Головні відмінності факторингу та кредиту

Факторинг	Кредит
Погашається за рахунок коштів, які виплачуються дебіторами клієнта	Погашається за рахунок коштів позичальника
Надається на строк фактичної відстрочки платежу	Надається на фіксований строк
Надається в день поставки товару	Надається у зумовлений кредитним договором день
Не потребує забезпечення	Як правило, потребує забезпечення (застави)
Розмір фінансування не обмежений і може безмежно збільшуватися по мірі зростання об'ємів продаж клієнта	Надається на заздалегідь зумовлену суму
Погашається в день фактичної оплати дебітором поставленого товару	Погашається у заздалегідь зумовлений день
Виплачується автоматично при наданні накладної і рахунку-фактури	Необхідно оформлення великої кількості документів
Продовжується безстроково	Погашення кредиту не гарантує отримання нового
Виплати на сплату факторингової комісії відносяться на собівартість повністю	Витрати на сплату відсотків за банківським кредитом відносяться на собівартість у межах облікової ставки
Супроводжується управлінням дебіторською заборгованістю	Банк не надає позичальнику ніяких додаткових послуг

Перевагами факторингового обслуговуванню є те, що фірма має справу не з окремими покупцями, а з факторинговою компанією, що регулярно направляє своєму клієнту виписки по рахунках, одержуючи винагороду за послуги. Компанія стягує заздалегідь обумовлену комісію (0,5-2% до суми обороту клієнта) залежно від надійності покупців, виду послуг, якості боргових вимог, а також відсотків за позичками під ці вимоги.

Факторингові компанії ретельно перевіряють вимоги, що здобуваються, з погляду платоспроможності покупця за допомогою своїх довідкових відділів і банків. Нерідко ці компанії приймають на себе ризики несплати вимог, у тому числі фінансові ризики, пов'язані з неплатоспроможністю імпортера («дель-кредере»).

Отже, основні переваги факторингу для суб’єктів процесу є [92] (рис. 11.15).

Факторинг також має деякі недоліки, а саме:

1) плата за факторинг дещо вища, ніж плата за короткостроковий банківський кредит (хоча різниця буде незначною);

2) документообіг між банком та клієнтом при здійсненні факторингу на етапі фінансуання набагато складніший, ніж за кредитом. В Україні факторинг поки що не розглядають як самостійну сферу діяльності. Банки надають перевагу факторингу як послузі, лише розширюючи асортимент кредитних продуктів. Спеціалізованих факторингових компаній на вітчизняному ринку практично не існує.

Рис. 11.15. Переваги факторингу

Державний кредит – набуває статусу, коли позичальником є держава, а кредиторами – юридичні та фізичні особи.

Цікавий факт

Державний кредит виник уже в рабовласницькому ладу, головним чином у зв'язку з війнами, які вимагали великих матеріальних витрат. Історія становлення державного кредиту в Україні бере свій початок з 1995 р., коли вперше були випущені облігації внутрішньої державної позики ОВДП. Емітентом цього виду цінних паперів виступило Міністерство фінансів України.

За своїм економічним змістом державний кредит невіддільний від державного боргу. Наслідком державного кредиту є зростання державного боргу.

Державний борг – можна розглядати як кошти, отримані від випущених, але ще не погашених державних позик.

Державний борг буває внутрішній та зовнішній.

Державний внутрішній борг  це строкові боргові зобовязання Уряду України в грошовій формі, що виникли в результаті запозичень на внутрішньому ринку.

Державний зовнішній борг – це строкові боргові зобовязання Уряду України, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Розвиток міжнародних економічних відносин передбачає як необхідну передумову наявність міжнародного кредиту і можливість здійснення міжнародних кредитних операцій.

Цікавий факт

Міжнародний кредит з’явився ще за феодалізму як специфічний різновид лихварського капіталу і використовувався переважно для фінансування війн, хрестових походів і утримання королівських дворів Європи. Стрімкого розвитку міжнародний кредит набув за епохи капіталізму, що пов’язано з інтернаціоналізацією виробництва, розвитком світового господарства.

Як підсумок, можна структурувати і характеризувати основні риси факторингу, форфейтингу і кредиту табл. 11. 6 [68].

Як економічна категорія, міжнародний кредит виражає відносини між кредиторами і позичальниками різних країн світу щодо надання, використання і погашення кредиту. На практиці він здійснюється через надання валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності та виплати відсотків, переважно у вигляді позик, тобто міжнародний кредит – це надання позичкових капіталів одних країн іншим у тимчасове користування на засадах оплати та повернення у домовлені строки.

Необхідність використання міжнародного кредиту визначається потребами поглиблення міжнародного розподілу праці і розвитку світогосподарських зв’язків. Кошти для міжнародного кредиту мобілізуються на міжнародному та національному ринках позичкових капіталів.

Таблиця 11.6