Тема 4. Культура як діяльність

Діяльнісний характер культури. Телеологічна структура діяльності. Культура як система проектів діяльності. Синкретична культурна діяльність.

Матеріальний і духовний аспекти культурної діяльності. Матеріальна культура: використання людством природних ресурсів, перетворення навколишнього середовища, опредметнення. Духовна культура: моральні відношення, норми, закони, цінності, еталони, моделі, значення. Концепція М. Кагана: духовна (знання, цінності, проекти), матеріально-практична (фізично-поведінкові, технічно-виробничі, соціально-організаційні типи діяльності) й художньо-образна (просторові, часові й просторово-часові види мистецтв) підсистеми культури.

Символічні форми культурної діяльності: мова, міфологія, релігія, мистецтво, наука, ідеологія. Розвиток символічних форм: вираження, репрезентація, значення.

Тема 5. Морфологія культури

Морфологія культури як вчення про внутрішню структуру культури, її організаційно-функціональний устрій. Домінантна культура, субкультура, контркультура. Повсякденна й спеціалізована культури.

Функціональні блоки культури: культура соціальної організації й регуляції (господарська культура, правова культура, політична культура); культура пізнання й рефлексії світу, людини й відносин між людьми (філософська культура, наукова культура, релігійна культура, художня культура); культура соціальної комунікації, накоплення, зберігання й трансляції інформації (культура міжособистісних інформаційних контактів, культура масової інформації, інформаційно-кумулятивна культура, культура трансляції соціального досвіду, культурної компетенції й знань між поколіннями).

Тема 6. Типологія культури

Типологія культури як з'ясування подібності й розходження між культурами й створення поділу культур на різні типи. Багатоманітність типологій культури як відображення багатофункціональності феномену культури. Специфіка типу культури.

Формаційна теорія культури. Концепція П. Сорокіна: ідеаційна, сенсетивна, ідеалістична культури. культури. Концепція Ю. Лотмана: семантична, синтактична, асемантично-асинтактична й семантично-синтактична культури. Соціальна типологія культур.

Історичні типи європейської культури: первісна, антична, середньовічна, ренесансна, новітня, модерна, постмодерна. Традиційна й сучасна (інноваційна) культури.

Тема 7. Культура і життєсвіт

Культура, соціум й особистість як елементи життєсвіту. Життєсвіт як інтенційно-смисловий світ людини. Інтенційність свідомості й інтерсуб’єктивність (Ego й Alter Ego). Інтерсуб’єктивна сутність життєсвіту. Структури життєсвіту. Модальності можливих життєсвітів.

Концепція Е. Гуссерля: життєсвіт як універсум принципово доступного спогляданню (нетематичний шар свідомості й досвіду людини). Практичний характер життєсвіту. Криза європейської культури як криза життєсвіту. Концепція М. Гайдегера: життєсвіт як буття-у-світі. Підручний світ, навколишній світ, спів-світ. Повсякденність як основа життєсвіту. Мистецтво як вихід за межі життєсвіту. Ціннісно-смислове самоконституювання культури в горизонті життєсвіту (А.-Т. Тіменецька, Г. Бакхус). Життєсвіт як смислове підґрунтя культури.