
- •1.Дати визначення адміністративного правопорушення.
- •2.Назвати ознаки адміністративного правопорушення.
- •3.Дати загальну характеристику юридичного складу адміністративного правопорушення.
- •4.Дати визначення об’єкта адміністративного правопорушення.
- •5.Назвати види об’єктів адміністративного правопорушення.
- •6.Дати визначення суб’єкта адміністративного правопорушення.
- •7.Загальні і спеціальні суб’єкти адміністративного правопорушення.
- •8.Дати визначення об’єктивної сторони адміністративного правопорушення.
- •9.Назвати елементи об’єктивної сторони адміністративного правопорушення.
- •10.Дати визначення суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення.
- •11.Назати форми вини в адміністративному праві.
- •12.Визначити роль мотиву та мети у кваліфікації адміністративного правопорушення.
- •13.Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
10.Дати визначення суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Суб’єктивна сторона - це пов’язане із вчиненням правопорушення психічний стан особи. Суб’єктивну сторону також характеризують обов’язкові та факультативні ознаки.
Обов’язковою ознакою є вина особи у формі умислу та через необережність.
Факультативні ознаки - це мотив та мета вчинення адміністративного правопорушення. Мотив - це внутрішнє спонукання особи, яким вона керувалася для вчинення правопорушення. Мета - це результат, якого прагнула досягти особа, вчиняючи правопорушення.
Крім того, існує ряд ознак, які можуть впливати на міру покарання і на кваліфікацію правопорушення. Зокрема, це обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
А також обставини, що пом’якшують або обтяжують адміністративну відповідальності (наприклад, вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин обтяжує адміністративну відповідальність).
11.Назати форми вини в адміністративному праві.
Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
12.Визначити роль мотиву та мети у кваліфікації адміністративного правопорушення.
Мотив - це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення. Мотив близько наближається до провини, але не зливається з нею. Він впливає на свідомість людини, зумовлює характер її дій, формує спрямованість волі, визначає зміст провини.
Мета - це уява особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.
Мотив і мета близькі за значенням. Якщо мотив показує, чим керується особа, скоюючи правопорушення, то мета визначає спрямованість діяння право-I порушника, найближчий результат, себто те, до чого правопорушник прагне, чого хоче досягти.
Мотив і мета частіше за все до складу проступку не входять, хоча в деяких випадках лише вчинення діяння з певним мотивом або метою становить склад адміністративного правопорушення (наприклад, ст. 103і КпАП передбачає відповідальність за самовільне використання з корисливою метою електричної чи теплової енергії або газу, ст. 132 - за самовільне використання з корисливою метою транспортних засобів чи інших машин, що належать організаціям, тощо). Окремі статті КпАП передбачають відповідальність за вчинення діяння в разі відсутності певної мети: ст. 44 - за незаконне придбання або зберігання наркотичних засобів без мети збуту і ст. 176 - за виготовлення або зберігання без тієї самої мети самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення або апаратів для їх виготовлення. В деяких статтях КпАП мотив і мета проступку не називаються, але маються на увазі (наприклад, дрібне розкрадання, азартні ігри, проституція завжди мають корисливі мотив і мету).