3.Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій до 8 ст. До нашої єри.

первісна доба — найтриваліша в історії людства. Вона тривала з появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (IV- III тис. до н. ери). Первісне суспільство поділяється умовно на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий і залізний віки. Кожному із цих етапів людського життя були притаманні певні риси, особливості, здобутки матеріальної культури, заняття та знаряддя праці. Так, палеоліт (давній кам'яний вік) був найдовшим періодом. Для нього були характерними примітивні знаряддя праці, збиральництво, мисливство, рибальство, як основні види господарювання, що свідчило про його привласнювальний характер. В цей час людина навчилася видобувати і підтримувати вогонь — одне з найвизначніших її досягнень. З'явилися постійну житла. Палеоліт збігається із найважчим в історії людству льодовиковим періодом.

У мезоліті (середньому кам'яному віці) вдосконалювалися знаряддя праці первісних людей. Були винайдені лук і стріли. З'явився найдавніший транспорт — водний (плоти, човни). Під час перехідного періоду від мезоліту до неоліту (протонеоліт) зароджуються відтворюючі форми господарювання у тваринництві. Першими прирученими тваринами були собака, свиня і бик. В цей час виникає землеробство, перші постійні поселення людей. Для неоліту (новий кам'яний вік) притаманне утвердження відтворювальних форм господарювання. Відбувається «неолітична революція». Відтворююче господарство стає цінуючим. Основні заняття людей — землеробство, тваринництво, гончарство та інші. В цей час з'являється наземний транспорт — віз, сани. Худоба використовується як тяглова сила. З'являється система обміну.\ Визначальними рисами мідно-бронзового віку було існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, посилення поділу праці на землеробство, скотарство, ремесло. Обмін набуває постійного характеру, стає регіональним.

Ранній залізний вік характеризувався співіснуванням бронзових і залізнихзнарядь праці. В цей час відбувається перехід від мотики до сохи та плуга, з'являються залізні ножі, серпи, лемеші, круглі жорна. Бурхливо розвиваються ремесла — ковальство, гончарство. Зростає продуктивність сільського господарства, розвивається птахівництво. Для раннього залізного віку характерний швидкий розвиток торгівлі.

Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, а також торгівля створили передумови для виникнення державних утворень — центрів світової цивілізації. В цілому ж господарство первісної доби мало натуральний характер.

Матеріальна культура Єгипту. Виникнення землеробства, скотарства в IV тисячолітті до н. е. Будівництво гребель, каналів, дамб. Піраміда як символ стародавньої культури. Будівництво пірамід: ступінчастої піраміди Джосера та пірамід Хеопса, Хефрена, Менкаура. Характеристика піраміди Хеопса як одного з див світу: висота 146 м, довжина сторони основи 233 м. Використано 2 млн 300 тис. блоків, маса кожного 15 т. Характеристика технічних та наукових досягнень єгиптян, які знали десятичну систему числення, арифметичні прогресії, обчислювали об’єми циліндра, піраміди, півкулі, передбачали затемнення, час розливу Нілу, плавили мідь, бронзу, перші вироби з заліза з’явилися в 1600—1070 рр. до н. е., використовувалось непрозоре скло, винайдено новий ткацький верстат. Будівництво Карнакського храму — гордості Єгипту. Духовна культура Стародавнього Єгипту.

Характеристика шумерської та вавилонської цивілізацій, їхні досягнення в матеріальній та духовній культурі (місячний календар, карта зоряного неба, поділ кола на 360°, обчислення днів року — 365 днів 6 год 15 хв 41 сек). Досягнення в будівництві — уперше застосовано цеглу, колесо, в архітектурі — арку, сформовано політичну модель цивілізації — примітивної демократії (первісної) — міста-держави, звід законів — закони Хаммурапі (1760 р. до н. е.); виникнення клинописного письма, виготовлення кольорового скла.

Сім чудес світу. «Епос про Гільгамеша». Характеристика старокитайської та староіндійської культур. Матеріальна та духовна культура, технічні досягнення (Китай — компас, сейсмограф, папір, порох, шовк, друкарський шрифт). Надбання духовної культури Китаю: учення Конфуція, даосизм і т. д. Старокитайське мистецтво, скульптура, археологічні пам’ятки.