Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник(Версія для друку).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
25 Mб
Скачать

Інвестиційний сертифікат

цінний папір, який розміщується компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді. Правовий статус інвестиційного сертифіката визначається у Законі України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р., Інститут спільного інвестування (ІСІ) – корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд – проводить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів для отримання прибутку від вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Сертифікати випускаються інвестиційними фондами або інвестиційними компаніями (інститутами спільного інвестування) і мають такі характеристики:

– дають право на одержання прибутку у вигляді дивідендів;

– обсяг емісії не може перевищувати 15-кратного розміру статутного фонду;

– розміщуються й викуповуються за ціною, що відповідає вартості чистих активів;

– обмінюються на приватизаційні папери.

Боргові цінні папери

цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк гроші (грошові кошти) відповідно до зобов’язання.

Згідно із наведеним визначенням до боргових цінних паперів належать облігації, казначейські зобов’язання України, ощадні сертифікати, заставні та іпотечні сертифікати.

ц

Облігація

інний папір, що засвідчує внесення її власником грошей (грошових коштів) і підтверджує зобов’язання повернути йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачається умовами випуску).

Цікавий факт

Умови котирування на швейцарських фондових біржах встановлені таким чином, що курс облігації фіксується в процентах, а за акціями – у франках за акцію. Ціни на облігацію не враховують приросту процента з моменту погашення останнього купону, на акцію – дивіденду за останнім купоном. Ставка брокерських комісійних від операцій на фондових біржах і паралельних ринках становить 0,25 % для національних і 0,375 % для іноземних облігацій від їх ринкової вартості плюс нарахований процент. За акціями знімається 0,375 % їх ринкової вартості, але з певною кореляцією для різних видів акцій.

Номінальна ціна облігації, що фіксується на бланку, розраховується за формулою 3.5.

, (3.5)

де: Z – сума позики, що припадає на всі боргові зобов’язання визначе-ної вартості;

n – кількість емітованих паперів.

Купонні виплати:

, (3.6)

де: ік – купонна річна відсоткова ставка (норма прибутковості);

Рн – номінальна ціна облігації.

Дохід покупця:

, (3.7)

де: t – кількість днів від дати продажу до чергового «відсоткового» дня (дати виплат за купоном)

Дохід продавця:

, (3.8)

Відповідно до Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» розміщуються облігації таких видів:

а) облігації внутрішніх позик (глава 3);

б) облігації місцевих позик (глава 3);

в) облігації підприємств (глава 3);

г) облігації зовнішніх державних позик України (глава 3-1).

Як відомо, механізм реалізації довготермінових облігацій та їхні характеристики суттєво різняться від аналогічного механізму залучення кредитних ресурсів підприємствами шляхом емісії короткотермінових (до одного року) облігацій на фондовому ринку.