- •Філософсько-культурологічне осмислення явища культури
- •Зміст і функції культури.
- •Сутність і головні ознаки первісної культури.
- •2. Початкові форми художнього бачення світу
- •Культура Стародавнього Сходу.
- •1. Історичне, культурне, територіальне, часове поняття
- •2. Зміст культурних цінностей Давнього Сходу і міфологія.
- •Ознаки східної культури.
- •Художня культура Передньої Азії.
- •Культура Стародавнього Єгипту.
- •Антична культура.
- •Історичне, культурне, територіальне, часове поняття античності. Визначні риси античної культури.
- •Давня Греція – фундамент античної культури. Антропоцентризм релігійно-міфологічної системи Стародавньої Греції.
- •Елліністична культура.
- •Культурні процеси в Стародавньому Римі.
- •Історичне, культурне, територіальне, часове поняття Середньовіччя.
- •Феномен культури Візантії.
- •Культура Західної Європи Середніх віків.
- •1. Відродження як межа між Середньовіччям і Новим часом:
- •2. Гуманізм як визначальний принцип світогляду й мистецтва Відродження.
- •2.1. Суспільна думка й література Ренесансу.
- •Образотворче мистецтво доби Відродження.
- •2.3. Театр і драматургія Ренесансу.
- •3.Відродження: світле минуле й орієнтир майбутнього.
- •Українська та зарубіжна культура : навч. Посіб. / за ред.. М. М. Заковича. – к. : Знання, 2001. – 550 с.
- •Художня культура Західної Європи XVII ст.
- •Доба Просвітництва в культурі Західної Європи Загальна характеристика ідеології Просвітництва
- •Просвітницький реалізм
- •Художня культура XVIII ст.
- •Українська та зарубіжна культура : навч. Посіб. / за ред.. М. М. Заковича. – к. : Знання, 2001. – 550 с.
- •1.Характер і зміст культури хіх ст.
- •Ідейно-філософське підґрунтя романтизму. Мистецтво романтизму.
- •Реалізм у художній культурі хіх ст.
- •Мистецтво наприкінці хіх ст.
- •Українська та зарубіжна культура : навч. Посіб. / за ред.. М. М. Заковича. – к. : Знання, 2001. – 550 с.
- •Проблеми культури к. Хіх – п. Ххі ст.
- •2. Модернізм як культурний феномен хх ст. Модернові напрями.
- •3.Поняття концептуального мистецтва.
- •4.Масова культура як суспільне й мистецьке явище др. П. Хх ст. Провідні жанри масової культури.
2. Зміст культурних цінностей Давнього Сходу і міфологія.
Істотним моментом у житті людини була втрата синкретизму. Проте важливо зазначити, що люди давніх східних цивілізацій ще продовжували жити в умовах, коли окремий вид життєдіяльності залежав від інших і сам впливав на їх ефективність. Наявність синкретичних начал й водночас втрата їх пов’язані в культурах давніх східних цивілізацій з процесами втрати гомогенності культури. Настав час, коли розвиток культури як єдиного потоку не міг продовжуватися. Вона розподіляється на окремі культурні системи, створені народностями, котрі саме тоді активно формуються. Разом з колективним суб’єктом культури стає можливим бути її творцем окремому індивіду. Шлях в цьому напрямку був повільним і досить складним: людина була ще не здатна відчувати себе повністю незалежною від колективу.
У давніх східних культурах пріоритетним був розвиток писемного типу культури. Писемні пам’ятки мали сакральний характер, були зразками для повсякденного життя, а також настановами для майбутніх поколінь. Східна культура характеризується й тим, що була пов’язана з жорсткою соціальною диференціацією. Остання обумовлена поливним землеробством, яке результативним могло бути у разі чіткої організації та розподілу праці, непорушної дисципліни, безперечному виконанні обов’язків тощо. Абсолютне підпорядкування владі, жорстка соціальна ієрархія, фундаментом якої була спадкоємна належність, обумовили ієрархічність культури.
Культура давніх східних цивілізацій мала войовничий характер. Кожна з держав повинна була мати сильну армію, вимагала твердої дисципліни й підпорядкування. Основоположними для усіх культурних процесів були регламентованість, канонічна підпорядкованість, суворе дотримання усталених ритуалів. Водночас постійні військові сутички, небезпека обумовили прагнення людей до стабільності, непорушності, могутності. Монументалізм став однією з ознак культури.
Ознаки східної культури.
Характер культури давніх східних цивілізацій визначає уявлення про Всесвіт як про бінарне (подвійне) явище, амбівалентне (двоєдине) за своєю природою (водночас воно є й світлим і темним, рухливим і непорушним тощо). Рух у світі здійснюється одночасно дискретно й безперервно, в прямому та зворотному порядку, він послідовний і непослідовний, виключає спокій та органічно продовжує його, повертається до нього. У зв’язку з цим життя неможливе без смерті, симетрія без асиметрії, праве без лівого, верх без низу. Спілкування в отакому світі, його пізнання ґрунтується на єдності раціонального і чуттєвого, неможливе без образного мислення. При всій значущості прагматично-раціонального в давньосхідних культурних системах вони відрізняються емоційно-чуттєвою насиченістю, що панує над раціо.
Східна культура не передбачає активної діяльної основи. Бажання спокою як несуперечливого існування є однією з суттєвих прикмет східної культури. Своєрідним у східній культурі є уявлення про характер зв’язків у Світі. У ньому все існує в первісному Небутті, звідти на певний час воно виникає. У виявленому світі речі поєднуються між собою завдяки безпосередньому відгуку однієї на іншу, внаслідок обопільного тяжіння, припливу-відливу, подібно до того, як це притаманне луні або резонансу.
Мисленню властиві такі риси: нелінійність; паралелізм; одночасність; відсутність
Отже, східній культурі притаманні такі найбільш суттєві ознаки: органічний зв’язок з природою, єдність з нею та перші кроки на шляху до панування над нею; її фундамент зооантропоморфна політеїстична релігійно-міфологічна система; у ній простежується збереження й водночас втрата синкретизму; вона виключає однобічність бачення життя, розділ його явищ на протилежні, ізольовані один від одного; для неї характерна єдність всього, відчуття болю та страждання кожної його частини, відповідь на цей біль власним стражданням; поєднання прагматично-раціонального та ірраціонального начал, логіки науки і чуттєвого досвіду мистецтва при перевазі чуттєвого; економність та умовність, символізм; поєднання усного та письмового типів.