних робіт в умовах сухого жаркого клімату

Сухий жаркий клімат характеризується тривалим спекотливим літом (більше ніж 100 днів на рік), високими денними температурами (25°С і вище) і низькою відносною вологістю (50 % і менше). При цьому відбуваються значні нагрівання будівельних конструкцій протягом дня внаслідок інтенсивної сонячної радіації, значні перепади температури і вологості протягом доби, значні випаровування вологи від дії сухого вітру.

До районів із сухим жарким літом належать південні області України, але особливості виконання робіт у таких умовах слід ураховувати і в інших місцях, коли в окремі періоди має місце суха жарка погода з температурою вище ніж 25°С і відносною вологістю повітря менше ніж 50%.

На технологію бетонних робіт за перелічених умов впливають такі чинники:

1 - підвищена температура бетонної суміші, що потребує збільшення її початкової рухливості;

2 - швидка втрата бетонною сумішшю рухливості під час її транспортування й укладання внаслідок прискореного тужавлення цементу й інтенсивної втрати вологи;

3 - інтенсивне збезводнювання бетону, що призводить до значних втрат міцності (до 50 % за місячний період вистоювання), втрат довговічності і погіршення інших його властивостей;

4 - розвиток значної пластичної (початкової) усадки бетону, що викликає розтріскування (особливо залізобетонних) конструкцій.

Вплив цих чинників зумовлює зміни технології виконання бетонних робіт, які передбачають досягнення належної якості бетону за рахунок:

1 - зниження температури приготування бетонної суміші;

2 - застосування заходів щодо збереження низької температури бетонної суміші під час експортування;

3 - запобігання зневоднюванню бетону після укладання його в опалубку;

4 - скорочення часу вистоювання бетону.

1. Щоб забезпечити більш низьку температуру бетонної суміші під час приготування, змочують охолодженою водою заповнювачі, обдува­ють їх холодним повітрям, додають лід до 50 % маси води. Для запобігання нагріванню води в трубопроводах і резервуарах їх захищають теплоізоляцією. Температура бетонної суміші на час відправки її із заводу не повинна перевищувати 25°С, бо вже за цієї температури виникають труднощі з ЇЇ укладанням та ущільненням. Транспортувати суміш температурою вище 35°С заборонено: така суміш швидко тужавіє і її укладання стає неможливим.

Для збереження технічної в'язкості й рухливості суміші в процесі приготування в неї вводять водоутримувальні та пластифікувальні добавки (наприклад, ТДН + СДБ чи СП). Тривалість перемішування збільшують на 30...50 %.

2. Транспортування бетонної суміші має забезпечувати збереження необхідної її температури і рухливості. Для цього застосовують закриті теплозахисні транспортні засоби. Тривалість транспортування бетонної суміші температурою 25°С не повинна перевищувати 30...50 хв, а суміші температурою 30°С - 15...25 хв. Якщо цей термін більший за допустимий (визначений з умови втрати не більше ніж 25 % початкової рухливості), доцільно переходити на доставлення в автобетонозмішувачах сухих чи частково приготованих сумішей з добавками - уповільнювачами тужавлення типу СП, НТФ.

3. Укладають бетонну суміш при її температурі не більше ніж 25°С, а в масиві - при температурі 20 °С (ці вимоги не поширюються на попередньо розігріті суміші, у яких унаслідок швидкого твердіння пластична усадка виявляється слабо).

Перед початком бетонування місце укладання суміші захищають від сонячних променів щитами чи навісами, а також охолоджують арматуру та опалубку обприскуванням холодною водою. Дерев'яну опалубку підтримують у вологому стані.

Укладати суміш треба так, щоб кожна чергова укладена порція мала найменшу відкриту поверхню; після ущільнення та загладжування її слід накрити вологомісткими матеріалами. Якщо на поверхні бетону виникли тріщини від швидкого зневоднювання і пластичної усадки, потрібно не пізніше ніж через 1 год після закінчення укладання суміші виконати повторне (поверхневе) вібрування, що знищує тріщини і запобігає появленню нових, але тільки з дозволу керівництва будовою і під наглядом лабораторії.

4. Догляд за бетоном розділяють на два періоди: початковий та основний.

Початковий догляд за бетоном виконують, як мінімум, до моменту набрання бетоном міцності 0,5 МПа. У цей період захищають поверхню бетону від випаровування вологи з метою запобігання ранньому виникненню тріщин на поверхні. Для цього відкриту поверхню покри­вають брезентом, щитами чи захисними плівками. Тривалість початкового догляду становить 4...8 ґод і залежить від виду конструкцій, погодних умов та інших чинників і встановлюється будівельними лабораторіями під час виконання робіт. Тривалість початкового догляду доцільно ско­рочувати через штучне прискорення твердіння бетону.

В основний період догляду, до набрання бетоном 70 % проектної міцності, підтримують потрібну для твердіння вологість. У цих умовах поверхню конструкцій доцільно залишати покритою водонепроникними плівками. Застосовують також вистоювання бетону під шаром води (спосіб ”покривних водяних басейнів”): опалубку влаштовують з бортиком 68 см заввишки і після закінчення початкового періоду догляду заливають поверхню конструкції шаром води 35 см завтовшки. Для зменшення випаровування води з поверхні басейну застосовують речовини, що утворюють на поверхні води тонкий захисний шар (наприклад, із відпрацьованих мастил). Воду для покривних басейнів підігрівають до температури не нижче укладеної бетонної суміші. Це дає змогу уникнути температурних напружень у бетоні.

Після досягнення бетоном заданої міцності бажано захистити поверхню бетону від швидкого висихання, витримуючи її ще додатково дві-три доби під покриттям без зволожування.

В умовах жаркого сухого клімату ефективним є прискорене вистоювання бетону, яке дає змогу виключити основний період догляду за бетоном, знизити трудомісткість й інтенсифікувати роботи. Прискорене твердіння бетону значно зменшує можливість раннього розтріскування бетону, оскільки запобігає розвитку пластичної усадки. Для прискореного твердіння бетону застосовують раніше описані методи теплової обробки: електропрогрівання, контактне обігрівання, попереднє розігрівання бетонної суміші тощо.