4. Технологія зведення будинків з об'ємних
ЕЛЕМЕНТІВ
Такі будинки представляють собою просторову несучу конструкцію, яка складається з декількох типів блоків: житлових кімнат, сходових кліток, санітарно-технічних приміщень з кухнями. Такі блоки виготовляються або монолітним способом, або складають із залізобетонних плит в заводських умовах в спеціальних кондукторах із зварюванням закладних деталей.
В практиці будівництва застосовують такі основні конструктивні схеми будинків: об'ємно-блокову, панельно-блокову, каркасно-блокову.
За способом виготовлення об'ємні блоки мають назви: «ковпак» - 5 -стінний блок із збірною панеллю підлоги; «стакан» - із збірною панеллю стелі; «лежачий стакан» - з приставною зовнішньою панеллю.
Схеми монтажу об'ємних блоків показана на рис. 4.1. [20].
Рисунок 4.1 - Схеми виготовлення та монтажу об'ємних блоків: а -об'ємні блоки; б - форма об'ємних блоків за способом виготовлення; в -схема послідовності монтажу об' ємних блоків; 1 - на ширину будинку; 2 -на кімнату; 3 - на квартиру, 4 - «ковпак»; 5 - «стакан»; 6 - «лежачий стакан».
Блоки монтують у певній послідовності, яка залежить від типу монтажного крана та конструктивних рішень блоків. Як правило, на першому поверсі об' ємні блоки встановлюють від середини будинку до його країв, а на інших поверхах - стежать за збігом блоків із встановленими раніше. Монтаж об'ємних блоків слід виконувати безпосередньо з транспортних засобів, бо така організація монтажу забезпечує точність встановлення блоків при високому темпі монтажних робіт.
Будинки, що у плані мають прямокутну форму і не вищі 5 поверхів, найзручніше монтувати козловими кранами, рис. 4.2.
Будинки понад 5 поверхів або ті, що мають у плані ламану форму, доцільно монтувати самохідними, баштовими або стріловими кранами.
Відомі безкранові методи монтажу, [20] при яких використовують різноманітні домкратні пристрої. На підготовленому майданчику встановлюють несучі залізобетонні колони, оснащені спеціальними крокуючими фрикційними домкратами.
Рисунок 4.2 - Схема монтажу блоків за допомогою козлових кранів
Стропують блоки спеціальними просторовими балансирними траверсами і монтують безпосередньо з транспортних засобів.
Для утримання блоків під час монтажу використовують спеціальні відтяжки. В проектне положення об'ємні блоки монтують за допомогою двох фіксуючих пристроїв, які закріплюються в швах раніше змонтованих блоків нижнього ярусу. Після вивірення фіксатори переставляють на наступний блок.
Будинок ділять на захватки. На кожній захватці блоки встановлюють в певній послідовності. Якщо всередині блока розміщені комунікації, то монтаж виконується паралельно двома поздовжніми рядами, від одного торця будівлі до іншого.
Якщо санітарні блоки розміщені в одному поздовжньому ряді, які мають комунікації з зовнішньої задньої торцевої грані блока, то послідовність монтажу виконують по зигзагу з однієї захватки до іншої. Частина блока, де є комунікації, монтується в першу чергу.
У випадку розміщення комунікацій в зовнішній грані, їх монтують з пропусками блоків сходових клітин, які встановлюються в останню чергу після стикування комунікацій.
Огороджувальні панелі монтують під час монтажу об'ємних блоків, або після закінчення всього монтажу.
Бригада монтажників у складі восьми чоловік монтує за зміну 8 об'ємних блоків із зварюванням і підключенням комунікацій.
Трудомісткість монтажу будинків з об'ємних блоків в порівнянні із трудомісткістю монтажу великопанельних будинків скорочується в 3-4 рази, знижується на 0,05 л-дні на 1 м будинку. Тривалість зведення будинків скорочується в 4-5 разів в порівнянні з будівництвом їх із великих блоків, і в 2-3 рази - з великопанельними. В цілому цей метод здешевлює будівництво житлових будинків в 1,9...2 рази [12].