Форвардний контракт

стандартний документ (двостороння угода), який підтверджує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив (товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, які є предметом виконання зобов’язань за деривативом) в певний час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу (придбання) під час укладення такого форвардного контракту [64].

Умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін. Форвардний контракт повинен мати такі обов’язкові реквізити:

• назва контракту;

• сторони контракту;

• базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, строк обігу, інші відомості для цінного паперу, вид валюти – для грошових коштів, асортимент – для товарів);

• кількість базового активу;

• вартість контракту;

• ціна виконання;

• строк виконання;

• порядок оплати придбаного (проданого) базового активу;

• відповідальність сторін у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань, встановлених цим контрактом;

• порядок розгляду суперечок, які виникають під час укладання та виконання контракту;

• адреса, підписи, зразки печаток, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Закон про прибуток визначає, що будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитись від його виконання виключно при наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених Цивільним кодексом. Претензії відносно невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть заявлятися виключно емітенту такого форвардного контракту. Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов’язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без згоди іншої сторони контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт іншій особі, в тому числі продавцю такого форвардного контракту.

Одним із видів цінних паперів, яким поки що учасники фондового ринку України приділяють мало уваги, є варанти – фінансові інструменти, які користуються величезною популярністю на Заході. Визначення варанта не закріплене в жодному чинному вітчизняному законодавчому акті.

с

Варант

ертифікат, що дає його держателеві право придбавати цінні папери по обумовленій ціні на протязі певного проміжку часу або безстроково. Іноді варрант пропонується разом з цінними паперами у вигляді стимулу для їх купівлі.

Варант (заставне свідчення, англ. – warrant) – цінний папір, що засвідчує право застави на товар, який перебуває на складі, на користь власника даного документа.

Отже, варант має двояку природу. З одного боку – це товаророзпорядчий документ, що передається в порядку індосамента. Він використовується при продажу і заставі товару. З іншого боку – це похідний цінний папер.

Розрізнюють варанти іменні і на пред'явника.

Варант складається з двох частин: власне складського і заставного свідоцтв. Перше свідоцтво служить для передачі власності на товар при його продажі, друге – для отримання кредиту під заставу товару з відмітками про умови позики. При цьому варант передається кредиторові по індосаменту. Кредитор може здійснити подальшу передачу, зокрема, утримувачеві складського свідоцтва при погашенні ним позики. Під час переходу варанта з рук в руки, товар може багато раз міняти свого власника, залишаючись на одному і тому ж місці, тобто на складі господарюючого суб'єкта, від якого отриманий грошовий варант. Для отримання товару з складу необхідне пред'явлення вказаних вище обох частин варанта.

Цивільний кодекс виділяє нову групу цінних паперів – товаророзпорядчі цінні папери. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 195 Цивільного кодексу України, товаророзпорядчі цінні папери надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. В даний час в Україні статус товаророзпорядчих цінних паперів надано складським свідоцтвам та коносаментам (ст. 16 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»). Специфіка цієї групи цінних паперів полягає у нерозривному зв’язку, який існує між товаророзпорядчим цінним папером і відповідним майном: складське свідоцтво є документом, що видається товарним складом на підтвердження прийняття товару на зберігання в рамках договору складського зберігання, а коносамент видається судновласником на засвідчення прийняття вантажу для перевезення морським транспортом.

Фактично Цивільний кодекс закріплює поняття, реквізити, права, що посвідчуються складськими документами (складськими квитанціями, простими та подвійними складськими свідоцтвами – (ст.961 – 966 ЦК), не називаючи їх цінними паперами). У світовій практиці к товаророзпорядчим цінним паперам відносять складські свідоцтва, варанти, коносаменти.

Застава товаророзпорядчих цінних паперів за останні роки набула значного поширення, що свідчить про визнання кредиторами потенційної можливості використання цієї групи цінних паперів як забезпечення виконання зобов’язань боржників. Проте Закон України від 02.10.92 р. «Про заставу» не містить спеціальних норм, присвячених заставі товаророзпорядчих цінних паперів. Лише ч. 2 ст. 5 закону вказує, що застава майна може здійснюватися шляхом передачі товаророзпорядчого документа (коносаменту, складського свідоцтва – варанта тощо) кредиторові. Разом із тим ця норма регулює власне не заставу товаророзпорядчих цінних паперів, а лише допускає можливість здійснення застави майна шляхом передачі заставодержателю таких документів.

Існуючу прогалину в регулюванні питань застави складських свідоцтв дещо заповнив Закон України від 23.12.04 р. «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва». Стаття 21 закону передбачає право володільця простого складського свідоцтва передати його під заставу, причому така застава відповідно до положень ч. 2 цієї статті має здійснюватися виключно у формі закладу, оскільки просте складське свідоцтво, що виступає предметом застави, вилучається у поклажодавця і перебуває у володінні заставодержателя. У ст. 22-23 закону встановлюється повноваження володільця подвійного складського свідоцтва встановити право застави на товар шляхом відокремлення заставної частини подвійного складського свідоцтва, а також передбачається порядок здійснення прав за заставним свідоцтвом.

Коносамент

( від фр. connaissemeht) є цінним папером, який виражає право власності на конкретно вказаний в ньому товар. Коносамент – це транспортний документ, що містить умови договору морського перевезення. Різновиди коносаменту відображені на рис. 3.8.

Цікавий факт

Коносамент, в якому зроблені відмітки про пошкодження вантажу, упаковки, – називається коносаментом з обмовками або нечистим коносаментом, у протилежність чистому. У коносаменті можуть робитися відмітки, пов'язані з фрахтом, наприклад, є коносамент з відміткою «фрахт підлягає сплаті вантажоодержувачем» або коносамент з відміткою «фрахт сплачений».

У коносаменті, як в цінному папері, мають бути певні обов'язкові реквізити: відомості про вантаж. Відсутність їх позбавляє коносамент функції товаророзпорядчого документа і він перестає бути цінним папером.

Рис. 3.8. Різновиди коносаменту

Законодавством можуть визначатися також інші групи цінних паперів (ч. 1 ст. 195 ЦК, ч. 2 ст. 163 ГК). Так, зокрема, до окремої групи розрахункових цінних паперів можна віднести вексель, оскільки він засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Вексель має подвійну правову природу (засіб розрахунків та цінний папір). З наданням чеку статусу цінного папера, він також буде віднесений до групи розрахункових цінних паперів.

Особливим видом державних цінних паперів є приватизаційні папери, правовий режим яких визначається спеціальним законодавством (Закон «Про приватизаційні папери», Закон «Про приватизацію державного житлового фонду» та підзаконними нормативними актами).

1. Що таке грошовий ринок? Чому його називають умовним ринком?

2. Що є об’єктом і хто виступає суб’єктом грошового ринку?

3. Охарактеризуйте структуру грошового ринку.

4. Чим відрізняються операції купівлі-продажу на грошовому і на товарному ринках?

5. Що є інструментом купівлі-продажу на грошовому та на товарному ринках?

6. Які види інструментів використовуються на грошовому ринку?

7. Охарактеризуйте суб’єктів грошового ринку.

8. Наведіть і дайте характеристику інституційної схеми грошового ринку.

9. Чим характерні потоки грошей у секторі опосередкованого фінансування?

10. Що таке сектор прямого фінансування?

11. Чи можуть банки працювати в секторі прямого фінансування грошового ринку?

12. Чим відрізняються канали прямого і опосередкованого фінансування на грошовому ринку?

13. Чим відрізняється грошовий ринок від ринку грошей, а ринок грошей – від ринку капіталів?

14. За яких обставин відбувається відхилення реальної процентної ставки від номінальної та який вплив це має на грошовий ринок?

15. Охарактеризуйте особливості й основні складові частини ринку капіталів.

16. Дайте стислу характеристику процесу встановлення ринку грошей і ринку капіталів в Україні з моменту її незалежності.

17. Охарактеризуйте обліковий ринок.

18. Розкрийте призначення і роль міжбанківського ринку.

19. Дайте визначення валютному ринку.

20. У чому різниця між первинним та вторинним ринком цінних паперів?

21. Охарактеризуйте діяльність ринку цінних паперів в Україні.

22. Чому вторинні ринки цінних паперів не створюють капіталу для емітентів цінних паперів?

23. Чому ліквідність та неперервність вторинного ринку цінних паперів важлива для ефективного функціонування первинного ринку?

24. У чому полягає головна різниця між акціями та облігаціями?

25. Які цінні папери можуть бути віднесені до похідних?

26. Що таке заставна?

27. Охарактеризуйте принцип діяльності фондової біржі.

28. Які основні тенденції сучасної облікової політики НБУ?

29. Назвіть основні причини слабкої розвиненості ринка цінних паперів в Україні.

30. Чим ціна на грошовому ринку відрізняється від ціни на товарному ринку?

31. Охарактеризуйте принципи діяльності таких посередників на ринку цінних паперів як «ведмідь», «бик», «заєць».

32. Розкрийте історію появи строкових фінансових інструментів.

33. Які групи цінних паперів діють на території України згідно чинного законодавства?

34. Розкрийте сутність онкольного кредиту.

35. Надайте характеристику таким поняттям як «моноцентрична біржова система» та «поліцентрична біржова система».

36. Висвітліть історію виникнення похідного цінного паперу – ф’ючерса.