2.4 Практичне заняття з психодіагностики

Томя: Діагностування інтелектуальних здібностей людини.

Інтелектуальна шкала Векслера для дітей, дорослих.

Мета і завдання:

Познайомити студентів з методикою Векслера (її варіанти, складові субтести. процедура проведення та обробки результатів). Розвинути (продовжити) вміння та навички працювати з методикою на власному досвіді (через самопізнання), визначати рівень інтелекту людини, аналізувати результати, робити висновки, при необхідності - розробити рекомендації. Виховувати повагу, толерантність.

Матеріали:

«інтелектуальна шкала Вскслсра для дітей і дорослих» (розлатконий матеріал, секундомір, бланки відповідей, таблиці

перс кладій)-

Зміст:

1. Теоретична частина (обговорення лекційних питань - тема «Інтелект» — індивідуальне та фронтальне опитування);

2. Робота з методикою.

Форма роботи: групова, в окремих випадках (субтестах)- індивідуальиа.

Контроль знань: усний.

Зворотний зв'язок: рефлексія.

Хід занят:

1. Організаційний момент (І -2 хв.)

2. Мотивація та актуалізація основних знань (3-5 хв.)

НІ. Розкриття теми і мети заняття.

4. 1 Іеревірка теоретичного матеріалу (лекція) - „Інтелект” (20хв.)

Фронтальне опиту вання:

1. Здібності - це ... . їх види.

2. Інтелект - це ... (власне визначення).

3. Доведіть, що:

а) інтелекі - базовий засіб адаптації, пристосування людиии до умов

життя, фактор успішного виконання тестових завдань;

б) інтелект здатність до накопичення життсвого досвіду, його реалізація;

в) інтелект здатність до абстрактного мислення в будь-якій ситуації.

Індивідуальні завдання:

І. Види інтелекту (їх відмінності). Моделі.

59

2. Основні функції.

3. Теорії походження.

Висновок

4. Практична частина Методика Векслера:

а) теоретичне обґрунтування (10-15 хи.)

Конспект

Розробка почалась 1939 року. Існує три варіанти:

1. Інтелектуальна шкала Векслера для дорослих (16-64 р.)- вперше опублікована 1955 року.

2. Інтелектуальна шкала Векслера дня дітей (5-16 р.)-1949 року.

3. Ьггелсктуальна шкала Векслера для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (4 - 6,5 р.) - 1963 року.

Норма-100 IQ± 15 Вираховуються З R інтелекту:

1. для вербальної групи

2. непербальноїгрупи

3. для вихідних субтестів

Для дітей - з 12 субтестів (6 вербальних і 6 невербальних).

Для дорослих - з 11 субтестів (6 вербальних і 5 нсвербальиих).

Методика в 1974 році редактована в Ясніні-радському університеті з мстою діагностування дітей (дия дорослих 1981 року). Субтести:

1. Загальна обізнаність (вивчення загальних знань)

2. Загальна зрозумілість (повнота, здатність до судження)

3. Арифметичний (оцінюється концентрація уваги)

4. Встановлення схожості (здатність формулювати поняття, абстрагуватися)

5. Повторення цифрових рядів

6. Словниковий субтест (зміст слів, розшифровування їх)

7. Невербальна шкала шифрування цифр

8. Пошук деталей, яких не вистачає

9. Субтест кубіки Кооса

10. Послідовність карток

11. Складання фігур

б) проведення субтестів (дитячий варіант)

в) обробка результатів за наступною послідовністю:

1. нараховування балів за кожним субтестом;

2. сума балів за кожним субіестом - «сирі» оцінки;

3. занесення «сирих» оцінок до реєстраційної картки;

4. перетворення кожної оцінки у шкальовану (спеціальні таблиці для кожного віку);

5. занесення шкальованих оцінок до реєстраційної карти;

6. підсумувати* шкальованих оцінок за вербальними, неаербальними субтсстами;

7. занесення трьох оцінок до реєстраційної картки;

8. якщо використовується більше 10 або метис 10, проводиться прорейтиш :

якщо 12 субтсстів - редукцію якщо 8 субтсстів - екстраполяцію.

9. занесення даних до реєстраційної картки,

10. знаходження коефіцієнта інтелекту;

11. занесення до реєстраційної картки RIQ,

Щ І^кслец. лише скомпонував тести, об'єднавши їх у батарею тестів вербального ти невербального інтелекту.

г) безпосередня обробка студентами отриманих даних, їх аналіз

д) висновки, уточнення незрозумілого

с) інтелектуальна шкала Векслера для дорослих проводиться за аналогією

Загальний висновок. Уточненим.

Домашне завдання

1. Способи розвитку інтелектуальних здібностей.

2. Сензитионий період. Умови розвитку інтелекту.

3. Розробка практичних рекомендацій:

• підготувати бланки з питаннями тесту „Структура інтелекту

Р.Амтхауера**

Список використаної літератури:

1. Бурлачу к Л.Ф.» Морозов С.М. Словарь - справочник по психологи*

ческой диагностике. - СПб., 1999. - 528 с.

2. Измерение интеллекта детей: Пособие для ис ихолої а-нрактика. 4.1.

Человеческий шпулею^- и его измерение теория и практика (За ред. 10.3. Гильбуха).- К., 1992.-133 с.

3. Худик В.А. Диагностика общего развития: методы исследованмя.-

К., 1992.

4. Дружинин В.Н. ї ісихология общих способностей. - СПб., 1999.

5. Семінарське заняі їм з психології План-конснект семінарської о іаняггя

Тема: Теорія особистості Л. Бандури та Дж. Роттера

Мета: розглянути основні положення теорій особистості А. Бандури та Дж. Роттера

Основні поняття; імітація, ідентифікація, соціальне підкріплення, самопідкрінлення, вікарний тип навчання, підкріплення через самоспостереження, локус-контроль, очікування.

План:

1. Підкріплення, навчання як основні процеси моделювання поведінки особистості в теорії А. Кандури.

2. Самоефективність, самопідкрінлення і самоконтроль в поведінці, за А. Бандурою.

3. Поняття «поведінка» і «потреба» в теорії особистості Дж. Роттера.

Література:

1. Линдсей Гарднер, Холл Кэлвин С. Теории личности. - М.» 1997.

2. Маклаков А. I'. Общая психолопм: учебник для ВУЗов. - СПб., 2006.

3. Психология личности: словар-справочник / Под ред. Горностая П.П., Титарснко Т. М. - К., 2001.

4. Хьслл Л., Зиглер Д. Теории личности. - М., 1997.

5. Немов Р. С. Психология: учебник для ВУЗов. - М., 2000.

6. Современная психология / Под ред. Дружинина. - М., 1999.

7. Мерлин B.C. Очерки иіггегральмого исследования индивидуаль- ности. - М.: Педагогика, 1986.-С. 50 - 254.

8. Индивидуальные различия и личность: Хрестоматия / Под ред. Обозова Н. Н.-СПб.. 1996.

9. Интегральное исследование индивидуальности: теория и педагогические аспекты, - П., 1988.

/0. История зарубежной психологии (30-60-е годы XX века) / Под ред. Ждан А.Н., Гальперина ГІ.Я. - М., 1986.