Кредитні гроші

це гроші особливого типу, що нерозмінні на золото, а в обіг випускаються Центральним (Національним) банком як банкноти.

Цікавий факт

Початковою формою кредитних грошей була боргова розписка (документ, яким оформлювалися кредитні відносини між позичальником і кредитором), яка вперше з’явилася в Італії у 12 ст. Спочатку боргові розписки були засобом переказу грошей, а потім стали використовуватися як засіб платежу, протягом часу ці боргові розписки отримали назву «вексель».

Обіг кредитних грошей регулюється двома законами:

1. Емісія кредитних грошей здійснюється на основі зворотного принципу. Тобто їх випуск в обіг відбувається на основі надання кредиту на умовах повернення у визначений час. За такої умови грошова маса складається на основі взаємодії двох грошових потоків – випуску грошей через банк і повернення кредитованої суми після збігу визначеного часу.

Таблиця 1.1

Відмінності золотих грошей від паперових

Золоті гроші	Паперові гроші
Повноцінні	Неповноцінні
Мають суттєву внутрішню вартість	Випускаються державним казначейством або центральним банком і перебувають в обігу з примусовим курсом
Виникають у результаті історичного розвитку товарного обміну	Є замінниками повноцінних грошей
Є мірою вартості всіх інших товарів	Є засобом фіксації вартісних пропозицій

2. Забезпеченість емісії кредитних грошей. Це означає функціонування такої системи кредитування, коли позики надаються для забезпечення реальних потреб товаровиробників й інших учасників товарообороту у грошах і погашення кредиту в міру їх задоволення.

У табл. 1.2 наведено відмінності кредитних грошей від паперових [39].

Таблиця 1.2

Відмінності кредитних грошей від паперових

Кредитні гроші	Паперові гроші
Виникають з функції грошей як засобу платежу	Виникають з функції грошей як засобу обігу
Випускаються банком для кредитування ділових угод	Емітуються державним органом або центральним банком від імені держави
Не мають примусового курсу	Наділені державою примусовим курсом, обов’язкові до прийняття

Далі розглянемо деякі різновиди кредитних грошей.

Депозитні гроші

це вид кредитних грошей, що створюються на основі банківських вкладів і системи спеціальних розрахунків, які здійснюються між банками шляхом переносу сум з одного рахунка на інший.

Успішне функціонування депозитних грошей можливе лише за умови високого рівня розвитку банківської справи, коли кожний суб¢єкт грошового обігу може вільно покласти свої гроші в банк, взяти їх звідти, швидко перевести в будь-який пункт і йому гарантується повне їх збереження. За цих умов власник грошей на рахунку в банку може дати доручення останньому перерахувати всю суму чи частину її своєму контрагенту і у такий спосіб погасити борг. Переміщуючись по рахунках у банках, депозитні гроші успішно виконують функції купівельного та платіжного засобів, а відтак включаються в загальний грошовий обіг. Зокрема законодавством держави та нормативними актами Центрального банку вирішуються такі питання щодо використання депозитних грошей:

• створення системи страхування банківських вкладів юридичних і фізичних осіб;

• створення системи міжбанківських розрахунків, що підлягає контролю з боку Центрального банку;

• визначення режиму використання грошових коштів, що зберігаються на банківських рахунках;

• регламентація принципів організації безготівкових розрахунків між економічними суб¢єктами тощо [39; 117].

З метою розширення переваг депозитних грошей використовуються дебетні картки.

Електронні гроші

це безготівкові розрахунки між продавцями і покупцями, банками і клієнтами, банками і банками, що здійснюються за допомогою комп¢ютерної мережі, систем зв¢язку з використанням способів кодування інформації та її автоматизованої обробки.

У класичному розумінні, електронні гроші - це грошові зобов'язання емітента в електронному вигляді, які знаходяться на електронному носії в розпорядженні користувача. Такі грошові зобов'язання відповідають наступним трьом параметрам: фіксуються і зберігаються на електронному носії; випускаються емітентом при отриманні від інших осіб грошових коштів в обсязі не меншому, ніж емітована грошова вартість; як засіб платежу іншими (крім емітента) організаціям

Цікавий факт

Електронні гроші вперше з'явилися в Японії у другій половині 1980-х років. У той час наперед оплачені чіпові картки деяких телефонних, транспортних і торговельних компаній почали приймати інші фірми. В Європі перші наперед оплачені електронні платіжні продукти було запроваджено з початку 1990-х років. Вони давали змогу користувачам зберігати електронні гроші на картках Danmont, Mondex, Proton і Primeur Card.

Нові засоби платежу привернули увагу не тільки завдяки їх інноваційним технічним рисам, а й тому, що випускалися небанківськими установами. Незабаром і банки почали впроваджувати подібні проекти.

Про це свідчить прийняття нормативно–правового акту, який був ухвалений Правлінням Національного банку України «Положення про електронні гроші в Україні» (ухвала зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.07.2008 року). Головна суть ухвали зводиться до того, що випуском електронних грошей в Україні відтепер можуть займатися виключно банки. При цьому вони мають право емітувати електронні гроші тільки в гривні (за винятком платіжних карт, що передплачені). Питання можливості перерахувань електронних грошей за рубіж буде відкритим. Знімати електронні гроші в готівковій формі, а також обмінювати їх на безготівкові засоби небанківським установам буде заборонено. Цим вони зможуть займатися лише на підставі договору з банком. Також Нацбанк обмежив можливість прийому електронних грошей торговцями, таке право вони зможуть отримати лише після укладення відповідної угоди з банком-емітентом того або іншого виду електронних грошей. Але можливість для приватних осіб вільно переводити електронні гроші він все ж таки залишив.

Можливості електронних грошей відмінні, системи електронних платежів несуть різне функціональне навантаження. Найпопулярнішими електронними грошима на сьогодні є Webmoney, RBK Money, Яндекс.Деньги, але в Україні розвиваються інші платіжні системи, такі, як: Интернет.Деньги, E-Gold, LiqPay, Z-Payment, Assist, EasyPay, Moneymail, INO Card, ICQMoney, CyberPlat, E-Port, Bank o Phone, SMS.Копилка, MOBI.Деньги, E-pay, Рапида, Ukash, Portmone, Единый кошелек W1, Fethard.

WebMoney Transfer (або просто WebMoney) – найбільша система електронних грошей в російськомовному Інтернеті. WebMoney розпочала історію в 1998 році, а на сьогодні кількість користувачів системи WebMoney досягла 4 млн. чоловік і збільшується з кожним днем на 4 тис. Щоденний обіг грошей в системі становить порядку 11 млн. доларів СЩА. За допомогою системи WebMoney можна здійснювати покупки в електронних магазинах, створювати власні магазини, що реалізовують on-line-продажі в Інтернет, а також проводити розрахунки з іншими учасниками системи.

При цьому, цифрові гроші не є знеособленими електронами: той, кому вони призначені, точно визначає джерело їх надходження. Більш того, цифрові гроші дозволяють уникнути елементарного обдурювання з боку продавця: поки покупець товар не отримає, переведеними грошима продавець скористатися не зможе (т.н. «операція з протекцією»).

Операційна робота даних платіжних систем в основному проходить через формування електронних гаманців.

«Електронний гаманець» - різновид платіжної картки «електронний чек». Використовується для оплати товарів, наданих послуг та одержання готівкових коштів у розмірі, що не перевищує попередньо задепонованої суми, прямим списанням коштів із спеціального рахунка «електронних гаманців» у розрахунковому банку. Особливістю зазначеного платіжного засобу є те, що банк-емітент відкриває загальний рахунок для врахування коштів, перерахованих усіма клієнтами банку, які отримали платіжні картки «електронний гаманець», а платником виступає розрахунковий банк.

У разі одержання платіжної картки «електронний гаманець» клієнт повинен сплатити кошти за його обслуговування у банківській системі (ця сума може включати також вартість самої картки). Оплата може бути виконана в готівковій або безготівковій формі. Платіжна картка клієнта дійсна для оплати товарів та послуг з моменту її завантаження. Для завантаження чи дозавантаження платіжної картки «електронний гаманець» клієнт вносить готівкові кошти до каси банку-емітента або за його письмовою вказівкою банком перераховуються кошти з поточного рахунка. Ці кошти зараховуються на рахунок «Консолідований рахунок «електронних гаманців».

У разі, якщо клієнт розриває договір із банком на застосування платіжної картки «електронний гаманець», йому повертається залишок коштів, інформація про які знаходиться у пам'яті картки. Кошти можуть бути повернені як у готівковій, так і в безготівковій формі на його поточний рахунок.

Розрізняють основні види електронних гаманців:

WMZ - доларові гаманці (еквівалентні доларам США);

WMR - рублеві гаманці (еквівалентом служить російський рубель);

WME - гаманці для зберігання євро;

WMU - гаманці для зберігання української гривни;

WMB - гаманці для зберігання білоруських рублів (введені на початку 2007 року).

Цікавий факт

На сьогодні в системі WebMoney існує вісім типів гаманців: Z-гаманець, або гаманець типа Z («доларовий»). Гроші (їх прийнято для зручності називати WMZ), що зберігаються в нім, еквівалентні доларам США. Таким чином, 1 WMZ = $1. Номер Z-гаманця складається з букви «Z» і наступних за нею 12 цифр. Коли ви захочете отримати гроші на Z-гаманець, просто повідомите вашому контрагентові номер свого Z-гаманця. R-гаманець, або гаманець типа R («рублевий»). Гроші (WMR), що зберігаються в нім, еквівалентні російським рублям: 1 WMR = 1 RUR. Аналогічно доларовому гаманцю, номер рублевого складається з 12 цифр. З тією лише різницею, що передують вони буквою «R» (наприклад, R903598739239). E-гаманець, або гаманець типа E. Гроші (WME), що зберігаються в нім, еквівалентні євро. Номер Е-гаманця складається з букви «Е» і 12 цифр. U-гаманець, або гаманець типа U («гривневий»). Гроші (WMU), що зберігаються в нім, еквівалентні українським гривнам. Номер U-гаманця складається з букви «U» і 12 цифр. B-гаманець, або гаманець типа B. Гроші (WMB), що зберігаються в нім, еквівалентні білоруським рублям. Номер B-гаманця складається з букви «B» і 12 цифр. Y-гаманець, або гаманець типа Y. Гроші (WMY), що зберігаються в нім, еквівалентні узбецьким торбам. Номер Y-гаманця складається з букви «Y» і 12 цифр. C-гаманець і D-гаманець - це спеціальні гаманці, які служать для видачі і отримання кредитів. На них ми зупинятися не будемо, детально з цими гаманцям ви можете ознайомитися в статті Про кредитування і кредитну біржу. Існує поняття «літрового гаманця», коли на картку записуються не гроші, а літри, причому для кожного виду пального відкривається окремий гаманець. Клієнт купує визначену кількість кожного виду пального, а згодом вибирає його вроздріб на АЗС. Залишок пального на картці можна в будь-який зручний момент поповнити. Головна перевага використання «літрового гаманця» - фіксована ціна на пальне. Тобто клієнт оплачує пальне за ціною на день оплати і його більше не турбують зміни ціни на пальне. Він отримує на АЗС літри, що ним вже оплачені, а ми безкоштовно зберігаємо ці літри на АЗС до моменту вибірки. А з грошового гаманця клієнт може розплатитися за інші види пального, на які на його картці немає гаманців.

Активний розвиток грошово-кредитних відносин сприяв еволюціонуванню не тільки банківської системи, але й її невід’ємної частини – банківських технологій. Слід зазначити, що швидке впровадження банківських технологій протягом останніх 5-6 років дозволило і в Україні запровадити стандарти та механізми, які вже давно й успішно використовують всі промислово розвинуті країни світу. Мова йде про особистий банківський рахунок кожної фізичної особи та емітовану платіжну картку.

Пластикові (платіжні) картки

це персоніфікований платіжний інструмент, що надає особі, яка користується карткою, можливість безготівкової оплати товарів і послуг, а також одержання наявних коштів у відділеннях (філіях) банків і банківських автоматах.

Пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів, виготовлену зі спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки – забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб’єкта платіжної системи. Крім цього на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані – ім’я, номер рахунку і інші – можуть бути ембоссовані, тобто нанесені рельєфним шрифтом.

Цікавий факт

Ідея кредитної картки була висунута в книзі Едуарда Белламі «Дивлячись назад» в 1880 р. Проте реально перша кредитна картка була випущена лише в 1914 р. відомою фірмою Mobil Oil. Випущені даною компанією картки використовувалися при оплаті торгових операцій по нафтопродуктах. Також у цьому році крупні американські магазини почали видавати своїм постійним, заслуговуючим на довіру клієнтам кредитні картки. Перші картки були картонними, дані на них були або написані, або видавлені. В 1928 р. компанією Бостона Farrington Manufacturing були випущені перші металеві пластинки, на яких видавлювалася адреса і які видавалися кредитоспроможним клієнтам. Продавець вкладав таку пластинку в спеціальну машинку, звану імпринтером, і букви, видавлені на ній, віддруковувалися на торговому чеку. Подальше просування кредитної картки відбулось в галузі «громадського харчування» – в 1950 р. з’явилась ресторанна картка Diners Club, яку почали приймати більшість ресторанів Нью-Йорка. Успіх цих карток був настільки великим, що і решта американських банків почала випуск кредитних карток, які вже обслуговувались в магазинах, ресторанах.

На теперішній час в Україні діє національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – це внутрішня багатоемітентна платіжна система, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою банківських платіжних карток за технологією, що розроблена Національним банком України. До складу НСМЕП входять: платіжна організація; члени платіжної системи; учасники платіжної системи. Загальне управління системою здійснює Рада Платіжної організації, яка вирішує питання про прийняття або виключення до НСМЕП нових членів; виконує арбітражні функції; установлює ліміти для кожного платіжного інструмента; встановлює загальносистемні комісійні; приймає стратегічні рішення щодо подальшого розвитку НСМЕП тощо. Членами даної системи можуть бути банки, які одержали ліцензію НБУ на здійснення емісії (еквайрінгу) платіжних карток та уклали договір з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП. Учасниками НСМЕП є юридичні або фізичні особи – суб'єкти відносин, що виникають при здійсненні розрахункових операцій за допомогою платіжних карток, банки-члени НСМЕП. Функції Розрахункового банку НСМЕП виконує НБУ.

В більш загальному вигляді класифікація пластикових карток наведена на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Види пластикових карток

Основні напрямки використання пластикових карток в Україні:

Насамперед, підприємства можуть здійснювати розрахунки по картках міжміських платіжних систем – Visa International Service Association; EUROPAY International, і в меншому ступені DINERS CLUB; JCB; AMERICAN EXPRESS.

Другий напрямок – це зарплатні проекти на базі міжнародних кас. Деякі комерційні банки – члени міжнародних систем вживають активних заходів для залучення більш широких слоїв населення до системи розрахунків банківськими картками.

Третій напрямок характеризується тим, що в Україні функціонує кілька локальних банківських проектів обслуговування клієнтів по картці. Серед основних недоліків таких систем – їх ізольованість і обмеженість послуг, що надаються, оскільки картки такого роду є не платіжним засобом (по них неможливо обслуговуватися в іншому банку або відділенні), а, як правило,є засобом доступу до рахунку і слугують переважно для одержання наявних грошей.

Розглянемо основні типи банківських платіжних карток.

Дебетова картка – картка, що дозволяє своєму тримачеві згідно з умовами договору з емітентом здійснювати операції у розмірі заздалегідь депонованих на картковий рахунок коштів (табл.1.3).

Таблиця 1.3