Принципи організації та моделі побудови валютних систем, грошово-кредитна політика на сучасному етапі

«Девальвация общечеловеческих ценностей усиливает инфляцию»

К. Кушнер

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

5.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції

Формування економічних відносин кожної функціонуючої країни, обумовлюється впливом інфляційних процесів на розвиток соціально-економічної сфери діяльності держави.

Інтеграційні та глобалізаційні ідеї світової спільноти динамічно впливали на розвиток інфляції на світовому ринку. Починаючи з 80-х років спостерігається виникнення особливого бачення на процес проходження інфляції, це коли державні витрати витісняли з економіки, вони оголошувалися шкідливими, такими, які приносять інфляцію. Винятки стосувалися військових і поліцейський статей бюджету, а також утримання управлінського держапарату. Монетаристські уявлення про державні витрати, як основу джерела інфляції, не підходить для сучасних умов. Воно механічно переноситься на один з кризових 1970-х років. Тоді, в період занепаду кейнсіанської економіки, великі витрати держави на запозичення споживчої активності справді сприяли інфляції. Уже в 1960-х роках настільки зріс міжнародний поділ праці, що підтримання високого попиту на внутрішньому ринку, стимулювало не стільки національне виробництво, а як виробництво в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК). До того ж колонії перестали бути для метрополій «своєю територією», джерелом дешевої сировини. Гроші виявлялися менш забезпеченими товарами, що виробляються в країнах капіталістичного центру, що сприяло інфляції.

Цікавий факт

Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 р.); США – у період війни за незалежність 1775 – 1783 р. і громадянської війни 1861 – 1865 р.; Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX в.; Франції – у період Французької революції 1789 – 1791 р. Особливо високих темпів, інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса у звертанні досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон раз. Була вона й у СРСР, але в схованій формі. Через хронічний дефіцит, гроші втрачали свою значимість, навіть при стабільних цінах.

Інфляція як економічне явище характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей. Вплив інфляції на економічне зростання, інвестиції і продуктивність є однією з основних проблем, дослідженню якої приділяється велика увага в економічній науці [25].

Уперше термін «інфляція» почав вживатися в 70-ті роки XIX ст. стосовно до грошового обігу в Північній Америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися для ведення громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон. Особливо після краху золотого стандарту. Його часто вживають для характеристики грошового обігу і більш ранніх епох – докапіталістичної і домонополістичного капіталізму, причому саме в ті періоди, коли встановлювався обіг нерозмінних банкнот чи просто паперових грошей (обіг асигнатів періоду Французької революції кінця XVIII ст. та наполеонівських війн, обіг асигнацій Росії кінця XVIII – початку XIX ст. та ін.). Як правило, це були періоди війн та внутрішніх політичних і соціальних потрясінь [39].

Існує декілька підходів до визначення інфляції (табл. 5.1).

Таким чином, з інформації, наведеної у таблиці, бачимо різноманітність поглядів на економічне явище – інфляцію. Узагальнивши всі визначення, інфляцію можна ідентифікувати так:

Інфляція

це знецінювання грошей, падіння їх купівельної спроможності, викликане підвищенням цін, товарним дефіцитом і зниженням якості товарів і послуг.

Таблиця 5.1