Завдання для самостійного розв’язання Завдання № с-03
Наведіть відповідно кожному терміну, наведеному у таблиці (цифра), його тлумачення (оберіть букву).
Терміни і поняття
1. Перевірка |
4. Ревізія |
7. Аудит |
10. Облікова ставка |
2. Інтенсивний нагляд |
5. Загальний нагляд |
8. Зовнішній контроль |
11. Електронна пошта НБУ |
3. Обов’язкові резерви |
6. Внутрішній контроль |
9. Нагляд високого ступеня |
12. Емісійний банк |
Визначення:
система організаційно-технологічних і програмно-технічних засобів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами, що обслуговуються банками
контроль, який застосовується до банків, що характеризуються незадовільним фінансовим станом і допускають систематичні порушення в банківській діяльності
процес збору й оцінки незалежною компетентною особою інформації про фінансово-господарську діяльність банку з метою визначення ступеня її відповідності встановленим критеріям і надання результатів перевірки керівництву банку
банк, якому надано право випуску грошей в обіг. Звичайно це центральний банк країни, якому монопольно належить таке право
обстеження і вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку, документів інформаційної системи, облікових записів, фінансової і статистичної звітності, а також контроль за достовірністю виконання необхідних процедур
норма відсотка, яку встановлює центральний банк і яка визначає ціну наданих комерційним банкам кредитних ресурсів під облік векселів
контроль, який застосовується до банків, що періодично порушують економічні нормативи і мають певні проблеми у забезпеченні стабільності свого функціонування
державний нагляд за діяльністю центральних банків, який проводиться незалежними аудиторами та державними аудиторськими або контрольними органами
кошти комерційних банків, які вони зобов’язані передати в центральний банк, можливість розпорядження якими для них дуже обмежена або взагалі відсутня
внутрішній банківський аудит, який має особливе значення для безпечності й ефективності операцій банку
контроль, який застосовується до найбільш надійно працюючих банків, що не мають грубих порушень
документальний контроль за фінансово-господарською діяльністю структурних підрозділів банку, дотриманням ними законодавства з фінансових питань, попередження можливих фінансових зловживань та інших порушень
Завдання № д-02
В табл. наведений варіант балансового звіту центрального банку. Норма обовязкових резервів складає 20%.
Дані для розрахунку (ум. од.)
Активи: |
1 кв. |
2 кв. |
3 кв. |
4 кв. |
Готівкові кошти |
10 |
20 |
20 |
15 |
Резерви |
45 |
40 |
25 |
40 |
Займи |
100 |
100 |
100 |
100 |
Цінні папери |
50 |
60 |
30 |
70 |
Зобов’язання та власний капітал: |
1 кв. |
2 кв. |
3 кв. |
4 кв. |
Вклади до запитання |
175 |
200 |
150 |
180 |
Акції |
25 |
20 |
25 |
50 |
Розрахуйте величину обов’язкових резервів, надлишкових резервів, а також обсяги нових займів, котрі може надати банк. Отримані результати оформіть у вигляді таблиці.
Надайте однозначну відповідь «Так» чи «Ні» на конкретне питання.
Банки як установи з відповідної назвою вперше з'явилися у Xll ст. в США.
Центральний банк – це емісійний, розрахунковий і касовий центр, що здійснює нагляд за усією кредитною системою і використовується як найважливіший інструмент кредитно-грошової політики держави.
Як і будь-яка банківська установа, ЦБ має баланс – активи і пасиви.
Основні функції центрального банку – це міра вартості, засіб обігу, емісійний центр та світові гроші.
Центральний банк як банк банків забезпечує організацію касового виконання державного бюджету.
Закон «Про національний банк України» передбачає дворівневу систему управління Центральним банком – яке здійснюється Радою НБУ і Фінанси НБУ.
За джерелами даних контроль поділяється на документальний та фактичний.
Обстеження як метод здійснення контролю – це збір інформації про окремі види банківської діяльності та операції, виявлення питань, які потребують додаткового вивчення й аналізу.
Інструментами НБУ є облікова ставка відсотка та кредитна ставка.
Наглядові операції НБУ мають три рівні: загальний, інтенсивний та нагляд високого ступеня.
Обов’язкові резерви – це кошти комерційних банків, які вони зобов’язані передати в центральний банк і можливість розпорядження якими для них дуже обмежена або взагалі відсутня.
Національний банк України не є особливим центральним органом державного управління.
Карбування монети на замовлення Центрального банку здійснює міністерство фінансів.
Центральні банки використовують два методи надання ломбардних кредитів: прямий та тендерний.
В Україні центральним банком є Національний банк України (НБУ).
Моніторинг – це процес збору й оцінки незалежної компетентною особою інформації про фінансово-господарську діяльність банку з метою визначення ступеня її відповідності встановленим критеріям і надання результатів перевірки керівництву банку та іншим зацікавленим користувачам.
Центральні банки є юридичними особами, що мають особливий статус.
Міністерства фінансів України має права емісії грошей і здійснює фінансування державних витрат у межах доходів, що надійшли, у бюджет, а також отриманих кредитів.
Незалежність центрального банку від уряду має дві форми: політичну і економічну.
Політична незалежність - самостійність центрального банку у виборі інструментів грошово-кредитної політики.
Задача всіх центральних банків - випуск в обіг банкнот і забезпечення їх циркулювати на території країни.
Грошово-кредитне регулювання, здійснюване центральним банком, є одним з елементів економічної політики держави і є сукупністю заходів, направлених на зміну грошової маси в обігу, об'єму кредитів, рівня процентних ставок і інших показників грошового обігу і ринку позикових капіталів.
Мінімальні резерви - це обов'язкова норма внесків комерційних банків в центральному банку.
Активи ЦБ становлять резерви комерційних банків, банкноти , депозити уряду, власний капітал.
Центральний банк фінансує дефіцит державного бюджету в одних країнах безпосередньо, а інших - опосередковано через втручання на ринках грошей.
Національний банк України (НБУ) організований в 1990 році.
Емісійні операції НБУ - форма реалізації його монопольного права на випуск грошей в обіг.
У 1920 році була прийнята Міжнародна фінансова конвенція, відповідно до якої всі країни світу повинні були організувати свій центральний банк.
НБУ не може кредитувати комерційні банки.
Створення центральних банків відбувається двома шляхами: еволюційний шлях та створення центрального банку на основі спеціального закону, котрий надає особливого статусу новоствореному банку з моменту його заснування.
Центральні банки можуть бути за формою власності державними або акціонерними.
Наглядові операції НБУ поділяються на: нагляд високого ступені, загальний нагляд та інтенсивний нагляд.
Загальний нагляд застосовується до банків, що характеризуються незадовільним фінансовим станом і допускають систематичні порушення в банківській діяльності.
Гроші - важливий елемент ринкової системи господарства, і стабільність грошової системи держави - обов’язкова умова нормального функціювання всієї національної економіки.
Європейська система центральних банків(ЄСЦБ) – система, до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країни ЄС, створена передусім для забезпечення стабільності цін.
Під ліквідністю банку розуміється його здатність виконувати зобов'язання перед державою.
НБУ належить виключне право введення в обіг (емісії) банкнот і монет.
Офіційна облікова ставка – це плата, яку бере центральний банк при купівлі в комерційних банків цінних паперів до настання термінів їх оплати.
Регулювання банківської діяльності - розробка та видання уповноваженими закладами конкретних правил та інструкцій, що базуються на діючому законодавстві і визначають структуру та способи здійснення банківської справи.
Стабілізаційна позика – це позика, яка надається Нацбанком комерційному банку для оперативного забезпечення його платоспроможності і ліквідності та підтримки виконання заходів фінансового оздоровлення.
Безвиїзний нагляд — це дистанційний моніторинг дiяльностi окремих банкiв i банкiвської системи в цiлому, а також застосування наглядовими органами певних заходiв з метою реагування на проблеми i недолiки, виявленi в дiяльностi банкiв.
Валютне регулювання — це регламентація державою міжнародних розрахунків i порядку проведення валютних операцій.
НБУ як центральний банк країни не є провідником монетарної політики.
Ревізія - документальний контроль за фінансово-господарською діяльністю структурних підрозділів банку, дотриманням ними законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності з метою виявлення нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження можливих фінансових зловживань та інших порушень.
Кредити центрального банку — це засіб урегулювання міжбанківських розрахунків і забезпечення таким чином безперебійного функціонування платіжної системи.
Перевірка – обстеження і вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку, документів інформаційної системи, облікових записів, фінансової і статистичної звітності, а також контроль за достовірністю виконання необхідних процедур.
За джерелами даних контроль розрізняють адміністративний та фінансовий.
У світовій практиці відомі три методи фінансування дефіциту бюджету: податкове фінансування, боргове фінансування, фінансування шляхом емісії грошей.
В основі методу боргового фінансування - отримання урядом кредитів від центрального емісійного банку у формі купівлі банком державних боргових зобов'язань.
Основні засади грошово-кредитної політики - це комплекс заходів та монетарних інструментів, за допомогою яких НБУ передбачає здійснювати управління грошовим обігом, забезпечуючи економічну та фінансову стабільність, які є основою стабільності національної валюти.
За суб’єктами контроль поділяють на зовнішній і внутрішній.
НБУ відповідно до макроекономічних показників загальноекономічної політики держави встановлює цільові орієнтири монетарної політики: зміна грошової бази і зміна грошової маси.
25 травня 1997 року була створена ЄСЦБ і Європейський центральний банк.
Аудиторська палата надає відповідні сертифікати й ліцензії.
Правління банку формується Головою НБУ і затверджується Радою НБУ.
Контрольні органи в Україні – це Рахункова палата, Державна податкова адміністрація, Головне контрольно-ревізійне управління тощо.
Обстеження – збір інформації щодо окремих видів банківської діяльності та операцій, виявлення питань, які потребують додаткового вивчення й аналізу.
СЕП - це загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на всій території України.
У 1997 р. Національний банк запропонував ще один спосіб рефінансування - операції з цінними паперами на умовах угоди РЕПО, які стали додатковим джерелом підтримки ліквідності комерційних банків.
Аналіз – дослідження, оцінка та розгляд складових предмету аналізу з метою підвищення ефективності управлінських чи інвестиційних рішень.
Оберіть вірний варіант відповіді (один чи декілька) на поставлені питання.
1. Банки, як установи з відповідною назвою, вперше з'явилися у ХІІ ст. в:
А) Україні;
Б) США;
В)Венеції;
Г) Франції.
2. Центральний банк – це:
А) емісійний, розрахунковий і касовий центр, що здійснює нагляд за усією кредитною системою і використовується як найважливіший інструмент кредитно-грошової політики держави;
Б) законодавчо визначений структурний сектор економіки, діяльність якого спрямована на реалізацію грошово-кредитної політики;
В) установа, функцією якої є кредитування суб'ктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій;
Г) кредитна установа, що знаходиться у власності держави.
3. Основні функції Центрального банку – це:
А) міра вартості, засіб обігу, емісійний центр та світові гроші;
Б) емісійний центр, банк банків, грошово-кредитне регулювання та банкір уряду;
В) засіб накопичення, засіб платежу та банк банків;
Г) міра вартості, засіб платежу, та грошово-кредитне регулювання.
4. Грошово-кредитне регулювання включає:
А) облікову (дисконтну) політику, валютну інтервенцію, валютний демпінг
Б) девальвацію, ревальвацію, деномінацію, нуліфікацію;
В) курсову політику, селективне регулювання кредитів, валютний арбітраж
Г) операції на відкритому ринку, облікову (дисконтну) політику, регулювання обов'язкових резервів, селективне регулювання кредитів.
5. Центральний банк як банк банків забезпечує:
А) організацію касового виконання державного бюджету;
Б) професійний нагляд над усією кредитною системою;
В) використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів;
Г) касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків.
6. Центральний банк як емісійний центр забезпечує:
А) професійний нагляд над усією кредитною системою;
Б) використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів;
В) організацію касового виконання державного бюджету;
Г) касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків.
7. Центральний банк як банкір уряду забезпечує:
А) професійний нагляд над усією кредитною системою;
Б) організацію касового виконання державного бюджету;
В) використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів;
Г) касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків.
8. Грошово-кредитне регулювання Центрального банку забезпечує:
А) організацію касового виконання державного бюджету;
Б) професійний нагляд над усією кредитною системою;
В) використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів;
Г) касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків.
9. Централізована платіжна система передбачає здійснення міжбанківських розрахунків через:
А) приватні розрахунково-клірингові центри з проведенням остаточних розрахунків через центральний банк;
Б) рахунки комерційних банків, відкриті в центральному банку;
В) кореспондентські рахунки, які комерційні банки відкривають один у одного;
Г) вірна відповідь А і В.
10. Децентралізована платіжна система передбачає здійснення міжбанківських розрахунків через:
А) приватні розрахунково-клірингові центри з проведенням остаточних розрахунків через центральний банк;
Б) рахунки комерційних банків, відкриті в центральному банку;
В) кореспондентські рахунки, які комерційні банки відкривають один у одного;
Г) вірна відповідь А і В.
11. Карбування монети на замовлення Центального банку в Україні здійснює:
А) Верховна Рада;
Б) Президент;
В) Міністерство фінансів;
Г) Кабінет Міністрів.
12. Закон « Про Національний банк України» передбачає дворівневу систему управління Центральним банком:
А) Комітет НБУ та Правління НБУ;
Б) Рада НБУ та Правління НБУ;
В) Президент НБУ та Правління НБУ;
Г) Рада НБУ та Правління НБУ.
13. Кількісний та персональний склад Правління формується:
А) Головою НБУ;
Б) Радою НБУ;
В) Комітетом НБУ;
Г) Президентом НБУ.
14. Формування національної скарбниці України здійснюється:
А) комерційним банком;
Б) Міністерством фінансів;
В) Кабінетом Міністрів;
Г) Національним банком.
15. Обов'язкові резерви – це:
А) чистий дохід держави
Б) кошти комерційних банків, які вони зобов'язані передати в центральний банк і можливість розпорядження якими для них дуже обмежена або взагалі відсутня;
В) норма відсотка, яку встановлює центральний банк і яка визначає ціну наданих комерційним банкам кредитних ресурсів під облік векселів;
Г) нема правильної відповіді.
16. До інструментів національного банку відносять:
А) облікова ставка відсотка та кредитна ставка;
Б) норма обов'язкового резервування коштів і кредитна ставка;
В) облікова ставка НБУ та норма обов'язкових резервів;
Г) облікова ставка відсотка , норма обов'язкового резервування і кредитна ставка.
17. Банківська система- це:
А) законодавчо визначений структурний сектор економіки, діяльність якого спрямована на реалізацію грошово-кредитної політики;
Б)фінансовий інститут, сутність якого полягає в акумуляції вільних грошових коштів з метою накопичення та подальшого обігу;
В) сектор економічної діяльності, який пердбачає валютні та облікові операції;
Г) скупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні та фінансові операції і функціонально пов'язані в самостійну економічну структуру.
18. Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) – це:
А) система міжнародних кредитних організацій, створена на підставі міждержавних договорів з метою регулювання валютних і кредитно-фінансових відносин;
Б) система , до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена передусім для забезпечення стабільності цін;
В) система міжнародних кредитних організацій, створена на ділових засадах для задовільнення взаємних потреб, на умовах добровільного об'єднання коштів фізичних та юридичних осіб;
Г) система , до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена передусім для купівлі-продажу цінних паперів.
19. За джерелами даних контроль у Центральному банку поділяється на:
А) зовнішній і внутрішній;
Б) документальний і фактичний;
В) попередній і поточний;
Г) адміністративний і фінансовий.
20. За суб'єктами контроль у Центральному банку поділяється на:
А) адміністративний і фінансовий;
Б) документальний і фактичний;
В) попередній і поточний;
Г) зовнішній і внутрішній.
21. За часом проведення контроль у Центральному банку поділяється на:
А) зовнішній і внутрішній;
Б) документальний і фактичний;
В) попередній і поточний;
Г) адміністративний і фінансовий.
22. За формою організації контроль у Центральному банку поділяється на:
А) адміністративний і фінансовий;
Б) документальний і фактичний;
В) попередній і поточний;
Г) зовнішній і внутрішній.
23. За методом здійснення контроль у Центральному банку поділяється на:
А) зовнішній, внутрішній, попередній, поточний, наступний;
Б) обстеження, аналіз, моніторинг, перевірка, ревізія, аудит;
В) адміністративний, фінансовий, документальний, фактичний;
Г) індукція, дедукція, аналіз, синтез, ревізія.
24. Аналіз, як метод здійснення контролю – це:
А) збір інформації про окремі види банківської діяльності та операції;
Б) нагляд за окремими видами банківської діяльності, операціями та їх оцінка;
В) дослідження, оцінка складових предмета з метою підвищення ефективності управлінських рішень;
Г) обстеження та вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку.
25. Моніторинг, як метод здійснення контролю – це:
А) обстеження та вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку;
Б) нагляд за окремими видами банківської діяльності, операціями та їх оцінка;
В) дослідження, оцінка складових предмета з метою підвищення ефективності управлінських рішень;
Г) збір інформації про окремі види банківської діяльності та операції.
26. Ревізія, як метод здійснення контролю – це:
А) документальний контроль за господарсько-фінансовою діяльністю структурних підрозділів банку;
Б) нагляд за окремими видами банківської діяльності, операціями та їх оцінка;
В) дослідження, оцінка складових предмета з метою підвищення ефективності управлінських рішень;
Г) збір інформації про окремі види банківської діяльності та операції.
27. Обстеження як метод здійснення контролю – це:
А) обстеження та вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку;
Б) нагляд за окремими видами банківської діяльності, операціями та їх оцінка;
В) дослідження, оцінка складових предмета з метою підвищення ефективності управлінських рішень;
Г) збір інформації про окремі види банківської діяльності та операції.
28. Перевірка як метод здійснення контролю – це:
А) збір інформації про окремі види банківської діяльності та операції;
Б) нагляд за окремими видами банківської діяльності, операціями та їх оцінка;
В) дослідження, оцінка складових предмета з метою підвищення ефективності управлінських рішень;
Г) обстеження та вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку.
29. Аудит як метод здійснення контролю – це:
А) обстеження та вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку;
Б) нагляд за окремими видами банківської діяльності, операціями та їх оцінка;
В) процес збору й оцінки незалежною компетентною особою інформації про фінансово-господарську діяльність банку;
Г) дослідження, оцінка складових предмета з метою підвищення ефективності управлінських рішень.
30. Наглядові операції НБУ мають три рівні:
А) загальний, оперативний та нагляд високого ступеня;
Б) інтенсивний, оперативний та загальний;
В) оперативний, інтенсивний і нагляд високого ступеня;
Г) загальний, інтенсивний та нагляд високого ступеня.
Розгадайте словосполучення зображені на малюнках
Правила розв’язання ребусів:
Перевернення «верх ногами» рисунку, знака, символа, фігури служить для вказівки, що загадане слово повинно читатися задом наперед.
Вживання ком (також і перевернутих ком) зліва або праворуч від картинки служить для вказівки, що в загаданому за допомогою картинки слові слід видалити певну кількість початкових або кінцевих букв. При цьому:
кількість ком відповідає кількості букв, що видаляються;
бкоми, що стоять зліва від картинки, вказують на видалення початкових букв слова;
в. коми, що стоять праворуч від картинки, вказують на видалення кінцевих букв слова.
Розміщення букви або декількох букв праворуч від картинки служить для вказівки, що цю букву (декілька букв) слід додати в кінці загадуваного слова.
Закреслення букви і розміщення поряд з нею або над нею іншої букви служить для вказівки, яку букву на яку слід замінити в загаданому слові.
Проставляння математичного знаку рівності між двома буквами служить для вказівки заміни однієї з цих букв на іншу.
Розміщення над картинкою ряду цифр 1, 2, 3, 4 (і так далі) служить для нумерації букв в загаданому слові (цифра 1 означає першу букву слова, цифра 2 — другу і так далі). При цьому:
зміна порядку цифр служить підказкою: “Зміните порядок букв в загаданому слові”. Наприклад, цифри 3, 2, 1, 4 над картинкою пили показують, що в слові “пилі” треба переставити першу і третю букви; відповідь: “липа”;
вживання цифр в меншій кількості, чим букв в загаданому слові, служить підказкою, що із загаданого слова треба відібрати лише вказану кількість букв.
Вживання закреслених цифр служить підказкою, що в загаданому слові треба прибрати відповідні букви.
Узагальнений об'єкт професійної діяльності (УОПД): формування, розподіл і використання фінансових ресурсів на макро- та мікрорівні |
|
1. Контрольні завдання |
1.1. Проводити моніторинг ризиків в діяльності банків та фінансово-кредитних установ небанківського типу Знати: теоретичні засади діяльності НБУ; роль центральних банків у функціонуванні банківської системи держави; необхідність та призначення банківського контролю та аудиту Уміти: процедуру моніторингу ризиків в діяльності банків та фінансово-кредитних установ небанківського типу Володіти: категоріальним апаратом в рамках зазначеної тематики, методами інформаційного пошуку, аналітичними та статистичними методами обробки інформації, методом класифікації 1.2. Контролювати дотримання банками економічних нормативів, що регулюють їх діяльність Знати: теоретичне значення економічних нормативів діяльності банківської установи Уміти: розраховувати економічні нормативи банківської діяльності Володіти: категоріальним апаратом в рамках зазначеної тематики, аналітичними та статистичними методами обробки інформації, методом класифікації |
«Я считаю, что институт банков более опасен,
чем вооруженная армия»
Т. Джеферсон