Завдання для самостійного розв’язання Завдання № с-01

Наведіть відповідно кожному терміну, наведеному у таблиці (цифра), його тлумачення (оберіть букву).

Терміни і поняття

1. Монетаризм	4. Постулат причинності	7. Монетаристське трактування інфляції	10. Монетизація
2. Кейнсіанська теорія інфляції	5. Постулат пропорційності	8. Передавальний механізм	11. Трансакція
3. Номіналістична теорія	6. Кількісна теорія грошей	9. Монетарист	12. Дефіцитне фінансування

Визначення:

1. гроші не мають товарної природи, а являють собою умовний знак, вартість якого визначається найменуванням і встановлюється державою

2. людина, яка дотримується монетаристської теорії

3. рівень товарних цін і вартість грошей пов’язані з кількістю платіжних засобів в обігу

4. спосіб розширення сукупного попиту шляхом застосування державного регулювання

5. маса грошей в обігу спричинює зміну товарних цін

6. зміна цін відбувається пропорційно до зміни грошової маси

7. аналіз доходів і витрат господарських субєктів і вплив їх на збільшення попиту, що призводить до зростання виробництва і зайнятості. У той же час збільшення попиту населення, як явище непродуктивне, стимулює зростання інфляції

8. продаж урядом цінних паперів банкам з метою фінансування дефіциту бюджету.

9. робить наголос на жорсткій політиці кредитно-грошових обмежень у боротьбі з інфляцією

10. операція, угода, що супроводжується взаємними поступками

11. це система каналів, за допомогою яких грошово-кредитна політика впливає на реальний обсяг виробництва і рівень цін

12. відповідна «система теоретичних поглядів», згідно з якою регулювання грошової маси є визначальним чинником впливу на динаміку грошових доходів.

Надайте однозначну відповідь «Так» чи «Ні» на конкретне питання.

1. Теорія грошей поділяється на абстрактну та монетаристську теорії.

2. Відповідно металістичній теорії гроші та дорогоцінні метали ототожнюються.

3. Срібний монометалізм існував у Росії в 1853-1893 рр.

4. Номіналістична теорія передбачає, що гроші мають товарну природу.

5. Представники номіналізму: Н. Орем, В. Стеффорд, Т. Мен, А. Серра.

6. Класична кількісна теорія грошей сформувалася ще в XVI- XVII ст. і послужила методологічною основою всього подальшого розвитку монетаристської теорії, включаючи і сучасні її напрями.

7. Назву кількісної теорія дістала тому, що її основоположники пояснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними чинниками, насамперед зміною маси грошей в обороті.

8. Визначальною ознакою кількісної теорії є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обороті, тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки.

9. Постулати класичної теорії: постулат пропорційності, постулат однорідності, постулат ліквідності.

10. Першим, хто висунув ідею про залежність рівня цін від кількості благородних металів, був французький економіст Ж. Боден.

11. Кількісна теорія грошей – це окрема концепція в економічній теорії, згідно з якою гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв’язку зі зміною маси грошей в обороті.

12. Кількісна теорія не вивчає сам механізм впливу кількості грошей на ціни та наслідки зміни цін у сфері виробництва.

13. Згідно кількісної теорії вплив кількості грошей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто однаково дійсним для всіх товарів.

14. Важливий вклад у кількісну теорію вніс англійський економіст Дж.Локк, який дійшов висновну, що вирішальним фактором, який регулює і визначає вартість грошей (у даному випадку золота і срібла), є їх кількість.

15. У літературі кейнсіанську концепцію грошей нерідко протиставляють неокласичній кількісній теорії і розглядають їх як дві альтернативні теорії.

16. Д. Юм стверджував, пропорційні зміни між грошовою масою і цінами досягаються відразу.

17. Неокласичний варіант включає трансакційний варіант і кембриджський варіант.

18. Рівняння обміну І. Фішера пов’язує статистичну кількість грошей в економічній системі з рівнем цін.

19. У рівнянні І. Фішера простежується залежність, де кількість грошей, що знаходяться в обігу, виступає причиною, а рівень цін – наслідком. Це є інфляцією грошової маси.

20. А. Пігу надавав особливого значення таким функціям грошей, як міра вартості, засіб обігу та засіб накопичення.

21. Найвідомішим прибічником і захисником класичної кількісної теорії в XX ст. був американський економіст І. Фішер.

22. Монетаристська теорія є однозначно монолітною, має один напрям, яких розглядається як окрема теорія.

23. Кількісна теорія залежно від етапів її розвитку поділяється на класичну кількісну теорію, неокласичну кількісну теорію та сучасний монетаризм.

24. І.Фішер визнавав пропорційну залежність цін лише від кількості грошей.

25. В концепції кількісної теорії Фішера враховується психологічна реакція суб’єкта господарюваннящодо використання готівки.

26. Український економіст М. І. Туган-Барановський найбільш повно й аргументовано свої погляди з основних монетарних проблем виклав у праці «Паперові гроші і метал», що була опублікована в 1916 р.

27. Сутність кон’юнктурної теорії грошей Туган-Барановського полягає в тому, що загальний рівень цін, а отже і вартість грошей, він пов’язує з кількістю грошей, а не з загальними умовами товарно-грошового ринку, або загальною кон’юнктурою товарного ринку.

28. Неокласичний варіант теорії грошей включає дві теорії розвитку: номіналістичний і трансакційний варіанти.

29. Сучасний монетаризм як один з напрямів економічної думки виник у 60-х роках XX ст.

30. Кейнсіанство сформувалося на межі 20-30-х років, коли потрібно було подолати глибокий спад виробництва та безробіття.

31. У кейнсіанській схемі причинно-наслідкових зв’язків грошові фактори не відігравали ніяку роль.

32. Сучасний монетаризм сформувався в 60-70-ті роки, коли особливо загострилася проблема інфляції, а проблеми безробіття та спаду виробництва відійшли на другий план.

33. Класична кількісна теорія грошей зміну цін пояснює зміною кількості товару. При цьому вплив кількості грошей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто однаково дійсним для всіх товарів.

34. Сутність неокласичної кількісної теорії грошей полягає в тому, що вона, вивчаючи механізм впливу кількості грошей на ціни, а цін - на виробництво, визнає, що цей вплив не є прямо пропорційним, що він не однаковий на різних часових інтервалах, що залежить він від багатьох чинників, які повинні враховуватися при розробленні рекомендацій для практики грошово-кредитного регулювання.

35. У самому механізмі впливу кількісного фактора на економіку Кейнс на перше місце ставив не динаміку процентної ставки та пов'язаний з нею інвестиційний процес, а зміну цін.

36. Головним елементом монетарної моделі є гроші.

37. Представники сучасного монетаризму відновили ключову ідею класичної теорії про здатність ринкової економіки до саморегулювання і на цій підставі в центр уваги поставили кількісний чинник і монетарну політику.

38. Практичні рекомендації представників сучасного монетаризму зводяться насамперед до проведення жорсткої монетарної політики, в основу якої слід брати сформульоване М. Фрідманом "грошове правило".

39. Одночасно з неокласичним напрямом кількісної теорії грошей як її відносно самостійне відгалуження сформувалася спочатку неокейнсіанська, а потім і кейнсіанська концепція монетаристської теорії.

40. У період становлення капіталістичних відносин основні ідеї кількісної теорії найчіткіше сформулював та поглибив англійський економіст Д. Рікардо. У нарисі «Про гроші» (1752) він висунув і обґрунтував принцип, який у сучасній літературі називається «постулатом однорідності».

41. Джерелом розбалансованості економіки виступає грошовий сектор, тобто інфляція. Тому інфляція – перший ворог в економіці.

42. Основним предметом державного регулювання економіки має бути сфера грошових відносин.

43. За кейнсом, економіка реформується по всій величені.

44. Центробанк повинен мати можливість регулювати кількість грошей в обігу.

45. Положення щодо зв’язку рівня товарних цін і вартості грошей із кількістю платіжних засобів в обігу було визначенно меркантелістами.

46. Передавальний механізм (за Дж. Кейнсом) – це система каналів, за допомогою яких грошова-кредитна політика впливає на реальний обсяг виробництва і рівень цін.

47. Кейнсіанці вважали, що грошово-кредитна політика впливає на економіку за допомогою передавального механізму, який впливає безпосередньо.

48. За визначенням Дж. Кейнса, всі витрати підрозділяються на два види: витрати на споживання та витрати навирабництво.

49. Монетаристи – прихильники теорії, відповідно до якої кількість грошей в обігу визначає рівень цін та економічну активність у короткостроковому проміжку економічного розвитку країни.

50. Прикладна (монетаринська) теорія поділяється на класичну кількісну теорію, неокейнсіанську теорію та кейнсіанську теорію.

51. Метою монетарної політики є зміна сукупного попиту за допомогою збільшення або зменшення грошової бази.

52. Головна ідея М. Фрідмена зводилася до того, що ринкова економіка найкраще функціонує тоді, коли відсутня система грошової регламентації.

53. «Історія грошей США 1868-1960», яку написали А. Шварц і М. Фрідман вийшла у світ у 1963р.

54. Типовий діловий цикл у своєму розвитку проходить чотири фази: фаза зростання, дно, фаза стиснення, пік.

55. Абстрактна теорія включає металістичну, номіналістичну, державну, функціональну та марксистську.

56. Меркантилісти вважали дорогоцінні метали головним багатством нації, що повністю відображало погляди купців того часу.

57. На думку Г. Кнаппа цінність грошової одиниці визначає держава, а тому інфляція пов’язана зі змінами грошової маси, індекси цін відображають зміни купівельної спроможності грошей, а валютний курс є результатом політики держави.

58. Основна помилка номіналістів полягала в тому, що, відібравши паперові гроші, вони наділяли їх «вартістю», «купівельною спроможністю» за допомогою акта державного законодавства.

59. Д.Рікардо, представник трудової теорії вартості, визначав вартість грошей затратами праці на їх виготовлення, однак не розумів, що протягом окремих проміжків часу вартість грошової одиниці змінюється залежно від зміни кількості грошових одиниць.

60. Монетаристи розглядали інфляцію як грошовий феномен, тобто результат надлишкової кількості грошей в обігу.

Оберіть вірний варіант відповіді (один чи декілька) на поставлені питання.

1. Теорії грошей умовно можна об’єднати навколо 2 провідних напрямків:

   1. абстрактна, прикладна;

   2. класична, неокласична;

   3. монетаристська, номіналістична;

   4. металістична, абстрактна.

2. Ототожнення грошей та дорогоцінних металів закріпилося за теорією:

1. класичною;

2. номіналістичною;

3. металістичною;

4. кількісною.

3. Дорогоцінні метали вважали головним багатством нації:

1. номіналісти;

2. монетаристи;

3. меркантилісти;

4. неокласики.

4. Номіналістична теорія передбачає:

   1. кількості грошей на ціни не є таким однозначним, прямолінійним;

   2. купівельна сила грошей і ціни товарів встановлюються на рику, що суперечило теорії вартості, але пояснювало зміни цін товарів залежно від кількості грошей в обігу;

   3. будь-яка зміна статичної (тобто незмінної) кількості грошей повинна призводити до відповідних змін рівня цін, реального обсягу виробництва, швидкості обігу або комбінації цих змінних;

   4. гроші не мають товарної природи, а являють собою умовний знак, вартість якого визначається найменуванням і встановлюється державою.

5. Представниками номіналізму були:

   1. Н.Барбон и Ж.Боден;

   2. Д.Рікардо и Г.Кнапп;

   3. Аристотель и Платон;

   4. Г.Кнапп и Дж.Кейнс.

6. Давид Рікардо визначав вартість грошей:

   1. затратами праці на виготовлення їх;

   2. собівартістю;

   3. затратами капіталу на виготовлення їх;

   4. як мінову вартість.

7. Класична теорія базується на 3-х постулатах:

5. постулат причинності, постулат пропорційності, постулат однорідності;

6. постулат причинності, постулат пропорційності, постулат вартості;

7. постулат пропорційності, постулат обігу, постулат надійності;

8. постулат однорідності, постулат спроможності, постулат об’єктивності.

8. Купівельна сила грошей і ціни товарів встановлюються на рику, що суперечило теорії вартості, але пояснювало зміни цін товарів залежно від кількості грошей в обігу – методологічний принцип теорії:

   1. прикладної;

   2. кількісної;

   3. абстрактної;

   4. Давида Рікардо.

8. Неокласичний варіант включає дві теорії розвитку:

1. реальний варіант і статистичний варіант;

2. кількісний варіант і номінальний варіант;

3. класичний варіант і оксфордський варіант;

4. трансакційний варіант і кембриджський варіант.

10. Рівняння обміну має вид:

    1. M=P*V*Q;

    2. MP=VQ;

    3. M/V=P/Q;

    4. MV=PQ.

10. У трансакційному рівнянні йдеться лише про:

    1. дисконтного процента;

    2. попит грошей;

    3. пропозицію грошей зміну;

    4. грошову масу.

12. Згідно концепції кількісної теорії Фішера методологічною основою рівняння обміну являється:

    1. гроші як засіб збереження;

    2. гроші як засіб обігу;

    3. гроші як засіб нагромадження;

    4. гроші як засіб збереження та обігу.

12. Довів, що вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей:

1. А. Пігу;

2. І. Фішер;

3. Туган-Барановський;

4. М. Фрідмен.

14. Діловий цикл реального обсягу виробництва за теорією монетаристів складається з таких стадій:

    1. стиснення, дно, розширення, насищення;

    2. дно, розширення, пік;

    3. стиснення, депресія, звуження, пік;

    4. стиснення, дно, розширення, пік.

15. Помилка номіналістів полягала в:

    1. ціни залежать від кількості грошей;

    2. паперові гроші, вони наділяли їх «вартістю», «купівельною спроможністю» за допомогою акта державного законодавства;

    3. вартість грошей не залежить від їх матеріального змісту і визначається лише найменуванням;

    4. держава контролює об’єм грошової маси в країні.

16. Рівняння, що повязує статистичну кількість грошей в економічній системі з іншими її параметрами:

1. рівняння обороту;

2. рівняння рівня цін;

3. рівняння обміну;

4. рівняння зносу.

16. Кількісна теорія грошей повязує рівень товарних цін і вартість грошей з:

    1. кількістю платіжних засобів в обігу;

    2. державним бюджетом;

    3. наявністю матеріального змісту грошей;

    4. пропозицією грошей.

18. Маса грошей в обігу спричинює зміну товарних цін –

    1. постулат пропорційності;

    2. постулат причинності;

    3. постулат послідовності;

    4. постулат однорідності.

19. Методологічним принципом кількісної теорії являється:

    1. в обігу перебувають лише паперові гроші;

    2. купівельна сила грошей і ціни товарів встановлюються державою;

    3. купівельна спроможність грошей прямо пропорційна їх кількості и не залежить від рівня цін;

    4. в обігу перебувають усі гроші, що ігнорувало функцію нагромадження та її роль в регулюванні грошової маси.

19. І. Фішер звернув увагу на взаємозвязок:

1. інфляції зі змінами рівня цін кількості обігових грошей і реального обсягу виробництва товарів;

2. інфляції зі змінами обігу грошей і реального обсягу спожитих товарів;

3. вартість грошей з грошовою масою;

4. рівня відсоткової ставки з інвестиційними видатками у короткостроковому періоді.

21. З рівняння Фішера видно, що збалансованість між грошовою масою і її товарним покриттям відбувається за рахунок:

    1. зміни швидкості обігу грошей;

    2. зміни цін;

    3. збільшення рівня реального виробництва;

    4. зменшення інфляції.

22. До «касових залишків» А. Пігу відносить:

    1. каса в банках;

    2. валюту;

    3. готівку і залишки на поточних рахунках;

    4. резерви комерційних банків.

22. Засновниками кембриджської концепції є економісти:

    1. Аристотель та Дж. Робертсон;

    2. Дж.М.Кейнс та М. Фрідмен;

    3. А. Пігу та Ж.Боден;

    4. А. Пігу та А. Маршалл.

24. Продаж цінних паперів банкам з метою фінансування дефіциту державного бюджету процес:

    1. монетизації;

    2. трансакції;

    3. інвестування;

    4. капіталовкладення.

25. Дж. Кейнс стверджував, що усі витрати підрозділяються на два види:

1. споживання, виробництво;

2. споживання, накопичення;

3. реальні, планові;

4. прямі, посередні.

26. Система каналів, за допомогою яких грошово-кредитна політика впливає на реальний обсяг виробництва і рівень цін:

1. дефіцитне фінансування;

2. монетаристське трактування інфляції;

3. кейнсіансько-неокласичний синтез;

4. передавальний механізм.

27. Попит на гроші повністю нечутливий до процентних ставок постулат теорії:

1. трудової вартості;

2. кількісної;

3. маржиналізму;

4. монетаристської.

28. Однією з помилковістю поглядів Г. Кнаппа являється:

    1. гроші - категорія не економічна, а юридична;

    2. гроші - категорія не юридична, а економічна;

    3. основною функцією грошей являється не міра вартості, а засіб платежу;

    4. кількість грошей у обігу активно впливає на розвиток процесів у сфері реальної економіки і на рівень цін.

29. Реалізація монетарної політики передбачає такі дії:

    1. забезпечення вільної конкуренції і ціноутворення, створення і розвиток банківської системи підпорядкованої державі;

    2. струмування інфляції, монополізація ринку державою, збільшення грошової маси;

    3. струмування інфляції, створення і розвиток незалежної банківської системи, забезпечення вільної конкуренції і ціноутворення;

    4. створення і розвиток незалежної банківської системи, збільшення податкового тиску на економіку.

29. Відмова від повноцінних (золотих) грошей і заміни їх неповноцінними грошима, вартість яких буде планомірно підтримуватися державою основа теорії:

    1. економіки попиту;

    2. кількісної;

    3. регульованих грошей;

    4. раціональних очікувань.

Розгадайте словосполучення зображені на малюнках

Правила розв’язання ребусів:

1. Перевернення «верх ногами» рисунку, знака, символа, фігури служить для вказівки, що загадане слово повинно читатися задом наперед.

2. Вживання ком (також і перевернутих ком) зліва або праворуч від картинки служить для вказівки, що в загаданому за допомогою картинки слові слід видалити певну кількість початкових або кінцевих букв. При цьому:

1. кількість ком відповідає кількості букв, що видаляються;

2. коми, що стоять зліва від картинки, вказують на видалення початкових букв слова;

3. коми, що стоять праворуч від картинки, вказують на видалення кінцевих букв слова.

3. Розміщення букви або декількох букв праворуч від картинки служить для вказівки, що цю букву (декілька букв) слід додати в кінці загадуваного слова.

4. Закреслення букви і розміщення поряд з нею або над нею іншої букви служить для вказівки, яку букву на яку слід замінити в загаданому слові.

5. Проставляння математичного знаку рівності між двома буквами служить для вказівки заміни однієї з цих букв на іншу.

6. Розміщення над картинкою ряду цифр 1, 2, 3, 4 (і так далі) служить для нумерації букв в загаданому слові (цифра 1 означає першу букву слова, цифра 2 — другу і так далі). При цьому:

   1. зміна порядку цифр служить підказкою: “Зміните порядок букв в загаданому слові”. Наприклад, цифри 3, 2, 1, 4 над картинкою пили показують, що в слові “пилі” треба переставити першу і третю букви; відповідь: “липа”;

   2. вживання цифр в меншій кількості, чим букв в загаданому слові, служить підказкою, що із загаданого слова треба відібрати лише вказану кількість букв.

7. Вживання закреслених цифр служить підказкою, що в загаданому слові треба прибрати відповідні букви.

’ ” Р=Е О=і 1

” ” 2

Р=Н У=Е 3

ℓ Е=О 4

НТИ И 1А=Е И=і 5

ИН ТЬ і=РИ 6

ЦіЙ ТЬ А=О 7

Р ТЬ О=Ь 8

И=і 9

Д Д=Н 10

яння Об А=У 11

ЛЬНИЙ О=ЕД ” іЗМ Д=Х 12

” О=? 13

і = ОВА У=А К=С 14

С=НС 15

Знати: основні теорії виникнення та розвитку грошових відносин та їх представників; основні постулати класичної кількісної теорії грошей; економічний зміст рівняння обміну; монетаристське трактування інфляції; чотири фази типового ділового циклу.

Уміти: характеризувати основні постулати класичної кількісної теорії грошей (вміти розрізняти погляди представників металістичної теорії грошей від поглядів представників номіналістичної теорії грошей; вміти характеризувати точку зору представників кількісної теорії щодо регулювання інфляційних процесів в Україні); проводити порівняльний аналіз двох концепцій: сучасної кількісної теорії грошей та її кембріджського варіанту (оцінювати внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей); характеризувати сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії грошей (вміти аналізувати роль грошей і грошового обігу в формуванні теорії ділових циклів; вміти визначати особливості сучасного неокласичного синтезу у теорії грошей).

«Если бы получить кредит в банке было так просто,

как утверждает реклама, никто бы не грабил банки»

Невідомий автор