Міністерство культури і мистецтв України

Луганський державний інститут культури і мистецтв

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

Ю.Ю. ПОЛУЛЯХ

Культурологія

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО КУРСУ

Луганськ

2010

Зміст курсу

Тема 1. Культурологія як наука

Культурологія як наука про сутність, походження та розвиток культури. Гуманітарна спрямованість культурології. Об’єкт й предмет культурології. Культура як особлива форма буття людини. Штучно-духовний простір культури як основа світу людини. Системні аспекти культурологічного знання.

Структура культурологічного знання: онтологія культури, гносеологія культури, аксіологія культури, психологія культури, етнологія культури, семіотика культури, соціологія культури, прикладна культурологія. Основні методи культурології: дескриптивний, аналітичний, класифіціний. Культурологія в системі наук про культуру: культурологія й філософія культури, культурологія й теорія культури, культурологія й історія культури.

Феномен культури. Багатоманітність визначень культури як відображення полісемантики культурного буття. Інваріанти визначення культури. Функції культури: адаптивна, регулятивно-нормативна, трансляції знань, комунікативно-знакова, соціалізації індивідів, телеологічна, компенсаторна, ігрова.

Тема 2. Основні культурологічні концепції

Уявлення про культуру в Античності (протиставлення культурної людини й варвара), Середньовіччі (культура духа) й Відродженні (гуманістична культура). Становлення теорії культури в європейській філософії Нового часу: теорія культивування розуму, протиставлення природного й штучного, проблема культурно-історичного процесу.

Основні підходи до вивчення культури в XІX – поч. XX століття: еволюціонізм, теорія культурно-історичних типів, дифузіонізм, біологізм, психологізм, функціоналізм. Культурно-антропологічні концепції культури середини XX століття: теорія Уайта, антропологія Кребера, антропологія Херсковіца. Структуралізм: аналітика універсальних структур культурних систем.

Теорії культури психолого-антропологічної орієнтації в 70-80-і роки XX століття: класичний психоаналіз, культурологія Фрома, етологічний підхід. Глобалізація й культурологія. Постмодерна парадигма культурології. Проблема симулятивно-віртуальної сутності сучасної культури.

Тема 3. Буття культури

Специфіка буття культури. Єдність індивідуального й колективного в культурі. Універсалії й інваріанти культури.

Культура й природа. Біосоціальний дуалізм сутності людини. Природне й штучне. Чуття й розум, емоції й мислення. Природне середовище перебування людини як базис культури. Різниця між природним і культурним як різниця в рівні складності використовуваних способів і засобів адаптації, консолідації, саморегуляції й трансляції досвіду наступним поколінням.

Культура й суспільство. Суспільні цілі й їх культурна реалізація. Соціальні функції культурних систем. Стадії розвитку суспільств як носіїв культурних систем: первісна, архаїчна, доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна.

Культура й цивілізація. Цивілізація як функціональна єдність культурної системи. Техногенний характер цивілізації. Цивілізація як матеріально-технічне омертвлення культури (О. Шпенглер). Цивілізація як гомеостаз між природою й культурою (Ф. Фернандес-Арієсто).

Культура й історія. Історичний характер культури. «Осевий час» (К. Ясперс). Телеологізм історії як відображення діяльнісного буття культури. Генезис культури як історичне розгортання культурної системи: циклізм, лінійність, спіральний розвиток.

Культура й особистість. Поняття особистості. Соціокультурна сутність особистості (інкультурація й соціалізація). Особистість в різних культурах. Традиційний, модерний і постмодерний типи особистості.